Рішення

від 31.07.2024 по справі 486/1855/23

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1855/23

Провадження № 2/486/256/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,

при секретарі - Соболевської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2023 року Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батьків відповідно до ч.1. ст.135 Сімейного кодексу України №00040246007 та №00040246122 виданих Южноукраїнським відділом ДРАЦС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУМЮ (м.Одеса) від 23.06.2023 року відомості про батька ОСОБА_1 та ОСОБА_2 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. 28.01.2017 року відповідач зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ». Неповнолітня ОСОБА_9 та малолітній ОСОБА_10 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживали з відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 . Неповнолітня ОСОБА_9 та малолітній ОСОБА_10 перебувають в полі зору служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради (далі - Служба) з жовтня 2022 року. Адміністрацією Южноукраїнського ліцею №2 (далі - Ліцей) надіслано подання від 19.10.2022 року №355/01-17 щодо вищевказаних дітей, які не беруть участь у дистанційному навчанні, не виконують завдання. Мати дітей на телефонні дзвінки не відповідає. В реагування на подання спеціалістами Служби спільно з інспектором сектору ювенальної превенції Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області (далі - Поліція), Южноукраїнського міського центру соціальних служб здійснено комісійне відвідування (далі - Центр) за адресою проживання дітей. Але двері квартири ніхто не відкрив, залишено повістку до Служби. 03.11.2022 року в приміщенні Служби спільно з поліцією проведено профілактичну бесіду з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та їх матір`ю ОСОБА_3 щодо обов`язкового поверненню до дистанційного навчання, відповідального ставлення дітей до навчального процесу. Матері наголошено посилити контроль за навчанням дітей. Поліцією складено адміністративний протокол за ч.1 ст.184 КУпАП. Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області по справі №486/1315/22 від 18.01.2023 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. Однак, ні профілактична бесіда, ні притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не дали результату та не змінили ситуацію, адже 13.02.2023 року Ліцей знову направив на Службу подання №84/01-17, відповідно до якого учень 7-А класу ОСОБА_10 не бере участь у дистанційному навчанні. Загальна кількість пропусків занять у другому семестрі січень і початок лютого - 84 уроки. ОСОБА_9 , учениця 9-А класу з 10.01.2023 року має 104 пропуски уроків без поважних причин. Відсутність своїх дітей на навчанні, мати дітей ОСОБА_3 , пояснює адміністрації через хвороби або за сімейними обставинами, але жодних підтверджуючих документів не надаває. Мати не завжди йде на контакт, часто не відповідає на повідомлення та телефонні дзвінки вчителів. Таким чином, бездіяльність матері та відсутність контролю з її боку щодо дітей, призвели до того, що ОСОБА_10 взагалі не навчається: 08.05.2023 року учні повернулись на навчання в закладі, але хлопець до закладу не з`явився; ОСОБА_9 з 24.04.2023 року не приймала участь у дистанційному навчанні. З 08.05.2023 року до навчання в закладі не з`явилась. Вчителі та соціальний педагог не змогли зв`язатись з матір`ю дітей, на їх повідомлення та телефонні дзвінки вона не відповідає, згідно з поданнями Ліцею від 12.04.2023 року №176/01-17, від 08.05.2023 року №233/01-17. Спеціалістом Служби під час чергової спроби відвідати 20.04.2023 року сім`ю ОСОБА_3 за місцем проживання, зустріла біля їх будинку матір з ОСОБА_11 , в бесіді з ними їм наголошено про недопустимість такої поведінки та необхідності повернення дітей до занять. З ними домовлено про комісійне відвідування за їх місцем проживання 21.04.2023 року, але під час візиту двері ніхто не відчинив, на дзвінки не відповідали, діти на заняття не повернулись. Протягом квітня-травня 2023 року спеціалістами Служби неодноразово була здійснена спроба відвідати сім`ю учнів, але ніхто двері квартири не відчиняв, на залишені запрошення до Служби не реагували, на дзвінки не відповідали. Питання про систематичне не відвідування дітьми навчання розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Южноукраїнської міської ради, яка відбулась 16.05.2023 року, на засідання якої було запрошено матір дітей, але вона не з`явилась. 25.05.2023 року було повторно здійснено комісійне відвідування представниками Служби Ліцею та Центру за місцем проживання сім`ї ОСОБА_3 , але мати дітей відмовилась пускати комісію до житла. 25.05.2023 року ОСОБА_14 та 26.05.2023 року ОСОБА_15 влаштовано до комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Южноукраїнської міської ради» (далі - КЗ ЦСПРД) як дітей, які опинились в складних життєвих обставинах. Спеціалістами Служби проведено профілактичну бесіду з матір`ю дітей щодо відповідального ставлення до своїх батьківських обов`язків, належної уваги вихованню та навчанню дітей, працевлаштування з метою подолання складних життєвих обставин та повернення дітей в сім`ю. Поліцією складено адміністративний протокол за ст.184 КУпАП, а постановою суду по справі №486/956/23 від 18.07.2023 року відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП. На сьогоднішній день, відповідач не проявила зацікавленість у покращенні ситуації, яка склалась, на контакт з спеціалістами Служби не йде, на дзвінки не відповідає, щодо повернення дітей в сім`ю до Служби не зверталась. Крім двох старших дітей ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , відповідач є матір`ю малолітнього ОСОБА_18 , 2018 року народження, відносно якого самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Дитина постійно проживає зі своїм батьком, який звернувся до суду з позовом про позбавлення останньої батьківських прав. Згідно з листом Центру від 25.09.2023 року №646/01-19 сім`я ОСОБА_3 з 2022 року перебуває на обліку як така, що опинилась в складних життєвих обставинах через ухиляння матері від виконання своїх батьківських обов`язків. З червня 2023 року сім`ю взято під соціальний супровід. Надання соціальних послуг сім`ї ОСОБА_3 унеможливлює той факт, що станом на 25.09.2023 року на контакт ОСОБА_19 не виходить. Неодноразові спроби відвідати сім`ю за місце проживання були безрезультатними. Отже, зазначені обставини доводять що відповідач не зацікавлена у подоланні обставин, що склались та не має жодної зацікавленості у поверненні дітей в родину. Відповідно до інформації адміністрації КЗ ЦСПРД від 28.09.2023 року №01-23/454 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є вихованцями закладу. Під час влаштування діти були стривожені через сімейну ситуацію, що сталася. Зовнішньо виглядали нормально. Мати ОСОБА_3 з початку перебування дітей в закладі відвідувала їх 05.07.2023 року та 07.08.2023 року. Також, для вступу до ДНЗ «Южноукраїнський професійний ліцей» неповнолітній ОСОБА_20 потрібно було отримати паспорт громадянина України, якого вона не мала. Працівниками КЗ ЦСПРД було прикладено зусилля, щоб мати дітей з`явилася до закладу та зайнялася відновленням втрачених документів. Відповідач не проявляє ініціативи в спілкуванні з дітьми, не бачиться з ними, не відповідає на їх телефонні дзвінки, не цікавиться життям і здоров`ям, фізичним і духовним розвитком своїх дітей, не приймає участі у забезпеченні їх потреб, лікуванні, навчанні, розвитку. Діти не відчувають її підтримки і допомоги, але постійно чекають уваги з її боку. Вихованців регулярно відвідувала їх тітка ОСОБА_21 , забирала племінників на прогулянки, приносила солодощі, проходила необхідні медогляди з дітьми та проявляла та надавала їм підтримку. Однак, про безвідповідальне ставлення відповідача до дітей, до забезпечення їх потреб, байдужість до їх життя говорять і самі діти: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Питання самоусунення відповідача від виконання нею батьківських обов`язків відносно дітей, розглядалось 28.09.2023 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Южноукраїнської міської ради. Комісією встановлено підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ухиляння від виконання обов`язків по вихованню дітей, що є актом свідомої поведінки, оскільки маючи реальну можливість виконувати їх, мати не вчиняє відповідних дій, не проявляючи про дітей батьківської турботи, без існування поважних причин та перешкод, а саме: не створює належних умов проживання та навчання дітей; не піклується про стан здоров`я, фізичний та духовний розвиток дітей; не приділяє належної уваги навчанню, поведінці та успішності дітей в навчальному закладі; не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального розвитку та самоусвідомлення.

За таких обставин позивач просить суд, позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати дітей органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради для подальшого їх влаштування, та стягнути з відповідача на користь фізичної або юридичної особи, де будуть перебувати діти, аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дати звернення з позовом до повноліття кожної дитини, шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей, що будуть відкриті у будь-якому відділенні банківської установи України, після набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 24.11.2023 року у справі було відкрито провадження та призначено справу до підготовчого розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 32).

Представник позивача Явтушенко Н.В. у судове засідання не з`явилася, проте надала до суду заяву, у якій просить суд розглянути справу без участі представника Органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Додає, що відповідач по справі не змінила свого ставлення до виконання батьківських обов`язків, з дітьми не спілкується, жодної участі у їх матеріальному утриманні, вихованні не приймає, взагалі не цікавиться дітьми. Також, на зв`язок із суб`єктами соціальної роботи не виходить, не вчиняє жодних дій на оформлення паспорту громадянина України для сина ОСОБА_17 . Зазначає, що діти перебувають в Комунальному закладі «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», але за весь період матір не вжила жодного заходу для повернення дітей в сім`ю. Вважає, що не зацікавленість відповідача у захисті своїх батьківських прав проявляється у тому, що остання не взяла участі у жодному судовому засіданні, що в свою чергу говорить про пасивне та байдуже ставлення до дітей. У зв`язку з цим, просять застосувати до відповідача крайній захід впливу, як позбавлення батьківських прав та задовольнити вимогу про стягнення аліментів з останньої на утримання дітей.

Відповідач ОСОБА_3 причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи сповіщена вчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток та шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутність, до суду не надходило.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області Сербенко А.В. у судове засідання не з`явилася, однак направила на адресу суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, вказавши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала, позивач та третя особа не заперечують проти ухвалення заочного рішення, про що зазначили в заяві. За такого суд вважає можливими ухвалити у справі заочне рішення на підставі доказів наданих позивачем.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками: неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області від 12.02.2008 року; та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області від 21.01.2010 року (а.с. 6, 9).

З копії Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1. ст.135 Сімейного кодексу України №00040246122 №00040246007, виданих Южноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 23.06.2023 року вбачається, що відомості про батька ОСОБА_1 та ОСОБА_2 записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 7, 10).

Згідно із копій довідок виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Центру надання адміністративних послуг м.Южноукраїнськ від 28.12.2016 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також відповідно до копії з Витягу №2023/004678443 з реєстру Южноукраїнської територіальної громади від 22.06.2023 року відносно ОСОБА_3 , зазначено, що остання разом із дітьми ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8, 11, 13), однак, за вказаною адресою не проживають. Фактично проживали діти з відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 .

28.01.2017 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ».

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05.07.2023 року по справі №486/776/23 розірвано шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 28.01.2017 року Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за актовим записом №14. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишено шлюбне прізвище - ОСОБА_3

Згідно із копії листа директора Южноукраїнського ліцею №2 Южноукраїнської міської ради Миколаївської області Супряги Т. від 19.10.2022 року №355/01-17 убачається, що адміністрацією Ліцею надіслано подання до Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради і до Южноукраїнського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про надання допомоги повернути дітей до навчання в Ліцею, а саме: учня 7-А класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та учениці 9-А класу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 (код під`їзду 38). Зазначено, що дані учні не беруть участь у дистанційному навчанні, не виконують завдання. Мати дітей на телефонні дзвінки не відповідає (а.с. 15).

З копії листа директора Южноукраїнського ліцею №2 Южноукраїнської міської ради Миколаївської області Супряги Т. від 13.02.2023 року №84/01-17 вбачається, що адміністрацією Ліцею надіслано подання до Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради і до Відділення поліції №3 Вознесенського РУ ГУНП в Миколаївській області, про надання допомоги повернути дітей до навчання в Ліцею, а саме: учня 7-А класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та учениці 9-А класу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 (код під`їзду 38). Зазначено, що ОСОБА_23 не бере участь у дистанційному навчанні, але з січня 2023 року відвідував онлайн-уроки кілька разів, за січень і початок лютого 2023 року пропустив 84 уроки, а також домашні завдання і практичні роботи не виконував. Однак, з 09.01.2023 року по 20.01.2023 року матір повідомляє, що учень хворіє, довідки не надає, а з 23.01.2023 року відсутність ОСОБА_17 на уроках відповідач аргументує технічними причинами (відсутність світла, поганий Інтернет, згорів роутер). Також, ОСОБА_13 з 10.01.2023 року має 104 пропуски уроків без поважної причини. Відповідач пояснює відсутність учениці хворобами або сімейними обставинами, але жодного підтверджуючого документа не надає. Мати дітей на телефонні дзвінки класного керівника та соціального педагога рідко відповідає (а.с. 16).

Відповідно до копії листа директора Южноукраїнського ліцею №2 Южноукраїнської міської ради Миколаївської області Супряги Т. від 12.04.2023 року №170/01-17 вказано, що адміністрацією Ліцею надіслано подання до Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради і до Відділення поліції №3 Вознесенського РУ ГУНП в Миколаївській області, про надання допомоги повернути дитину до навчання в Ліцеї, а саме: учня 7-А класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 (код під`їзду 38). Зазначено, що учень не брав участь у дистанційному навчанні, не виконує завдання. З 03.03.2023 року учні Ліцею вийшли на навчання до закладу, однак ОСОБА_24 не відвідує. Мати на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідає (а.с. 17).

Окрім цього, з копії листа директора Южноукраїнського ліцею №2 Южноукраїнської міської ради Миколаївської області Супряги Т. від 08.05.2023 року №233/01-17 вбачається, що адміністрацією Ліцею надіслано подання до Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради і до Відділення поліції №3 Вознесенського РУ ГУНП в Миколаївській області, про надання допомоги повернути дітей до навчання в Ліцеї, а саме: учня 7-А класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та учениці 9-А класу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 (код під`їзду 38). Зазначено, що з 03.04.2023 року по 21.04.2023 року учні Ліцею вийшли на навчання до закладу, але ОСОБА_24 не відвідував. З 24.04.2023 року заклад перейшов на дистанційну форму навчання, однак учень до уроків не приєднувався, домашні завдання та практичні роботи не виконував. 08.05.2023 року учні повернулися до навчання у закладі, ОСОБА_23 на уроках відсутній. З 24.04.2023 року учениця ОСОБА_13 не брала участь у дистанційному навчанні, домашні завдання та практичні роботи не виконувала. Також, 08.05.2023 року до навчання у закладі не приступила. Матір на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідає (а.с. 18).

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 25.05.2023 року, складеного службою у справах дітей Южноукраїнської міської ради, членами комісії було проведено обстеження умови проживання сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , але матір дітей відмовилася пускати комісію до житла. Членами комісії не вдалося обстежити умови проживання та з`ясувати створення належних умов проживання дітей. Однак було встановлено, що мати не працююча, не має впливу на дітей, вони відмовляються відвідувати навчальний заклад, їм не цікаво. Матері наголошено змінити ставлення до своїх батьківських обов`язків, попереджена про відповідальність згідно чинного законодавства (а.с. 19).

З копії акту Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Южноукраїнської міської ради» про прийом дитини від 25.05.2023 року вбачається, що директор КЗ ЦСПРД Мельник Я. прийняла від матері ОСОБА_3 , 1991 року народження, дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку направлену ССД Южноукраїнської МР №543 від 26.05.2023 року. Причина влаштування: складні життєві обставини, мати самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням дитини, не контролює навчання доньки (а.с. 20).

Згідно із копією акту Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Южноукраїнської міської ради» про прийом дитини від 26.05.2023 року, директор КЗ ЦСПРД Мельник Я. прийняла від матері ОСОБА_3 , 1991 року народження, дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку направлену ССД Южноукраїнської МР №546 від 26.05.2023 року. Причина влаштування: складні життєві обставини, мати самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням дитини, не контролює навчання сина (а.с. 21).

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.01.2023 року по справі №486/1315/22 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді попередження (а.с. 63-64).

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.07.2023 року по справі №486/956/23 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 184 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1700 гривень (а.с. 62).

Позивач зазначає, що крім двох старших дітей ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , відповідач є матір`ю малолітнього ОСОБА_18 , 2018 року народження, відносно якого самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Дитина постійно проживає зі своїм батьком ОСОБА_6 , який звернувся до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, що підтверджується ухвалою суду від 16.08.2023 року по справі №486/1295/23 про відкриття провадження (а.с. 22-23).

Згідно листа Южноукраїнського міського центру соціальних служб Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 19.05.2023 року №310/01-19 на лист від 10.05.2023 року №480 Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради вказано, що сім`я ОСОБА_4 була двічі відвідана спеціалістами ЮМЦСС за місцем фактичного проживання, але двері ніхто не відчиняв, на залишені повідомлення не відредагували, на телефонні дзвінки відповідач не відповідала, а тому здійснити оцінку потреб сім`ї ОСОБА_4 та надати соціальні послуги немає можливості (а.с. 25).

З наданої інформації Южноукраїнського міського центру соціальних служб Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 25.09.2023 року №646/01-19 на лист від 20.09.2023 року №991 Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради вбачається, що сім`я ОСОБА_3 з 2022 року перебуває на обліку як така, що опинилась в складних життєвих обставинах через ухиляння матері від виконання своїх батьківських обов`язків. З червня 2023 сім`ю взято під соціальний супровід. Але, скласти акт оцінки потреб сім`ї фахівцю Центру не вдалося, через те що за попередньою домовленістю з ОСОБА_25 про дату та час візиту за місцем проживання, двері ніхто не відчинив. Жінка постійно уникає контактів з фахівцем із соціальної роботи, обіцянки прийти до Центру не виконує, зв`язок з рідними сестрами та матір`ю не підтримує. Надання соціальних послуг сім`ї ОСОБА_3 унеможливлює той факт, що станом на 25.09.2023 на контакт відповідач не виходить. Неодноразові спроби відвідати сім`ю за місце проживання були безрезультатними (а.с. 24).

Відповідно наданої інформації Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Южноукраїнської міської ради» від 28.09.2023 року №01-23/454 на запит від 26.09.2023 року №1011 Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради, неповнолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є вихованцями закладу. Під час влаштування діти були стривожені через сімейну ситуацію, що сталася. Зовнішньо виглядали нормально. Мати ОСОБА_3 з початку перебування дітей в закладі відвідувала їх 05.07.2023 року та 07.08.2023 року. Для вступу до ДНЗ «Южноукраїнський професійний ліцей» неповнолітній ОСОБА_20 потрібно було отримати паспорт громадянина України, якого вона не мала. Працівниками КЗ ЦСПРД було прикладено зусилля, щоб мати дітей з`явилася до закладу та зайнялася відновленням втрачених документів. Відповідач не проявляє ініціативи в спілкуванні з дітьми, не бачиться з ними, не відповідає на їх телефонні дзвінки, не цікавиться життям і здоров`ям, фізичним і духовним розвитком своїх дітей, не приймає участі у забезпеченні їх потреб, лікуванні, навчанні, розвитку. Діти не відчувають її підтримки і допомоги, але постійно чекають уваги з її боку. Вихованців регулярно відвідувала їх тітка ОСОБА_21 , яка забирала племінників на прогулянки, приносила солодощі, проходила необхідні медогляди з дітьми та проявляла та надавала їм підтримку (а.с. 26).

Рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №341 від 06.10.2023 року було затверджено висновок органу опіки і піклування Южноукраїнської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 27, 28-29).

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікованою Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 12.04.2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов`язками матері та батька.

Частиною 2 ст. 152 СК України передбачено, що дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Після з`ясування всіх обставин справи, суд вважає, що поведінка матері ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суперечить вимогам ст.ст. 150, 152 СК України, та порушує право дитини на належне батьківське виховання, фізичний, духовний та моральний розвиток.

У статті 155 СК України, закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 4 ст. 155 СК України регламентовано, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно положень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року зі змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п.16 зазначеної Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

На думку суду, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що позивачем доведено наявність свідомих дій відповідача щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка з дітьми не спілкуються, не забезпечує їх матеріально, ухиляється від виконання обов`язків по їх вихованню, що є актом свідомої поведінки, оскільки маючи реальну можливість виконувати їх, матір не вчиняє відповідних дій, не проявляючи про дітей батьківської турботи, без існування поважних причин та перешкод, а саме: не створює належних умов проживання та виховання; не піклується про стан здоров`я, фізичний та духовний розвиток дітей; не приділяє належної уваги навчанню; не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального розвитку та самоусвідомлення, що встановлено висновком органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради. На думку суду позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, буде насамперед захистом прав та інтересів дітей.

Таким чином, позовна заява Органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , та малолітнього ОСОБА_2 в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дітей, підлягає задоволенню.

Одночасно позивач просить про стягнення з відповідача на користь фізичної або юридичної особи, де будуть перебувати неповнолітня ОСОБА_1 , та малолітній ОСОБА_2 , аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дати звернення з позовом до повноліття кожної дитини, шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей, що будуть відкриті у будь-якому відділенні банківської установи України.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями сімейного законодавства, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов Органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів, також підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх її видів заробітку.

Відповідно до ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На думку суду, запропонований позивачем розмір аліментів, у повній мірі відповідатиме вимогам закону, щодо забезпечення достатнього рівня життя, фізичного, інтелектуального, духовного і соціального розвитку дитини та прожитковому мінімуму, встановленому законом, для дитини відповідного віку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти на утримання дитини слід стягувати на користь фізичної або юридичної особи, де будуть перебувати неповнолітня донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким є 10.11.2023 року (а.с. 1).

Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. У зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення, і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивача при зверненні до суду було звільнено від сплати судового збору на підставі п.14 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

У разі коли в позовній заяві об`єднано кілька позовних вимог, згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Зокрема, позивач пред`явив дві вимоги, а тому з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (по 1073,60 грн. за кожну із вимог).

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 180, 181-182, 191 СК України, ст.ст. 4, 11-13, 76-81, 89, 141, 223, 264-265, 268, 280, 282, 284, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області для подальшого їх влаштування.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки: с.Трикрати Вознесенського району Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за останньою відомою адресою: АДРЕСА_2 , на користь фізичної або юридичної особи, де будуть перебувати неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та/або малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.11.2023 року і до повноліття кожної дитини, шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей, що будуть відкриті у будь-якому відділенні банківської установи України, після набрання рішення законної сили.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки: с.Трикрати Вознесенського району Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за останньою відомою адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір розміром 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Савін