Рішення

від 11.10.2024 по справі 672/674/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/674/24

Провадження №2/672/352/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пономаренко Л.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Шкробот К.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката -Кшевецької І.В.,

представника третьої особи - Гулавського В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру стягуваних аліментів, третя особа: Орган опіки та піклування Городоцької міської ради,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру стягуваних аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем має спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30.08.2013 шлюб між нею та відповідачем був розірваний. Син проживає з матір`ю, перебуває на її утриманні та вихованні. Батько не цікавиться життям, здоров`ям, навчанням сина, не дзвонить йому, не вітає зі святами, будь-якої матеріальної допомоги не надає. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.08.2013 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн.. Вважає, що дана сума на даний час є мізерною, за даних обставин позивач звернулася до суду з позовом, просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина та збільшити розмір стягуваних аліментів до 10 000 грн..

В судовому засіданні позивач та її представник адвокат Кшевецька І.В. позовні вимоги підтримали та просили суд позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду не заперечують.

ОСОБА_1 суду пояснила, що перебувала у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_3 з 26 серпня 2011 року. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 . Подружжя проживало у її помешканні. Відповідач періодично виїжджав в росію, внаслідок взаємних непорозумінь, образливого ставлення, ОСОБА_3 виїхав в росію і не повернувся. Матеріальної допомоги на утримання сина та її утримання не надавав, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини та її утримання до досягнення сином трирічного віку. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2013 року з ОСОБА_3 було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1000 грн. до досягнення ним повноліття та 400 грн. на утримання дружини до досягнення сином трьох років. 30 серпня 2013 року шлюб між ними розірвано. Однак ОСОБА_3 аліменти не сплачує, існує заборгованість станом на грудень 2021 року в сумі 144798,45 руб.. З початку повномаштабного вторгнення військ російської федерації в Україну ОСОБА_3 жодного разу не поцікавився життям та здоров`ям сина, не запропонував жодної підтримки. Крім того, зазначила, що з моменту повномаштабного вторгнення російської федерації в Україну, ОСОБА_3 активно підтримує збройну агресію росії проти нашої країни, про що свідчать його пости в соціальних мережах, а це негативно відображається на ставленні однолітків та друзів до ОСОБА_4 . Просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина та збільшити розмір стягуваних аліментів до 10 000 грн..

Відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України, але своїм правом на участь не скористався, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не надав.

Представник органу опіки та піклування Городоцької міської ради Гулавський В.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначив, що батько не цікавиться життям та здоров`ям дитини, не допомагає матеріально.

Відповідно до ч.3ст. 211, ч.1ст.223, ч.1ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, відключення енергоживлення в суді, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд поспілкувався з самою дитиною. Денис пояснив, що свого батька не знає, жодного разу його не бачив, батько ніколи не спілкувався з ним, не вітав з днем народження, зі святами, мати показувала батька лише на фото. За життя він тільки один раз спілкувався в телефонній розмові з братом батька, якій запропонував йому поговорити з батьком, на що він погодився, але батько відмовився взяти слухалку.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що з 26.08.2011 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.08.2013 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 14 серпня 2012 року до досягнення дитиною повноліття та аліменти на утримання дружини в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 14 серпня 2012 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 30.08.2013 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.

Згідно постанови про розрахунок заборгованості по аліментах від 22.12.2021 встановлено, що розмір заборгованості по аліментах станом на 22.12.2021 становить 144798,45 руб.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Хмельницької РДА вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління соціального захисту населення Хмельницької РДА, як одержувач допомоги.

Відповідно до довідки директорки Городоцького ліцею №1 Городоцької міської ради Хмельницької області №01-48/164 від 15.05.2024 ОСОБА_4 навчається в 6 класі ліцею. За період навчання дитиною батько ОСОБА_3 не брав участі у вихованні дитини, не спілкувався з учителями, не цікавився шкільним життям сина, не з`являвся на батьківських зборах.

Згідно характеристики класного керівника ОСОБА_6 встановлено, що мати учня ОСОБА_4 постійно підтримує зв`язок зі школою та класним керівником, батько ОСОБА_3 сином не цікавиться участі у його навчанні та вихованні не бере.

Рішенням №323/2024 від 23 вересня 2024 року Виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Частиною 2 ст. 1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року №69-V, визначено, що предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В силу пункту 2 ч. 1 ст.164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу, систематично, свідомо, без поважних причин не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до малолітньої дитини, не цікавиться його життям, здоров`ям, участі у вихованні та розвитку не приймає, матеріально не допомагає, тобто контакту не підтримує, що підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні. Позиція позивача щодо позбавлення відповідача батьківських прав є цілком аргументованою, зрозумілою і на думку суду забезпечить збереження психоемоційного стану дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач жодних спроб на відновлення відносин з дитиною не робив, тобто, він не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати. Суд вважає, що позбавлення батьківських прав - це спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у її долі, а тому приходить до висновку про задоволення позову.

Окрім цього, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання сина ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно положень ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів , інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 СК України, передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, а тому з вказаних підстав аліменти підлягають збільшенню.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Положення ст.192 СК України регулює зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.

У частині 1 ст.192 СК України, наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає доведеними позивачкою обставини, що слугують підставами для зміни розміру аліментів, зокрема те, що сума аліментів, які стягуються на даний час відповідно до рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.08.2013 є недостатньою для матеріального утримання дитини, оскільки ціни на товари та послуги значно зросли, що автоматично збільшило витрати на утримання дитини. Крім того, з часу присудження аліментів зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки про зміну розміру аліментів обґрунтованими та приходить до висновку про задоволення позовних вимог і стягнення аліментів у розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.141, 280-282, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру стягуваних аліментів, третя особа: Орган опіки та піклування Городоцької міської ради- задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Збільшити розмір аліментів, стягнутих на підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.08.2013.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень щомісячно і до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Аліменти у збільшеному зміненому розмірі підлягають стягненню з дня набрання рішенням суду законної сили.

Роз`яснити, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Городоцького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Кшевецька Інна Василівна, місце здійснення адвокатської діяльності (місце знаходження): АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , російська федерація.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Городоцької міської ради Хмельницької області, код ЄДРПОУ 38823893, місце знаходження: вул.Грушевського, буд.53, м.Городок, Хмельницька область, 32000.

Суддя Л.Е.Пономаренко