Вирок

від 17.10.2024 по справі 953/2980/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/2980/24

н/п 1-кп/953/774/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретарясудових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданніу залісуду вм.Харкові кримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань за№12024221130000392 від 29.02.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

29.02.2024приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до магазину «Аттіка», де здійснює свою діяльність ТОВ «Сучасні бізнес-системи», ЄДРПОУ38397793, який розташований біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де, діючи з раптово виниклим у нього прямим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого2022року № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» і неодноразово продовженого, в тому числі Указом Президента України від 6 листопада2023№734/2023, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії є явними і відкритими для продавця ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, відкрито викрав з прилавку магазину «Аттіка» пляшку горілки «PERVAK» 0,5 л, вартістю 94, 90 грн., після чого, не реагуючи на зауваження продавця ОСОБА_5 , залишив приміщення магазину з викраденим майном, обернувши його у подальшому на власну користь, чим спричинив потерпілому ТОВ «Сучасні бізнес-системи» матеріальну шкоду у розмірі 94,90 грн.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, фактичні обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується, зокрема, час, місце вчинення та його правову кваліфікацію, не оспорює. Пояснив, що дійсно 29.02.2024, приблизно о 09-00 годині, у приміщенні магазину «Аттіка», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відкрите викрадення майна, а саме пляшку горілки, за обставин, викладених вище у даному вироку. Надалі, в день вчинення кримінального правопорушення, до нього до дому приїхали працівники міліції, яким він в добровільному порядку видав пляшку горілки, якою він відкрито незаконно заволодів. Зазначив, що до 29.02.2024 він не вживав алкогольних напоїв, оскільки має хронічні захворювання. Кримінальне правопорушення вчинив під впливом обставин, а саме у зв`язку з тим, що посварився із подругою та його звільнили з роботи.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає добровільно, без примусу. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати. Зазначив, що він в добровільному порядку потерпілому відшкодував завдану шкоду та вибачився перед ним та касиром магазину.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

Сторона обвинувачення не заперечувала щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3ст.349 КПК України, наслідки, визначеніст.349 КПК України, зрозумілі.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Надав суду заяву про розгляд даного провадження за відсутності сторони потерпілого, проти розгляду даного кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечує, відмовляється від подачі цивільного позову у зв`язку з тим, що обвинувачений відшкодував завдані збитки в повному обсязі. Матеріальних претензій до ОСОБА_4 не має. Прохає призначити покарання відповідно до чинного законодавства України, на розсуд суду.

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу, оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , а так само обставин, які б виключали злочинність діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до класифікації, визначеної ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України є тяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає:

-щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового провадження, про що зазначається стороною обвинувачення та підтверджується матеріалами кримінального провадження, а також заявою ОСОБА_5 , яка є касиром магазина «Аттіка», зі змісту якої вбачається, що обвинувачений приходив до магазину та неодноразово приносив свої вибачення за вчинене кримінальне правопорушення;

-активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягає у добровільній видачі під час огляду місця події 29.02.2024 пляшки горілки, яку він відкрито викрав з прилавку магазину «Аттіка», на якій було виявлено та вилучено сліди пальців рук на трьох відрізках липкої стрічки. Вказані предмети надалі визнані у даному кримінальному провадженні речовими доказами, на підставі даних яких, були встановлені обставини, що мають значення для кримінального провадження. Зазначена обставина визнається сторонами провадження та підтверджується матеріалами даного кримінального провадження.

-добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджується заявою представника потерпілого директора ТОВ «Сучасні бізнес-системи» ОСОБА_6 та визнається стороною обвинувачення.

Суд зазначає, що передбачені п.1 ч.1ст.66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.11.2018 у справі № 297/562/17 та від 24.05.2023 у справі № 750/5047/22.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується з позитивної сторони, офіційно не працевлаштований, разом з цим має тимчасовий заробіток, не одружений, на утриманні малолітніх,неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, не є інвалідом, має хронічне захворювання - гепатит С, летальна фаза.

Відповідно до змісту ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.Призначене покарання не повинно мати на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При цьому, за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, мотивуючи своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією кримінального закону, або перейти до іншого, більш м`якого покарання, не зазначеного у санкції статті.

Підставами призначення більш м`якого покарання, визнані у ч.1 ст.69КК України,є дві групи чинників, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, а саме: наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; дані, які певним чином характеризують особу винного.

Що стосується даних про особу винного, то вони мають оцінюватися судом, передусім, із точки зору можливості досягнення за допомогою, зокрема більш м`якого покарання поставлених перед ним цілей. Ці дані можуть бути як пов`язані, так і не пов`язані із вчиненим злочином: особа може позитивно характеризуватися з урахуванням її колишніх заслуг перед суспільством і державою (наявність нагород, позитивна характеристика за місцем проживання, роботи чи навчання тощо), а може позитивно виявити себе вже після вчинення злочину (допомога потерпілому, сумлінна праця та зразкова поведінка, добровільне відшкодування збитків тощо).

При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 ,суд враховуєпринципи законності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,достатності покараннядля подальшоговиправлення тапопередження вчиненнянових кримінальнихправопорушень,а також характері ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України,яке єтяжким злочином,конкретні обставинита наслідкикримінального правопорушення завданняшкоди потерпілому врозмірі 94,90грн.,яка булав добровільномупорядку відшкодованаобвинуваченим,дані проособу обвинуваченого, який є особою середнього віку, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується з позитивної сторони, наявності трьох обставин, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.

Окремо суд, користуючись дискреційними повноваженнями та безпосередньо сприймаючи позицію обвинуваченого, зважує на переконливому наданні останнім критичної оцінки своїм неправомірним діям, висловлене при судовому розгляді. Також, суд враховує відсутність даних про те, що обвинувачений будь-яким чином дискредитував себе з часу припинення незаконних дій, вина у вчиненні яких доведена під час розгляду даного кримінального провадження. Посткримінальна поведінка обвинуваченого, свідчить про готовність останнього до стабільної самокерованої і правослухняної поведінки у суспільстві.

Враховуючи зазначене, на переконання суду наведені пом`якшуючі покарання обставини поряд із позитивними відомостями стосовно особи обвинуваченого та відсутності обставин, що обтяжують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що дає суду правові підстави застосувати положення ст.69 КК України і призначити обвинуваченому більш м`яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.4 ст. 186 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, але із застосуванням положень ст.75 КК України, оскільки суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку тривалістю 3 років, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

При застосуванні до ОСОБА_4 інституту звільнення від реального відбуття покарання з випробуванням суд враховує принцип гуманізації відповідальності та засади, закріплені у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Крім того, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

У даному кримінальному провадженні наявні виключно позитивні обставини щодо особи обвинуваченого. Натомість, жодних даних, які б свідчили про антисоціальну направленість поведінки обвинуваченого відсутні.

Сама по собі тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, не може слугувати єдиною підставою для призначення покарання у його реальному вимірі. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Застосований до ОСОБА_4 інститут звільнення від покарання з випробуванням є додатковим дієвим важелем для утримання від незаконних дій та відповідатиме принципам справедливості, індивідуалізації покарання, буде достатнім для перевиховання обвинуваченого і недопущення вчинення ним нових злочинів, тобто досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України.

Можливість призначення обвинуваченому покарання з урахуванням наведених обставин із застосуванням положень ст.69,75 КК України узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові № 644/4065/17 (провадження 51-3564ск20) від 04.08.2020.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК України).

У зв`язку із не застосуванням до обвинуваченого покарання у виді конфіскації майна, а також те, що арештоване майно не підлягає спеціальній конфіскації, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкові від 05.03.2024 у справі №953/1666/24, н/п1-кс/953/1771/24.

ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України не затримувався.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12.03.2024 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі)в межах строку досудового розслідування до 29 квітня 2024 року включно.

В подальшому строк дії запобіжного заходу не продовжувався.

Клопотання про обрання запобіжного заходу з метою виконання вироку суду прокурором не заявлялось.

Керуючись ст. 100,124,174, 368,369,370,373,374,395 КПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України,та призначитийому покарання,із застосуваннямст.69КК України,у виді 5(п`яти)років позбавлення волі.

Відповідно дост.75КК України ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно із п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 17.10.2024.

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

- пляшку горілки «Pervak» 0.5 л, яка була вилучена 29.02.2024 та належить ТОВ «Сучасні бізнес системи» - повернути власнику;

- три сліди пальців рук з вилученої пляшки на три відрізки липкої стрічки, які поміщено до паперового конверту НПУ, банкноту-кольоровий папірець з надписом «EURO PRIKOL 20», передані на зберігання в камеру схову речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, згідно квитанції №2301- знищити;

- лазерні комп`ютерні DVD-RW диски з файлом: « Запрос 29.02. магазин «Атика»» та « Запрос 29.02. магазин « Атика»», долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні: судової товарознавчої експертизи №2001 у розмірі 757 (сімсот п`ятдесят сім) гривень 28 копійок; біологічної експертизи № СЕ-19/121-24/7295-БД від 27.03.2024 у розмірі 1079 ( одна тисяча сімдесят дев`ять) грн. 60 коп.; дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-24/7282-Д від 18.03.2024 у розмірі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 коп., а всього у розмірі 5623 (п`ять тисяч шістсот двадцять три) грн. 28 коп.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкові від 05.03.2024 у справі №953/1666/24, н/п1-кс/953/1771/24.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1