Рішення

від 16.10.2024 по справі 490/6539/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/6539/24

н\п 2/490/2921/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2104566013024 від 15.02.2021 року у розмірі 37483,20 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.02.2021 року між ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" та відповідачкою був укладений договір про надання фінансових послуг №2104566013024, відповідно до якого відповідачці було надано 3700,00 грн. кредитних коштів та зобов`язувалася повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених в Кредитному договорі. Товариство належним чином виконало умови договору та надало кредитні кошти відповідачці.

01.12.2021 року між ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір відступлення права вимоги №1-12, відповідно до якого ТОВ "Слон Кредит" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги щодо боржників, в тому числі до боржниці ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг №2104566013024 від 15.02.2021 року.

В свою чергу ТОВ "Вердикт Капітал" відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ "Коллект Центр" , відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за договором №2104566013024 від 15.02.2021 року.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №2104566013024 від 15.02.2021 року становить 54530,43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3699,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 50830,71 грн.

Проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 37483,20 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3699,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33783,48 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 01.08.2024 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 01.08.2024 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачці за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась позовна заява з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі. Крім того, відповідачка повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Центрального районного суду міста Миколаєва.

Відповідачка, яка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в тому числі через оголошення на веб-сайті Судової влади України, не скористалась своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.10.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

15.02.2021 року між ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" та відповідачкою був укладений договір №2104566013024, відповідно до якого відповідачці було надано 3700,00 грн. кредитних коштів та відповідачка зобов`язувалася повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених в Кредитному договорі. Товариство належним чином виконало умови договору та надало кредитні кошти відповідачці.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за відповідачкою утворилась заборгованість за договором №2104566013024 від 15.02.2021 року - 54530,43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3699,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 50830,71 грн.

01.12.2021 року між ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір відступлення права вимоги №1-12, відповідно до якого ТОВ "Слон Кредит" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги щодо боржників, в тому числі до боржниці ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг №2104566013024 від 15.02.2021 року.

В свою чергу ТОВ "Вердикт Капітал" відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ "Коллект Центр" , відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за договором №2104566013024 від 15.02.2021 року.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №2104566013024 від 15.02.2021 року становить 54530,43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3699,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 50830,71 грн.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору №10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 року ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 54530,43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3699,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 50830,71 грн.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, а понесених витрат на правничу допомогу в частині, виходячи з наступних підстав.

Відповідно дост. 1077 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннямист. 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2ст. 1054 цього Кодексузастосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зіст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зіст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за відповідачкою утворилась наступна заборгованість за договором №2104566013024 від 15.02.2021 року - 54530,43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3699,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 50830,71 грн.

Проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 37483,20 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3699,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33783,48 грн.

Відповідака в ході розгляду справи не надала альтернативних розрахунків заборгованості за договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданого позивачем.

Отже, відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За приписомст. 3 цього Законуелектронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 указаного Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що між ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» та ОСОБА_1 був укладений договір про про надання фінансових послуг №2104566013024 від 15.02.2021 року.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролемZ7) відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію», що вказано у п. 4.15 вказаного договору.

Згідност. 610 ЦК Українипорушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1050 ЦК Українипередбачено, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно до 625ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки відповідачка в добровільному порядку не бажає погашати заборгованість по кредитному договору, то вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідачки на його користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача 3028,00 гривень судового збору, розмір якого підтверджено платіжною інструкцією №0448270008 від 22.07.2024 року.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст.133та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: Договір про надання правової допомоги від 07.06.2024 року., укладеного між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" (ЄДРПОУ 42226370), прайс лист від 01.11.2023 року та платіжна інструкція №0446750000 від 12.07.2024 року, заявка з надання юридичної допомоги №34 від 01.07.2024 року, акт про надання юридичної допомоги 05.07.2024 року.

Згідно частини четвертоїстатті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Сплата за надані послуги підтверджується квитанцією №0446750000 від 12.07.2024 року.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 9000 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 13000 грн. є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 37483,20 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст.76-81,89,141,258-259,263-265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №2104566013024 від 15.02.2021 року у розмірі 37483 (тридцять сім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 20 коп., що складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3699,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33783,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., а також судові витрати у вигляді отримання професійної правничої (правової) допомоги в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Саламатін