Ухвала

від 04.10.2024 по справі 392/1682/24

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1682/24

Провадження № 2/392/725/24

УХВАЛА

04 жовтня 2024 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Хмелівська сільська рада про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлені підстави залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем, в якості третьої особи зазначено Хмелівську сільську раду, однак відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області»: с. Хмельове входить до складу Смолінської ОТГ, отже позивачу необхідно привести у відповідність позовну заяву в частині вірного зазначення учасників справи.

Частиною 5 ст. 14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною 6 ст. 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

За змістом ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно визначених учасників справи, а тому позивача необхідно вказати про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку відносно учасників справи.

Пунктами 4 та 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Однак, в порушення вимог зазначеної статті, позивачем в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, а його вимоги є неконкретизованими, оскільки не вказано який саме заповіт просить визнати недійсним.

Також, в порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Крім того відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 було порушено зазначену норму, оскільки в якості додатків ним зазначено буквено-цифрові назви файлів, з яких неможливо ідентифікувати справжню назву документа та його зміст.

В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування. Проте, в порушення зазначеного, при зверненні до суду ОСОБА_1 , не додав до матеріалів справи належним чином завірену копію заповіту ОСОБА_3 , який просив суд визнати недійсним.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абз. 2 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Питання підсудності визначено розділом 3 ЦПК України.

В той же час, при зверненні до суду з позовом, ОСОБА_1 не зазначив місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , перелік майна яке заповіла ОСОБА_3 , а також місцезнаходження даного майна, натомість вказав місце реєстрації відповідача в м. Жовті Води, Дніпропетровської області, що в свою чергу, позбавляє суд можливості перевірити належність даної справи до його підсудності.

Відповідно до матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 просив суд, серед іншого звільнити його від сплати судового збору із - за відсутності доходу. Додав до клопотання, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви з додатками, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Таким чином, з врахуванням вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду із заявою про роз`яснення рішення суду, ОСОБА_1 повинен сплати судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначені умови щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору на певний строк, зменшення його розміру або звільненні від його сплати.

Так, ч. 1 ст. 8 вказаного закону, враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою за її клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Правовий аналіз вищезазначених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктивних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження відсутності доходу докази, а саме: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року, приходжу до висновку, що долучені ОСОБА_1 , до заяви про звільнення від сплати судового збору, докази, повно не характеризують його майновий стан та не свідчать про відсутність у нього інших доходів, зокрема не надано відомостей щодо наявності/відсутності соціальних виплат чи інших доходів.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, за відсутності визначених законом умов для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення судового збору з огляду на майновий стан сторони, суд відмовляє у задоволені поданого позивачем клопотання.

В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" встановив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами в зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі статті 185 ЦПК України слід залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Хмелівська сільська рада про визнання заповіту недійсним - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ухвали.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів: м.Кроп- Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.МВиска/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок: UA238999980313161206000011469

Код класифікації доходів бюджету : 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Маловисківський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа), надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Роз`яснити позивачу право протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії ухвали усунути виявлені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова