Рішення

від 15.10.2024 по справі 686/10166/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/10166/24

Провадження № 2/686/3788/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Продана Б.Г., при секретарі Боднар А.П., за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Новий Едем» про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2024 року до суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Новий Едем», третя особа: Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в якому просить зобов`язати ОК «ЖБК «Новий Едем» провести нарахування та виплату заробітної плати з 01.02.2024 року по день фактичного розрахунку, зобов`язати провести нарахування та виплату сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за весь період трудових відносин відповідно до ст. 116 КЗпП України та стягнути 30000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що з 29.08.2016 року була прийнята на роботу в ОК «ЖБК «Перлина Мікрорайону» (в подальшому відповідач змінив назву на ОК «ЖБК «Новий Едем»), на посаду головного бухгалтера за сумісництвом. З 15.04.2019 року їй була надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Оскільки відпустка закінчувалась 18.02.2022 року і не маючи наміру продовжувати роботу, позивач написала заяву на звільнення за власним бажанням, однак не могла зв`язатись із керівництвом і відправила заяву засобами поштового зв`язку. Так як заява поверталась за закінченням терміну зберігання, а скарга до Управління Держпраці була залишена поза увагою, тому 08.02.2023 року позивач звернулась до суду із позовом про зобов`язання відповідача звільнити її із займаної посади та провести нарахування та виплату заробітної плати та сум компенсації за невикористану відпустку. Однак, в позові було відмовлено, а постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.01.2024 року, рішення залишено без змін з тих підстав, що відповідач не був належним чином повідомлений про її намір розірвати трудові відносини. 15.01.2024 року позивач знову написала заяву про звільнення з роботи і 01.02.2024 року отримала лист із Наказом №4-01022024-К від 01.02.2024 року, повідомлення про звільнення, однак, із нею не було проведено повний розрахунок належної їй грошової компенсації згідно законодавства, у зв`язку із чим ОСОБА_2 вимушена звернутись до суду.

15.04.2024 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

23.05.2024 року позивачем уточнено позовні вимоги, про що подано відповідну заяву.

08.07.2024 року представником третьої особи подано письмові пояснення щодо позову, вказує, що за зверненням ОСОБА_2 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, 08.03.2024 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) в ОК «ЖБК «Новий Едем», за результатами якого встановлено порушення трудового законодавства та винесено припис на їх усунення. Під час перевірки встановлено, що на виконання вимог припису ОК «ЖБК «Новий Едем» проведено нарахування компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_2 із дотриманням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати. Так, при звільненні ОСОБА_2 не використала 79 днів відпустки, які підлягають компенсації відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки». За 79 днів невикористаної відпустки ОСОБА_2 нараховано 9 220,27 грн. Із врахуванням усіх утримань до виплати при звільненні ОСОБА_2 належить 7 422,32 грн. Невиплата розрахункових коштів при звільненні є порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України, а тому вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

11.09.2024року представникомвідповідача надановідзив напозов,проти позовнихвимог заперечує,вказує,що упозивача невиникло правона щорічнудодаткову оплачуванувідпустку тривалістю10календарних днів,оскільки позивачз моментународження другоїдитини непрацювала.Окрім того,відповідно доАкту Центрально-Західногоміжрегіонального управлінняДержавної службиз питаньпраці від10.05.2024р.№ЦЗ/ХМ/10779/073,що складенийза результатамипроведення позаплановогозаходу державногонагляду щодододержання законодавствау сферіохорони праціОК «ЖБК«Новий едем»встановлено,що навиконання вимогприпису ОК«ЖБК «НовийЕдем» проведенонарахування компенсаціїза невикористанувідпустку іздотриманням вимогПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати.Так,при звільненні ОСОБА_2 не використала79днів відпустки,які підлягаютькомпенсації відповіднодо ст.24Закону України«Про відпустки».За 79днів невикористаноївідпустки нараховано 9220,27грн.Із врахуваннямусіх утриманьдо виплатипри звільненні ОСОБА_2 належить 7422,32грн.Розрахункові коштипри звільненніне буливиплачені,оскільки кошти,що містятьсяна рахункаху банківськихустановах,арештовані відповіднодо постановипро арешткоштів боржникаВП №67797048від 16.12.2021p. Вважає, що вимоги позивача щодо виплати їй грошової компенсації за основну та додаткову відпустки у розмірі 28 668.09 грн. є безпідставними.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, вказує, що у відповідача відсутня вина щодо невчасної виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, оскільки кошти, що містяться на рахунках у банківських установах, арештовані ДВС відповідно до постанови про арешт коштів боржника, а тому відповідач не мав змоги здійснити такі виплати. Просить відмовити в задоволенні позову.

10.10.2024 року справу призначено до слухання по суті.

В судове засідання позивач не з`явилась, подала заяву про слухання справи у її відсутності, просила позов задоволити із наведених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, вказала, що не виплаченої заробітної плати у позивача не має, а з боку відповідача є лише порушення щодо виплати 7422,32 грн. за невикористану відпустку, які не були виплачені через накладений арешт. Проти стягнення моральної шкоди заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини та правовідносини.

Так, судом встановлено, що Наказом Голови правління ОК «ЖБК «Перлина Мікрорайону» №16/4 від 29.08.2016 року ОСОБА_2 прийнята на посаду головного бухгалтера за сумісництвом з окладом згідно штатного розпису з 30.08.2016 року.

Наказом Голови правління ОК «ЖБК «Перлина Мікрорайону» №19/2 від 15.04.2019 року головному бухгалтеру ОСОБА_2 надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16.04.2019 року по 18.02.2022 рік.

02.03.2020 року змінено назву обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Перлина мікрорайону» на ОК «ЖБК «Новий Едем» на підставі рішення Загальних зборів членів кооперативу.

Оскільки відпустка закінчувалась 18.02.2022 року і не маючи наміру продовжувати роботу, позивач написала заяву на звільнення за власним бажанням та відправила її засобами поштового зв`язку, цінним листом з описом вкладення на юридичну адресу ОК «ЖБК «Новий Едем». 19 лютого 2022 року лист повернувся за закінченням терміну зберігання, як такий що не отриманий.

21 лютого 2022 року позивач подала скаргу до Управління Держпраці у Хмельницькій області на бездіяльність Правління ОК «ЖБК «Новий Едем».

17 березня 2022 року Управління Держпраці надано відповідь вих. №789/22 якою ОСОБА_2 було відмовлено у розгляді скарги шляхом здійснення позапланового заходу контролю, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та рекомендовано звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

22 липня 2022 року, ОСОБА_2 повторно звернулась до Управління Держпраці у Хмельницькій області із заявою щодо поновлення розгляду її скарги від 21 лютого 2022 року у зв`язку із набранням чинності 19 липня 2022 року ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-ІХ. Листом від 22 липня 2022 року Управлінням Держпраці надано відповідь про неможливість здійснення Управлінням позапланових заходів у зв`язку із відсутністю механізму його здійснення, та рекомендовано звернутись до суду.

08 лютого 2023 року ОСОБА_2 подала позовну заява про зобов`язати вчинити дії. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.10.2023 року в справі № 686/3797/23, у позові ОСОБА_2 до ОК «ЖБК «Новий Едем» про зобов`язання звільнити, провести нарахування та виплату заробітної плати, нарахування та виплати сум компенсації за невикористану відпустку, відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.01.2024р. рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.10.2023 року в справі № 686/3797/23 залишено без змін. Приймаючи рішення по суті суд мотивував відмову тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про намір розірвати трудові відносини.

15.01.2024 року позивач знову написала заяву про звільнення з роботи і 01.02.2024 року отримала лист із Наказом №4-01022024-К від 01.02.2024 року, повідомлення про звільнення, однак, із нею не було проведено повний розрахунок належної їй грошової компенсації згідно законодавства, що стало причиною звернення нею до суду.

За зверненням ОСОБА_2 , Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провело позаплановий захід контролю питань дотримання законодавства про працю, зокрема щодо звільнення її з роботи та виплати грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки. При перевірці Держпраці виявлено порушення прав позивача на звільнення з роботи, повний розрахунок в день звільнення та грошову компенсацію. Встановлені факти свідчать про порушення вимог ч.1 ст.38 КЗпП України, п.3 ч.1 ст.9, с. 19 ЗУ «Про відпустки», абз. 1, 8 пункту 2 та абз. З, 4, 5 пункту 4 Постанови №100, ч.1 с. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». За результатами перевірки керівнику ОК «ЖБК «Новий Едем» вказано на допущені порушення законодавства та внесено припис на їх усунення.

Дані обставини об`єктивно підтверджуються матеріалами справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно з положеннями ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні.

Крім того, ч. 1 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При цьому, відсутність фінансово господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Отже, за таких обставин, слід зобов`язати ОК «ЖБК «Новий Едем» провести нарахування та виплату сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки ОСОБА_2 за весь період трудових відносин, відповідно до ст. 116 КЗпПУ. При цьому суд критично оцінює заперечення відповідача на позов з тих підстав, що кошти, що містяться на рахунках відповідача у банківських установах, арештовані ДВС відповідно до постанови про арешт коштів боржника, а тому відповідач не мав змоги здійснити такі виплати, - оскільки це не звільняє його від відповідальності перед працівниками.

Щодо вимоги про проведення нарахування та виплати заробітної плати з 01.02.2024 року, то суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки з 01.02.2024 року ОСОБА_2 була звільнена та не виконувала будь-якої роботи в ОК «ЖБК «Новий Едем», що підтверджується відповідними письмовими доказами, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати ОК ЖБК «Новий Едем» позивачу заробітної плати в період з 01.02.2024 року.

Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду.

Так, порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, відповідно до положень якої передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В частині 2 ст. 23 ЦК України закріплено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В силу ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Позивач оцінила моральну шкоду в розмірі 30000 грн. та обґрунтовує її тим, що внаслідок порушених законних прав, порушено її конституційне право на оплату праці, що призвело до порушення звичайного для неї укладу життя та завдало моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права. Тому вона зазнала чималих втрат немайнового характеру, тобто їй завдано моральну шкоду. В результаті затримки з виплати заробітної плати, у тому числі при звільненні, позивач понесла моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання протягом певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, що принизило її, та є моральною шкодою.

За таких обставин, суд вважає, що з ОК «ЖБК «Новий Едем» на користь ОСОБА_2 слід стягнути 500 грн. моральної шкоди, такий розмір буде достатнім та справедливим. В решті слід відмовити.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 , а саме: слід зобов`язати ОК «Житлово-будівельний кооператив «Новий Едем» провести нарахування та виплату сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за весь період трудових відносин відповідно до ст. 116 КЗпПУ та стягнути на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Зобов`язати обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Новий Едем» провести нарахування та виплату сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за весь період трудових відносин відповідно до ст. 116 КЗпПУ та стягнути на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди.

Решта позовних вимог залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 17.10.2024 року.

Суддя: