Рішення

від 17.10.2024 по справі 642/3929/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"17" жовтня 2024 р.

Справа № 642/3929/24

Провадження № 2/642/1221/24

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді- Бородіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання -Брус М.М.,

розглянувшив порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна, в якій просила витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру за адресою : АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу№3308 від 01.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зінченко Р.П., зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 вересня 2008 року.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що їй на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка була придбана за договором купівлі продажу від 01.09.2008 року на кредитні гроші, які були отримані в іноземній валюті, на підставі кредитного договору №6/4/20/2008/840-К/2403 від 01.09.2008 року укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 .. Вказана квартира є предметом іпотеки на забезпечення договору кредиту.

15.01.2011р. банк-кредитор ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у задоволенні якого рішенням суду від 14 березня 2011 року відмовлено. Однак, 24.06.2011 р. Апеляційний суд Харківської області рішення суду першої інстанції скасував, позов ПАТ КБ «Надра» задовольнив та стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 104 525,27 дол. США. У зв?язку із наявністю у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором станом на 2018 рік банк в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виставив на Голандському аукціоні відступлення (продаж) права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 .. У подальшому, а саме 04.12.2018р. між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладені договори купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, у результаті чого ОСОБА_3 набув статус нового кредитора та іпотекодержателя, а також зареєстрував право власності на вказану квартиру. ОСОБА_1 вважаючи дії ОСОБА_3 протиправними, звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова, де за її позовною було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог та визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію права власності, яке було зареєстровано державним реєстратором сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Гаспарян Г.А..

Таким чином, згідно рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 липня 2019 року по справі №642/1989/19, яке набрало законної сили, та на його підставі 27 лютого 2020 року право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасоване, а право власності ОСОБА_1 . поновлене.

03.06.2020р. між ОСОБА_3 (попередній кредитор) та ТОВ «Аналітик Фінанс» (новий кредитор) було укладено Договір №1/2020 про відступлення (купівлю-продаж прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, відповідно до яких ТОВ «Аналітик Фінанс» набув статусу нового кредитора та іпотекодержателя.

04.06.2020р. ТОВ «Аналітик Фінанс» направив ОСОБА_1 . Вимогу про усунення порушень виконання кредитного договору (вимогу), у якій заначив, що будучи новим кредитором та іпотекодержателем, вимагає від позивача, як позичальника та іпотекодавця, протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором у сумі 349 735,60 доларів США.

22.06.2020р. ОСОБА_1 направила на ім?я директора ТОВ «Аналітик Фінанс» лист-відповідь, у якому докладно виклала спірну ситуацію, що склалась спочатку з кредитором Банком, після - з кредитором ОСОБА_3 , а наразі - з новим кредитором ТОВ «Аналітик Фінанс» у зв?язку з неіснуючими обсягом і змістом прав, які відступаються кожним попереднім кредитором новому кредитору і є суттєвими умовами цих договорів.

Позивач вважає, що між сторонами: новим кредитором ТОВ «Аналітик Фінанс» і ОСОБА_1 , виник спір щодо обсягу і змісту прав, які відступлені попереднім кредитором ОСОБА_3 , У тому числі визначення ціни зобов?язання неналежним чином, протиправність права і наміру звернути стягнення на предмет іпотеки.

28.07.2020р. ТОВ «Аналітик Фінанс» звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Мереф?янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І. для реєстрації зміни права власності на іпотечне майно (реєстрація переходу права власності - повне відчуження) у власність ТОВ «Аналітик Фінанс» з припиненням права власності ОСОБА_1 на підставі документів, аналогічних тим, за якими реєстрація права власності попереднього іпотекодержателя ОСОБА_3 рішенням суду визнана недійсною і скасована.

03.08.2020р. державний реєстратор виконавчого комітету Мереф?янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І. на підставі наданих ТОВ «Аналітик Фінанс» документів прийняла рішення, індексний номер 53419013, за яким здійснила наступні реєстраційні дії, що внесла до Державного реєстру, а саме: 03.08.2020 р. були внесені реєстраційні записи про зміну права власності на іпотечне майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - повним його відчуженням у власність ТОВ «Аналітик Фінанс» та припинення права власності ОСОБА_1 на це майно, підставою для державної реєстрації якого у Державному реєстрі був зазначений договір купівлі-продажу серія та номер 3308, виданий 01 вересня 2008 року, видавник - приватний нотаріус ХМНО Зінченко Р.П..

04.08.2020р. - держреєстратор ОСОБА_4 на підставі того самого рішення від 03.08.2020 індексний номер 53419013 внесла в Державний реєстр запис про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану іпотечну квартиру із зазначенням абсолютно іншої підстави набуття цього права - свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 02 жовтня 2006 року, видавник - Ленінська районна у м. Харкові рада. При цьому, названий документ взагалі ніде не фігурує: ні у списку поданих ТОВ «Аналітик Фінанс» документах, а ні в рішенні самого держреєстратора ОСОБА_4 від 03.08.2020 індексний номер 53419013, на яке вона посилається у Держреестрі в запису від 04.08.2020. Більше того, секція будинку, де ОСОБА_1 придбала вказане житло, була прийнята в експлуатацію тільки у 2007 році, тобто у 2006 році стати власником цієї квартири ОСОБА_1 взагалі не могла. ОСОБА_1 всі ці факти підтвердила в суді наданням відповідних документів.

16.11.2020р. ТОВ «Аналітик Фінанс» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на нерухоме майно та 23.11.2020р. слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова своєю ухвалою задовольнив клопотання представника ТОВ «Аналітик Фінанс» Безпалого С.О. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019220510000710 від 20.03.2019 року.

18.01.2021р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Аналітик Фінанс», третя особа на боці відповідача державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мереф?янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. про визнання незаконною та скасування державної реєстрації (справа №642/464/21).

10.11.2021р. Ленінський районний суд м. Харкова по справі №642/464/21 постановив рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Аналітик Фінанс», третіх осіб на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог: державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мереф?янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І., приватного нотаріуса ХМНО Вахрушевої О.О., ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

17.11.2022р. Полтавський апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Аналітик Фінанс» прийняв постанову по справі №642/464/21, якою в апеляційній скарзі відмовив, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова залишив без змін.

Вказує, що 15.05.2024р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №642/464/21 касаційну скаргу ТОВ «Аналітик Фінанс» залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без зміни частково у частині щодо позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 03.08.2020 №53419013, та поновив його виконання.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 незаконно заволодів майном (квартирою), що належить на праві власності ОСОБА_1 , при укладанні 06.04.2021 договору купівлі-продажу спірної Квартири, діяв у протиправний спосіб: на підставі неправдивих фактів, наданих нотаріусу Вахрушевій О.0.; під час розгляду судового справи № 642/464/21 у Ленінському районному суді м. Харкова за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аналітик Фінанс», представником якого в суді був ОСОБА_2 , щодо протиправності позасудового відчуження іпотечної квартири, яка належить ОСОБА_1 ; в порушення рішення суду по справі №642/1989/19 з того самого питання між тими самими сторонами, яке набуло чинності. ОСОБА_1 про відчуження 06.04.2021 за договором купівлі-продажу квартири, яка належить їй на праві власності, не знала. Позивач посилається на те, що належне їй на праві власності майно (квартира) вибуло з її володіння не з її волі, а шляхом свідомих умисно протиправних дій сторін договору. Договір купівлі-продажу квартири, укладений між ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_2 , суперечить вимогам ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідно до ст. 228 ЦК України є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт, шляхом заборони відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778111563101).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 липня 2024 року заяву про забезпечення позову про накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778111563101) було задоволено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12.07.2024 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25 липня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна про витребування майна із чужого незаконного володіння було відкрито та призначено до розгляду у загальному позовному провадженні.

16.08.2024 року через електронний суд від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_2 посилався на те, що він на сьогоднішній день є власником нерухомого майна (2-кімнатна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) , та набув таке майно у встановленому законом

порядку згідно договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 232, виданий 06.04.2021, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Вахрушевою О.О.

Зазначає, що при укладенні зазначеного договору сторонами було дотримано основних вимог, передбачених законом для вказаних правовідносин, а саме: зазначений договір купівлі-продажу спірної квартири укладено з урахуванням обставин, викладених у іпотечному договорі та на виконання вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»; стороною дотримано порядку направлення вимоги та відступлення тридцятиденного строку до проведення звернення стягнення; загальна вартість об`єкта продажу за договором була визначена у встановленному законом порядку на підставі висновку суб`єкту оціночної діяльності ТОВ «КОНСАЛТИНГ-ЕКСПЕРТ»; відповідно до норм чинного законодавства договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Вахрушевою О.О. за реєстровим номером 323, що підтверджується інформацією з реєстру нерухомого майна; договір підписано уповноваженими особами, що перевірено нотаріусом та засвідчено у договорі;покупець на виконання вказаного договору було сплачено грошові кошти у повному обсязі.

Отже, ОСОБА_2 вважає, що він є законним власником майна, оскільки при укладенні зазначеного договору сторонами було дотримано основних вимог, передбачених законом для вказаних правовідносин.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно з пунктом 5.3. ст. 5 Договору іпотеки № 6/4/20/2008/980-І/2404, укладеного 01.09.2008 між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , визначено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного Зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»; права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

За змістом п. 5.4. ст. 5 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 5.3. цього Договору.

З наведеного вбачається наявність застереження у Договорі іпотеки про право Іпотекодержателя продати Предмет іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Саме на підставі вказаного застереження ТОВ «Аналітик Фінанс» як Іпотекодержателем було здійснено продаж належної ОСОБА_1 квартири покупцю, ОСОБА_2 , та укладено договір купівлі-продажу, посвідчений 06.04.2021 приватним нотаріусом ХМНО Вахрушевою О.О. за р.№ 232. 16.08.2024 року через електронний суд від представника відповідача ТОВ «Аналітик Фінанс» - Долобовського Володимира Юрійовича, надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

У відзиві представник відповідача аргументував свою позицію тим, що 01.09.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» (в подальшому перейменований у ПАТ КБ «Надра») було укладено Договір про надання споживчого кредиту №6/4/20/2008/840-К/2403, відповідно до умов якого позивач отримала кредитні кошти у сумі 119 325,56 доларів США зі сплатою відсотків 12,8% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 25.08.2038р.

01.09.2008 в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено Іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надала в іпотеку ВАТ КБ «Надра» нерухоме майно, придбане на кредитні кошти, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 72,4 кв.м, що належить їй на праві власності.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.06.2011 року у справі №22- ц-11256/11 було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ТОВ «АНАЛІТИК ФІНАНС») заборгованість за кредитним договором у розмірі 104 525,27 доларів США. Зазначений розмір заборгованості визнається ОСОБА_1 у позовній заяві. У зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 грошової заборгованості Банк в особі ФГВФО виставив на електронні торги Голландського аукціону відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за кредитним договором. Переможцем аукціону за даним лотом став ОСОБА_3

04.12.2018 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладені договори № 6/4/20/2008/840- К/2403 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, у результаті чого ОСОБА_3 набув за цими договорами статус Нового кредитора та іпотекодержателя.

03.06.2020 між ОСОБА_3 (надалі - Старий кредитор) та ТОВ «Аналітик Фінанс» (надалі Новий кредитор) було укладено Договір № 1/2020 про відступлення (купівлюпродаж) прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, відповідно до яких ТОВ »Аналітик Фінанс» набув статусу нового кредитора та іпотекодержателя.

З наведеного вбачається те, що ТОВ «АНАЛІТИК ФІНАНС» внаслідок набуття права вимоги за Кредитним договором № 6/4/20/2008/840-К/2403 від 01.09.2008 року та Договором поруки № 6/4/20/2008/840-П/2405 від 01.09.2008 року, являється правонаступником первісного кредитора ПАТ «КБ «НАДРА». Вказує, що позивач пов`язує можливість витребування майна, посилаючись на підставу вибуття майна з володіння власника не за його волею, але як вбачається пунктом 5.3. ст. 5 Договору іпотеки № 6/4/20/2008/980-І/2404, укладеного 01.09.2008 між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , визначено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки відбувається на підставі: - рішення суду; - виконавчого напису нотаріуса; - домовленості сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного Зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»; - права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

За змістом п. 5.4. ст. 5 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 5.3. цього Договору. З наведеного вбачається наявність застереження у Договорі іпотеки про право Іпотекодержателя продати Предмет іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Саме на підставі вказаного застереження ТОВ «Аналітик Фінанс» як Іпотекодержателем було здійснено продаж належної ОСОБА_1 квартири покупцю, ОСОБА_2 , та укладено договір купівлі-продажу, посвідчений 06.04.2021 приватним нотаріусом ХМНО Вахрушевою О.О. за р.№ 232. А з огляду на те, що в даному випадку при укладенні договорів сторонами було дотримано всіх необхідних вимог норм чинного законодавства, то і відповідно відсутні підстави стверджувати про недійсність таких правочинів.

Відповідач вважає, що саме невиконання фінансових зобов`язань позивача і є рушійною силою для ОСОБА_1 щодо подання низки позовів, які на справді не направлені на захист прав позивача. А інформація, викладена у зазначеній заяві є нічим не підтвердженими з боку позивача голослівними твердженнями без жодних обґрунтувань.

На сьогоднішній день власником нерухомого майна (2-кімнатна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) є ОСОБА_2 , який набув таке майно у встановленому законом порядку згідно договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 232, виданий 06.04.2021, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Вахрушевою О.О.

При укладенні зазначеного договору сторонами було дотримано основних вимог, передбачених законом для вказаних правовідносин, а саме:

- Зазначений договір купівлі-продажу спірної квартири укладено з урахуванням обставин, викладених у іпотечному договорі та на виконання вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»;

- Стороною дотримано порядку направлення вимоги та відступлення тридцятиденного строку до проведення звернення стягнення;

- Загальна вартість об`єкта продажу за договором була визначена у встановленному законом порядку на підставі висновку суб`єкту оціночної діяльності ТОВ «КОНСАЛТИНГ-ЕКСПЕРТ І;

- Відповідно до норм чинного законодавства договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Вахрушевою О.О. за реєстровим номером 323, що підтверджується інформацією з реєстру нерухомого майна;

- Договір підписано уповноваженими особами, що перевірено нотаріусом та засвідчено у договорі;

- Покупець на виконання вказаного договору було сплачено грошові кошти у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що на Квартиру було звернено стягнення відповідно до процедури, визначеної Законом України «Про іпотеку» та Іпотечним договором, ОСОБА_2 набув право власності на вказану квартиру та має право на свій розсуд вчиняти дії щодо такого майна.

Представник відповідача ТОВ «Аналітік Фінанс» Долобовський В.О. зазначив, що ОСОБА_1 ухиляється та весь час ухилялась від добросовісного виконання своїх обов`язків за договором кредиту, за що повинна нести майнову відповідальність (цивільно-правову). Вважає, що поданий позов, як і велика кількість попередніх позовів, є нічим іншим як засобом отримання можливості не виконувати свій кредитний обов`язок. Позивач у справі зловживає процесуальними правами та таким чином намагається не виконувати кредитні зобов`язання перед кредитором за кредитним договором.

Позивачем ОСОБА_1 було подано відповідь на відзиви, у яких вона наполягала на доводах викладених у позовній заяві, та вказувала що єдиним аргументом проти позову, на який посилаються відповідачі, є законність правочину (договору купівлі-продажу квартири між відповідачами), який укладений без згоди іпотекодавця ОСОБА_1 , яка є власником квартири, за принципом позасудового відчуження предмету іпотеки (квартири) іпотекодержателем на підставі ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» та застереження про таке відчуження в договорі іпотеки.

Позивач стверджує у позові і наполягає, що вказаний правочин є незаконним, а аргументи, наведені відповідачами, не тільки суперечать вимогам закону та Договору іпотеки між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , але й свідомо оманними, оскільки відповідачам відомо про незаконність позасудового відчуження вказаної іпотечної квартири без письмової нотаріально посвідченої згоди іпотекодавця ОСОБА_1 та цей факт по даному іпотечному договору вже двічі встановлений судовими рішеннями.

Про ці рішення відповідачі: ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_2 - обізнані, тому позивач вважає їх дії щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу іпотечного майна без нотаріально посвідченої згоди іпотекодателя ОСОБА_1 є умисно протиправними та свідомими щодо їх протиправності.

Також у відповіді на відзиви позивач посилалась на те, що відзиви подані з пропущенням строку подачі Відзивів на позов без поважних причин, та без надання позивачеві процесуальних документів Відзивів для ознайомлення і підготовки відповіді.

У судові засідання позивач не з`явилась, просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Аналітік Фінанс» - адвокат Темнюкова М.І. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не прибув, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Третя особа приватний нотаріус ХМНО Ватрушева О.О. у судові засідання не прибула, про розгляд справи повідомлена належним чином, будь-яких заяв на адресу суду не подавала.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першоїстатті 2ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першоїстатті 4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина1 статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 статті 16 ЦК України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частина першастатті 388 ЦК Українимістить перелік підстав, за яких власник майна має право витребувати своє майно, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (підпункт 3 зазначеної статті).

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зістаттею 388 ЦК Українизалежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках(частина третястатті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третястатті 388 ЦК України).

01.09.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» (в подальшому перейменований у ПАТ КБ «Надра») було укладено Договір про надання споживчого кредиту №6/4/20/2008/840-К/2403, відповідно до умов якого позивач отримала кредитні кошти у сумі 119 325,56 доларів США зі сплатою відсотків 12,8% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 25.08.2038р.

01.09.2008 в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено Іпотечний договір № 6/4/20/2008/980-І/2404, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надала в іпотеку ВАТ КБ «Надра» нерухоме майно, придбане на кредитні кошти, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 72,4 кв.м, що належить їй на праві власності. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.06.2011 року у справі №22- ц-11256/11 було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №6/4/20/2008/840-К/2403 у розмірі 104 525,27 доларів США.

Відповідно до пункту 3.3.5 договору іпотеки № 6/4/20/2008/980-І/2404 іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, коли у момент настання строку виконання іпотекодацем зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.3 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель в праві від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Згідно із пунктом 5.4 договору іпотеки іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п.5.3 цього договору.

04.12.2018 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладені договори № 6/4/20/2008/840- К/2403 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами, у результаті чого ОСОБА_3 набув за цими договорами статус Нового кредитора та іпотекодержателя.

03.06.2020 між ОСОБА_3 (надалі - Старий кредитор) та ТОВ «Аналітик Фінанс» (надалі Новий кредитор) було укладено Договір № 1/2020 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, відповідно до яких ТОВ »Аналітик Фінанс» набув статусу нового кредитора та іпотекодержателя.

Вказані договори про відступлення прав вимоги є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавались.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна іпотекодержателем квартири власником якої була ОСОБА_1 було ТОВ «Аналітік Фінанс».

Позивачу ОСОБА_1 04.06.2020 було надіслано ТОВ «Аналітік Фінанс» вимогу про усунення порушень в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку» щодо сплати заборгованості за кредитним договором, , у якій зазначило, що ТОВ «Аналітик Фінанс», як новий кредитор та іпотекодержатель, вимагає від позичальника та іпотекодавця, протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором, а також повідомило, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання ТОВ «Аналітик Фінанс» як іпотекодержатель, має право та намір у відповідності до положень іпотечного договору тастатті 38 Закону України «Про іпотеку»задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом продажу предмета іпотеки третім особам.

Отримання вказаної вимоги позивачем не заперечується.

06 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-нерухомого майна в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку», який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ватрушевою О.О., відповідно до якого ОСОБА_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 , про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності.

На підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ватрушевою О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.04.2021 року індексний номер 57487523 право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду; позасудовий - на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до принципу свободи договору саме сторони договору вправі визначати процедуру та порядок направлення та вручення відповідних повідомлень та виконання інших вимог, встановлених Законом України "Про іпотеку", і за відсутності в договорі відповідних умов необхідно виходити з такого.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Отже, за загальним правилом право розпоряджатися майном належить власнику, а особа, яка не є власником, таким правом не наділена.

Особа, яка не є власником майна, вправі розпоряджатися цим майном лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 зазначеного Закону).

Отже, за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті).

Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати.

Згідно із частиною п`ятою статті 38 Закону України "Про іпотеку" дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Таким чином, у разі дотримання іпотекодержателем вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання невиконання вимог частини першої статті 38 Закону України "Про іпотеку" щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодаржателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою, за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину, для визнання такого договору недійсним, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків.

У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про іпотеку" (одним документом) необхідно виходити з пріоритету дотримання саме частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку". (пункти 70, 71 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі N 757/13243/17).

Потрібно розрізняти вимоги статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо обов`язковості направлення вимоги іпотекодержателем боржнику та іпотекодавцю, якщо він відмінний від боржника, про усунення порушення зобов`язання, та обов`язок іпотекодержателя повідомити боржника та іпотекодавця про спосіб звернення стягнення, встановлений частиною першої статті 38 Закону України "Про іпотеку", оскільки порушення першого - свідчить, що іпотекодержатель не набув права на звернення стягнення у позасудовому порядку, відповідно правочин щодо здійснення такого стягнення може бути визнано недійсним, а порушення другого - не має наслідком недійсність правочину про стягнення на предмет іпотеки, а може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю шкоди.

Судом встановлено, що боржник та іпотекодавець є однією особою, тобто це позивач ОСОБА_1 , іпотекодержатель дотримався вимог закону щодо належного повідомлення боржника, яка є водночас і іпотекодавцем, повідомив про необхідність усунення порушеного зобов`язання та про спосіб звернення стягнення, тому аргументи позивача про незаконність договору купівлі-продажу квартири не ґрунтуються на законі, не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ані на день укладення спірного договору купівлі-продажу квартири, ані на день прийняття рішення у справі Позивачем заборгованість перед кредитором ПАТ КБ «Надра» або перед його правонаступником - ТОВ «Аналітік Фінанс», погашена не була.

Отже, виходячи з того, що у зв`язку із неналежним виконанням позивачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель ТОВ «Аналітік Фінанс», виходячи з умов кредитного договору, договору іпотеки, дотримавшись вимог Закону , правомірно уклало договір купівлі - продажу з ОСОБА_2 ..

Посилання позивача на рішення судів, якими визнавались незаконність позасудового відчуження вказаної іпотечної квартири без письмової нотаріально посвідченої згоди іпотекодавця ОСОБА_1 безпідставні, адже в даному випадку здійснено інший спосіб звернення стягнення, а саме встановлений частиною першої статті 38 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, суд зазначає про невірне викладення позивачем результату розгляду справи № 642/464/21 у суді касаційної інстанції.

Адже відповідно до резолютивної частини Постанови Верховного суду від 15.05.2024 року касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» задоволена частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року в частині визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, а також скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 06 квітня 2021 року № 57487523 скасувані таухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року в частиніскасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 03 серпня 2020 року№ 53419013залишено без змін.

Статтями 12, 81ЦПКУкраїни передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77 - 78, ч.ч. 3-4 ст. 82, 89 ЦПК Україниза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд доходить до висновку про відмову у позові.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного вище, керуючись ст..ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 193, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повнийтекст рішення складено 17.10.2024 року.

Суддя О.В. Бородіна