Рішення

від 11.10.2024 по справі 456/4383/22

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4383/22

Провадження № 2/456/68/2024

РІШЕННЯ

іменем України

11 жовтня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до гаражного колективу «Громада» в особі голови правління Болехівської Тетяни Василівни про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправнимидії гаражногоколективу "Громада"в особіголови правління ОСОБА_2 щодоприпиненння постачанняелектричної енергіїдо гаражу№ НОМЕР_1 ,розташованого заадресою Львівськаобласть,м.Стрий,вул.Сидора,гаражного кооперативу«Громада»,що перебуваєу користуванні ОСОБА_1 тазобов`язати гаражнийколектив "Громада"в особіголови правління ОСОБА_2 відновити постачанняелектричної енергіїу гаражі№ НОМЕР_1 . В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є членомгаражного колективу«Громада»,у їїкористуванні знаходитьсягараж № НОМЕР_1 ,який підключенийдо загальноїелектромережі,оплата закористування електроенергієюздійснюється неювідповідно допоказників лічильника,про щовносяться відповіднівідомості дочленської книжки.Згідно довіреностівід 27.09.2018року ОСОБА_3 за попередньоюусною домовленістюуповноважив позивача ОСОБА_1 бути йогопредставником переддержавними,кооперативними таіншими громадськимиорганізаціями,приватними особами,банками,відділами ДРАЦС,органами нотаріату,органами внутрішніхсправ,відділами земельнихресурсів,судовими органами,органами соціальногозабезпечення,державними реєстраторамита ЦНАПахз правомотримання будь-якихвитягів тареєстрації документів,що посвідчуютьправо власності,а такожв органахДержгеокадастру зправом оформленнядоговорів орендиземельних ділянокз правомїх реєстраціїта зправом оформленнядокументів,що посвідчуютьправо власності,РЕМу,УЕГГК,ВВІР,водоканалі,органах державноїміграційної служби,відділі архітектукрита містобудуванняз правомподачі будь-якихдокументів,оплати платежівта отриманнядокументів,актів прийому-передачі,щодо будь-якогоновоствореного нерухомогомайна,усіма безвинятку установамиюстиції,органами Пенсійногофонду,органами владита самоврядуванняі всімаіншими безвинятку органами,при виконанніобов`язків,а такожпри захистіправ таінтересів найого ім`ята відйого імені.Довіреність виданастроком на10років тачинна до27.09.2028року.Позивач ОСОБА_1 виконує вимогистатуту гаражногокооперативу,рішення правліннягаражного колективу,сплачує членськівнески тавносить платуза використануелектроенергію.Заборгованості щодосплати завикористану електроенергіюнемає. У липні 2022 року відповідачем прийнято рішення відключити гараж № НОМЕР_1 від постачання електроенергії без попередження позивача. При усній розмові з електриком ОСОБА_4 , останнім було наголошено про вказівку голови правління про відключення гаражу № НОМЕР_1 від електромережі, при цьому причину такого відключення не вказано. Складається враження, що відповідач свідомо порушує права позивача та статут гаражного колективу. Позивач неодноразово зверталась до голови правління гаражного колективу із заявою про підключення електроенергії до гаража № НОМЕР_1 , оскільки обґрунтованих причини для відключення не було, проте таке звернення головою правління проігнороване та не виконане. У отриманій відповіді вказано, що згідно огляду електрика, було виявлено, що на гаражі № НОМЕР_1 пошкоджено кабель "нуль", у зв`язку із чим була відключена електроенергія. Крім цього, власник відсутній та не було надано довіреність про користування гаражем. Протиправні дії відповідача негативно вплинули на моральний стан позивача, адже позивач позбавлена можливості безперешкодно використовувати гараж за призначенням, змушена застосовувати матеріальні та фізичні ресурси задля забезпечення хоча б часткового функціонування приміщення, а також нераціонально витрачати час на проведення правових заходів з метою відновлення порушених прав, а тому позивач звернулася з даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини та просили суд позов задоволити. Додатково позивач ОСОБА_1 пояснила, що власником гаража № НОМЕР_1 в гаражному колективі «Громада» є її рідний брат ОСОБА_3 , а вона є власником гаража № НОМЕР_2 в гаражному колективі «Громада».

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовомузасіданні заперечивпроти позовута просиввідмовити вйого задоволенніза безпідставністю.Покликається нате,що власникомгаража № НОМЕР_1 в гаражномуколективі «Громада» м.Стрий,по вул.Сидора,є ОСОБА_3 , який є членом гаражного колективу «Громада» та жодних претензій до відповідача не має. Відповідач не порушував жодних прав позивача ОСОБА_1 , яка не є власником гаража № НОМЕР_1 в гаражному колективі «Громада».

Суд заслухавши поясненняосіб,які берутьучасть усправі, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Із доручення посвідченого 27.09.2018 приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Бораковською О.Я. вбачається, що ОСОБА_3 за попередньою усною домовленістю уповноважив ОСОБА_1 бути його представником перед державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями, приватними особами, банками, відділами ДРАЦС, органами нотаріату, органами внутрішніх справ, відділами земельних ресурсів, судовими органами, органами соціального забезпечення, державними реєстраторами та ЦНАПах з правом отримання будь-яких витягів та реєстрації документів, що посвідчують право власності, а також в органах Держгеокадастру з правом оформлення договорів оренди земельних ділянок з правом їх реєстрації та з правом оформлення документів, що посвідчують право власності, РЕМу, УЕГГК, ВВІР, водоканалі, органах державної міграційної служби, відділі архітектукри та містобудування з правом подачі будь-яких документів, оплати платежів та отримання документів, актів прийому-передачі, щодо будь-якого новоствореного нерухомого майна, усіма без винятку установами юстиції, органами Пенсійного фонду, органами влади та самоврядування і всіма іншими без винятку органами, при виконанні обов`язків, а також при захисті прав та інтересів на його ім`я та від його імені. Вказана довіреність видана строком на 10 років та чинна до 27.09.2028 року.

Розпорядженням представника Президента України у Стрийському районі і м. Стрий від 26.06.1992 року №172, ОСОБА_3 виділено ділянку для будівництва гаражу в гаражному колективі по АДРЕСА_1 ).

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру №23 від 04.01.2022, №112 від 26.11.2022, №36 від 20.04.2021 року ОСОБА_7 сплачувались членські внески за гараж № НОМЕР_1 .

З акту складеного 29.06.2022 року головою комісією ОСОБА_2 , членами комісії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вбачається, що під час установлення лічильників на ряди було виявлено перегорання дроту «ноль» на стовпі, а тому у зв`язку з аварійною ситуацією надання електроенергії у гараж № НОМЕР_1 було припинено шляхом відключення.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що в 2022 році під час установлення лічильників на ряди в гаражному колективі «Громада» було виявлено перегорання дроту «ноль» на стовпі, а тому у зв`язку з аварійною ситуацією надання електроенергії у гараж № НОМЕР_1 було припинено шляхом відключення. Власник гаража № НОМЕР_1 ОСОБА_7 жодних претензій до ОСОБА_10 та ОСОБА_4 у зв`язку з відключенням його гаража від надання електроенергії не пред`являв.

У частині першійстатті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина другастатті 15 ЦК України).

Гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі №921/787/20від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

Відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Тому, позивач звертаючись до суду з позовною заявою, зобов`язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.10.2022 у справі 910/11884/21.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів, що гаражним колективом "Громада" в особі голови правління ОСОБА_2 були порушені права позивача ОСОБА_1 , оскільки остання не являється ні власником, ні законним користувачем гаражу № НОМЕР_1 , який розташований у гаражному кооперативі «Громада» за адресою м. Стрий, вул. Сидора, Львівської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. При цьому відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, докази на підтвердження та/або спростування обставин і фактів, що входять до предмета доказування кожної сторони по справі, подаються разом з першими заявами по суті справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Тобто, пропуск процесуального строку, встановленого для подання доказів по справі, має наслідком неприйняття судом таких доказів до розгляду.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до гаражного колективу «Громада» в особі голови правління ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до судового розгляду на 12.09.2023 року.

Позивачем ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні у повному обсязі було підтримано подану позовну заяву з поданими до неї додатками.

Тому суд не приймає до уваги подану представником позивача 20.02.2024 року під час судового розгляду копію договору оренди нежитлового приміщення від 27.09.2018 року, оскільки такий поданий з порушенням вимог процесуального законодавства після закриття підготовчого провадження у справі.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно дорішенняКонституційного СудуУкраїни №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки, правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, у зв`язку з чим таке право підлягає захисту.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.

Однак позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено, яким чином її права були порушені прийнятим рішенням відповідача про відключення світла у гаражі № НОМЕР_1 при аварійній ситуації, оскільки довіреність від 27.09.2018 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Бораковською О.Я., та на яку посилається позивач у позовній заяві, не свідчить про набуття позивачем права власності на гараж № НОМЕР_1 , який розташований у гаражному колективу «Громада».

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Враховуючи недоведеність наявності порушення законних прав та інтересів позивача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до гаражного колективу «Громада» в особі голови правління Болехівської Тетяни Василівни про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 16.10.2024 року.

Головуючий суддя С. С. Сас