Рішення

від 16.10.2024 по справі 515/1370/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1370/23

Провадження № 2/513/140/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Степко Е.В., представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" - Куманова В.В., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Сарата Одеської області в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Романа Чередника в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою, -

у с т а н о в и в:

У серпні 2023 року керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Роман Чередник звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на праві приватної власності володіє земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5125080400:01:001:1200, загальною площею 6,0125 га ріллі за межами населеного пункту, колишньої Білоліської сільської ради Татарбунарського району (на даний час Білгород-Дністровського району) Одеської області. Право власності зареєстровано 03 січня 2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06 травня 2010 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1005. На підставі договору оренди від 09 серпня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Надія", вказана земельна ділянка передана у користування ПСП "Надія" строком на 10 років.

У порушення вимог ч.4 ст.81 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) відповідач ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, з 03 січня 2019 року та до теперішнього часу не відчужив її, а тому така земельна ділянка підлягає конфіскації.

Враховуючи, що надалі земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право ПСП "Надія" на користування спірною земельною ділянкою унеможливить виконання встановлених умов реалізації такої.

Отже, позивач просить припинити право приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку із кадастровим номером 5125080400:01:001:1200 площею 6,0125 га, розташовану на території Татарбунарської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави; припинити право приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" (код ЄДРПОУ) на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5125080400:01:001:1200 площею 6,0125 га, яка розташована на території Татарбунарської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області (рнонм 1737073151250), шляхом скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право: 43700855 від 25 серпня 2021 року) та стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 серпня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 вересня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Згідно з ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2023 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 листопада 2024 року цивільна справа передана на розгляд Саратському районному суду Одеської області, куди надійшла 19 грудня 2023 року і відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2023 року передана головуючій судді у справі Рязановій К.Ю.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 20 грудня 2023 року цивільна справа прийнята до провадження, справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження з призначенням у підготовче судове засідання.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Кайкуліна І.О. будучи належним чином повідомленою про день, час та місце судового розгляду, до суду не з`явилася, від неї мається письмова заява в якій вона просить суд справу розглядати без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Степко Е.В. позов підтримала, просила суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті Судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" Куманов В.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази у справі, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Єпішкіною С.В. 06 травня 2010 року та зареєстрованого у реєстрі за №1005, ОСОБА_1 успадкував після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у свою чергу прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай), площею 6,63 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) по КСП ім.Кутузова с.Білолісся Татарбунарського району Одеської області, яке належало спадкодавцю на підставі Сертифікату серії ОД №0144494, виданого на підставі рішення Татарбунарської райдержадміністрації від 30 серпня 1996 року №245/А-96 і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №432 від 12 листопада 1996 року (а.с. 36-39).

На підставі розпорядження голови Татарбунарської районної державної адміністрації від 12 грудня 2018 року № 368/А-2018 ОСОБА_1 надано у власність та виділено у натурі (на місцевості) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах території Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту), загальною площею 6,0125 га, у тому числі ріллі - 6,0125 га, кадастровий номер: 5125080400:01:001:1200 (а.с. 34-35).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5106387752018 від 06 червня 2018 року та Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14 березня 2023 року, земельна ділянка кадастровий номер: 5125080400:01:001:1200, площею 6,0125 га, за категорією земель відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартість становить 119 894,59 грн (а.с. 22, 27-33).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 26 грудня 2018 року державним реєстратором Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області Крутовою О.А. зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку за громадянином російської федерації ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 29755627 (а.с.24-26).

Відповідно договору оренди б/н, укладеного 09 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ПСП "Надія", земельна ділянка кадастровий номер 5125080400:01:001:1200 перебуває в оренді ПСП "Надія", код ЄДРПОУ 30500983 (а.с.40-43).

В силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст.41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч.5 ст.22 ЗК України).

За змістом ч.ч.3-4 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з п. "е" ч.1 ст.140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

Положеннями ч.ч.1, 2, 4 ст.145 ЗК України визначено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано, передбаченої земельним законодавством, процедури щодо відчуження набутої в порядку спадкування земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 5125080400:01:001:1200, площею 6,0125 га підлягає конфіскації за рішенням суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

У даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01 липня 2004 (далі - Закон № 1952-IV) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 даного Закону України державна реєстрація права власності на інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності" здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14 січня 2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у, сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктами 42 пункту 4 вищевказаного Положення, передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Згідно з ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, у ч. 3 ст 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельних ділянок, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18.

Отже, звернення до суду прокурора з позовом узгоджується з вимогами частини 3 статті 56 ЦПК України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачів обов`язок по відшкодуванню на користь Одеської обласної прокуратури судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою, - задовольнити.

Припинити право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку із кадастровим номером 5125080400:01:001:1200, площею 6,0125 га, розташовану на території Татарбунарської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області (рнонм 1737073151250), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Припинити право приватного сільськогосподарського підприємства "Надія", код ЄДРПОУ 30500983, на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5125080400:01:001:1200, площею 6,0125 га, розташовану на території Татарбунарської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області (рнонм 17370773151250), шляхом скасування державної реєстрації права оренди, номер запису про інше речове право: 43700855 від 25 серпня 2021 року.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2023 року у справі №515/1370/23; 2-з/513/1726/23, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Приватного сільськогосподарського підприємства "Надія", код ЄДРПОУ 30500983, на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3 355 (три тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок з кожного та перерахувати на розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, юридична адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Білгород-Дністровська окружна прокуратура в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ЄДРПОУ 03528552, адреса: м.Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39, Одеської області.

Відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Надія", ЄДРПОУ 30500983, вул. Комсомольська, 91, с. Зоря, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин російської федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник Приватного сільськогосподарського підприємства «Надія» - Куманов Влас Васильович, ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 05 січня 1998 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2024 року.

Суддя К. Ю. Рязанова