Рішення

від 16.10.2024 по справі 743/825/24

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/825/24

Провадження № 2/743/238/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

за участю секретаря: Довбенко О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, служба у справах дітей Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

21.06.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що сторони перебували у офіційно зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, дитина проживала з відповідачем до квітня 2023 року. У квітні 2023 року дитина виявила бажання проживати у родині матері позивача, ОСОБА_4 та сестри ОСОБА_5 пояснивши це тим, що мама його ображає, б`є та не готує їжу, а коли п`яна виганяє з дому. Позивач зазначає, що їх син має хронічні захворювання, які потребують медичного супроводу та постійного лікування, ці захворювання дитина має з народження. Відповідач належним чином не проводила постійного консультування у лікарів та не лікувала дитину, що негативно вплинуло на фізичний стан дитини. Позивач не може забезпечити необхідного догляду та піклування за дитиною через те, що на даний час виконує військовий обов`язок, захищаючи батьківщину. На прохання позивача його мати та сестра взяли на себе цей обов`язок. Відповідач належним чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу, до його внутрішнього світу - створились умови, які шкодять інтересам дитини, у зв`язку з чим позивач вимушений звертатися до суду щодо позбавлення відповідача батьківських прав.

Справу передано головуючому судді 21.06.2024 р.

24.06.2024 р. надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25.06.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 22.07.2024 р. Витребувано від органу опіки та піклування Любецької селищної ради письмовий висновок щодо розв`язання спору про позбавлення батьківських прав. Витребувано від управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради письмовий висновок щодо розв`язання спору про позбавлення батьківських прав. Від Слов`янського міськрайонного суду Донецької області витребувано інформацію про звернення вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08.03.2024 р. (справа № 243/414/24) до виконання. Від відділення поліції № 2 (смт Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, в якості розпорядника інформації, витребувано інформацію, що стосується відповідача, в частині зафіксованих фактів про: ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та/або забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; жорстоке поводження з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; експлуатацію, примушування до жебракування та бродяжництва сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудження за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

03.07.2024 р. від Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла довідка про звернення вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08.03.2024 р. (справа № 243/414/24) до виконання з доданим вироком суду, зареєстрована за вх № ЕП-591/24.

12.07.2024 р. від Любецької селищної ради надійшов витяг протоколу № 7 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 26.10.2023 р. та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, зареєстровані за вх № 2759/24.

15.07.2024 р. від відділення поліції № 2 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, на виконання ухвали суду надійшла витребувана інформація щодо відповідача, зареєстрована за вх № 2798/24.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22.07.2024 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання відкладено з метою повторного виклику відповідача.

07.08.2024 р. відповідач засобами телефонного зв`язку повідомила, що позовні вимоги визнає, при вирішенні спору покладається на розсуд суду, справу просила розглядати за її відсутності, копію рішення просила надіслати на адресу фактичного проживання.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.08.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2024 р.

15.08.2024 р. відповідач засобами телефонного зв`язку повідомила, що позовні вимоги визнає, та просила справу розглядати за її відсутності.

12.09.2024 р. справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді в іншому провадженні.

12.09.2024 р. відповідач засобами телефонного зв`язку заявила клопотання про розгляд судового засідання, призначеного на 02.10.2024 р. та всіх наступних судових засідань без її участі.

02.10.2024 р. справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

11.10.2024 р. надійшла заява від органу опіки та піклування, зареєстрована за вх. № ЕП-1078/24, про розгляд справи без участі представника та підтримання позовних вимог.

11.10.2024 р. від служби у справах дітей Любецької селищної ради надійшла заява, зареєстрована за вх. № ЕП-1091/24, про розгляд справи без участі представника та підтримання позовних вимог.

У судовому засіданні 16.10.2024 р. малолітній ОСОБА_3 розповів, що навчається у 7 класі. Вже більше року проживає з бабусею, тіткою та двоюрідною сестрою. З мамою жити не хоче, тому що вона його била майже кожен день. Била руками, ремнем або зарядкою, за що не знає. Про це нікому не розповідав бо вона його залякувала. Коли ОСОБА_6 було 6 років, з`явився вітчим, який також його ображав. ОСОБА_6 розповів, що пішов від матері до родичів сам. Поїхав у школу, а потім - до бабусі і більше додому не повертався. По телефону повідомив маму, що більше не повернеться, причину цього не назвав. На той момент мати проживала в с. Смолигівка, а потім переїхала в м. Кременчук. Спілкувався з мамою по телефону десь взимку. Мати казала йому щоб нікому не розповідав, що вона йому дзвонить бо приїде і вб`є. ОСОБА_6 розповів, що коли мама дзвонила, то завжди кричала на нього, тому він заблокував її номер. В соціальних мережах також заблокував, бо коли заходив на її сторінку, то засмучувався через те, що на ній були фото та відео його сестри, якій 5 років. Засмучувався тому, що розумів, що мама сестру любить, а його ні, тим більше, що мама сама йому таке казала. Тато зараз воює. Майже кожен день тато дзвонить бабусі і з ним також розмовляє. Востаннє ОСОБА_6 бачив маму на свій день народження . Вона зустріла його біля магазину, подарувала солодощі та 1000 грн.

На запитання головуючого судді ОСОБА_6 повідомив, що хоче аби матір позбавили батьківських прав, щоб вона більше не могла його переслідувати, так як вона завжди йому погрожує. Вказав також, що на його думку, вона не забере його назад навіть у тому випадку, якщо ОСОБА_6 захоче з нею жити.

У судовому засіданні 16.10.2024 р. свідок ОСОБА_5 , що є рідною сестрою позивача та представником ОСОБА_6 за довіреністю від матері, показала, що коли ОСОБА_6 було 5-6 років, то він вже проживав у них. Потім матір його забрала. З квітня 2023 року ОСОБА_6 почав приходити до них ночувати, а в травні 2023 року прийшов остаточно, повідомивши бабусю, що додому повертатися не збирається. Свідок зателефонувала відповідачу, щоб повідомити, що ОСОБА_6 у них. Відповідач почала кричати, що він повинен бути вдома. Однак, ОСОБА_6 відмовився повертатися додому. У вересні 2023 року матір забрала ОСОБА_6 , однак через кілька днів ОСОБА_6 стало погано від того, що він припинив вживати ліки, і служба у справах дітей повернула дитину назад до бабусі та тітки.

Свідок також вказала, що відповідач вже розлучилася з другим чоловіком і, на думку свідка, планує повернутися до її брата, а тому починає маніпулювати визнанням позову в якості демонстрації любові до позивача та ОСОБА_6 . Свідок повідомила також, що востаннє відповідач зателефонувала сину на свято Нового року та сказала, що буде прощатися, оскільки там вибухи. Після цього дзвінка дитина дуже рознервувался.

Допитавши свідка, опитавши дитину, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач і відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки, виданої виконкомом Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 04.12.2023 р. № 802, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає фактично без реєстрації разом з тіткою та бабусею за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 17).

Згідно відповіді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01.07.2024 р. № 243/414/24/13300/2024 р. вироком суду від 08.03.2024 р. ОСОБА_1 був засуджений за ч. 4 ст. 402, ст. 69 КК України та йому призначено покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 09.04.2024 р. та був звернутий до виконання 10.04.2024 р. До суду 24.06.2024 р. надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 про етапування ОСОБА_1 для відбування покарання до ВЧ НОМЕР_1 . Згідно повідомлення ВЧ НОМЕР_1 від 31.05.2024 р. № 53/3398 військовослужбовець ОСОБА_1 прибув до ВЧ НОМЕР_1 та його зараховано до списків змінного складу ВЧ (а. с. 32-41).

Згідно наказу начальника служби у справах дітей Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 25.10.2023 р. № 41, з 25.10.2023 р. взято малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Любецької селищної ради, у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків (а. с. 58).

Рішенням Любецької селищної рада Чернігівського району Чернігівської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 » від 05.07.2024 р. № 182 затверджено висновок про доцільность позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 64).

З вказаного висновку вбачається, що в квітні 2023 року до служби у справах дітей надійшла інформація про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 по відношенню до її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме зловживання алкоголю та ведення аморального способу життя. Після проведеної перевірки було встановлено, що чоловік ОСОБА_2 перебуває на війні, малолітній ОСОБА_3 живе у бабусі ОСОБА_4 та тьоті ОСОБА_5 , а меншу дитину, ОСОБА_8 , забирають постійно до себе батьки ОСОБА_9 . ОСОБА_2 не заперечувала факту зловживання алкоголем у присутності дітей, але у цьому не вбачала злочину, не мала постійної роботи. У ході спілкування з ОСОБА_6 з`ясувалось, що мама, коли перебуває у нетверезому стані, б`є його, виганяє з дому і тому він хоче жити у бабусі та тьоті. ОСОБА_2 написала нотаріально завірену довіреність на ім`я тітки дитини ОСОБА_5 для представництва всіх інтересів дитини, терміном на три роки. Малолітній ОСОБА_6 має серйозні проблеми зі здоров`ям, мати дитини не зверталась по медичну допомогу, а як наслідок у дитини загострились прояви захворювання. Дитина потребує особливих умов проживання де повинен бути спокій, турбота та належний контроль по прийому ліків та за станом дитини. З ОСОБА_2 проводилась профілактично - роз`яснювальна робота, пропонувались різні шляхи вирішення її проблем, але нажаль вона не розуміє, що своїми негативними бажаннями не виваженими чинками наносить непоправну шкоду здоров`ю дітей. Служба у справах дітей Любецької селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 65-66).

Як вбачається з відповіді відділення поліції № 2 (смт Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 15.07.2024 р. № 3531/124/48.2/2024, згідно обліків відділення поліції № 2 (смт Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області та інформаційно-статистичної бази «Цунамі» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності не притягувалася та будь-яких звернень стосовно вчинення протиправних дій відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ВП № (смт Ріпки) Чернігівського РУП не надходило (а. с. 67).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно частини 1 статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13192/19-ц зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 зазначив, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Підсумовуючи встановлені у даній справі обставини, судом констатується, що відповідач свідомо не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться його життям та розвитком, а також здоров`ям, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не цікавиться навчанням у школі, не забезпечує дитину матеріально, матір та дитина втратили взаємний інтерес один до одного.

Відтак суд вважає, що висновок органу опіки є достатньо обґрунтованим та у суду відсутні підстави стверджувати аргументи, що свідчать не на його користь.

Також необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зі змісту ч. 1 ст. 182 СК України вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини перелічені в ч. 1 ст. 182 СК України обставини даної справи і вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З матеріалів справи не встановлено, що визнання відповідачем позову порушує права її дитини, позаяк станом на дату розгляду справи судом зв`язок сина з матір`ю втрачений.

За положеннями ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача при задоволенні позову підлягає стягненню судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач позов визнала до початку розгляду справи по суті, враховуючи положення частини першої статті 142 ЦПК України, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, а саме 605, 60 грн, а також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на його користь 605, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164, СК України, ст. ст. 82, 141, 142, 206, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, служба у справах дітей Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 21 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605, 60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605, 60 гривень (шістсот п`ять гривень гривень шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя М. В. Кравчук

(Повний текст рішення складено 16.10.2024 р.)