Ухвала

від 17.10.2024 по справі 638/19483/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/19483/24

Провадження № 2-о/638/309/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Г.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова у порядку окремого провадження із посиланням на статті 305,315 ЦПК України із заявою про встановлення юридичного факту, в якій просить встановити той факт, що його батько ОСОБА_2 , зник безвісті за особливих обставин.

Суддя, розглянувши заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст.293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений уст.315 ЦПК Українита не є вичерпним.

Згідно зіст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Визначаючи, чи пов`язується з установленням факту виникнення в заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положенняст.1 ЦК України.

За змістом ч.1ст.1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто, цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно, у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

У своїй заяві заявник просить встановити той факт, що ОСОБА_2 , зник безвісті за особливих обставин.

Однак, щодо визнання фізичної особи зниклою безвісти, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Особа, яка зникла безвісти - це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.

Згідно з ч.3ст.43 ЦК України, порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою визначенийЦПК України. До встановлення факту відсутності особи у визначеному законом порядку вважається, що особа здійснює свої права та обов`язки.

Особа, яка зникла безвісти за особливих обставин - це особа, яка зникла безвісти у зв`язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначаєтьсяЗаконом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»та іншими законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зазначає, що при деякій подібності вказаних понять, визначених національним законодавством України, існують істотні відмінності у відповідних правових статусах. Зокрема, законодавством визначені різні способи їх набуття. Так, фізичну особу може бути визнано безвісно відсутньою лише в судовому порядку. Своєю чергою, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до відповідного Реєстру.

Згідно з ч.1ст.4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому вказаним Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до цьогоЗакону, не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством (ч.3ст.4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).

Суд звертає увагу на те, що заявник ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суд м. Харкова у порядку окремого провадження із вимогою про встановлення факту саме зниклої безвісти особи, що, на відміну від визнання фізичної особи безвісно відсутньою, не є можливим у порядку окремого провадження, оскільки правовий механізм надання особі статусу зниклої безвісти регулюєтьсяЗаконом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»та не передбачений нормами Глави4РозділуIV ЦПК України.

Тому, враховуючи вищевикладене, а також враховуючи вимоги чинного законодавства, суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, з урахуванням вищевказаних обставин.

Керуючись вимогами ст.4,293,315,318 ЦПК України, суддя,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя