Рішення

від 17.10.2024 по справі 638/16020/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16020/23

Провадження № 2/638/2012/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17.10.2024 м. Харків

Дзержинський районний суд м.Харкова

у складі: головуючої - судді Штих Т. В.,

за участю секретаря-Василенко А. А.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ТОВ «МСБ Фінанс» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь суму боргу за Договором про надання фінансового кредиту №1444-К від 11.06.2018 в розмірі 6195,00 грн та суму судового збору в розмірі 2684,00 грн, сплачену позивачем при поданні позовної заяви.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначає,що 11.06.2018 між ТОВ «МСБ Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 1444-К, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання фінансовий кредит в сумі 3000 грн зі сплатою 540 відсотків річних на умовах, визначених кредитним договором. Відповідно до умов договору, позичальник повертає кредит за графіком: строк погашення -24.06.2018 р., сума погашення - 3585,00 грн. Позивач взяті на себе зобов`язання виконав та надав відповідачу кредит у зазначеному розмірі. ОСОБА_1 умови кредитного договору в частині погашення кредиту не виконує, кредит не повернув, відсотки не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 6195,00 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 3195,00 грн. - загальна сума заборгованості за відсотками. Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору-проценти за користування кредитом нараховуються щоденно та обчислюються від суми кредиту, яка фактично знаходилася у користуванні позичальника за кожен календарний день користування кредитом за методом «факт/360» з моменту надання кредиту до повного повернення кредиту, при цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується. Також, позивач вказує, що сума нарахованих процентів за кредитом (в рамках строку кредитування до 24.06.2018 складає 585,00 грн, які відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити до 24.06.2018. Згідно п. 2.5 договору, у разі несплати кредиту/процентів і інших платежів у період, зазначений у договорі, сума зобов`язань по поверненню кредиту та/або процентів з наступного за останнім днем вважається простроченою в нараховується на підставі п. 2.7 договору- до моменту повного повернення кредиту, при цьому день повернення кредиту не враховується, але у будь-якому випадку не більше 90 календарних днів з моменту допущення прострочення сплати. У зв`язку з чим позичальнику було нараховано суму відсотків за користування кредитом після настання строку повернення кредиту та сплати відсотків всього у сумі 2610,00 грн. При цьому, п. 2.8 договору передбачено, що ТОВ має право зменшувати розмір нарахованих процентів за користування кредитом в односторонньому порядку.

Разом з позовом позивачем подано клопотання про можливість розгляду справи за відсутністю представника.

Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення повісток на зазначену у позовній заяві адресу, при цьому повістки повернулись без вручення адресату з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом направлення СМС повідомлень на зазначений позивачем в позові номер телефону. Також відповідач повідомлявся розміщенням оголошення на сайті суду про його виклик.

У зв`язку з тим, що судом вживалися заходи щодо викликувідповідача, однак останній в судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, також відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно дост. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що сторони 11.06.2018 уклали Договір про надання фінансового кредиту № 1444-К, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання фінансовий кредит в сумі 3000 грн зі сплатою 540 відсотків річних на умовах, визначених кредитним договором. Відповідно до умов договору, позичальник повертає кредит за графіком: строк погашення -24.06.2018 р., сума погашення - 3585,00 грн.

Згідно з копією видаткового касового ордеру від 11.06.2018 року відповідач отримав кошти відповідно до умов зазначеного договору у розмірі 3000,00 грн..

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щоденно та обчислюються від суми кредиту, яка фактично знаходилася у користуванні позичальника за кожен календарний день користування кредитом за методом «факт/360» з моменту надання кредиту до повного повернення кредиту, при цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується.

Відповідно до п.2.5 Кредитного договору, у разі несплати кредиту/процентів і інших платежів у період, зазначений у цьому договорі, сума зобов`язань по поверненню кредиту та/або процентів з наступного за останнім днем вважається простроченою.

Згідно з п. 2.7. Кредитного договору, у випадку прострочення сплати платежів за Графіком розрахунків, проценти за користування кредитом нараховуються до моменту повного повернення Кредиту, при цьому день повернення кредиту не враховується, але у будь-якому випадку не більше 90 календарних з моменту допущення прострочення сплати.

Відповідно до п. 3.3.7 Кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному п.п. 2.4., 2.5. цього Договору.

З графіку повернення кредиту та плати, умови кредитування, орієнтовна сукупна вартість кредиту (Додаток 1 до договору №1393-К) сукупна вартість кредиту на 24.06.2018 складає: 3000,00 грнтіло кредиту; 585,00 грнвідсотки за користування кредитними коштами.

Відносини, пов`язані з укладанням та виконанням кредитного договору регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України. Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість згідно наданого позивачем розрахунку станом на 01.09.2023.

Статтею 1049 ЦК України передбачений обов`язок позичальника повернути позику позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює належним чином платежів для погашення суми заборгованості по кредиту, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтями 610, 612 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, не забезпечив своєчасне повернення позивачеві запозичених коштів. Такі дії порушують права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі у розмірі 3000,00 грн..

Щодо вимог про стягнення нарахованих відсотків 2610,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно з розрахунком заборгованості наданим позивачем, останнім нараховано суму відсотків у розмірі 2610,00 грн. за 71 день користування кредитними коштами.

Під час розгляду справи було встановлено, що строк кредиту становить до 24.06.2018.

У договорі у п.2.4. визначено, що відсотки нараховуються щоденно до моменту повного повернення кредиту. Позичальник сплачує відсотки щомісяця у період до 24.06.2018 числа кожного наступного за розрахунковим місяця та одночасно з повним погашенням кредиту. Сплата відсотків здійснюється позичальником готівкою до каси кредитора або перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок, зазначений у розділі 6. У випадку, якщо зазначений день сплати відсотків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих відсотків у перший за ним робочий день.

Проте, у пункті 2.7 зазначено, що відсотки у випадку прострочення нараховуються не більше 90 календарниих днів з моменту допущення прострочення оплати.

У розрахунку заборгованості зазначена "дата нарахування/погашення процентів" 21.08.2018 - тобто за період не більш ніж 90 днів з моменту прострочення. Таким чином, на думку суду позивачем доведено підстави та період нарахування відсотків після закінчення строку кредитування.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об`єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.

Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 634, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 83, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБ ФІНАНС" (ЄДРПРОУ: 37355066, адреса: м. Харків, вул. Раєвської, буд. 17) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №1444-К від 11.06.2018 в розмірі 6195,00 грн (Шість тисяч сто дев`яносто п`ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБ ФІНАНС" (ЄДРПРОУ: 37355066, адреса: м. Харків, вул. Раєвської, буд. 17) судовий збір у сумі 2684,00 грн (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 жовтня 2024 року.

Суддя: Т. В. ШТИХ