Рішення

від 10.10.2024 по справі 274/8001/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/8001/23 Провадження № 2/0274/298/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.10.2024 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області БольшаковаТ.Б.за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Щасливе життя" в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича про захист прав споживачів, включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд:

- зобов`язати ОК ЖБК "Щасливе життя" включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 за зобов`язанням, що виникло на підставі Договору №3 про сплату пайових внесків у ОК ЖБК "Щасливе життя", укладеного 12.02.2018 між ОК ЖБК "Щасливе життя" та ОСОБА_2 та Договору про зміну сторони №10 в Договорі про сплату пайових внесків у ОК ЖБК "Щасливе життя" №3 від 12.02.2018, укладеного 15.02.2018 між ОК ЖБК "Щасливе життя", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме вимогу щодо здачі об`єкту в експлуатацію, із переданням учаснику за актом приймання-передачі об`єкту нерухомості та наданням всіх необхідних документів для оформлення права власності на нього (п.4.2.2 Договору);

- зобов`язати ОК ЖБК "Щасливе життя" включити до проміжного ліквідаційного балансу ОК ЖБК "Щасливе життя" вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК ЖБК "Щасливе життя" на користь ОСОБА_1 3% річних в сумі 39822,00 грн та індексації в сумі 162169,51 грн за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України);

- зобов`язати ОК ЖБК "Щасливе життя" включити вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК ЖБК «Щасливе життя» на користь ОСОБА_3 пені, визначеної ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» в розмірі 2 737 500,00 грн;

- стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 12.02.2018 між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 укладено договір №3 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя».

Предметом даного Договору є зобов`язання відповідача організувати будівництво нежитлового приміщення, площею 20 кв.м., підвальною площею 18 кв.м., АДРЕСА_1 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об`єкті будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Об`єкт нерухомості за умови повної сплати внеску, встановленого даним Договором для Учасника (п.1 Договору).

Відповідно до п.1.6 Договору Сторони домовились, що Об`єкт нерухомості передається Учаснику з наступним оздобленням: по приміщенню - з встановленням ролетів, з встановленням лічильника електроенергії, з влаштуванням цементної стяжки підвального приміщення.

Вартість будівництва Об`єкту нерухомості складає 250000 грн (п.2.1 Договору).

Згодом, 15.02.2018 між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір про зміну сторони №10 в Договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №3 від 12.02.2018. За умовами даного договору вона набула всіх прав та прийняла на себе виконання всіх зобов`язань за вказаним правочином. Вона повністю виконала зобов`язання щодо сплати пайових внесків в розмірі 250 000 грн.

Відповідно до п.4.2.1 ЖБК зобов`язаний організувати будівництво Об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у II кварталі 2018 року. Не пізніше 15 календарних днів з моменту введення Об`єкту в експлуатацію, оформлення всіх необхідних документів та сплати внеску відповідач зобов`язувався передати Учаснику за Актом приймання-передачі Об`єкт нерухомості (п.4.2.2 Договору). Згідно п.4.2.4 Договору ЖБК мав повідомляти Учасника про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного Договору. Відповідно до п.4.2.6 Договору ЖБК повинен був забезпечити будівництво Об`єкту та введення його в експлуатацію в строки передбачені цим Договором. Разом з тим, станом на сьогодні їй не надана інформація щодо введення Об`єкту в експлуатацію та не переданий Акт приймання-передачі.

В жовтні 2023 року їй стало відомо про припинення юридичної особи стосовно ОК ЖБК «Щасливе життя».

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

ОК ЖБК «Щасливе життя» мало включити до свого ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 за зобов`язанням, що виникло на підставі Договору №3 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя», укладеного 12.02.2018 між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 та Договору про зміну сторони №10 в Договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №3 від 12.02.2018, укладеного 15.02.2018 між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме вимогу щодо здачі Об`єкту в експлуатацію, із переданням Учаснику за Актом приймання - передачі Об`єкту нерухомості та наданням всіх необхідних документів для оформлення права власності на нього (п.4.2.2 Договору).

У зв`язку із цим вона надіслала на адресу Відповідача кредиторську вимогу від 20.10.2023 року, яка ним розглянута не була, оскільки повернулася відправнику.

Станом на день звернення до суду з даним позовом Відповідач відповіді на адресу Позивача не направив, кредиторські вимоги не задовольнив.

Відсутність відомостей про включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу ОК ЖБК «Щасливе життя» свідчить про ухилення від визнання кредиторських вимог.

З огляду на це вона звернулася із відповідним позовом до суду захисту своїх майнових прав.

З даною позовною заявою позивач звернувся до суду 15.11.2023, тобто в межах встановленого законом строку.

Відповідно до інформації з ЄДРЮОФОП та ГО вбачається, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи визначений Ліквідатором до 15.08.2023.

Їй не було відомо про початок процесу ліквідації Відповідача до моменту звернення із кредиторською вимогою.

Разом з тим, у разі наявності невиконаних зобов`язань, кредитор має звернутися з відповідними вимогами до ліквідаційної комісії боржника із заявою визнання та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу. У разі повні часткової відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення розгляду у кредитора виникає право на захист його порушених прав в судовому п шляхом розгляду судом існуючих вимог; в разі обґрунтованості вимог кре, наслідком є їх задоволення та включення до проміжного ліквідаційного б юридичної особи або задоволення вимог кредитора за рахунок майна, що зали після ліквідації юридичної особи.

За таких обставин слідує, що ліквідатор не зважаючи на факт пропуску строку визначеного для звернення з кредиторськими вимогами, ухилився від розгляду кредиторської вимоги Позивача.

Відповідач мав провести інвентаризацію своїх невиконаних зобов`язань, з тому числі зобов`язання за яким розглядається даний спір, та включити їх до ліквідаційного балансу, про що повідомити Кредитора. Проте, цього здійснено не було.

У ході підготовки справи до розгляду було отримано документи щодо проведення будівництва Об`єкту правочину. За ним виявилося, що відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта ЖТ101210528826 даний Об`єкт будівництва зареєстрований як Споруда: Код ДБКС: 1242.3 Стоянки автомобільні криті, що не відповідає Об`єкту будівництва відповідно до Договору, який би мав бути: Споруда: Код ДБКС: 1243.1 Гараж наземний. Крім того, відповідно до даної декларації вбачається, що Повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЖТ051210115252 було подане 15.01.2021. Тоді, як за Договором даний Об`єкт будівництва мав бути введений в експлуатацію в II кварталі 2018 року.

ОСОБА_1 зазначає про необхідність включення до ліквідаційного балансу 3% річних індексації за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України), що становить суму в розмірі 39822 грн. (3% річних) та 162169,51 грн, (індексації).

Щодо стягнення пені зазначає, що згідно п.1.4 Договору «Пай» - це грошовий чи інший майновий поворотний внесок, який сплачує особа за будівництво об`єкту нерухомості.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

ОК ЖБК «Щасливе життя» порушило строки здачі Об`єкту в експлуатацію, отже, не виконало взяті на себе зобов`язання, що є підставою для стягнення пені, визначеної ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» в розмірі 2737500 грн. (365 днів прострочення зобов`язання).

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 27.11.2023 відкрито відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.02.2024 клопотання позивача про витребування доказів задоволено, закрито проведення підготовчого судового засідання, справу призначено до судового розгляду.

На виконання вимог ухвали від ГУ ДПС у Хмельницькій області надійшла запитувана інфоррмація.

Ухвалами суду від 25.03.2024 та 24.04.2024 клопотання представника позивача про повторні витребування з ЖБК "Щасливе життя" в особі ліквідатора Бондарчука В.В. доказів задоволено.

Витребувана інформація на адресу суду не надходила.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.

Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, останній не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, у судові засідання не з`являвся, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неодноразову неявку відповідача в судові засідання, відсутність відзиву на позов, а також наявну згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд вирішив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами 1-4 ст. 105 цього Кодексу передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Частина 6 вказаної статті визначає, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Однак, у свою чергу, за змістом положень ч. ч. 3, 4 ст. 112 цього Кодексу у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

В силу вимог ч. ч. 3-5 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що 12.02.2018 між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 укладено договір №3 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя».

Предметом даного Договору є зобов`язання відповідача організувати будівництво нежитлового приміщення, площею 20 кв.м., підвальною площею 18 кв.м., АДРЕСА_1 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об`єкті будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Об`єкт нерухомості за умови повної сплати внеску, встановленого даним Договором для Учасника (п.1 Договору).

Відповідно до п.1.6 Договору Сторони домовились, що Об`єкт нерухомості передається Учаснику з наступним оздобленням: по приміщенню - з встановленням ролетів, з встановленням лічильника електроенергії, з влаштуванням цементної стяжки підвального приміщення.

Вартість будівництва Об`єкту нерухомості складає 250000 грн (п.2.1 Договору).

Згодом, 15.02.2018 між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір про зміну сторони №10 в Договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №3 від 12.02.2018. За умовами даного договору вона набула всіх прав та прийняла на себе виконання всіх зобов`язань за вказаним правочином. Вона повністю виконала зобов`язання щодо сплати пайових внесків в розмірі 250 000 грн.

Відповідно до п.4.2.1 ЖБК зобов`язаний організувати будівництво Об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у II кварталі 2018 року. Не пізніше 15 календарних днів з моменту введення Об`єкту в експлуатацію, оформлення всіх необхідних документів та сплати внеску відповідач зобов`язувався передати Учаснику за Актом приймання-передачі Об`єкт нерухомості (п.4.2.2 Договору).

Згідно п.4.2.4 Договору ЖБК мав повідомляти Учасника про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного Договору.

Відповідно до п.4.2.6 Договору ЖБК повинен був забезпечити будівництво Об`єкту та введення його в експлуатацію в строки передбачені цим Договором.

Разом з тим, станом на сьогодні їй не надана інформація щодо введення Об`єкту в експлуатацію та не переданий Акт приймання-передачі.

У відповіді виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 30.10.2023 № Г-1666 вказано, що у відділі державного архітектурно - будівельного контролю відомості про початок виконання будівельних робіт нежитлового приміщення (типу гараж) та його завершення за адресою: АДРЕСА_2 , розташованих на земельній ділянці площею 0,1106 га, кадастровий номер 1810400000:01:021:0388, замовником якого являється ОК «ЖБК «Щасливе життя» відсутні.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.10.2023 Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив "Щасливе життя" перебуває в стані припинення (ліквідатор ОСОБА_5 ).

Телішевська надіслала на адресу Відповідача кредиторську вимогу від 20.10.2023, яка ним розглянута не була, оскільки повернулася відправнику.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Хмельницькій області від 11.03.2024 № 3051/5/22-01-04-09-10, за даними, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах ДПС України ОК ЖБК «Щасливе життя» (код ЄДРПОУ 40187325) перебуває на загальній системі оподаткування та не є платником ПДВ, стан платника - 3 «прийнято ріш-ня про прип-ня (розпочато лікв-йну процедуру)». ОК ЖБК «Щасливе життя» (код ЄДРПОУ 40187325) з дати реєстрації 22.12.2015 по теперішній час звітність до ГУ ДПС у Хмельницькій області не подавалась.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із такого.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача, в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича, включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги виконувати умови Договору.

За змістом ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ст. 16 ЦК України.

Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

У справі, яка розглядається, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив, зокрема, зобов`язати відповідача в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича включити до проміжного ліквідаційного балансу вимогу щодо здачі об`єкту в експлуатацію, із переданням учаснику за актом приймання-передачі об`єкту нерухомості та наданням всіх необхідних документів для оформлення права власності на нього (п.4.2.2 Договору).

Так, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматися від їх вчинення, тоді як заявлена позивачем у цій справі вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Вказане підтверджується правовою позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17 та від 11.06.2019 у справі № 910/15893/17, відповідно до якої спосіб захисту права у вигляді примусового виконання обов`язку в натурі передбачає імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо) і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як його було унормовано сторонами в договорі.

З огляду на викладене вище, оскільки визначення предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, і саме у такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом, вважаю, що обрання позивачем способу захисту, який не здатен поновити порушені права, з огляду на відсутність механізму виконання такого рішення, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу вимогу щодо здачі об`єкту в експлуатацію, із переданням учаснику за актом приймання-передачі об`єкту нерухомості та наданням всіх необхідних документів для оформлення права власності на нього (п.4.2.2 Договору).

Щодо вимоги зобов`язати ОК ЖБК "Щасливе життя" включити до проміжного ліквідаційного балансу ОК ЖБК "Щасливе життя" вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК ЖБК "Щасливе життя" на користь ОСОБА_1 3% річних в сумі 39822,00 грн та інфляційні втрати в сумі 162169,51 грн за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Як уже встановлювалось судом, відповідно до п.4.2.1 ЖБК зобов`язаний організувати будівництво Об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у II кварталі 2018 року. Не пізніше 15 календарних днів з моменту введення Об`єкту в експлуатацію, оформлення всіх необхідних документів та сплати внеску відповідач зобов`язувався передати Учаснику за Актом приймання-передачі Об`єкт нерухомості (п.4.2.2 Договору).

Згідно п.4.2.4 Договору ЖБК мав повідомляти Учасника про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного Договору.

Відповідно до п.4.2.6 Договору ЖБК повинен був забезпечити будівництво Об`єкту та введення його в експлуатацію в строки передбачені цим Договором.

Отже, на відповідача покладено обов`язок з організації будівництва, введення об`єкта будівництва в експлуатацію, передати його позивачу за актом прийому -передачі.

Разом з тим, станом на час звернення до суду та розгляду справи судом позивачу не надана інформація щодо введення Об`єкту в експлуатацію та не переданий Акт приймання-передачі.

При цьому позивач повністю виконала зобов`язання щодо сплати пайових внесків в розмірі 250 000 грн (п.2.1 договору).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним умов договору, укладеного 12.02.2018.

При цьому відповідачем не надано суду і доказів наявності всіх обставин, що роблять неможливим виконання даного договору, як підставу для невиконання ЖБК своїх зобов`язань за укладеним договором, а також повідомлення про них позивача відповідно до п.4.2.4 Договору. А також наявності форс-мажорних обставин і непереборної сили, як підставу для невиконання ЖБК своїх зобов`язань за договором, укладеним з позивачем відповідно до п.6.3 Договору.

Слід зазначити, що для підтвердження форс-мажорних обставин необхідний висновок Торгово-промислової палати по кожному конкретному випадку. Форс-мажором визнається окупація, перебування в епіцентрі бойових дій, обмеження і заборони, що блокують роботу і т.д. Сам по собі фактор війни, інфляція, подорожчання будівельних матеріалів, коливання курсу валют, збільшення вартості палива, зміна логістики тощо не є форс-мажором і непереборними обставинами.

Враховуючи не виконання відповідачем зобов`язань щодо введення об`єктабудівництва вексплуатацію,передачі йогопозивачу заактом прийому-передачіпозивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахувало за прострочення виконання зобов`язання за договором №3 станом на 20.10.2023 3% річних в сумі 39822,00 грн та інфляційні втрати в сумі 162169,51 грн за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань за договором, суд дійшов висновку, що такі розрахунки є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що не суперечить нормам чинного законодавства.

У поданій кредиторській вимозі від 20.10.2023 позивач просив включити до проміжного ліквідаційного балансу 3% річних в сумі 39822,00 грн та інфляційні втрати в сумі 162169,51 грн за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення імперативних приписів ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України відповідачем ані у встановлений вказаною нормою строк, ані на даний час, не розглянуто кредиторських вимог позивача та не прийнято відповідного рішення за наслідками такого розгляду, а тому вимоги позивача в частині зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги у вигляді 3% річних в сумі 39822,00 грн та інфляційних втрат в сумі 162169,51 грн за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи позов положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», позивач у цій справі заявив вимогу про зобов`язання ОК ЖБК "Щасливе життя" включити вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК ЖБК «Щасливе життя» на користь ОСОБА_3 пені, визначеної ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» в розмірі 2 737 500,00 грн.

Так, відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(далі - Закон № 1023-XII). Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1023-XII договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язанихз підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) регулюються ст. 10 Закону № 1023-XII.

У ч. 5 ст. 10 Закону № 1023-XII передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 у справі № 369/10006/17 (провадження № 61-35777св18) зроблено висновок по застосуванню ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та вказано, що «вона поширюється на договори підряду та договори про надання послуг. Відповідно прострочення зобов`язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення».

За змістом ст. 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Статтею 10 Закону України «Про кооперацію»встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про кооперацію» ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне, порівняно з членами кооперативу, право на одержання паю.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що за приписами Закону України «Про захист прав споживачів» статус споживача набуває особа, яка замовляє певний товар, роботу чи послугу у виробника чи продавця. Підставою для виникнення відносин між споживачем та продавцем є відповідний договір.

Натомість у випадку, якщо певні матеріальні блага особа отримує не у зв`язку із укладеним договором, а з інших підстав, в тому числі у зв`язку із членством особи в кооперативі, а оплата, яку ця особа проводить не є платою за товари та послуги, а є паєм (членським внеском такої особи), який сплачується саме у зв`язку із відносинами членства - то така особа не виступає в якості споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, отримання позивачем нежитлового приміщення не є наслідком укладення чи виконання та сплати ним на виконання укладеного з ним, як зі споживачем, договору про надання послуг чи підряду, а є наслідком відносин його асоційованого членства в кооперативі.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 14.11.2018 у справі № 466/7136/15-ц, провадження № 61-22020св18, від 19.05.2021 у справі № 569/15105/19, провадження № 61-11124св20.

Здійснивши системний аналіз правових норм, що регулюють спірні правовідносини, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, суд приходить до висновку про неможливість застосування положень ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин, оскільки сплачені позивачем кошти є пайовим внеском (членським внеском такої особи), який сплачений членом кооперативу на виконання його обов`язків, передбачених статутом кооперативу, а не платою за отримані послуги чи товар.

Посилання позивача в позові на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі 361/5893/16-ц, від 20.05.2021 № 607/1569/19, від 14.07.2021 у справі № 504/2353/15-ц щодо правових підстав задоволення позову у цій справі, не заслуговують на увагу, оскільки висновки у справах, на які посилається позивач у якості підстави позову, і у справі, яка розглядається, а також встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними. У кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично - доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову щодо включення пені за несвоєчасну передачу нежитлового приміщення по договору про сплату внесків до проміжного ліквідаційного балансу.

Підсумовуючи, суд частково задовольняє позовні вимоги.

V. Розподіл судових витрат

Згідно вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню сплачений за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 2019,92 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати Обслуговуючий кооперативЖитлово-будівельнийкооператив "Щасливежиття"в особіліквідатора БондарчукаВіталія Васильовичавключити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги ОСОБА_1 : 3% річних в сумі 39822,00 грн та інфляційні втрати в сумі 162169,51 грн за прострочення виконання вказаного зобов`язання.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути зОбслуговуючого кооперативуЖитлово-будівельнийкооператив "Щасливежиття"на користь ОСОБА_1 судовийзбір урозмірі 2019,92 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив "Щасливе життя" в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича, місце знаходження: вул. Проскурівська, 22, м.Хмельницький, 29000, ЄДРПОУ 40187325.

Повний текст рішення виготовлено 17.10.2024.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА