Рішення

від 17.10.2024 по справі 172/2436/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/2436/23

Провадження № 2-др/172/8/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічним засобом заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» про переведення прав та обов`язків покупця, про визнання права власності та про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, -

В С Т А Н О В И В

24.09.2024 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області розглянута цивільна справа № 172/2436/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» про переведення прав та обов`язків покупця, про визнання права власності та про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_5 заявлялися судові витрати у сумі 25000 грн. . На підтвердження витрат на професійну правову допомогу надали договір про надання правової допомоги від 11.02.2024 року, укладений між адвокатом Ковальчук І.М. та ОСОБА_5 , квитанції про сплату коштів за договором від 15.02.2024 та 20.09.2024 року, детальний опис витрат адвоката за надану правову допомогу від 11.02.2024 року. Позивачем клопотань про зменшення судових витрат не подавалося. Дане питання щодо витрат відповідача ОСОБА_5 судом вирішено не було. Крім того, не було зазначено щодо зняття заходів забезпечення позову після набрання рішенням законної сили.

Представник позивача ОСОБА_6 надала суду заперечення стосовно витрат на правничу допомогу, де просила зменшити витрати оскільки представником заявника вказано більше часу, аніж ту, яку він фактично витратив на перебування у засіданнях, а від так сума коштів виставлена за одне судове засідання є завищеною та не може відповідати дійсності.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та поданої заяви, зазначає таке.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 3 ст. 134 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформленіу встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмовиу задоволенні вимог про їх відшкодування (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).

Крім того, в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано договір про надання правової допомоги від 11.02.2024 року, укладений між адвокатом Ковальчук І.М. та ОСОБА_5 , відповідно до п. 4.1 якого розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами під час підписання договору, квитанціями про сплату ОСОБА_5 грошових коштів на підставі договору від 11.02.24, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 11.02.2024 року та детальний опис витрат адвоката за надану правову допомогу від 15.02.2024 року, де зазначені види послуг, які адвокатом Ковальчук І.М. надано клієнту та витрачений час.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 рокуу справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 25000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, а також часом, необхідним представнику відповідача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 10000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Щодо вимоги про зняття заходів забезпечення позову після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За правилами ч.9 та ч.10 ст.158 ЦПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням.

Виходячи зі змісту вищенаведених вимог законодавства, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення, у зв`язку з чим скасування цих заходів судом може мати місце у разі виконання судового рішення або відмови у задоволенні вимог позивача. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

За таких наведених обставин, виходячи з положень ст. 158 ЦПК України, зважаючи на те, що дана цивільна справа розглянута по суті і у цій справі судове рішення, яким відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, з урахуванням того, що відповідно до ухвали Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2023року вищевказані заходи забезпечення позову були вжиті судом до вирішення даного спору по суті, тому підлягає задоволенню заява представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі зазначеної ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 134, 137, 141, 211, 247, 259, 263, 270 ЦПК України,

У Х В А Л И В

1. Заяву представника представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» про переведення прав та обов`язків покупця, про визнання права власності та про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та скасування заходів забезпечення позову після набрання рішення законної сили задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 172/2436/23 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2023року у справі №172/2436/23, а саме: арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116 площею 5.173 га. за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Забороні ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню в будь-який спосіб земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116, а також вчиняти будь-які реєстраційні дії з державної реєстрації (перереєстрації) права власності, інших речових прав та їх обтяжень на вказане майно. Забороні ОСОБА_5 здійснювати будь-які дії, які можуть знищити та/або зменшити вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк