Рішення

від 15.10.2024 по справі 756/2019/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.10.2024 Справа № 756/2019/24

Номер справи 756/2019/24

Номер провадження 2/756/2112/24

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 жовтня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Белоконної І.В.,

за участі секретаря Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив суд позбавити останню батьківських прав щодо їхньої спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що від спільного проживання з відповідачем він має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач самостійно матеріально утримує дитину та належним чином піклується про її здоров`я, інтелектуальний та духовний розвиток. Відповідач веде аморальний спосіб життя, систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство відносно своєї матері, постійно притягається до кримінальної відповідальності, її соціальна поведінка не відповідає нормам суспільства.

Наразі відповідач відбуває покарання за черговий кримінальний злочин. З 2012 року відповідач жодної участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини не приймає, не піклується про її духовний та моральний розвиток.

З 2012 року ОСОБА_3 проживає разом зі своєю бабусею. З лютого 2022 року донька сторін проживає разом з позивачем.

У зв`язку з тим, що відповідач нехтує своїми обов`язками матері, більше 10 років не цікавиться життям дитини, позивач просить її позбавити батьківських прав щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України позивач зазначив, що відмовляється від стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2024 року по справі відкрито загальне позовне провадження.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач у судове засідання не з`явилася,про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомила.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 (відповідач) та ОСОБА_1 (позивач) є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , ОСОБА_5 (відповідач) та ОСОБА_6 (позивач) є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно відповіді Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 09.01.2024 № 3-аз/125/05-2024, ОСОБА_2 за місцем проживання зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя, постійно на її поведінку від сусідів надходили скарги, неодноразово притягувалась до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Відповідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 21.09.2023, який набрав законної сили 23.10.2023, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

Також відповідач притягалася до кримінальної відповідальності вироками від 15.06.2016 у справі № 756/5981/16-к, від 26.10.2017 у справі № 756/12940/17-к; від 27.03.2019 у справі № 756/2485/19; від 09.07.2021 у справі № 756/10205/21.

Окрім того, відповідно до постанов про адміністративне правопорушення Оболонського районного суду м. Києва, що містяться у матеріалах справи, у період з 2020-2022 років відповідача 8 разів притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення психологічно насильства відносно своєї матері ОСОБА_7 .

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13.10.2020 у справі № 756/11577/20 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, зокрема за те, що остання не виконує батьківські обов`язки щодо своєї доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_2 часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння, не працює, не доглядає за донькою та не забезпечує її всім необхідним.

Згідно Акту обстеження умов проживання № 33 від 26.04.2024, складеного Службою у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем проживають у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . У доньки є окрема кімната. Квартира облаштована всім необхідним для проживання та розвитку дитини.

Проте, Службою у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради надано висновок № 542 від 19.09.2024 про недоцільність позбавлення батьківських прав щодо її спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок мотивовано недостатністю підстав для позбавлення батьківських прав.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У судовому засіданнінеповнолітня ОСОБА_3 повідомила суду, що з лютого 2022 року проживає разом з позивачем. До цього часу проживала з бабусею ОСОБА_7 . Пам`ятає, що вже з 5 років її матір ОСОБА_2 нею не займалася, нічим не забезпечувала, не готувала їжу та завжди зловживала спиртними напоями.

На підставі вищевказаного судом було установлено, що відповідач не виконує обов`язків матері по вихованню доньки, не цікавиться життям та станом її здоров`я, не намагається спілкуватися з нею, не надає жодної матеріальної допомоги, тобто свідомо усунулася від виховання дитини. Висновок Служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її доньки фактично для суду носить рекомендаційний характер.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будучи належним чином повідомленою про час та місце судових засідань, на виконання вищезгаданої процесуальної норми відповідач у судові засідання не з`явилася та не надала жодних доказів того, що вона виконує обов`язки матері відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Таким чином, судом достовірно установлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню дитини, тому суд доходить висновку, що останню необхідно позбавити батьківських прав щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

На підставі зазначеного та відмови позивача щодо стягнення на його користь аліментів, суд уважає необхідним зобов`язати останнього відкрити особистий рахунок ОСОБА_3 у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, у зв`язку з чим стягувати з відповідача на вказаний рахунок аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від її доходу щомісячно.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, суд убачає правильним за розгляд позовної вимоги щодо стягнення аліментів стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4-5, 12-13, 133, 141, 263-265, 280, 281, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) відкрити особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, стягнувши щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на вказаний рахунок аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 14 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2024 року.

Суддя: І.В. Белоконна