Рішення

від 16.10.2024 по справі 564/3933/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3933/24

16 жовтня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області

вскладісудді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Дмитрук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особаКостопільський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уРівненському районіРівненської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції провстановлення фактународження дитинина тимчасовоокупованій територіїУкраїни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження дитини - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, у місті Севастопіль Автономної Республіки Крим, Україна, матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин російської федерації.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що вона з 20.09.2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , проживали у м. Севастопіль, Україна. ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Севастопіль у них народилася дочка ОСОБА_4 . Враховуючи те, що дитина народилася на тимчасово окупованій території України, свідоцтво про її народження видане органом, діяльність якого на території України визнана незаконною. Отримати свідоцтво про народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки довідка про народження також не відповідає встановленим законодавством України вимогам. У позасудовому порядку встановити цей факт неможливо.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, просила здійснювати розгляд справи у її відсутності. Заявлені вимоги просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи Костопільського районного відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суди розглядають справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, що відповідає п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження визначені ст. 317 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) 20 вересня 2013 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 20.09.2013 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис №700.

23 червня 2022 року відділом запису актів цивільного стану Нахимовського району м. Севастопіль видана довідка про народження № Р-01495, з якої вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастопіль, батьком зазначено ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23 червня 2022 року, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастопіль, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Заявник має намір встановити факт народження дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на тимчасово окупованій території України, з метою отримання належного свідоцтва про народження дитини та настання наслідків, відповідно до законодавства України.

Здійснити державну реєстрацію народження дитини заявниця не має можливості, оскільки документ факту народження не відповідає формі, визначенійнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024, свідоцтво про народження видане незаконним органом та не визнається на території України.

Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрації актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

За правилами ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства..

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У відповідності до наказів Міністерства юстиції України № 246/7 від 25 листопада 2014 року та № 935/5 від 17 червня 2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України, повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади України здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01 грудня 2014 року, вважаються недійсними.

Тобто, будь-які медичні свідоцтва про народження та безпосередньо самі свідоцтва про народження, видані на тимчасово окупованій території, не мають юридичної сили на території України.

Статтею 1, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна..

Згідно зі ст. 18 цього ж Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Лоізіду проти Туреччини», «Кипр проти Туреччини»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії», «Іласку та інші проти Молдови та Росії»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. В контексті цього не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки, це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи зазначений висновок у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це ставило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Як вбачається з матеріалів справи, у заявниці ОСОБА_1 у м. Севастопіль Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією України, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_2 . Документи про її народження не визнаються на території Укрїни, оскільки видані неуповноваженими та незаконними органами.

Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України заявниці необхідно для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження. У позасоудовому порядку отримати вказі документи неможливо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги є обгрунтованими і підлягають до задоволення.

Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 9, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території»,ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 4, 7, 10, 265,268,293, 294,315,317,319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастопіль, Україна, матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянка України, батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин російської федерації.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Копію судового рішення видати учасникам справи негайно після його ухвалення та невідкладно надіслати до Костопільського відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2024 року.

Суддя: Снітчук Р.М.