Ухвала

від 16.10.2024 по справі 688/564/18

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/564/18

№ 1-кс/688/2136/24

Ухвала

Іменем України

16 жовтня 2024 року м. Шепетівка

Слідчий суддяШепетівського міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,розглянувши клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження №42018241270000005 від 13 лютого 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

встановив:

10 жовтня 2024 року до слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 надійшло клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на земельні ділянки, кожна площею 2 га, які розташовані на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області із кадастровими номерами 6825584600:07:056:0028; 6825584600:07:051:0223; 6825584600:07:052:0303; 6825584600:07:052:0304; 6825584600:07:052:0309; 6825584600:07:052:0311; 6825584600:07:051:0225; на земельні ділянки, кожна площею 2 га, які розташовані на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області з кадастровими номерами 6825582600:06:042:0054; 6825582600:06:042:0014; 6825582600:06:042:0013, на підставі ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2018 року (справа №688/564/18).

В обґрунтування клопотання представник заявника посилається на те, що земельні ділянки належать на праві власності ОСОБА_5 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 389081944 від 31 липня 2024 року. ОСОБА_5 є добросовісним набувачем вказаних вище земельних ділянок, не є підозрюваним чи обвинуваченим в рамках кримінального провадження № 42018241270000005 від 13 лютого 2018 року, а також не був присутнім при розгляді питання про арешт майна. Окрім того, досудове розслідування в межах даного кримінального провадження є довготривалим та останній позбавлений правомочностей законного власника земельної ділянки, що суттєво обмежує права заявника. З огляду на вимоги доцільності і співмірності втручання держави в право власності особи, а також з огляду на тривалість арешту майна, потреба у подальшому застосуванні арешту відпала. Тому, просить скасувати арешт, накладений на вищевказані земельні ділянки.

Заявник ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_4 в судовезасідання нез`явилися,дане клопотанняпросили розглянутибез їхучасті,вимоги зазначеніу клопотанні підтримали повністю.

Прокурор Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що 02 квітня 2024 року кримінальне провадження №42018241270000005 закрито, арешт відносно кількох земельних ділянок, зазначених у клопотанні, на даний час скасовано. У вирішенні питання щодо скасування заходу забезпечення кримінального провадження відносно земельних ділянок, які перебувають під арештом, покладалася на розсуд суду.

Перевіривши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №42018241270000005, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, до закриття провадження слідчий суддя може скасувати арешт за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна.

Частини 3 та 4ст.174 КПКрегулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість уст.174 КПКне йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів п.2 ч.1ст.284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповненост.132 КПКЗаконом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року(набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4ст.132 КПКє дієвим засобом реалізації положеньст.3 Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч.4ст.132 КПКє нормою, за якою вКПКвстановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч.1ст.170 цього Кодексускасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч.4ст.132 КПКвимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченомуКПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові по справі№ 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року прийняла висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч.4ст.132 КПК України, що у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченомуКПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4ст.132 КПК.

З огляду на приписи ч.6ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІвисновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов`язковими для всіх судів України.

Отже, враховуючи, що 02 квітня 2024 року кримінальне провадження №42018241270000005 від 13 лютого 2018 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, ухвала слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 03 березня 2018 року про арешт майна в межах даного кримінального провадження, припинила свою дію, наслідком чого є скасування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження.

Підстави для скасування арешту майна слідчим суддею відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 174,309, 372 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, поданого в межах кримінального провадження №42018241270000005 від 13 лютого 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, відмовити.

Ухвала в силу ст.309 КПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає

Слідчий суддя