Рішення

від 03.10.2024 по справі 548/1930/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1930/24

Провадження № 2/548/596/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання - Манжос Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивачки та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що вона ОСОБА_1 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00025544195, дата формування ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданого Хорольським районним відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Суми), копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_3 , копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавець ОСОБА_2 помер в селі Трубайці Лубенського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_5 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно, тобто земельну ділянку, площею 2,44 га, кадастровий номер: 5324886200:00:007:0008, розташованої: на території Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району), цільове призначення- ведення особистого селянського господарства, що належала останньому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ПЛ № 156107.

З довідки, виданої відділом « Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Полтавської області № 09-08/8/385 від 14.08.2024 року, слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований та дійсно проживав по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним ніхто не проживав і не був зареєстрований.

02.09.2024 по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася, прохала суд розглянути справу у її відсутність за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.Норми права, застосовані судом.

Згідно з повідомленням Хорольської державної нотаріальної контори від 03.08.2024 року за № 380/01-16, вбачається, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання та реєстрації якого було: АДРЕСА_1 , не відкривалась.

У зв"язку з тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 встановлений ст. 1270 ЦК України, позивачу було роз"яснено необхідність звернутись з відповідною заявою до суду, який може визначити додатковий строк для прийняття спадщини або встановити факт прийняття спадщини спадкоємцем.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України позивачка, ОСОБА_1 , є спадкоємцем другої черги за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Позивачка, дійсно пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 рідного брата ОСОБА_2 з поважної причини, оскільки не має юридичної освіти та достатніх знань в області спадкового права України, але виявляла намір прийняти спадщину, оскільки утримувала на руках правовстановлюючі документи на спадкове майно спадкодавця, тому вважала, що таким чином фактично прийняла його спадщину, а також за станом здоров`я потребує перодичного стаціонарного та постійного амбулаторного лікування, перебуває на диспансерному обліку з діагнозом цукровий діабет 2 ст. на інсуліні, що доводиться довідкою лікувального закладу КНП «Хорольський центр ПМСД» Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за №21 від 26.08.2024 року.

Відповідно до ст.1269, ст.1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину за законом чи за заповітом, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до 6 місяців з дня смерті спадкодавця.

Якщо заява про прийняття спадщини спадкоємцем, який бажає спадкувати, та має на те законні підстави, не була вчасно подана, то за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ч.3 ЦК України).

Згідно із статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, за змістом ст. 1272 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року справа № 6-1320цс17.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Як указано Верховним Судом у постанові від 16.10.2019 року (справа № 521/8988/17) поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підставі зазначеного, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, відповідно до норм вітчизняного законодавства, міжнародного права та судової практики ЄСПЛ, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивача були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними, а тому позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, що позивачеві для звернення до нотаріальної контори буде достатньо двох місяців з дня набрання законної сили цього рішення суду.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( код ЄДРПОУ: 22528612, адреса знаходження: м. Хорол, вул. 1 Травня, буд. 4, Лубенського району Полтавської області) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , додатковий строк для прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , терміном 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 03 жовтня 2024 року.

Суддя : О.В. Коновод