Рішення

від 10.10.2024 по справі 686/19628/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19628/24

Провадження № 2/686/5471/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Продана Б.Г., при секретарі Боднар А.П., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Хмельницької міської ради, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельнийькгаз» про визнання недійсним рішення 23 сесії Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року № 15 «Про безоплатну передачу комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького у власність відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» газопровідних мереж на території м. Хмельницького в частині передачі газопроводу середнього тиску по вул. Світанкова-Тиха довжиною 226 метрів,

ВСТАНОВИВ:

15липня 2024року досуду звернулась ОСОБА_3 з позовомдо Хмельницькоїміської ради,третя особа:Акціонерне товариство«Оператор газорозподільноїсистеми «Хмельницькгаз» про визнання недійсним рішення двадцять третьої сесії Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року № 15 «Про безоплатну передачу комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького у власність відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» газопровідних мереж на території міста Хмельницького» в частині передачі газопроводу середнього тиску по вул. Світанкова-Тиха в місті Хмельницькому (Лезнево-2) довжиною 226 метрів та визнання права власності на газопровід середнього тиску 226 метрів по вул. Світанкова-Тиха в м. Хмельницькому.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року № 15 «Про безоплатну передачу з комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького у власність відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» газорозподільних мереж на території міста Хмельницького» у власність ВАТ «Хмельницькгаз» було передано газопровід середнього тиску, розташований по вул. Світанкова-Тиха в м. Хмельницькому (Лезнево-2) довжиною 226 метрів, власником якого позивач вважає себе. Вказує, що зазначений газопровід був введений в експлуатацію 13.11.1997 року, де позивач була замовником будівництва газопроводу та здійснила повну оплату його вартості. А відповідач здійснив передачу майна без будь-яких правових підстав, передбачених законом. Газопровід по вул. Світанковій-Тихій в м. Хмельницькому ніколи не належав до об`єктів комунальної власності Хмельницької міської ради та не був прийнятий на баланс відповідача як нічийний, отже, міська рада не мала права розпоряджатись цим майном. Звернення позивача до міської ради про скасування рішення двадцять третьої сесії від 04.02.2009 р. №15 не було задоволено, у зв`язку із наведеним позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

18.07.2024 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

13.08.2024року відпредставника третьоїособи надійшлипояснення щодопозову. Вказує,що навиконання пунктів1та 2глави 1розділу ІІІКодексу ГРМ,пунктах 3.2.та 3.3.Розділу ІІІПравил безпекисистем газопостачання,затверджених наказомМіністерства енергетикита вугільноїпромисловості Українивід 15.05.2015№ 285,газові мережі,які булизбудовані заадресою: АДРЕСА_1 ,були переданіна балансАТ «Хмельницькгаз»на підставірішення Хмельницькоїміської ради№ 15від 04.02.2009р.«Про безоплатнупередачу зкомунальної власностітериторіальної громадиміста Хмельницькогоу власністьвідкритого акціонерноготовариства погазопостачанню тагазифікації «Хмельницькгаз»газорозподільчих мережна територіїміста Хмельницького»та узв`язку зчим,дані газовімережі знаходятьсяу законномуволодінні такористуванні АТ«Хмельницькгаз». Зазначає, що оскаржуване рішення Хмельницької міської ради було прийнято на виконання пунктів 1 та 2 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, пунктах 3.2. та 3.3. Розділу ІІІ Правил безпеки систем газопостачання та є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами зазначені нею обставини.

13.08.2024 року від представника відповідача надійшла заява про застосування наслідків пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки позивачу було відомо про порушення свого права у строк, що перевищує законодавчо встановлений строк позовної давності, із клопотанням про поновлення строків позивач не зверталась.

27.08.2024 року представником позивача подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, вважає, що правопорушення є триваючим, а тому встановлення строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та здійснення незаконної діяльності/бездіяльності. Щодо відсутності заяви про поновлення строку позовної давності, то така заява подається у випадку пропуску строку, а позивач вважає, що строк не пропущено, а тому суд не повинен брати до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

27.08.2024 року справу призначено до слухання по суті.

26.09.2024року представникомвідповідача поданописьмові доповненнядо заявипро застосуваннянаслідків пропускупозивачем строкупозовної давності,вказує,що посиланняпозивача натривалість вчиненогоправопорушення якпідставу незастосуваннястроків позовноїдавності неможе бутизастосовано доненормативного актаоргану місцевогосамоврядування,який вичерпавсвою діюфактом передачігазорозподільних мереж. Для рішення Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року № 15 не властиві ознаки нормативного акту, ним передбачені конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта - акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз», рішення було застосовано одноразово і після реалізації безоплатної передачі газорозподільних мереж, вичерпало свою дію. Просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити із наведених підстав, зазначив, що позивач за свої кошти провела газопровід, а тому за нею слід визнати право власності на нього. Заяву про застосування позовної давності просив не брати до уваги, оскільки вважає, що позивач такий строк не пропустила.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у позові з підстав пропуску позивачем строків позовної давності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, у поданих поясненнях просив відмовити в позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини та правовідносини.

Так, судом встановлено, що Рішенням двадцять третьої сесії Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року №15 «Про безоплатну передачу комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького у власність відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» газорозподільних мереж на території міста Хмельницького було передано таке майно: Газопроводи низького тиску - 803 шт., довжиною 180,602 км.; Газопроводи середнього тиску - 323 шт., довжиною 192,764км.; Газорозподільчі підстанції - 51 шт.; Шафові розподільчі пункти - 63 шт.; Газорозподільні установки - 3 шт.; Установки катодного захисту - 19 шт.

Згідно додатку до акту передачі б/н було передано газопровід середнього тиску, власники яких не відомі, розташованого по АДРЕСА_1 (Лезнево-2) довжиною 226 метрів, номер виконавчої технічної документації на підземні газопроводи від 18 жовтня 1997 р 225.

Позивач зазначає, що зазначений газопровід був введений в експлуатацію 13 листопада 1997 року, де ОСОБА_4 (прізвище чоловіка від першого шлюбу) була замовником будівництва вказаного газопроводу, здійснила повну оплату його вартості і саме на цій підставі була обрана головою приймальної комісії.

Позивач вважає, що відповідач у справі здійснив передачу майна, без будь-яких правових підстав, передбачених законом, у тому числі і положенням «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482, у якому передбачено безоплатну передачу майна виключно об`єктів державної та комунальної власності. А газопровід по вул. Світанковій-Тихій в м. Хмельницькому ніколи не належав до об`єктів комунальної власності Хмельницької міської ради, про що вказано в акті б/н, що він нічийний та не був ніколи прийнятий на баланс відповідача, як нічийний.

Дані обставини об`єктивно підтверджуються матеріалами справи.

Так, відповідно до ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, однак, відповідач цього не зробив.

Відповідно до ст. 331. ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

За заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.

Позивач вказує, що моментом набуття нею права власності на газопровід середнього тиску по АДРЕСА_1 (Лезнево-2) довжиною 226 метрів відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України є дата акту введення в експлуатацію від 13 листопада 1997 року, де вона була замовником і здійснила повну оплату за його будівництво та введення в експлуатацію.

У відповідності до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі й пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, за таких умов, «ввідні» газопроводи не є окремими об`єктами в цивільному обороті, а лише приналежністю головної речі будинку чи підприємства. В силу своєї пов`язаності з іншими елементами, необхідними для транспортування газу, ввідні газопроводи не можуть вважатися окремою річчю в цивільному обороті, а тому не підлягають окремій державній реєстрації.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в листі Національної комісії регулювання електроенергетики України від 06.11.2007 р. № 6420/14/17-07, власник газопроводу має право використовувати його для здійснення своєї господарської діяльності, зокрема передавати його за плату у володіння і користування, вчиняти щодо нього будь-які інші дії, які не суперечать закону.

Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 № 254 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 318/2758 передбачено, що роботи пов`язані з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем газопостачання здійснюють спеціалізовані організації. Також відповідно до листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 06.11.2007 р. № 6420/14/17-07 власник газопроводу, якщо він самостійно з додержанням вимог законодавства не може здійснювати експлуатацію газопроводу, має право передати газопровід спеціалізованій організації у власність, користування, оренду тощо, що регламентує, власне, право власника передачі газопроводу, а не обов`язок це зробити.

ОСОБА_3 вказує, що 15.02.2022 р. датований архівний витяг з рішення двадцять третьої сесії Хмельницької міської ради від 04.02.2009 р. № 15, а тому вона не пропустила строк позовної давності відповідно до вимог статті 256 ЦК України.

Щодо заяви представника відповідача про застосування наслідків пропущення позивачем строку позовної давності, то позивач ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на особливості притягнення до відповідальності суб`єктів господарської діяльності при вчиненні ними триваючих правопорушень.

З приводу заяви про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, позивачем було зазначено, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь дії чи бездіяльність, перебуває надалі в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Триваюче правопорушення припиняється лише в разі виконання обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Однак, рішення Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року № 15 «Про безоплатну передачу з комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького у власність відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» газорозподільчих мереж на території міста Хмельницького» не є триваючим правопорушенням, таке твердження є помилковим по своїй правовій суті, оскільки вказане рішення не відповідає ознакам нормативно-правового акту та не має триваючої дії.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі №19/2009 визначено, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

До нормативнихналежать акти,які встановлюють,змінюють чиприпиняють нормиправа,мають локальнийхарактер,розраховані нашироке колоосіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001, від 23 червня 1997 року № 2-зп.

Отже, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Для рішення Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року № 15 не властиві ознаки нормативного акту, ним передбачені конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта - акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз», рішення було застосовано одноразово і після реалізації безоплатної передачі газорозподільних мереж, вичерпало свою дію.

А тому, суд приходить до висновку, що посилання позивача на тривалість вчиненого правопорушення як підставу незастосування строків позовної давності не може бути застосовано до ненормативного акта органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію фактом передачі газорозподільних мереж 04.02.2009 року.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За захистом своїх прав позивач звернулась лише у липні 2024 року, а тому позивачем пропущений строк позовної давності щодо пред`явлення вимог про визнання недійсним рішення сесії Хмельницької міської ради від 04.02.2009 року та визнання права власності.

Також суд зазначає, що позивач не зверталась до суду із заявою для поновлення строку позовної давності, наполягаючи на тому, що строк не пропущено.

У Постанові ВП ВС від 07.08.2019 по справі № 2004/1979/12 (14-194цс19) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що право позивача дійсно було порушене і позовні вимоги ОСОБА_3 є підставними та обґрунтованими, проте, позовна давність за такими вимогами спливла.

А тому, суд вважає, що слід застосувати наслідки спливу позовної давності щодо визнання недійсним рішення двадцять третьої сесії Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року № 15 «Про безоплатну передачу комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького у власність відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» газопровідних мереж на території міста Хмельницького» в частині передачі газопроводу середнього тиску по АДРЕСА_2 , та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі саме з підстав пропуску строків позовної давності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263 265 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Хмельницької міської ради, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельнийькгаз» про визнання недійсним рішення 23 сесії Хмельницької міської ради від 04 лютого 2009 року № 15 «Про безоплатну передачу комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького у власність відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» газопровідних мереж на території м. Хмельницького в частині передачі газопроводу середнього тиску по вул. Світанкова-Тиха довжиною 226 метрів та визнання за позивачем право власності на цей газопровід залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 16.10.2024 року.

Суддя:

Позивач: ОСОБА_3 . 29000. м. Хмельницький, вул. Тиха 28.

Відповідач: Хмельницька міська рада. м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя 3.