Ухвала

від 17.10.2024 по справі 753/19123/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19123/24

провадження № 2-н/753/888/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Якусик О.В., розглянувши заяву Житлово-Будівельного кооперативу «Буревісник-8» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «Буревісник-8» звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11 995,40 грн за період з липня 2021 року по липень 2024 року.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2024 року вказану заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.

Розглянувши заяву та наявні матеріали, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, визначений ст. 161 ЦПК України, п. 3 ч. 1 якої передбачає, зокрема, вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Як передбачено п. 3, 5, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦПК України).

Перебіг позовної давності про стягнення боргу за вимогою про стягнення боргу в зобов`язанні з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку.

Як вбачається з матеріалів заяви, ЖБК «Буревісник-8» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надання послуги з утримання будинку та прибудинкової території, яка почала формуватися з липня 2021 року, що підтверджується, зокрема, даними довідки заборгованості, яка додана до заяви.

При цьому, як вбачається з матеріалів заяви, заявник звернувся до суду 01 жовтня 2024 року, тобто більш ніж через 3 роки з моменту виникнення права вимоги, а тому з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов`язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті.

Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права. Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження.

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

Згідно з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 165 КПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

На підставі викладеного у видачі судового наказу ЖБК «Буревісник-8» слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 160, 161, 163-166, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу за заявою Житлово-Будівельного кооперативу «Буревісник-8» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Суддя О.В. Якусик