Рішення

від 16.10.2024 по справі 377/623/24

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/623/24

Провадження №2/377/364/24

16 жовтня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання - Присяжного В.В., розглянувши в залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»</a>, треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) - про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

06 серпня 2024 року до Славутицького міського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить визнати виконавчий напис, який був вчинений 14.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. зареєстрований в реєстрі за № 7972 про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛЛФІН»</a> Код ЄДРПОУ 39952398, Адреса знаходження: вулиця Героїв Севастополя, буд. 48, м. Київ, заборгованості у розмірі 38906,30 гривень таким, що не підлягає виконанню, стягнути судові витрати в сумі 1453,44 гривні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.01.2022 р. Славутицьким відділом державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянувши заяву про примусове виконання ТОВ "ВЕЛЛФІН», винесли постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у розмірі 38906,30 грн. на підставі виконавчого напису №7972 виданого 14.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В.

У виконавчому написі вчинений приватним нотаріусом Грисюк О.В. від 14.05.2021 року №7972 зазначено, що стягнення заборгованості з позивача було здійснено за кредитним договором №699349 від 12.01.2019 року, укладеним з ТОВ «ВЕЛЛФІН», ідентифікаційний код юридичної особи 39952398, далі іменований - Стягувач заборгованості за кредитним договором 699349 від 12.01.2019р. Строк платежу за кредитним договором 699349 від 12.01.2019р. настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 12.01.2019 року по 01.03.2020р. Сума заборгованості становить 38106,30 гривень, в тому числі: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3000 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 35106,30 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 800 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість боржника становить 38906,30 гривень.

Строк позики 30 днів відповідно до п.1.3 Договору позики №699349, п.1 Графіку до Договору позики №699349 з 12.01.2019р. до 11.02.2019р., тому нарахування відсотків після закінчення договору позики, а саме з 12 лютого 2019 року по 01 березня 2020 є безпідставним.

Позивач будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору не менше, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису не отримував від відповідача про порушення кредитних зобов`язань, чим позбавив позивача права оскаржити вимоги у судовому порядку або виставити письмові заперечення кредитору. Приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визначення виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню згідно п.92-95 Постанови Великої Палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року по справі №910/10374/17.

Позивач не погоджується з сумою заборгованості, щодо якої виданий виконавчий напис нотаріуса і тому така сума не має ознак безспірності.

Ухвалою судді від 11 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 16.10.2024 року.

Ухвалою судді від 11 вересня 2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення у виконавчому провадженні НОМЕР_3, відкритому Славутицьким відділом державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису № 7972 від 14.05.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» Код ЄДРПОУ 39952398, Адреса знаходження: вулиця Героїв Севастополя, буд. 48, м. Київ, заборгованості у розмірі 38906,30 гривень.

В призначене судове засідання сторони не з`явились.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджено довідкою про доставку електронного документу в кабінет «Електронного суду». До суду надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»</a>, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджено зворотним поштовим повідомленням про отримання процесуальних документів 30.09.2024 року. У встановлений строк, 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, відзив на позов до суду не надано. Заяв про відкладення розгляду справи, клопотань не надходило.

Третя особа Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено штампом від 23.09.2024 року. У встановлений строк, 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, пояснень щодо позову до суду не надано. Заяв про відкладення розгляду справи, клопотань від третьої особи не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась за адресою місця знаходження. Проте конверт повернуто до суду не врученим з відмітками «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою». Судом з`ясовано, що відповідно до інформації ЦМУМЮ від 02.11.2021 № 1633/6 нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Грисюк О.В. припинено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом, з матеріалів справи встановлено, що 12.01.2019 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 699349.

Відповідно до умов договору позики № 699349 позикодавець надає позичальнику грошові кошти в позику в розмірі 3000,00 гривень. Пунктом 1.3. передбачено строк 30 днів, тобто до 11.02.2019 року.

Згідно з виконавчим написом, зареєстрованим в реєстрі за № 7972 вчиненим 14.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка є боржником за кредитним договором №699349 від 11.02.2019, укладеним з ТОВ «ВЕЛЛФІН» ідентифікаційний код юридичної особи 39952398, далі іменований - Стягувач заборгованості за кредитним договором 699349 від 12.01.2019р. Строк платежу за кредитним договором 699349 від 12.01.2019р. настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 12.01.2019 року по 01.03.2020р. Сума заборгованості становить 38106,30 гривень, в тому числі: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3000 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 35106,30 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 800 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість боржника становить 38906,30 гривень.

14 січня 2022 року Славутицьким відділом державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) на підставі вказаного виконавчого напису за заявою стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № НОМЕР_2.

Вирішуючи спір згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з такого.

За загальним правилом ст.. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

За змістом ч. 2 вказаної статті, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст..ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Проте, докази отримання ОСОБА_2 вимоги кредитора про усунення порушень відповідачем не надані.

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, з ОСОБА_2 за період з 12.01.2019 року по 01.03.2020 року стягнуто, зокрема, прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 35106,30 гривень.

Договір позики №699349 від 12.01.2019 року не містить положень відповідно до яких кредитор має право нараховувати та вимагати стягнення за Доходами у розмірі 35106,30 гривень. Також не містить положень про збільшення строку позовної давності.

Згідно із ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18.

Таким чином, відповідач всупереч вимогам ст. 1048 ЦК України, не дивлячись на те, що строк кредитування сплив, продовжував нараховувати боржнику відсотки та включив їх суму до загальної суми заборгованості.

Загальна сума заборгованості в розмірі 38106,30 гривень нарахована за період з 12.01.2019 року по 01.03.2020 року, для погашення якої видано оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною, оскільки включає в себе відсотки, нараховані після закінчення строку кредитування, нараховувати які відповідач не мав права.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за договором позики №699349 від 12.01.2019 року у розмірі 38906,30 гривень, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, є спірною.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною у виконавчому написі від 14 травня 2021 року № 7972 послався на пункт постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який є не чинним.

В той же час підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи, що у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, то кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни зареєстрований в реєстрі за № 7972 від 14.05.2021 року, про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕЛЛФІН» заборгованості за договором позики №699349 від 12.01.2019 у розмірі 38906,30 гривень слід визнати таким, що не підлягає виконанню. кредитним.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Сплата позивачем судового збору при поданні позову підтверджується платіжними квитанціями в розмірі 968,96 гривень та в розмірі 484,48 гривень. Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України в сумі 1453,44 гривень.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову всього на загальну суму 1453,44 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 14.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. зареєстрований в реєстрі за № 7972 про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛЛФІН»</a> Код ЄДРПОУ 39952398, Адреса знаходження: вулиця Героїв Севастополя, буд. 48, м. Київ, заборгованості у розмірі 38906,30 гривень.

Стягнути з відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛЛФІН»</a> на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1453,44 гривні.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 16 жовтня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»</a>, код ЄДРПОУ: 39952398, місцезнаходження:03061, м. Київ, вулиця Героїв Севастополя, будинок 48.

Третя особа - Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Код ЄДРПОУ 34845599, адреса місця знаходження, 07101, Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Поліський квартал, буд. 12.

Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя Т. О. Малишенко