Рішення

від 15.10.2024 по справі 487/4444/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/4444/24

Провадження № 2/487/2075/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третяособа Універсальнатоварна біржа «Фенікс» про визнання угоди дійсною,

ВСТАНОВИВ

20.05.2024 року до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа УТБ «Фенікс», в якій позивач просила визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між нею і відповідачами по справі, та зареєстрований на УТБ «Фенікс», 29.06.2001 року за реєстровим номером 485.

В обгрунтування позову вказала, що сторони домовилися про всі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, який був укладений у письмовій формі і був повністю виконаний. На момент укладення договору сторони керувались положеннями ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», яким передбачено, що такий договір купівлі-продажу подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

В подальшому позивач дізналася, що спірний договір є недійсним та створює їй перешкоди в розпорядженні квартирою, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач до судового засідання не з`явилася, надала до суду заяву, якою просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення суду не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в призначене судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29.06.2001 року, між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 які діяли від свого імені, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна у відповідності до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», 29.06.2001 року був зареєстрований Універсальною товарною біржою «Фенікс» за №485.

Зазначена квартира була зареєстрована у Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 24.07.2001 за №18538.

За змістом ст. ст.57, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у червні 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

На час укладання договору купівлі-продажу квартири сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору, претензій один до одного сторони не мають.

За таких обставин, оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі-продажу сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності позивача на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121, суд приходить до висновку, що позивач на законних підставах набула право власності на придбане майно, але не має можливості розпоряджатися ним на власний розсуд з причин, що не залежать від неї, а тому позов про визнання визнання угоди дійсною є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Універсальна товарна біржа «Фенікс» про визнання угоди дійсною - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 які діяли від свого імені, який зареєстрований на Універсальній товарній біржі «Фенікс» 29.06.2001 року за №485, та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ 24.07.2001 за №18538 - дійсним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ,

Третя особа: Універсальна біржа «Номінал», код ЄДРПОУ 23623092, місцезнаходження пр.Центральний, 67, м.Миколаїв.

Головуючий суддя: І.О. Притуляк