Рішення

від 20.03.2023 по справі 753/13074/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13074/21

провадження № 2/753/872/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача 3 - Глущенко О.М., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства внутрішніх справ України, Київської міської державної адміністрації, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння по АДРЕСА_1 йому було відмовлено з тих підстав, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є запис про те, що вказаний об`єкт не зареєстрований за спадкодавцем, а з 20 квітня 2015 року зареєстрований за іншою особою.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/13074/21 за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 25 листопада 2021 року, витребувано у Сьомої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи №538/2020, яка була заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Розгляд справи 25 листопада 2021 року відкладено на 17 грудня 2021 року у зв`язку із неподанням витребуваних судом доказів.

29 листопада 2021 року Сьомою київською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду надіслано копію спадкової справи №538/2020.

Ухвалою суду від 17 грудня 2021 року замінено первісного відповідача Головне територіальне управління юстиції у м. Києві на належного - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), залучено до участі у справі № 753/13074/21 як співвідповідачів - Міністерство внутрішніх справ України та Київську міську державну адміністрацію, відкладено розгляд справи на 02 лютого 2022 року.

23 грудня 2021 року представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів, а саме реєстраційних справ стосовно об`єкта нерухомого майна 621976980000 - будівлі (літ. А) загальною площею 553 кв.м. та адміністративна будівля (літ. Б) загальною площею 1071,9 кв.м., які належать Міністерство внутрішніх справ України, та об`єкта нерухомого майна 598744280000 - земельної ділянки площею 2,0393 га (кадастровий номер 8000000000:90:150:0131), яка надана в постійне користування Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві.

02 лютого 2022 року представник Міністерства внутрішніх справ України подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності МВС України (розмір частки 1/1) та Київській міській державній адміністрації (розмір частки 1/1), право постійного користування земельною ділянкою належить Головному управлінню МВС України в місті Києві.

Як зазначає відповідач, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 квітня 2015 року № 395 ГУ МВС України в місті Києві було надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 2,0393 га кадастровий номер 8000000000:90:150:0131 по АДРЕСА_1 , на якій розміщено нерухоме майно - нежилі будівлі (літ. А, літ. Б) - адміністративні будівлі загальною площею 1624,9 кв.м. На підставі погодження МВС України та РВ ФДМУ по м. Києву ліквідаційною комісією ГУ МВС України в місті Києві зазначене нерухоме майно списано.

Також відповідач зазначає, що 19 грудня 2014 року між ГУ МВС України в місті Києві та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» було укладено Договір № 239 про будівництво громадсько-житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні позивач заявив клопотання про залучення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві як співвідповідача до участі у розгляді справи.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, витребувано в Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15) завірені належним чином копії:

- реєстраційної справи стосовно державної реєстрації об`єкта нерухомого майна: 621976980000 - будівля (літ. А) загальною площею 553 кв.м. та адміністративна будівля (літ. Б) загальною площею 1071,9 кв.м., які належать Міністерству внутрішніх справ України, внесеного державним реєстратором Чуйко Г.Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20801314 від 21 квітня 2015 року;

- реєстраційної справи стосовно державної реєстрації об`єкта нерухомого майна: 598744280000 - земельної ділянки площею 2,0393 га (кадастровий номер 8000000000:90:150:0131), яка надана в постійне користування Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, внесеного державним реєстратором Приваловою Є.Є. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20065130 від 17 березня 2015 року, підготовче засідання відкладено на 22 березня 2022 року.

22 березня 2022 року підготовче засідання не відбулось, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

29 липня 2022 року підготовче засідання призначено на 04 серпня 2022 року.

04 серпня 2022 року підготовче засідання відкладено на 05 жовтня 2022 року.

02 вересня 2022 року від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду.

15 вересня 2022 року від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист про надання копій документів на виконання вимог ухвали суду.

05 жовтня 2022 року від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду.

05 жовтня 2022 року підготовче засідання відкладено на 17 листопада 2022 року.

20 жовтня 2022 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що нотаріус, отримавши відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо успадкованого позивачем житлового будинку та встановивши, що з 20 квітня 2015 року нерухоме майно за вказаною адресою зареєстровано за іншою особою, правомірно відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Також ЦМУ МЮ (м. Київ) зазначило, що жодних доказів порушенням ним прав позивача до позовної заяви не додано, а позивачем не доведено, що саме Управління складало документи, якими обмежено чи порушено його права, а тому вважає, що не є належним відповідачем у цій справі.

26 жовтня 2022 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві подало відзив на позовну заяву, в якому також заперечувало проти задоволення позовних вимог.

Мотивуючи свої заперечення проти позову ГУ МВС України в місті Києві вказувало, що 20 квітня 2015 року за Державною Україна в особі МВС України зареєстровано право власності на нежитлові адміністративні будівлі (літ. А, літ. Б) загальною площею 1624,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Копією абрису земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:150:0131 підтверджується, що житлова будівля ОСОБА_3 розташована за межами земельної ділянки ГУ МВС України в місті Києві.

Вважає, що позивач безпідставно звернувся до суду із вказаним позовом оскільки правокористувач земельної ділянки не оспорює таке право, а тому відсутнє право позивача, яке підлягає судовому захисту.

17 листопада 2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання будівлі суду, підготовче засідання призначено на 25 січня 2023 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 лютого 2023 року.

24 лютого 2023 року розгляд справи відкладено на 20 березня 2023 року.

Відповідачі- 1, 2, 3 у судове засідання своїх представників не направили, відповідач-2 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення по суті спору та просили задовольнити позовні вимоги з наведених в ній підстав, представник відповідача-4 надав свої пояснення по суті спору, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 13 травня 2020 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Як слідує зі змісту свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 березня 1986 року, виданого Першою київською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_3 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , який належав померлій підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого Виконкомом Дарницької районної ради народних депутатів міста Києва 16 жовтня 1985 року, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 23 грудня 1985 року під № 26563. Житловий будинок - дерев`яний, житловою площею 22,5 кв.м., а також такі службові приміщення: літні кухня під літ. Б, сарай під літ. В, вбиральня під літ. Г, погріб під літ Д, сарай під літ. Е, споруда.

Наведене також підтверджується Технічним паспортом на житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_1 та планом присадибної ділянки за цією адресою.

Згідно з інформаційною довідкою ПБ-2020 №1629 від 11 листопада 2020 року, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за: ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ою Київською державною нотаріальною конторою 22.03.1986 № 7н-2639. Дата проведення реєстрації в Бюро - 18.04.1986 за реєстровим №26563.

Будучи спадкоємцем першої черги, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав його матері ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори Шапченко О.А. від 25 листопада 2020 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на цей житловий будинок, у зв`язку з тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 233407018 від 20 листопада 2020 року вказаний житловий будинок не зареєстрований за спадкодавцем, а зареєстрований з 20 квітня 2015 року за іншою особою.

Як слідує з матеріалів реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним № 621976980000, згідно з витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, за адресою АДРЕСА_1 розташована адміністративна будівля (1274,2 будівлі міліцейських та пожежних служб), загальною площею 1624,9 кв.м.

Згідно з рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чуйко Г.Г. від 21 квітня 2015 року № 20801314 проведено державну реєстрацію права власності на нежилі будівлі літ. А, літ Б., що розташовані: АДРЕСА_1 за суб`єктом: Держава Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України та видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Привалової Є.Є. від 17 березня 2015 року № 20065130 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:150:0131 за Державною Україна в особі Київської міської державної адміністрації.

З опису меж кадастрового плану земельної ділянки 8000000000:90:150:0131 вбачається, що вказана земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 межує (в точках від А до Б) з землями ОСОБА_3 .

Посилаючись на неможливість оформлення в установленому порядку прав на спадкове майно у зв`язку із наявністю зареєстрованих прав на майно за цією ж адресою за іншою особою, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.

Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, передбаченому законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Відповідно частин першої. другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як передбачено статтями 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Реалізація права на спадкування спадкоємцем, закликаним до спадкування, здійснюється шляхом прийняття ним спадщини з подачею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Вчинення таких дій не вимагається, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї (статті 1268 - 1270 ЦК).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті його матері - ОСОБА_3 та звернувся до нотаріальної контри із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у видачі якого нотаріусом було відмовлено.

Як зазначено у пункті 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17 (провадження № 61-13688св21).

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За обставинами цієї справи позивач отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав його матері, у зв`язку з тим, що вказаний житловий будинок не зареєстрований за спадкодавцем, а зареєстрований з 20 квітня 2015 року за іншою особою.

Як передбачено частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Матеріали справи свідчать, що житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності був зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ою Київською державною нотаріальною конторою 22 березня 1986 року № 7н-2639. Дата проведення реєстрації - 18 квітня 1986 року за реєстровим № 26563.

За цією ж адресою 20 квітня 2015 року зареєстровано право власності на інше нерухоме майно - нежилі будівлі літ. А, літ Б. за Державою Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України та на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:150:0131 за Державною Україна в особі Київської міської державної адміністрації.

Отже, у позивача відсутня можливість оформити своє право власності на житловий будинок в нотаріальному порядку. Судом встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_3 мала право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті останньої позивач прийняв спадщину, інші спадкоємці після її смерті відсутні.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що визнання права є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Оцінивши наявні у справі докази, беручи до уваги, що позивач у інший спосіб, ніж у судовому порядку, позбавлений можливості реалізувати свої права на спадкове майно, суд дійшов висновку про визнання за позивачем права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як за єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року в справі № 335/5136/19 (провадження № 61-18942св20) зазначено, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У цій справі зміст позовних вимог ОСОБА_1 та встановлені судом обставини щодо правового режиму майна (житлового будинку, адміністративної будівлі, земельної ділянки) за адресою АДРЕСА_1 , свідчать, що за пред`явленими вимогами Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є належним відповідачем, з яким у ОСОБА_1 будь-який спір про право цивільне відсутній. У зв`язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 2, 10-13, 76-81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства внутрішніх справ України, Київської міської державної адміністрації, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позові до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач 1: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д);

Відповідач 2: Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, м. Київ, вул. Богомольця, 10);

Відповідач 3: Київська міська державна адміністрація (код ЄДРПОУ 00022527, м. Київ, вул. Хрещатик, 26);

Відповідач 4: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (код ЄДРПОУ 08592201, м. Київ, вул. Володимирська, 15).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Якусик