Рішення

від 09.10.2024 по справі 510/1763/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1763/23

Провадження № 2/510/723/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.24 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Аждер В.А. на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження відповідачки; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження позивача ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідка старости Лиманського старостинського округу Виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 19.07.2023р. №158 про склад сім`ї ОСОБА_5 на день його смерті; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01.02.2017р.; копія витягу від 07.03.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2, 0942 га із кадастровим номером 5124181700:01:002:0040, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія Витягу від 27.02.2017р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 2,0942 га; копія кадастрового плану земельної ділянки; копія витягу від 07.03.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,16 га із кадастровим номером 5124181700:01:001:0062, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія Витягу від 27.02.2017р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,16 га; копія кадастрового плану земельної ділянки; копія виписки з погосподарської книги №4 (с.Лиманське) Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.12.2022р. №329 про належність домоволодіння ОСОБА_5 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копії постанов нотаріуса від 17.05.2023р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії; копії витягів від 22.08.2023р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; копія звіту від 24.08.2023р. про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 07.10.2024р.; копія заяви ОСОБА_1 від 16.09.2022р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 03.01.2023р. (свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 не видавалось); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 03.01.2023р. (заповіти/спадкові договори не укладались); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 01.10.2024р. (дата заведення спадкової справи 03.01.2023р.).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у справі являється вдовою нині померлого ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 - його дітьми. За життя ОСОБА_5 належало майно:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 на підставі виписки з погосподарської книги №4 (с.Лиманське) Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.12.2022р. №329 про належність домоволодіння;

-земельна ділянка площею 2, 0942 га із кадастровим номером 5124181700:01:002:0040, розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01.02.2017р.;

-земельна ділянка площею 0,16 га із кадастровим номером 5124181700:01:001:0062, розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01.02.2017р.

На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 17.08.2022р. помер. Після смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 були його дружина та діти сторони у справі.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить її заява від 16.09.2022р. про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Позивач ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріуса не звертався, проте він прийняв її фактично, оскільки на день смерті спільно мешкав із батьком та доглядав його. Позивачі домовились між собою про добровільний поділ спадкового майна: позивачка просить визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок; позивач на спадкові земельні ділянки.

Спадковий житловий будинок оформити позивачка не змогла у зв`язку із тим, що за життя її чоловік не зареєстрував належним чином право власності на нерухомість, не отримав належних правовстановлюючих документів на житловий будинок. Оформити право власності на спадкові земельні ділянки позивач не зміг, оскільки в нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Відповідачка у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформили позивачі.

У нинішній час, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтв про право на спадщину (на житловий будинок та на земельні ділянки), їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані спадкові об`єкти.

Необхідні нотаріусу документи позивачі надати не можуть.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Перешкодою в оформленні спадкового житлового будинку є також і те, що він за життя спадкодавця не був належним чином зареєстрований на його ім`я.

Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок та на земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, можуть звернутися тільки спадкоємці.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого чоловіка, а позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого батька, і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка її не прийняла та на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їх доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачі у справі являються спадкоємицями першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті чоловіка у неї були відсутні належно оформлені правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок. Позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька фактично, оскільки на день смерті ОСОБА_5 він був зареєстрований та спільно мешкав із ним, доглядав за батьком, як син.

В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивачі не мають можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину юридично (вдова) і фактично (син), оскільки їх воля, як спадкоємців за законом, була виражена у їхніх діях по подачі заяви про прийняття спадщини нотаріусу та по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на будинок, земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України (вдова) та в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України (син).

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі являються суб`єктами набуття права власності на житловий будинок та на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 3 ст. 1268 та ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ,

що належав ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-земельну ділянку площею 2, 0942 га із кадастровим номером 5124181700:01:002:0040, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-земельну ділянку площею 0,16 га із кадастровим номером 5124181700:01:001:0062, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

що належали ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник