печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46583/24-к
пр. 1-кс-40118/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-
В С Т А Н О В И В :
10 жовтня 2024 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасового вилученого майна під час проведення обшуку 08.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», модель Galaxy M21, серійний номер НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4
14 жовтня 2024 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024000000001086 від 07.06.2024 за фактами шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що у період з 20.01.2022 по 01.12.2023 голова ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ 33418263) ОСОБА_4 , діючи умисно, шляхом шахрайства заволодів коштами ОСОБА_5 у сумі 429 400 доларів США, що є особливо великим розміром.
20.01.2022 між ОСОБА_5 (позикодавець) та головою ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_4 (позичальник) укладено договір позики.
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 кошти у розмірі 429 400 доларів США, який у зобов`язався повернути зазначену суму у строк не пізніше 01.12.2023. Умовами договору передбачене цільове призначення коштів - фінансування господарської діяльності ФГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Зазначені кошти ОСОБА_4 за цільовим призначенням - фінансування господарської діяльності фермерського господарства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » використані не були, а після отримання були привласненні останнім.
У подальшому, з метою уникнення відповідальності та не бажаючи виконувати умови укладеного договору, ОСОБА_4 фіктивно доведено до банкрутства зазначене фермерське господарство.
29.11.2023 представником позичальника на адресу ОСОБА_4 та ФГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » направлено письмову вимогу про повернення позики відповідно до умов укладеного договору.
Заява про банкрутство подана до суду 22.12.2023, тобто одразу після пред`явлення вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про повернення боргу, за який поручалось фермерське господарство.
Станом на 09.10.2024 позичені кошти не повернуто.
25.07.2024 допитано як свідка ОСОБА_8 , який серед іншого пояснив, що був присутній при укладені договору позики між ОСОБА_5 та
ОСОБА_4 та безпосередньою передачею грошових коштів останньому.
16.08.2024 допитано як свідка ОСОБА_9 , який серед іншого пояснив, що був присутній при укладені договору позики між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та безпосередньою передачею грошових коштів останньому.
Установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
08.10.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведеного обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», модель Galaxy M21, серійний номер НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 .
Оглядом вказаного мобільного телефону встановлено, що в ньому міститься інформація щодо укладення договору позики з ОСОБА_5 , зокрема, наявне спілкування у вигляді смс-повідомлень, фотозображень, аудіо дзвінків з контактом, який збережено в телефонній книзі як « ОСОБА_10 » номер мобільного телефону НОМЕР_6 , а саме: фотозображення договору позики укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , інформація щодо розгляду справи в апеляційному суді, що стосується ОСОБА_5 , повістки слідчого про виклик, запити про надання інформації, тощо.
Того ж дня вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність в арешті майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що 08.10.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведеного обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», модель Galaxy M21, серійний номер НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 .
Оглядом вказаного мобільного телефону встановлено, що в ньому міститься інформація щодо укладення договору позики з ОСОБА_5 , зокрема, наявне спілкування у вигляді смс-повідомлень, фотозображень, аудіо дзвінків з контактом, який збережено в телефонній книзі як « ОСОБА_10 » номер мобільного телефону НОМЕР_6 , а саме: фотозображення договору позики укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , інформація щодо розгляду справи в апеляційному суді, що стосується ОСОБА_5 , повістки слідчого про виклик, запити про надання інформації, тощо.
Того ж дня вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
Клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасового вилученого майна під час проведення обшуку 08.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», модель Galaxy M21, серійний номер НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 .
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 18.10.2024 |
Номер документу | 122342772 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Бусик О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні