Рішення

від 17.10.2024 по справі 243/7051/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/1719/2024

Номер справи 243/7051/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«17» жовтня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат КЕРАНЧУК Валерій Борисович, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат ПРОКОПЦЕВ Сергій Вікторович, до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 2018 року стала мешкати з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від сумісного проживання в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . З жовтня 2022 року вони з ОСОБА_4 стали проживати окремо, дитина залишилась проживати з нею. У жовтні 2023 року вона разом з сином виїхала у Волинську область. В серпні 2024 року вона з дитиною повернулась до м. Слов`янськ Донецької області. Позивач не заперечувала проти спілкування відповідача з дитиною. 19 серпня 2024 року відповідач під час спілкування з дитиною забрав її і відвіз до місця свого мешкання, де мешкає разом з батьками. На прохання повернути дитину відповідач не реагує. Позивач зазначає, що проживання дитини разом з нею буде відповідати інтересам дитини, сприятиме її вихованню та розвитку, вона зможе забезпечити дитині кращі умови, оскільки має на праві власності будинок, має постійне місце працевлаштування, в той час як відповідач власного житла не має, ніде не працює, має значну заборгованість зі сплати аліментів.

В зв`язку з викладеним, просить суд визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

26 вересня 2024 року представником ОСОБА_4 - адвокатом Прокопцевим С.В., який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги АН №1513044 від 20 вересня 2024 року, подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини, на обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_4 разом зі своїми батьками проживає і зареєстрований у належному його батькам будинку за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі цивільно-правового договору від 27.08.2024 він виконує роботи у КП Слов`янської міської ради «Словміськводоканал». Станом на 27.12.2022 ОСОБА_4 не притягався до кримінальної відповідальності, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває. Він щомісяця перераховує кошти ОСОБА_3 на утримання їх спільної дитини. Важливе значення для справи має і той факт, що ОСОБА_4 бере участь у вихованні дитини, турбується про фізичний та духовний розвиток їх сина, забезпечує дитину всім необхідним, вони з радістю та задоволенням проводять разом час. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений і нотаріально посвідчений Договір між батьками про визначення місця проживання дитини та участь у її вихованні від 27.08.2024, реєстровий №4242, за яким батьки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 : мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4 досягли згоди і засвідчили своє волевиявлення щодо проживання їх малолітнього сина разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , в понеділок, вівторок, середу, четвер, разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , в п`ятницю, суботу та неділю.

В зв`язку з викладеним, просить суд визначити місце проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , по понеділках, вівторках, середах, четвергах; разом з батьком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , по п`ятницях, суботах та неділях.

Позивач, відповідач за зустрічним позовом, ОСОБА_3 , та представник позивача, представник відповідача за зустрічним позовом - адвокат Керанчук В.Б., який діє на підставі Ордеру серії ДН №094787 від 28 серпня 2024 року, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, на задоволенні позову ОСОБА_3 наполягали в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити. ОСОБА_3 надала заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких зазначила, що сумісна з ОСОБА_4 дитина народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте батьком він себе визнав лише 29 серпня 2023 року, до цього часу дитина мешкала весь час з нею. ОСОБА_4 працевлаштувався та частково погасив заборгованість по аліментах лише після того, як вона звернулась до суду. Зазначає, що не заперечує проти спілкування батька з дитиною, але його зустрічні позовні вимоги налаштовані на уникнення сплати аліментів у разі задоволення його зустрічних позовних вимог, тому вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Відповідач, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 , та представник відповідача, представник позивача за зустрічним позовом, адвокат Прокопцев С.В., який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги АН №1513044 від 20 вересня 2024 року, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги ОСОБА_4 просили задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи, Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, надав заяву про розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення просив врахувати висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини разом з батьком по п`ятницях, суботах та неділях та разом з матір`ю по понеділках, вівторках, середах та четвергах.

Представник третьої особи за зустрічним позовом,Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

При вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Сімейного кодексу України, практику Верховного Суду України, тому що підставою звернення позивача за позовом до суду є захист гарантованих ст. 51 Конституції України особистих немайнових прав на батьківське виховання дитини.

В судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29 вересня 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 серпня 2018 року, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 08 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Паращук О.А., належить право власності на житловий будинокза адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 26 жовтня 2023 року за №2023/008720703, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки від 02 жовтня 2023 року за №336, наданої відокремленим структурним підрозділом «Донбаський аграрний фаховий коледж Східноукраїнського національного університету імені В. Даля», вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно працює в відокремленому структурному підрозділі «Донбаський аграрний фаховий коледж Східноукраїнського національного університету імені В. Даля» на посаді вихователя гуртожитку з 05 січня 2023 року.

З довідки Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 лютого 2024 року встановлено, що станом на 31 січня 2024 року боржник ОСОБА_4 має заборгованість по виконавчому провадженню щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5 в розмірі 13 577,00 грн.

З довідки Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 вересня 2024 року встановлено, що станом на 31 серпня 2024 року боржник ОСОБА_4 має заборгованість по виконавчому провадженню щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5 в розмірі 11 290,75 грн.

Згідно з витягом з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ВР-000538678, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території України станом на 27 грудня 2022 року до кримінальної відповідальності не притягався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Згідно з характеристикою, наданою Слов`янською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області від 17 вересня 2024 року на громадянина ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , останній за вказаною адресою зарекомендував себе з нейтрального боку. У Слов`янській міській військовій адміністрації відсутні компрометуючі матеріали відносно ОСОБА_4 . Адміністрація не має інформації щодо притягнення ОСОБА_4 до будь-якої відповідальності.

Відповідно до витягу №20-19/2-1382 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 10 вересня 2024 року, виданого уповноваженому власнику житлового приміщення/будинку ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05 травня 1988 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На підтвердження працевлаштування ОСОБА_4 надано цивільно-правовий договір від 27 серпня 2024 року, укладений з КП Слов`янської міської ради «Словміськводоканал». Також, надано характеристику з КП «Словміськводоканал» на ОСОБА_4 , який за час роботи зарекомендував себе з позитивного боку як грамотний та відповідальний працівник, порушень трудової і виробничої дисципліни не має.

Також, ОСОБА_4 надано квитанції та скриншоти екрану телефону із застосунку Приват24 щодо перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 .

Розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 17 листопада 2023 року за №2164 було встановлено порядок спілкування ОСОБА_4 з малолітнім сином - ОСОБА_5 , в онлайн-режимі за допомогою використання засобів електронного зв`язку за наступним графіком: щопонеділка, щосереди, щосуботи; у святкові дні; у день народження сина з 17.00 год. до 18.00 год.

27 серпня 2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір між батьками про визначення місця проживання дитини та участь у її вихованні, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченко А.В., відповідно до якого батьки досягли згоди і підписанням цього договору засвідчили своє волевиявлення щодо проживання їх малолітнього сина ОСОБА_5 разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , понеділок, вівторок, середу, четвер; разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , п`ятниця, субота та неділя.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.

Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Виходячи зі змісту частини шостої статті 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

У цій справі встановлено, що батьки мають належні житлові умови, доходи, мають бажання виховувати дитину.

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).

При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

У пункті 67 Загального коментаря № 14 від 29 травня 2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

У Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька» від 02 жовтня 2015 року № 2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (пункт 2).

Крім того, Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу, що розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи щодо ролей, які нібито призначаються жінкам і чоловікам у сім`ї, і є очевидним відображенням соціологічних змін, які відбулися за останні п`ятдесят років в організації приватної та сімейної сфер (пункт 4).

Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.

Водночас труднощі, пов`язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають. Спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам матір-дитина і батько-дитина.

З урахуванням вищезазначеного, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком. У постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 750/9620/20, від 04 жовтня 2023 року в справі № 208/4667/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 742/2571/21, від 10 січня 2024 року у справі № 183/3958/20 Верховний Суд звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19.

Судом встановлено, що як батько, так і мати дитини належним чином ставилися до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються в побуті та професійній діяльності, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, матеріально забезпечені та створили належні умови для виховання та розвитку дитини, у той же час між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні стосунки, що унеможливило вирішення питання про фізичну опіку щодо їхньої спільної дитини в позасудовому порядку.

Під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки, суди, окрім загальних обставин, мають також враховувати: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згоду на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною та бажання останньої спілкуватися з обома батьками; відсутність обставин, зазначених у частині другій статті 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, що знаходиться не далеко від звичайного місця проживання дитини (сформованих місць життєвих інтересів дитини) тощо.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини від 19 вересня 2024 року, встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає разом з матір`ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає окремо. Батькові встановлено порядок спілкування з сином розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації. Батько нещодавно працевлаштувався офіційно, має дохід. Мати перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Службою у справах дітей обстежено умови проживання обох батьків та складено відповідні акти, умови проживання задовільні для дитини як у батька, так і у матері, є належні умови для виховання та розвитку малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Є в наявності побутова техніка, водопостачання, електропостачання. Представники служби у справах дітей поспілкувались з хлопчиком ОСОБА_5 , було з`ясовано, що він мешкає разом з мамою, а жити бажає як з мамою, так і з татом. Це він підтвердив і на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Питання визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 18 вересня 2024 року. Особливо було враховано думку малолітньої дитини ОСОБА_5 . Також, було враховано договір між батьками про визначення місця проживання дитини та участь у її вихованні від 27 серпня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченком А.В., відповідно до якого батьки досягли згоди і засвідчили своє волевиявлення щодо проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_3 за наступними днями - понеділок, вівторок, середа, четвер; разом з батьком ОСОБА_4 - п`ятниця, субота, неділя. Враховуючи викладене, а також рішення комісії з питань захисту прав дитини від 18 вересня 2024 року, орган опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області вважає, що доцільно визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 наступним чином: разом з батьком ОСОБА_4 - п`ятниця, субота, неділя, за адресою проживання батька; разом з матір`ю ОСОБА_3 - понеділок, вівторок, середа, четвер, за адресою проживання матері.

Судом встановлено, що сторони працюють та проживають в одному місті, позитивно характеризуються, висловлюють бажання в однаковій мірі піклуватися про дитину.

З огляду на те, що між батьками укладений нотаріально посвідчений договір щодо почергового проживання дитини з кожним з них, а також те, що орган опіки та піклування у своєму висновку висловив доцільність застосування моделі спільної фізичної опіки батьків щодо дитини, яка забезпечить належне виховання та задоволення потреб дитини, суд вважає, що в інтересах дитини буде саме почергове проживання з кожним із батьків.

Використання спільної фізичної опіки у цій справі спрямоване на повернення обох батьків у життя і виховання дитини, яка потребує як материнського, так і батьківського виховання, що у їх синтезі формують основу становлення дитини як повноцінного члена суспільства.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_4 підлягає повному задоволенню, та вважає за необхідне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , на поточному етапі почергово з кожним з батьків, у такому порядку: разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , по понеділках, вівторках, середах, четвергах; разом з батьком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , по п`ятницях, суботах та неділях.

Батьки мають спільно приймати рішення щодо суттєвих питань виховання і розвитку дитини, узгодити порядок несення витрат на утримання дитини. Твердженні ОСОБА_3 про відмову у зустрічному позові на підставі намагання ОСОБА_4 уникнути сплати аліментів суд не приймає до уваги, оскільки сплата аліментів не може стати перешкодою у можливості проживання дитини разом з батьком.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи взаємне задоволення позовних вимог, судові витрати не підлягають компенсації.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 191,192 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 258-259,263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат КЕРАНЧУК Валерій Борисович, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат ПРОКОПЦЕВ Сергій Вікторович, до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини - задовольнити в повному обсязі.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку:

-разом з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , по понеділках, вівторках, середах, четвергах;

-разом з батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , по п`ятницях, суботах та неділях.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 17 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова