Рішення

від 11.12.2007 по справі 15955-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15955-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

11.12.2007Справа №2-11/15955-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамед», (01011,м.Київ, Печерський Узвіз, 18, к.72)

До відповідача Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (01023, м.Київ, вул..Ш.Руставелі, 39/41)

Про визнання права власності  

Суддя Цикуренко А.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Шиляков В.Д., дов. у справі

Від відповідача –  Риженкова О.П., дов. У справі

Сутність спору:

     Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання за ТОВ «Тамед» (ідент код 21597893) права власності на нерухоме майно : нежитлову будівлю туалету, загальної площею 64,2 кв.м., яка знаходиться за адресою : АРК, м.Ялта, смт.Кореїз, вул..Алупкинське шосе, б.17-а.

Відповідач в своєму відзиві у задоволенні позовних вимог не заперечує, просить суд розглянути справу у його відсутність.

Справа слуханням відкладалася в порядку ст..77 Господарського процесуального кодексу України.

По клопотанню  представника позивача провадження по справі здійснювалося   російською мовою у відповідності зі ст. 10 Закону України «Про судоустрій».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників  сторін, суд

                                                     встановив:

27.02.2001 року між ЗАТ ЛОЗПУ “Укрпрофоздоровниця” та ТОВ “Тамед” був укладений договір купівлі-продажу № 0104041/2001-02, згідно з яким ТОВ “Тамед” придбало у власність нерухоме майно: будівлю туалету, загальною площею 64 кв.м. (площа забудови – 86 кв.м.), яка знаходиться за адресою: АРК, м. Ялта, с.м.т. Кореїз, вул. Алупкинське шосе, в районі каналізаційної насосної станції сан. “Місхор”, що межує із земельної ділянкою філії санаторію “Ай-Петрі” Дочірнього підприємства “Ялтакурорт” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до Статуту ЗАТ ЛОЗПУ “Укрпрофоздоровниця” мав право розпоряджатися майном, яке увійшло до його статутного фонду.

Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України, ст. 85 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України “Про господарські товариства” господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а також іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

27.02.2001 року ТОВ “Тамед” було повністю сплачено вартість об'єкта продажу в розмірі 14700 гривень, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 92 від 26.02.2001 року, № 95 від 27.02.2001 року (а.с. 12), після чого вищезазначене нерухоме майно було передано продавцем покупцю за актом приймання-передачі будівлі туалету від 27.02.2001 року (а.с. 10), що свідчить про повне виконання позивачем умов вказаного договору.

18.12.2002 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору купівлі-продажу № 0104041/2001-02 від 27.02.2001 року, в якої сторони домовилися змінити п. 1.1. вказаного договору, згідно якого продавець передав у власність покупця нерухоме майно: туалет, загальної площею 64,2 кв.м., надалі – об'єкт, що знаходиться за адресою: Україна, АРК, м. Ялта, с.м.т. Кореїз, вул. Алупкинське шосе, буд. 17-а, а покупець прийняв зазначений об'єкт відповідно до умов, зазначених в розділах 2-3 цього договору. (а.с. 9-11).

Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, що діяв на момент укладення вказаного договору, додаткової угоди до нього та акту приймання-передачі, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, що діяв на момент укладення вказаного договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 1.2. договору купівлі-продажу № 0104041/2001-02 від 27.02.2001 року визначено, що право власності на об'єкт переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі, що не суперечить діючому на момент його укладення цивільному законодавству України.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ “Тамед” було набуто право власності на спірне нерухоме майно: туалет, загальної площею 64,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, АРК, м. Ялта, с.м.т. Кореїз, вул. Алупкинське шосе, буд. 17-а, з моменту передачі цього майна відповідачем позивачу за актом приймання-передачі від 27.02.2001 року, оскільки таке право виникло шляхом не забороненим законом, а саме з договору купівлі-продажу, форма та зміст якого цілком відповідає законодавству України.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, речові права на нерухоме майно, в тому числі право власності на нерухоме майно, підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. ст. 17, 19, 20 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, п. 2.1. “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого Наказом № 7/5 від 07.02.2002 року Міністерства юстиції України, державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності правовстановлювальних документів, їх копії, а також інших документів, передбачених цим Законом та Положенням.

Згідно п. 3.3. “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого Наказом № 7/5 від 07.02.2002 року Міністерства юстиції України, в разі укладення угоди між юридичними особами, яка нотаріально не посвідчена, для реєстрації права власності на нерухоме майно до державного реєстратора надається правовстановлювальний документ попереднього власника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач позбавлений можливості в повному обсязі реалізувати своє право власності на спірне нерухоме майно, в зв'язку з тим, що відповідачем не було надано ТОВ “Тамед” попередніх правовстановлювальних документів, що необхідні позивачу для державної реєстрації свого права власності, яке виникло за договором купівлі-продажу № 0104041/2001-02 від 27.02.2001 року та додаткової угоди до нього від 18.12.2002 року.

При цьому, слід зазначити, що на час укладення вказаного договору державна реєстрація, що передбачена  Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, та “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого Наказом № 7/5 від 07.02.2002 року Міністерства юстиції України, ніяким чином не пов'язувалась з моментом виникнення права власності на нерухоме майно.

Згідно ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів зокрема відноситься: визнання права.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита в доход держбюджету України, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу на користь ГП «Судовий інформаційний центр» (м. Київ) віднести на відповідача згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,   суд  

Вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамед», (м.Київ, Печерський Узвіз, 18, к.72), (ідент код 21597893) на нерухоме майно : нежитлову будівлю туалету, загальної площею 64,2 кв.м., яка знаходиться за адресою : АРК, м.Ялта, смт.Кореїз, вул..Алупкинське шосе, б.17-а.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (01023, м.Київ, вул..Ш.Руставелі, 39/41; ідент код 02583780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамед», (м.Київ, Печерський Узвіз, 18, к.72), (ідент код 21597893) 147,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат за інформаційне-техничне судового процесу.

    Накази видати після вступу рішення в законну чинність.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Цикуренко А.С.