Рішення

від 10.10.2024 по справі 759/15514/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15514/24

пр. № 2-о/759/797/24

10 жовтня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , зацікавлена особа: дванадцята Київська державна нотаріальна контора, Святошинська районна в м.Києві державна адміністрації про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, у якій просила встановити юридичний факт, родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право власності на житло, виданого 09.12.1996 року на підставі розпорядження органу приватизації Ленінградської районної державної адміністрації м.Кива від 09.12.1996 року № 4191, на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилась 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , яка належить спадкодавцеві на праві спільної часткової власності, в рівних частинах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3

28.11.2023 року заведена спадкова справа Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою, після смерті і ОСОБА_3 .

29.04.2024 року постановою Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_3 , оскільки неможливо встановити факт належності майна померлій, оскільки у свідоцтві про смерть прізвище померлої зазначено, як « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про право власності на житло та інформаційній довідці як « ОСОБА_3 » та у зв`язку з відсутністю доказу родинних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані розбіжності у написанні прізвищ « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 » виникли під час зміни документів, зокрема паспорта старого зразку на новий.

Таким чином, виникли розбіжності між свідоцтвом про смерть спадкодавця та свідоцтвом про право на житло, яка обумовлена перекладом прізвища з російської мови на українську, у зв`язку з чим звернулась до суду з вказаною заявою.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 року визначено головуючого суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю. О. (а.с. 29-29).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.08.2024 року відкрито провадження у справі (а.с. 31).

Представник заявника у судовому засіданні просила заяву задовольнити з підстав, вказаних в ній.

Заінтересова особа Дванадцята Київська державна нотаріальна контора свого представника у судове засідання не направили, направили лист, у якому просили розглядати справу за відсутності їх представника.

Святошинська районна в м.Києві державна адміністрації в судове засідання свого представника не направив, повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 05.11.1957 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.11.1957 року (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась заявник ОСОБА_2 , батьки якої ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 (а.с. 12).

24.07.1958 року заявник ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації якого їй присвоєно прізвище « ОСОБА_2 », що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.04.2023 року (а.с. 16).

23.05.1989 року ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 від 23.05.1989 року (а.с. 13).

09.12.1996 року Ленінською районною державною адміністрацією м.Києва видано ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 21).

Згідно розпорядження органу приватизації № 219 від 20.12.2023 року внесено зміни в свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_2 , а саме замість « ОСОБА_3 » вказано « ОСОБА_3 » (а.с. 23).

Відповідно до інформаційної довідки КВ-2024 № 13749 від 24.04.2024 року КП КМР «КМ БТІ» 1/4 квартири АДРЕСА_1 ) на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 (а.с. 24).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 28.11.2020 року (а.с. 8).

Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторю заведена спадкова справа № 71643270 спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

29.04.2024 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на її ім`я на 1/4 частку квартири, яка знаходиться за адресо.: АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з неможливістю встановити факт належності майна померлій, оскільки у свідоцтві про смерть прізвище померлої зазначено, як « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про право власності на житло та інформаційній довідці як « ОСОБА_3 » та у зв`язку з відсутністю доказу родинних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 10).

Відповідно до інформаційної довідки КВ-2024 № 13749 від 24.04.2024 року КП КМР «КМ БТІ» 1/4 квартири АДРЕСА_1 ) на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 (а.с. 24).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Суд враховує в якості консультативних роз`яснення, викладені у листі Верховного Суду України 01.01.2012 "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де зазначено, що громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Свідоцтво про право власності на житло є документом, який підтверджує виникнення права власності на квартиру.

Встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло в інший спосіб, як через встановлення даного факту судовим рішенням, заявник не має змоги.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч. ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд погоджується з аргументами заявника, вважає їх належним чином обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Будь-яких доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.

Помилка у написанні прізвища власника 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 у свідоцтві (« ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 ») є результатом перекладу прізвища з російської мови на українську.

Факт належності вказаного правовстановлюючого документу ОСОБА_3 підтверджується співпадінням інших особистих даних зазначених у свідоцтві про право власності на житло та інших документах, наданих заявником, а саме паспортом громадяна України, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про укладення шлюбу, свідоцтвом про народження, які додані до матеріалів справи та в яких збігається ім`я та по батькові, проте не збігається одна літера прізвища (« ОСОБА_3 » - в паспорті, в свідоцтві про смерть, « ОСОБА_3 » - в свідоцтві про право власності), що в свою чергу дає суду підстави вважати, що вказані докази є належними та містять достатню інформацію для встановлення обставин, що обґрунтовують вимоги заявника.

При цьому, суд враховує, що метою встановлення заявлених фактів є реалізація заявником права спадкування після смерті ОСОБА_3 , при цьому в іншому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документа заявник не має можливості, оскільки вирішення питання приведення його у відповідність наразі за діючим законодавством вбачається лише у судовому порядку.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 76-81, 263-265, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , зацікавлена особа: дванадцята Київська державна нотаріальна контора, Святошинська районна в м.Києві державна адміністрації про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Встановити факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтва про право власності на житло, виданого 09 грудня 1996 року на підставі розпорядження органу приватизації Ленінградської районної державної адміністрації м.Кива від 09 грудня 1996 року № 4191, на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

заінтересована особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02883185, адреса: м.Київ, вул. Г.Юри, 9.

заінтересована особа: Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 37395418, адреса:м.Київ, просп. Берестейський, 97.

Повний текст рішення виготовлено 15.10.2024.

Суддя Ю.О. Твердохліб