Рішення

від 09.10.2024 по справі 525/337/24

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/337/24

Номер провадження 2/525/177/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2024 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН", про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

18 березня 2024 сільський голова Виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ПУБЛІЧНО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН", про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В направленому на адресу суду позові позивач зазначив, що 17 листопада 2023 року о 10 годині 50 хвилин в селі Красногорівка Миргородського району Полтавської області на перехресті вулиць Яркова-Гоголя, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці Яркова, не надав переваги в русі транспортному засобу марки Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить Білоцерківській сільській раді та перебуває на балансі виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, який рухався по головній дорозі, скоїв з ним зіткнення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України. Відповідно до постанови Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 серпня 20223 року, справа № 525/808/23, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді. Постанова набрала законної сили 11 вересня 2023 року. При зіткненні автомобіль Fiat Doblo отримав механічні пошкодження. Про настання страхового випадку було повідомлено ПрАТ "СК "Еталон". Встановлено перелік пошкоджень отриманих автомобілем Fiat Doblo, що підтверджується ремонтною калькуляцією №2052/01/50 від 29.08.2023, справа №2052/01/50/2023. Страховою компанією "Еталон" встановлено та узгоджену суму страхового відшкодування 27472,72 грн., за вирахуванням розміру франшизи 1600,00 грн., яку сплачує винуватець дорожньо-транспортної пригоди відповідно до полісу №АР/3562378 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ПрАТ "СК "Еталон" виплачено виконавчому комітету Білоцерківської сільської ради страхове відшкодування в сумі 27472,72 грн., що підтверджується випискою з рахунка за 13.12.2023 та 29.12.2023. Однак, як вбачається з акту виконаних робіт № БУХ00002286 від 01 листопада 2023 року та службової записки начальника відділу економічного розвитку та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 від 02 листопада 2023 року вартість ремонту пошкодженого автомобіля Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_2 , становить 66506,00 грн. Тобто виконавчим комітетом понесені значно більші витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, аніж страхові відшкодування. Різниця в понесених виконавчим комітетом витратах підлягає стягненню саме з винуватця ДТП, та розраховується: 66506,00 грн.-27172,72 грн.=39033,28 грн. При зверненні до страхової компанії позивачу було повідомлено, що різниця в вартості ремонту та страхових виплатах полягає в тому, що при розрахунку виплати враховується коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, а при здійсненні ремонту деталі міняються на нові, а отже різниця в понесених виконавчим комітетом витратах підлягає відшкодуванню саме винуватцем дорожньо-транспортної пригоди. Стягненню з відповідача також підлягає розмір франшизи, який визначений у полісі № АР/3562378 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди, та становить 1600,00 грн. Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза частина збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування. Тобто, франшиза це ті збитки, що попередньо прописані в договорі, які страховик не відшкодовує в разі виникнення страхового випадку. До цього часу виконавчому комітету Білоцерківської сільської ради не сплачено ОСОБА_1 франшизи в розмірі 1600,00 грн. Відповідно до вимог ЦК України, відповідальність за шкоду несе безпосередньо винуватець особа, яка завдала шкоду, така особа має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Оскільки вина відповідача щодо пошкодження автомобіля Fiat Doblo повністю встановлена постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2023 року, справа № 525/808/23, кошти витрачені виконавчим комітетом на ремонт транспортного засобу підтверджені належним чином, страхові відшкодування не в повній мірі покрили понесені витрати, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати різницю між страховими виплатами та реальними витратами на ремонт автомобіля у розмірі 39033,28 грн. З метою досудового врегулювання та добровільного відшкодування матеріальної шкоди виконавчий комітет Білоцерківської сільської ради направив ОСОБА_1 претензію, яка повернулася позивачу з довідкою про причини повернення/досилання. Посилаючись на вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 39033,28 грн. та франшизу в розмірі 1600,00 грн., а також судовий збір сплачений при зверненні позивача до суду.

22 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кругляк В.В., відповідно до якого останній зазначив, що позивачем до позовної заяви додані докази, серед який ремонтна калькуляція та акт виконаних робіт, які як вважає позивач підтверджують позовні вимоги. При експертному дослідженні наявних пошкоджень експерт складає акт огляду транспортного засобу, де зазначає перелік пошкоджень та визначається де необхідно провести роботу по відновленню пошкоджень, а де необхідно провести заміну певних частин. Даний огляд проводиться в присутності власника і приймаються зауваження та заперечення. Погодження з виплатою Страхової компанії у визначеному розмірі та надання як доказ ремонтної калькуляції вказує, що позивач погоджується не тільки з розміром виплати, а і з переліком запасних частин які підлягають заміні. При цьому позивач надав як доказ акт виконаних робіт, в якому є розбіжності з іншим доказом, а саме ремонтної калькуляції. Також зазначає, що на відміну від експертного дослідження пошкодження транспортного засобу при зверненні позивача, саме замовник може і визначає не тільки обсяг необхідних робіт а і перелік частин які на саме його думку підлягають заміні, бо саме при таких взаєминах позивач є замовником (а.с. 74-75).

В судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду через систему "Електронний суд" заяву в якій просив провести судове засідання по справі у відсутність представника виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області на підставі матеріалів, які маються в матеріалах справи (а.с. 88-89).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кругляк В.В. будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи (а.с. 81, 87), в судове засідання не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у їх відсутність до суду не подавали.

Представник третьої особи ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН", будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи (а.с. 85), в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у відсутність їх представника до суду не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що відповідача ОСОБА_1 ПОСТАНОВОЮ Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2023 року № 525/808/23 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, в постанові зазначено, що 17 липня 2023 року, о 10 годині 50 хвилин, в селі Красногорівка на перехресті вулиць Яркова-Гоголя, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці Яркова, не надав переваги в русі транспортному засобу марки Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. При зіткненні автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України (том 1 а.с. 92). Постанова набрала законної сили 11 вересня 2023 року.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 позивач - БІЛОЦЕРКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА є власником транспортного засобу автомобіля марки Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_2 ( том 1 а.с. 10).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу, яким керував відповідач ОСОБА_1 , була застрахована в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН", третя особа по праві, за полісом обов`язкового страхування №АІ/6338970 (том 1 а.с. 23). Згідно з полісом №АР/3562378 від 13.02.2023 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії з 14.02.2023 до 13.02.2024 включно, забезпечений транспортний засіб тип "С", марка, модель Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску. Страхова сума визначена полюсом: 1)За шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) 320000,00 гривень; 2)За шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 160000,00 гривень; 3)Франшиза 1600,00 гривень.

Відповідно до відомостей по Рахунку за 13.12.2023 року та 29.12.2023 року (том 1 а.с. 21, 22) третя особа по справі ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН", виплатило позивачеві БІЛОЦЕРКІВСЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ узгоджене з ним СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ згідно поданої до страховика заяви від 13.08.2023 року (том 1 а.с. 13) у розмірі 27472,72 гривень.

Після дорожньо-транспортної пригоди позивачем по справі 01 листопада 2023 року було проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу марки Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до Акта виконаних робіт №БУХ00002286 від 01 листопада 2023 року становить 83186,00 гривень (том 1 а.с. 17).

Позивач вказуючи на відповідні документи щодо ремонту належного йому транспортного засобу (том 1 а.с. 15, 16, 17, 18, 19), вважає, що при виконанні ремонтних робіт поніс значно більші витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, а ніж нараховане йому і виплачене страхове відшкодування, а тому із посиланням на ст. ст. 1166, 1192 ЦК України, вважає що з відповідача слід стягнути додатково 39033,28 гривень матеріальної шкоди, а також франшизу у розмірі 1600,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другоїстатті 11 ЦК України).

У частинах першій та другійстатті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частин 1, 2статті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до частини 1, 2статті 999 ЦК Українизаконом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Отже, видача полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є підтвердженням того, що сторони уклали договір страхування та досягли згоди щодо істотних умов договору, а також доказом того, що страхова премія була сплачена.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" від 13.02.2023 року №АР/3562378.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів"спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

Внаслідок заподіяння під час дорожньо-транспортної пригоди шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування заЗаконом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів"виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених указаним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ)) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) заЗаконом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів"не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17.

Статтею 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів"передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів").

За статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів"страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до частини другоїстатті 9 Закону України "Про страхування"страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів").

Відповідно до ст. ст.28, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України визначені наступні способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У пункті 35.1статті 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів"зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За правилами абз. 1 пункту 36.4статті 36 вказаного Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Публічному акціонерному товариству "Страхова компанія "Еталон" подано заяву щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування від 30 серпня 2023 року, підписанупредставником Білоцерківської сільської ради (а.с. 14). За змістом наведеної заяви підтверджено, що між стороною позивача (потерпілим) і страховиком досягнуто згоду про розмір страхового відшкодування, який складає 27472,72 грн. після належного виконання страховою компанією взятого на себе зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування представники Білоцерківської сільської ради не матимуть до страхової компанії будь-яких майнових вимог та претензій стосовно здійснення страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що транспортний засіб, яким керував відповідач ОСОБА_1 під час ДТП був забезпечений полісом №АР/3562378 від 13.02.2023 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності 160000,00 грн., а відповідно до заявлених позовних вимог розмір завданої шкоди становить 39033,28 грн., що не перевищує ліміту відповідальності Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", отже дана позовна вимога, задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 франшизи в розмірі 1600,00 грн., то суду зазначає, що франшиза сума, у межах якої перестрахувальник звільняється від обов`язку виплати страхового відшкодування за оригінальним договором за умови, що розмір збитку не перевищує цю суму. Конкретним договором перестрахування може бути передбачена умовна франшиза, що відрізняється від зазначеної в оригінальному договорі.

Поняття "франшиза" міститься уст. 9 Закону України "Про страхування"і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 12.1ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів"страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. А згідно п. 36.6ст. 36 названого Закону Українистрахувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Зі змісту вказаних норм Закону, у поєднанні з нормоюст. 1194 ЦК Українипро те, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), - вбачається, що франшиза стягується додатково до суми завданих потерпілому збитків, лише якщо вона більше, ніж різниця між отриманим потерпілим страховим відшкодуванням та сумою матеріального збитку.

Відповідно з полісом №АР/3562378 від 13.02.2023 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи 1600,00 грн., отже вона не є більшою ніж різниця між отриманим потерпілим страховим відшкодуванням та сумою матеріального збитку, тому суд вважає, що в даній частині позовних вимог позивачу також слід відмовити.

З огляду на вище зазначене суд не знаходить законних підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову відповідно відсутні і підстави для стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову Виконавчого комітету БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Лесі Українки, будинок 11, село Білоцерківка Миргородського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 40202143, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог -ПУБЛІЧНО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА "СТРАХОВАКОМПАНІЯ "ЕТАЛОН", місцезнаходженняюридичної особи:вулиця Дігтярівська,будинок 33-Б,2під`їзд,місто Київ,03057,ідентифікаційний кодюридичної особи:20080515, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг.

Повний текст рішення виготовлено 17.10.2024 року.

Суддя Ю.І. Ячало