Рішення

від 07.10.2024 по справі 526/37/24

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/37/24

Провадження № 2/526/524/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 рокуГадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судових засідань Синепол С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 526/37/24 за позовом ОСОБА_1 до територіальноїгромади вособі Петрівсько-Роменськоїсільської радиГадяцького районуПолтавської області,третя особа:приватний нотаріусБердичівського районногонотаріального округуЖитомирської області Богатирчук А. М. про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

з участю позивача ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

04січня 2024року ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом дотериторіальної громадив особі Петрівсько-Роменськоїсільської радиГадяцького районуПолтавської області,третя особа:приватний нотаріусБердичівського районногонотаріального округуЖитомирської області Богатирчук А. М. про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

12січня 2024 року ухвалою Гадяцького районного суду провадження у даній справі відкрито.

24 квітня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Від представника відповідача територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області надійшов відзив, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач визнає в повному обсязі та просить справу розглянути без участі представника сільської ради.

Приватний нотаріусБердичівського районногонотаріального округуЖитомирської області Богатирчук А. М. направив заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, з`ясувавши позицію сторін, викладену в письмових заявах, дослідивши матеріали справи та наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст.1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцю після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що матір`ю ОСОБА_2 була ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

2 квітня 1977 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

ОСОБА_6 10.02.1978 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , у зв`язку з чим змінила прізвище ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

Згідно довідки Березоволуцького старостинського округу Петрівсько-Роменської сільської ради №287 від 24.08.2023, ОСОБА_10 була власником помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги №1, особовий рахунок НОМЕР_1 , земля біля будинку не приватизована.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

ОСОБА_10 на випадок своєї смерті 04.07.2017 склала заповіт, посвідчений секретарем Березоволуцької сільської ради Гадяцького району та зареєстрованого в реєстрі за № 21, яким заповіла все належне їй майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй на день її смерті та на що вона за законом матиме право, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бердичів померла ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно довідки виконавчого комітету Петрівсько-Роменської сільської ради №288 від 24.08.2023, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 86 ЦК Української РСР право власностіце врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Судом встановлено, що спірний житловий будинок був збудований ОСОБА_10 у 1955 році.

Відповідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

На час завершення будівництва спірного домоволодіння (1955 рік) державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими, як Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (надалі за текстом Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Відповідно до ст. 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Ради від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року та Ради від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадян права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства, які не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Таким чином, з моменту побудови громадянином у 1955 році житлового будинку цей громадянин набув статусу власника житлового будинку та згідно зі статтею 58 Цивільного кодексу Української РСР 1922 року він набув право в межах, установлених законом, володіння, користування й розпорядження цим майном.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року за № 1952-IV (зі змінами), встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З постановиприватного нотаріусаБердичівського районногонотаріального округуЖитомирської області Богатирчука А. М. вбачається, що до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1 з питанням оформлення спадкових прав на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , однак позивачу відмовлено в оформленні спадщини після смерті матері на вказаний житловий будинок в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на домоволодіння.

Як вбачаєтьсяз матеріалівспадкової справи№171/2023,відкритої приватнимнотаріусом Бердичівського районногонотаріального округуЖитомирської області Богатирчуком А. М., після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , видавалось свідоцтво про право на спадщину за заповітом її дочці ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Відповідно даних технічного паспорту, домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку позначеного на технічному паспорт літерою «А», сараю «Б», сараю «В», погріба «в». Вартість домоволодіння по АДРЕСА_2 становить 63 200грн.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В даному випадку відмова нотаріуса у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця і є тим винятковим випадком, який змусив позивача звертатися до суду.

За таких обставин суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, так як судом встановлено, що спадкодавець за життя набув права власності на домоволодіння в установленому на той час законом порядку, а також здобуто достатньо доказів, які підтверджують, що позивач є спадкоємцем на майно після смерті матері за заповітом.

Керуючись ст.ст. 16, 317, 321, 328, п.11 ч.1 ст. 346, 386, 392, 1216-1218, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 доТериторіальної громадив особі Петрівсько-Роменськоїсільської радиГадяцького районуПолтавської області,третя особа:приватний нотаріусБердичівського районногонотаріального округуЖитомирської області Богатирчук А. М. про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_10 , яке складається з житлового будинку позначеного на технічному паспорт літерою «А», сараю «Б», сараю «В», погріба «в», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач Територіальна громада в особі Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, місце знаходження: 37333, вул. Соборна, 35, с. Петрівка-Роменська Миргородського району, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21051183.

Третя особа-приватний нотаріусБердичівського районногонотаріального округуЖитомирської області Богатирчук А. М.,юридична адреса: АДРЕСА_4 .

Повне рішення суду складено 17 жовтня 2024 року.

Головуюча: Л. В. Максименко