Рішення

від 01.08.2024 по справі 212/7433/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 212/7433/23

№ провадження 2/208/508/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л., представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» - Савельєвої Т.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» про стягнення коштів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, -

в с т а н о в и в:

І. Короткий зміст первісних позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» про стягнення коштів.

В обґрунтуванні позову позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зазначив, що між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (далі за текстом Комбінат/Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» (далі за текстом Замовник) укладено договір №60/17/17-0893-01 про надання послуг від 14.11.2017р..

Відповідно до п.1.1. Договору про надання послуг, Комбінат надає Замовнику послуги проживання в гуртожитках.

Пунктом 2.2. Договору про надання послуг визначено термін внесення платежів - щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов Договору про надання послуг між Комбінатом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» складено та підписано:

-Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. про надання послуг від 31.08.2022р. на загальну суму 8 095,62 грн.;

-Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. про надання послуг від 30.09.2022р. на загальну суму 12 101,70 грн.;

-Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. про надання послуг від 31.10.2022р. на загальну суму 35 387,04 грн.;

-Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. про надання послуг від 30.11.2022р. на загальну суму 14 522,04 грн..

Загалом між Комбінатом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» підписано актів приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. за період серпень 2022р. - листопад 2022р. на загальну суму 70 106,40 грн..

14.07.2023р. на електронному аукціоні №BRD001-UA-20230629-94760 ОСОБА_1 (далі за текстом Новий кредитор) було придбано право вимоги за дебіторською заборгованістю відповідно до змісту Переліку майна, яке увійшло до ліквідаційної маси банкрута та входить в ЛОТ №4Л-ДМК (05393043), відповідно до протоколу про проведення електронного аукціону №BRD001-UA-20230629-94760 від 14.07.2023р..

В подальшому, 24.07.2023р. між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760.

Відповідно до п.1.2. договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 під зобов`язанням розуміються всі грошові зобов`язання (несплачені грошові кошти дебіторської заборгованості), яка увійшла в лот №4Л-ДМК (05393043), який є невід`ємною частиною Акту №BRD001-UA-20230629-94760 про придбання майна на аукціоні від 24.07.2023р..

Відповідно до п.1.4.3. договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 від 24.07.2023р., з дати підписання Акту №BRD001-UA-20230629-94760 про придбання майна на аукціоні від 24.07.2023р. всі права Первісного кредитора у зобов`язаннях належить Новому кредитору.

Відповідно до п.1.4.3. договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 від 24.07.2023р., ОСОБА_1 набув право вимоги вимагати від боржників ПАТ «ДМК» належного виконання зобов`язань.

Тобто, з огляду на вищезазначене, він набув право вимоги до відповідача.

04.08.2023р. ОСОБА_1 направлено на адресу відповідача повідомлення-вимога з проханням здійснити погашення заборгованості.

Але відповідач не здійснив погашення заборгованості станом на 04.05.2024р..

У зв`язку з несплатою грошових коштів, ОСОБА_1 , нараховано відповідачу інфляційне збільшення за період прострочення виконання грошових зобов`язань станом на 04.05.2024р. у розмірі - 5 221,34 грн., а також 3 проценти річних від простроченої суми у розмірі - 3 121,17 грн..

Оскільки, відповідачем порушено умови Договору про надання послуг щодо строку оплати відповідно до п.2.2. договору, відповідач згідно п.2.4. Договору про надання послуг зобов`язаний уплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Також пунктом 2.4. Договору про надання послуг визначено, що пеня нараховується протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання зобов`язань.

У зв`язку з вищезазначеним позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 43 380,26 грн..

Тому, позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» на його користь 121 829,17 грн., що складається з:

-70 106,40,00 грн. - основний борг;

-5 221,34 грн. - інфляційне збільшення;

-3 121,17 грн. - три проценти річних;

-43 380,26 грн.- пеня.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» на його користь судові витрати по справі.

ІІ. Короткий зміст зустрічних позовних вимог.

09 січня 2024 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» - адвокат Савельєва Т.Д. подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Свої зустрічні позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до п.3.2. договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 від 24.07.2023 визначено, що після укладення цього Договору Новий кредитор зобов`язаний письмово повідомити Боржників про заміну кредитора у Зобов`язані, та надати останнім докази такої заміни. У разі, якщо боржник не буде письмово повідомлений про заміну кредитора у Зобов`язанні, він має право висунути проти Нового кредитора заперечення, які він мав проти Первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги Новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги Новим кредитором, - на момент його виконання (п.3.3. Договору).

ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» зазначає, що Новим кредитором ОСОБА_1 не виконано умови зазначеного Договору і не повідомлено Боржника про заміну кредитора.

Отже, після передачі своїх прав вимоги за зобов`язаннями новому кредиторові обов`язок боржника первісному кредитору вважається виконаним, і вже новий кредитор несе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язань боржником.

Предметом договору про відступлення права вимоги є певний обсяг прав первісного кредитора, які передаються новому кредитору (іншими словами, зміст права вимоги). У зв`язку з цим, описуючи предмет, кредитору треба вказати зобов`язання, право вимоги за яким відступається (тобто назва та реквізити відповідного договору) та обсяг і зміст прав, які передаються новому кредитору.

Новий кредитор посилається на Договір відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 в якому сума дебіторської заборгованості зазначена 88 854,00 грн., до Договору додає перелік заборгованості ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» сума якої зазначена 91 054,86 грн. с посиланням на номер Договору №170893, а в первісному позові сума заборгованості вказана 70 106,40 грн. з посиланням на номер Договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р., що є суперечливим.

В Договорі відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 під «Зобов`язанням» розуміються всі грошові зобов`язання (несплачені грошові кошти дебіторської заборгованості) контрагентів/боржників ПАТ «ДМК» (далі - «Боржники ПАТ «ДМК»») перед Первісним кредитором. Тобто в зазначеному Договорі взагалі відсутнє посилання на Договір №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017 р. з ТОВ «ДОНПРОМТРАНС», а абстрактно прописано «боржники ПАТ «ДМК».

Отже Договором відступлення права вимоги не врегульовано і не закріплено, що заборгованість виникла саме з Договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017 р. з ТОВ «ДОНПРОМТРАНС».

Новий кредитор посилається на договір відступлення права вимоги згідно якого вбачається вимагати від боржника ПАТ «ДМК» належного виконання зобов`язань.

На думку Нового кредитора ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» порушені умови Договору в частині обов`язку своєчасної оплати послуги за умовами Договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017 укладеного між публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство». До первісного позову ОСОБА_1 надає Акти приймання-передачі наданих послуг за період серпень - листопад 2022 рік (послуги з проживання в гуртожитку).

Згідно п. 2.1. Договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017 оплата має здійснюватися згідно виставлених рахунків і списку фактично заявленої кількості працівників, а за умовами п.2.7 зазначеного Договору оплата за послуги розпочинається з моменту фактичного заселення робітниками у гуртожитках, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

Але ОСОБА_1 не надано жодного доказу, що на момент підписання Актів виконаних послуг робітники позивача за зустрічним позовом проживали в зазначених гуртожитках. Так само і не надано жодного доказу виставлення позивачу за зустрічним позовом рахунків.

За таких обставин, саме через порушення ПАТ «ДМК» взятих на себе зобов`язань з надання рахунку та Акту наданих послуг для здійснення позивачем за зустрічним позовом оплати за надані послуги, останній обґрунтовано не виконав свого обов`язку щодо оплати за послуги. На підприємстві ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» взагалі відсутні оригінали Актів, на які посилається в своєму первісному позові ОСОБА_1 ..

Факт наданих послуг, повинен підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами, тоді як ОСОБА_1 не надано до матеріалів справи жодного доказу належного оформлення всіх необхідних документів згідно умов договору, а саме: не надав до позовної заяви відповідних доказів надання рахунку, податкової накладної та Акту наданих послуг за Договором, оформлених в оригіналі зі сторони ПАТ «ДМК».

Новим кредитором ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами направлення на адресу позивача за зустрічним позовом, чи отримання їх останнім іншим способом, доданих до позову Актів наданих послуг, як і рахунку на оплату.

Отже, наведені у первісній позовній заяві доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи. Як вбачається, в розумінні ст. 613 ЦК України та п. 2.7., Договору права та охоронювані законом інтереси Позивача не порушені, через невиконання ним свого обов`язку, встановленого п. 2.1. Договору.

Також відсутність факту виставлення рахунку ТОВ «ДОНПРОМТРАНС», як підстави для оплати послуг, автоматично робить не можливим задоволення вимог ОСОБА_1 ..

Таким чином, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 не доведені підстави первісного позову та факт порушення його права ТОВ «ДОНПРОМТРАНС».

ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» зазначає, що на момент укладення Договору відступлення права вимоги, строк оплати за зобов`язанням за спірним Договором №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017 взагалі не настав. ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» взагалі не визнає факт існування боргу за Договором №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017.

Отже, відступлення права вимоги, яка не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб`єкта не створює жодних правових наслідків, оскільки передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору. В даному випадку зобов`язання взагалі і не розпочалось.

Підприємство ПАТ «ДМК» (первісний кредитор) визнаний банкрутом що підтверджується постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 у справі №904/2104/19 про визнання банкрутом.

Предметом розгляду справи є зобов`язання, які випливають з Договору про надання послуг, а саме послуги проживання в гуртожитку. З матеріалів заяви вбачається, що виник спір з приводу виконання умов договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017 про надання послуги проживання в гуртожитках, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

Проте об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку і не мають включатись до ліквідаційної маси. Втім на аукціоні була продана дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута, а саме заборгованість за надання послуг з проживання в гуртожитку, тобто заборгованість, яка була включена до ліквідаційної маси, тоді як забороняється включати до ліквідаційної маси самі гуртожитки, що є порушенням Кодексу України з процедур банкрутства. В даній справі стягується заборгованість, яка належала підприємству банкруту.

В наданих до матеріалів справи за первісним позовом в документах не міститься відомостей про те, що гуртожитки були передані у комунальну власність Кам`янської міської територіальної громади, що не дає можливість з`ясувати питання яким чином надавались послуги з проживання в гуртожитку в період визнання банкрутом підприємства, яке надавало саме ці послуги, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Отже, дебіторська заборгованість, яка була включена до ліквідаційної маси банкрута, взагалі не підтверджена і не могла бути включена, оскільки вона випливає з Договору про надання послуг проживання в гуртожитку, які не мають включатись до ліквідаційної маси згідно з Кодексом України з процедур банкрутства. Не зрозуміло, яким чином надавались послуги за спірним Договором в період серпня-листопада 2022 року після визнання первісного кредитора банкрутом, тобто після 26.01.2022 року, тим більше, що з моменту визнання ПАТ «ДМК» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, розпочалась процедура передачі гуртожитків до комунальної власності міста.

ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» заперечує проти наявності дебіторської заборгованості перед Новим кредитором.

Обов`язково потрібно надати докази отримання ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» документів (первинних документів), в яких було вказано обсяг наданих послуг. У разі відсутності такого підтвердження, як наслідок, це може призвести до унеможливлення встановлення обставин надання таких послуг замовнику.

Оцінка господарських операцій з надання послуг повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих робіт чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Сукупність викладених в зустрічному позові обставин (підписання Актів приймання-передачі наданих послуг за період серпень - листопад 2022 рік (послуги з проживання в гуртожитку) згідно Договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017, укладеного Між публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (Первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» (боржником), були здійсненні після визнання первісного кредитора ПАТ «ДМК» банкрутом, в той час коли господарська діяльність припинена і здійснювалась процедура передачі гуртожитків до комунальної власності міста. Це підтверджує те, що зміст оспорюваного Договору не відповідає критеріям розумності та добросовісності, а сам Договір не був направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, що суперечить вимогам частина п`ятої статті 203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину та є підставою для визнання цього Договору недійсними згідно з положеннями статей 215, 234 ЦК України і статті 59 КУзПБ.

Тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» просить суд:

-визнати недійсним договір відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 від 24.07.2023 року укладеного між публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» та ОСОБА_1 .

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» судові витрати у повному обсязі.

III. Заяви, клопотання позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені у позовній заяві та у заяві про збільшення розміру позовних вимог. Позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав, просив суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, посилаючись на підстави зазначені у відзиві на зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» - Савельєва Т.Д. позовні вимоги за первісним позовом не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, посилаючись на підстави зазначені у відзиві на первісну позовну заяву та у запереченнях на заяву про збільшення розміру позовних вимог. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені у зустрічній позовній заяві та у запереченнях (відповіді на відзив).

IV. Процесуальні дії по справі.

17 листопада 2023 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

18 січня 2024 року ухвалою суду прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, та об`єднано його в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» про стягнення коштів.

04 червня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вислухавши сторони, представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за первісним позовом, суд вважає первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

V. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Як встановлено судом, 14 листопада 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (Комбінат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» (Замовник) укладено договір №60/17/17-0893-01 про надання послуг (Т.1, а.с.12-13).

Відповідно до п.1.1. договору про надання послуг, Комбінат надає замовнику послуги проживання в гуртожитках, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться в статутному капіталі ПАТ «Дніпровський меткомбінат».

На виконання умов Договору про надання послуг між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» складено та підписано:

-Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. про надання послуг від 31.08.2022р. на загальну суму 8 095,62 грн.(Т.1, а.с.9);

-Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. про надання послуг від 30.09.2022р. на загальну суму 12 101,70 грн.(Т.1, а.с.10);

-Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. про надання послуг від 31.10.2022р. на загальну суму 35 387,04 грн.(Т.1, а.с.11);

-Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017р. про надання послуг від 30.11.2022р. на загальну суму 14 522,04 грн.(Т.1, а.с.14).

В матеріалах справи містяться копія постанови господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 року по справі №904/2104/19 про визнання боржника Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство (Т.1, а.с.108-114).

Окрім цього, в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4, який перебуває у власності Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», у комунальну власність Кам`янської міської територіальної громади, затверджені рішенням виконавчого комітету міської ради від 23.12.2022 №425 (Т.1, а.с.104-107).

Відповідно до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20230629-94760 від 18.07.2023р. вбачається, що 14.07.2023р. на електронному аукціоні №BRD001-UA-20230629-94760 ОСОБА_1 було придбано право вимоги за дебіторською заборгованістю відповідно до змісту Переліку майна, яке увійшло до ліквідаційної маси банкрутства та входить в ЛОТ №4Л-ДМК (05393043) (Т.1, а.с.15).

Також в матеріалах справи міститься Акт №BRD001-UA-20230629-94760 про придбання майна на аукціоні від 24.07.2023 року (Т.1, а.с.18).

Відповідно до переліку дебіторської заборгованості, яка увійшла в ЛОТ №4Л-ДМК(05393043) до неї входить: заборгованість ООО «ДОНПРОМТРАНС» за номером договору №170893 в сумі 91 054,86 грн. (Т.1, а.с.19).

24.07.2023р. між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (Первісний кредитор/ПАТ`ДМК) та ОСОБА_1 (Новий кредитор), було укладено договір відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 (Т.1, а.с.16).

Відповідно до п.1.2. договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 від 24.07.2023р., під зобов`язанням розуміються всі грошові зобов`язання (несплачені грошові кошти дебіторської заборгованості) контрагентів/боржників ПАТ «ДМК» (далі - «Боржники ПАТ «ДМК») перед Первісним кредитором, перелік яких (Боржників ПАТ «ДМК») та розмір заборгованості яких зазначений в Переліку дебіторської заборгованості, яка увійшла в лот №4Л-ДМК (05393043) (далі - «Перелік дебіторської заборгованості»), який є невід`ємною частиною Акту №BRD001-UA-20230629-94760 про придбання майна на аукціоні від 24.07.2023р. (далі - «Акт про придбання майна на аукціоні»), право вимоги за якими було придбано Новим кредитором на електронному аукціоні №BRD001-UA-20230629-94760, відповідно до Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20230629-94760 сформованого 14.07.2023 та підписаного 18.07.2023.

Відповідно до п.1.4.3. договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 від 24.07.2023р., сторони домовились, що з дати підписання Акту про придбання майна на аукціоні, у зв`язку із відступленням Права вимоги: всі права Первісного кредитора у Зобов`язаннях належать Новому кредитору.

Відповідно до п.3.2 договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 від 24.07.2023р., після укладення цього Договору Новий кредитор зобов`язаний письмово повідомити Боржників про заміну кредитора у Зобов`язанні, та надати останнім докази такої заміни.

04.08.2023 року ОСОБА_4 на адресу ТОВ «Донбаське промислово-транспортне підприємство» направлено повідомлення-вимогу вих.№02, відповідно до якої ОСОБА_5 просить здійснити погашення заборгованості за договором №60/17/17-0893-01 про надання послуг від 14.11.2017р. (Т.1, а.с.17).

ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи розрахунки пені за період прострочення виконання грошових зобов`язань, відповідно до яких розмір пені складає 43 380,26 грн. (Т.2, а.с.18-20); розрахунок інфляційного збільшення за період прострочення виконання грошових зобов`язань, відповідно до якого розмір інфляційного збільшення складає 5 221,34 грн. (Т.2, а.с.21); розрахунок трьох відсотків річних за період прострочення виконання грошових зобов`язань, відповідно до якого розмір трьох відсотків річних складає 3 121,17 грн. (Т.2, а.с.23).

VI. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Щодо первісного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

ОСОБА_1 не надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі за договором №60/17/17-0893-01 про надання послуг від 14 листопада 2017 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство».

Зокрема, в якості доказів наявності у позивача права вимоги за договором №60/17/17-0893-01 про надання послуг від 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 надав суду лише протокол про проведення аукціону №BRD001-UA-20230629-94760 від 14.07.2023р., договір відступлення права вимоги № BRD001-UA-20230629-94760 від 24 липня 2023 року, акт № BRD001-UA-20230629-94760 про придбання майна на аукціоні від 24 липня 2023 року, перелік дебіторської заборгованості яка увійшла вЛОТ №4Л-ДМК(05393043).

При цьому, відповідно наданого переліку дебіторської заборгованості, яка увійшла в ЛОТ №4Л-ДМК(05393043) до неї входить: заборгованість ООО «ДОНПРОМТРАНС» за номером договору №170893 в сумі 91 054,86 грн..

Однак, в матеріалах справи відсутній договір №170893. ОСОБА_1 надав до суду копію договору №60/17/17-0893-01 про надання послуг від 14 листопада 2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство».

Відповідно до позовних вимог, ОСОБА_1 просить стягнути заборгованість саме за договором №60/17/17-0893-01 про надання послуг від 14 листопада 2017 року.

Відповідно до п.1.2. договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20230629-94760 від 24.07.2023р., під зобов`язанням розуміються всі грошові зобов`язання (несплачені грошові кошти дебіторської заборгованості) контрагентів/боржників ПАТ «ДМК» (далі - «Боржники ПАТ «ДМК») перед Первісним кредитором, перелік яких (Боржників ПАТ «ДМК») та розмір заборгованості яких зазначений в Переліку дебіторської заборгованості, яка увійшла в лот №4Л-ДМК (05393043) (далі - «Перелік дебіторської заборгованості»), який є невід`ємною частиною Акту №BRD001-UA-20230629-94760 про придбання майна на аукціоні від 24.07.2023р. (далі - «Акт про придбання майна на аукціоні»), право вимоги за якими було придбано Новим кредитором на електронному аукціоні №BRD001-UA-20230629-94760, відповідно до Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20230629-94760 сформованого 14.07.2023 та підписаного 18.07.2023.

Отже Договором відступлення права вимоги не врегульовано і не закріплено, що заборгованість виникла саме з Договору №60/17/17-0893-01 від 14.11.2017 року.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається, а саме, не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним договором №60/17/17-0893-01 про надання послуг від 14 листопада 2017 року.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» про стягнення коштів не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Як вбачається з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст.202 ЦК України визначено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.4 ст.202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, до яких належать: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 зазначено: «Об`єднана палата зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.».

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» недоведено належними та допустимими засобами доказування факт порушення договором відступлення права вимоги № BRD001-UA-20230629-94760 від 24 липня 2023 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» та ОСОБА_1 прав і законних інтересів позивача за зустрічним позовом, які підлягали би захисту у судовому порядку, а також те, які саме права Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» порушено та в який спосіб відбувається таке порушення.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VII. Розподіл судових витрат.

У зв`язку із відмовою у задоволенні первісних позовних вимог та зустрічних позовних вимог підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 202-204, 207, 215, 512, 514, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-80, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» про стягнення коштів, відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство», ЄДРПОУ 31366355, адреса: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Мусоргського, буд.15.

Суддя Похваліта С. М.