Ухвала

від 16.10.2024 по справі 712/11985/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/11985/24

Провадження № 2/712/3528/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16жовтня 2024року суддяСоснівського районногосуду м.Черкаси ТоковаС.Є.,розглянувши матеріалипозовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

До Соснівськогорайонного судум.Черкасинадійшла позовназаява Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.188ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, в розумінні ч.1ст.188ЦПК Україниоб`єднанню підлягають в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Відповідно до п.2 ч.4ст.185ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу.

В позовній заяві позивачем не обґрунтовано підстави щодо об`єднання в одній позовній заяві вимог по різним кредитним договорам, суд виходить з того, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, яка є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори).

Отже, вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Отже, цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінніст. 188 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо об`єднання вимог в одному позові, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 та в постанові Верховного Суду у складіоб`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові 18 серпня 2023 року у справі № 910/21280/21 кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. Наявні порушення, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).

Враховуючи відсутність підстав для застосування ст.188 ЦПК України, оскільки позивачем об`єднано дві позовні вимоги по різним кредитним договорам, які не пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами і позивач не скористався правом на приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.175ЦПК у системному застосуванні із ст.188ЦПК України у встановлений судом строк, заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 4ст. 185 ЦПК України.

При цьому суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні про відкриття провадження за позовною заявою. Вибіркове надання судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового призведе до порушення конституційного принципу рівності сторін, що є неприпустимим.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "DIYA 97 v. UKRAINE", № 19164/04, пункт 47).

Повернення заяви не порушує права заявника на доступ до правосуддя, оскільки це право може бути реалізоване після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.185,188,260-261,352-354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути заявнику.

Одночасно роз`яснюється, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню позивачу до суду з заявою, оформленою у відповідності до вимог ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Суддя: С.Є. Токова