Рішення

від 11.10.2024 по справі 754/16031/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1040/24

Справа №754/16031/23

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

за участі : позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2023 року до Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), 3-тя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович (м. Київ, пр.. Володимира Івасюка, 6, корп.. 8, офіс 1) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є рідним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла та на день смерті у своїй власності вона мала майно, а саме ряд земельних ділянок з кадастровим номером 7420684000:05:002:0115, 7420684000:05:004:2115 та 7420684000:05:005:1111, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, Кобижчанська сільська рада. Крім у своїй власності померла ОСОБА_4 мала гаражний бокс № НОМЕР_1 та №157 відповідно в гаражному кооперативі «Оска», що розташований на території Деснянського району м. Києва, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження.

В лютому 2022 року з метою прийняття спадщини після смерті матері Позивач мав намір звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із відповідною заявою, однак у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, у тому числі і в напрямку м. Києва Позивач своєчасно не встиг звернутися із відповідною заявою до нотаріуса.

Указом Президента України 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» в країні було запроваджено воєнний стан. Як відомо, одним із напрямів, якими просувалися російські війська було місто Київ. З 24 лютого 2022 року відбувалися бойові дії у Київській області та передмісті м. Києва. В подальшому Міністерство оборони України повідомило про звільнення Київської області від російських окупантів. Позивач увесь цей час знаходився в м. Києві де органи державної влади України не могли функціонувати належним чином.

Позивач не встиг, на протязі 6 місяців, та в подальшому на протязі додаткових 4-ох місяців вчасно звернутися до нотаріуса для подачі відповідної заяви, оскільки крім цього, фактично нотаріуси м. Києва не виконували свої функції, у тому числі щодо оформлення спадкової справи.

Вже через тривалий проміжок часу Позивач звернувся до одного із нотаріусів м. Києва, в якого дізнався, що спадкова справа після смерті його матері вже відкрита приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за № 01/2022, а тому враховуючи вимоги законодавства, позивач 05 червня 2023 року звернувся також із відповідною заявою до цього нотаріуса, у якого вже дізнався, про те, що його покійна мати ОСОБА_4 08 січня 2020 року в приватного нотаріуса Майдибури О.В. склала заповіт, відповідно до якого свої земельні ділянки вона заповіла своєму онуку - ОСОБА_2 , який являється племінником Позивача, та який фактично проживав з нею за вказаною адресою: АДРЕСА_3 .

З даного приводу до Солом`янського районного суду м. Києва подано позовну заяву про визнання вказаного заповіту недійсним, та на момент подачі цієї позовної заяви кінцеве рішення по справі не прийняте.

27 липня 2023 року Позивач отримав копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 07 червня 2023 року відповідно до якої Позивачу було повідомлено, що ним було пропущено 6-місячний строк, встановлений законом, а також додатковий 4-місячний строк, що діє в період воєнного стану.

Однак залишається невирішеним питання щодо прийняття у спадщину гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Оска», що розташовані на території Деснянського м. Києва.

Враховуючи, що пропущений строк є незначним, вважають за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном в три місяці.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Призначено підготовче засідання по названій справі.

27.11.2023 року Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Розпутенко Р.А. подано заяву про уточнення анкетних даних Позивача.

28.11.2023 року Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнав. З позовними вимогами позивача не згоден, вважає їх безпідставними, необґрунтованими. Вони утискають його права, а тому вони не підлягають задоволенню.

04.12.2023 року позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив про надання додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до якої вважає поважним причину пропуску встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня набрання рішення законної сили, який вважає достатнім для подання відповідної заяви.

22.01.2024 року Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Розпутенко Р.А. подано клопотання про доручення до матеріалів справи документів, а саме акт № 31 від 21.12.2023 року про тимчасове проживання позивача без реєстрації з 26.02.2022 року по 29.04.2023 року в АДРЕСА_4 після повномасштабного вторгнення.

27.02.2024 року представник позивача - адвокат Розпутенко Р.А. звернувся до суду з заявою про участі у справі в режимі відеоконференції із застосування власних технічних засобів.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року Заяву адвоката Розпутенка Романа Андрійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишено без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_3 під час підготовчого розгляду справи заявила клопотання про витребування копії спадкової справи після померлої ОСОБА_4

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва внесеної до протоколу судового засідання від 19.03.2024 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича належним чином завірену копію спадкової справи № 1/2022, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.04.2024 року до судувих. № 422/01-16 від 19.04.2024 року на виконання протокольної ухвали суду від 19.03.2024 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович направив належним чином завірену копію спадкової справи № 1/2022, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також повідомив, що копію спадкової справи № 1/2022, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ним 14.02.2024 року вих. №384/02-14 було направлено до Солом`янського районного суду міста Києва у відповідь на запит вих. № 760/14332/23/5274/2024 від 29.11.2023 р., провадження №2/760/2371/24 в справі №760/14332/23, головуючий суддя С.В.Коробенко.

Позивача ОСОБА_1 в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволені.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в підготовчому засіданні позовні вимоги визнали.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Після її смерті відкрилась спадщина до якої входить ряд земельних ділянок з кадастровим номером 7420684000:05:002:0115, 7420684000:05:004:2115 та 7420684000:05:005:1111, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, Кобижчанська сільська рада. Крім цього у своїй власності померла ОСОБА_4 мала гаражний бокс № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відповідно в гаражному кооперативі «Оска», що розташований на території Деснянського району м. Києва, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження.

Судом також встановлено, що за життя ОСОБА_4 08 січня 2020 року склала два заповіти:

Посвідчений 19 червня 2015 року, державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Русіною Н.О., за реєстровим № 2-232, предметом якого є: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і, взагалі, все те, що буде її належати на день її смерті та на що вона за законом матиме право на ім`я - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у рівних частках кожному.

Та другий, який посвідчений 08 січня 2020 року приватним нотаріусом Майдибурою О.В. про що було зроблено відповідний актовий запис в реєстрі за № 79.

Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті заповіла онуку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належні їй земельні ділянки а саме: земельну ділянку, площею - 4,9398 га, кадастровий номер: 7420684000:05:002:0115, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, Кобижчанська сільська рада, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку, площею - 0,4201 га, кадастровий номер: 7420684000:05:004:2115, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, Кобижчанська сільська рада, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку, площею - 0,0884 га, кадастровий номер: 7420684000:05:005:1111, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, Кобижчанська сільська рада, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малий О.С. 27.07.2023 року винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій від 07 червня 2023 року з підстав, що ним було пропущено 6-місячний строк, встановлений законом, а також додатковий 4-місячний строк, що діє в період воєнного стану.

Згідно акту № 31 від 21.12.2023 року складеного комісією в складі майстра дільниці ОСОБА_5 , економіста ОСОБА_6 , юриста ОСОБА_7 з виходом на місце в присутності сусідів підтверджено тимчасове проживання ОСОБА_1 без реєстрації з 26.02.2022 року по 29.04.2023 року в АДРЕСА_4 .

Окрім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 є не єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_4 за законом.

Згідно копії спадкової справи заведеною Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича за № 01/2022 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , вбачається що спадкоємцями частини спадщини ОСОБА_4 є онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У Рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В свою чергу, відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, які не залежали від волі позивача.

Отже, на підставі вказаних доводів та письмових доказів, суд прийшов до висновку про те, що у позивача існували об`єктивні, непереборні, істотні труднощі у вчиненні ним дій по поданню до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті її батька. Причини пропуску строку на подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини наведені позивачем у позові судом приймаються як поважні.

Рішення повинно відповідати вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вище викладених обставин справи, які були встановлені у судовому засіданні, та нормативних положень Законів України, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України, суд вбачає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.

Надати ОСОБА_1 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалість два місяці з дня набрання рішення законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.А. Галась