Постанова

від 29.08.2024 по справі 760/15975/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/15975/24 3/760/5514/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кратко Д.М., розглянувши адміністративний матеріал, направлений ГДІ ГУ ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працює директором ТОВ «ФАВБЕТ», у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

29 травня 2024 піч час фактичної перевірки ТОВ «ФАВБЕТ» (код 43457335), за адресою: м. Київ, вул. Січеславська, буд. 6 (цокольний поверх), виявлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункові операції для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду УКТЗЕД (чек № 1423 від 16.05.2024 не містить найменування підакцизного товару) чим порушено пункт 11 статі 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, які зафіксовано актом фактичної перевірки, бланк № 009469 від 29.05.2024 року, а, відтак, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статтею 155-1 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлялася про розгляд справи, призначений на 29.08.2024 року на 16 год. 40 хв., шляхом надсилання рекомендованим повідомленням судової повістки на наявну в матеріалах адміністративної справи адресу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки судом вживалися належні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, тому він був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, однак не подавав письмових заперечень проти протоколу, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справи.

Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (статті 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Таким чином, суд, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статті 38 КУпАП.

Згідно з вимогами частини 1 статті 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за частиною 1 статті 155-1 КУпАП не є обов`язковою.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема копіює акту фактичної перевірки, бланк № 009469 від 29.05.2024 року.

Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведеною у повному обсязі.

Згідно положень статті 33 КУпАП обираючи вид стягнення, суд враховує особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 34 КУпАП обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП не встановлено.

Відповідно до статті 35 КУпАП, обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП, судом не встановлено.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу правопорушника, надаючи оцінку всім зібраним доказам у їх сукупності, суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 коп., що становить 5 (п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки і за таких обставин може бути досягнута мета перевиховання й попередження нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 33, 34, 40-1, 155-1, 121, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Д.М. Кратко