Рішення

від 30.09.2024 по справі 645/7450/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа 645/7450/23

Провадження № 2/645/752/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2024 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі Циганок В.М., учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовомКерівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова встановлено порушення земельного законодавства під час користування ОСОБА_2 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нежитлові будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м., по АДРЕСА_1 , було зареєстровано з 28.03.2018 по 05.04.2023 за ОСОБА_2 , на підставі договорів купівлі-продажу від 28.03.2018. Встановлено, що вищевказані нежитлові будівлі літ.літ. «А-1», «Б-1», розташовуються на земельній ділянці, загальною площею 0,1556 га з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002 по АДРЕСА_1 . В пункті 1.1. договору купівлі-продажу від 28.03.2018, серія та номер 148, також зазначено, що нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , знаходиться на земельній ділянці площею 0,1556 га з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002. Крім того, відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу від 28.03.2018, серія та номер 150, також зазначено, що нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , знаходиться на земельній ділянці площею 0,1556 га, з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002. В подальшому, 06.04.2023 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, серія та номер 1393, предметом якого відповідно до п. 1.1. договору є нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Також, 06.04.2023 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір-купівлі продажу, серія та номер 1392, предметом якого відповідно до п. 1.1. договору є нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до п. 1.3. вищевказаних договорів купівлі-продажу від 06.04.2023 зазначено, що нежитлові будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м. по АДРЕСА_1 знаходяться на земельній ділянці площею 0,1556 га, з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права щодо вказаної земельної ділянки за ОСОБА_2 з 28.03.2018 по 05.04.2023 зареєстровано не було. Разом з тим, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002, площею 0,1556 га, зареєстровано за Харківською міською радою (номер запису про право власності: 30274175 від 11.02.2019). Відповідно до витягу № НВ-6306830552018 від 06.12.2018 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002, остання сформована 27.04.2017. Отже, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , сформована як об`єкт цивільних прав 27.04.2017 (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі), що погоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.

Таким чином, ОСОБА_2 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002, площею 0,1556 га по АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м., без виникнення права власності/користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі. Окружною прокуратурою листом від 05.05.2023 за № 51-107-2266 вих-23, повідомлено про виявлені порушення Харківську міську раду. За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості, встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:03:008:0002), загальною площею 0,1556 га по АДРЕСА_1 , яка перебувала в користуванні ПП «ЮВИН», на підставі договору тимчасового користування землею від 23.10.2001 №2567, припинено 11.02.2019. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право приватної власності на нежитлові будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , було зареєстроване з 28.03.2018 по 05.04.2023 за ОСОБА_2 , на підставі договорів купівлі-продажу від 28.03.2018 №№ 148, 150. Право приватної власності на вищевказані нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 зареєстроване з 06.04.2023 за ОСОБА_3 . Водночас, у провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває справа за позовом прокуратури, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002, площею 0,1556 га по АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2019 по 31.12.2020. Рішення по справі на теперішній час судом не прийнято. Таким чином, ОСОБА_2 з 28.03.2018 по 06.04.2023 використовував зазначену земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка площею 0,1556 га (кадастровий номер 6310138500:03:008:0002) по АДРЕСА_1 , використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, право власності на які зареєстроване за ОСОБА_3 . Листом від 03.11.2023 за № 7648/0/225-23 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради надано до прокуратури відповідний акт обстеження земельної ділянки з додатками, розрахунок суми безпідставно збережених ОСОБА_2 коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства. Отже, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.05.2020 № 4041 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено відповідний розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Так, розмір безпідставно збережених ОСОБА_2 коштів за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 складає 141 532,52 грн. Згідно інформації, наданої ГУ ДПС у Харківській області від 28.06.2022 встановлено, що відповідно інформаційних ресурсів, які є у розпорядженні ГУ ДПС ОСОБА_2 не зареєстрований платником земельного податку або платником орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8кв.м. по АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_2 з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , а саме з 28.03.2018 до моменту їх відчуження (06.04.2023) належним чином не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки та не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі. Таким чином, ОСОБА_2 зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а Харківська міська рада (Позивач (потерпілий)) втратило належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувся факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати Відповідачем за рахунок Позивача. Розмір збережених Відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку ОСОБА_2 , розрахований міською радою виходячи з розміру орендної плати за землю та складає 141 532,52 гривень. Внаслідок використання за спірний період Відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова, в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради, як Позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12.01.2024 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року зазначену цивільну справу прийнято в провадження судді Фрунзенського районного суду м.Харкова Ульяніч І.В., за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено у підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача - Анголенко П.О., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовільнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Проти постановлення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на нежитлові будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м., по АДРЕСА_1 , було зареєстровано з 28.03.2018 по 05.04.2023 р. за ОСОБА_2 , на підставі договорів купівлі-продажу від 28.03.2018. Встановлено, що вищевказані нежитлові будівлі літ.літ. «А-1», «Б-1», розташовуються на земельній ділянці, загальною площею 0,1556 га з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 28.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Конопацькою О.Б., реєстровий №148, а саме у п.1.1 вбачається, що продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відчужуване майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1556 га з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002. /а.с.24-27/

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 28.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Конопацькою О.Б., реєстровий №150, а саме у п.1.1 вбачається, що продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відчужуване майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1556 га з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002. /а.с.28-31/

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 06.04.2023 року, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кожемякіним А.А.., реєстровий №1392, де предметом договору є нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.32-35/

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 06.04.2023 року, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кожемякіним А.А.., реєстровий №1393, де предметом договору є нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.36-39/

Відповідно до п. 1.3. вищевказаних договорів купівлі-продажу від 06.04.2023 року зазначено, що нежитлові будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , знаходяться на земельній ділянці площею 0,1556 га з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права щодо вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002 за ОСОБА_2 з 28.03.2018 по 05.04.2023, зареєстровано не було.

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002, площею 0,1556 га зареєстровано за Харківською міською радою (номер запису про право власності: 30274175 від 11.02.2019). /а.с. 53-54/

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.12.2018 р. за № НВ-6306830552018, земельна ділянку з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002, по АДРЕСА_1 , площею 0,1556 га., форма власності: комунальна власність, остання сформована 27.04.2017. /а.с.42-43/

Отже, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , сформована як об`єкт цивільних прав 27.04.2017 року (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі).

ОСОБА_2 з 28.03.2018 по 06.04.2023 року використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:03:008:0002, площею 0,1556 га по АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 156,6 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 146,8 кв.м., без виникнення права власності/користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, згідно ст. 124 ЗК України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 377 ЦК України - до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, й шляхом відшкодування заподіяних збитків, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Із положень ст. 206 ЗК України слідує, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно п .п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України - орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (ст. 288 ПК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, згідно з яким для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2020 у справі № 922/981/18, від 09 лютого 2021 у справі № 922/3617/19, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, а також у постановах від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 20.09.2022 р. у справі № 922/3684/20 та від 28.09.2022 у справі № 925/1370/20, який прийняті після ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 4 статті 79-1 Земельного Кодексу України земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 0,1556 га, є сформованою та має кадастровий номер 6310138500:03:008:0002.

Отже, спір стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру немає.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Аналогічні за змістом висновки містить постанова Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19.

Отже, відсутність правовстановлюючих документів на землю не є підставою для звільнення його від сплати за її фактичне використання.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати становив 141532,52 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 3538313,11 грн, ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки -1). Розмір безпідставно збережених коштів за місяць складає 11794,38 грн., Розмір безпідставно збережених коштів за рік складає 141532,52 грн.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд погоджується з наданим позивачем та дослідженим у судовому засіданні розрахунком, оскільки він є обґрунтованим, складений відповідно до вимог чинного законодавства, розмір безпідставно збережених коштів підтверджений належними та допустимими доказами, а відповідач, на виконання свого процесуального обов`язку, не надав належних і неспростовних доказів на спростування доводів та доказів позивача.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначена оцінка становить 3538313 грн.

Таким чином, загальний розмір безпідставно збережених ОСОБА_2 грошових коштів складає 141 532,52 гривень.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодував всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене ней погіршення майна.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Під безпідставно збереженим майном мається на увазі грошові кошти в розумінні ст. 179, 190 ЦК України, оскільки відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянкина підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України( постанова Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а Харківська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати), у зв`язку з чим збережені відповідачем коштів від безпідставно набутого майна у розмірі 141532,52 грн підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради, виходячи з розміру орендної плати за землю.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з цим позовом Харківською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд стягує з ОСОБА_2 на користь платника судового збору, а саме Харківської обласної прокуратури, судовий збір у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.10,12,13,76, 81,141,258,259,263-265,273-274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради ( м.Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, отримувач УК м.Харкові, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (ІВАN) UА958999980314080611000020002) кошти у розмірі 141532 (сто сорок одна тисяча п`ятсот тридцять дві) гривні 52 коп.

Стягнутиз ОСОБА_2 на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок UА 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) судовий збір у розмірі2684 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Фрунзенським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:Позивач- Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, адреса місцезнаходження: м. Харків, бул. Б. Хмельницького, 36-А, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне заочне рішення складено 15.10.2024 року.

Головуючий суддя І.В.Ульяніч