Рішення

від 15.10.2024 по справі 120/6839/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 жовтня 2024 р. Справа № 120/6839/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" (вул. Героя України Олексія Порошенка, 74А, смт. Крижопіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24600)

до: Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015)

Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053)

про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля (далі - позивач) з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень відповідача 1 від 16.04.2024 року №10907662/33143011, №10907664/33143011 та №10907669/33143011 про відмову в реєстрації податкової накладної №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №65 від 02.02.2024 року, №129 від 05.02.2024 року та №135 від 05.02.2024 року датами їх подання на реєстрацію.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що комісією відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішеннями від 16.04.2024 року №10907662/33143011, №10907664/33143011 та №10907669/33143011 відмовлено у реєстрації податкових накладних №65, № 129 та №135. Позивач вказані рішення вважає протиправними та не погоджується з ними, адже вказує, що до контролюючого органу було надано усі документи необхідні для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наведене й зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.06.2024 за вх.№36083/24 до суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідачі вказують, що відповідно до наданих позивачем документів щодо реєстрації податкових накладних від 02.02.2024 №65, від 05.02.2024 №129, від 05.02.2024 №135 встановлено відсутність документів підтверджуючих підстави перевезення товару ТОВ «Софт Марін», а також відсутні відповідні заявки на транспортні засоби на які проводилось навантаження товару, згідно з п.2.3 договору поставки від 23.01.2024 №ПО/1665/01/2024. Відповідачі також зауважують, що відносно ТОВ «Профіт-Кроп» (код ЄДРПОУ 43051630), з яким позивач уклав договір №ПО/1665/01/2024, 12.09.2023 (повторні 20.10.2023, 01.12.2023, 29.12.2023) прийнято рішення про відповідність платника критеріям ризиковості відповідно до п. 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Крім того відповідачі зазначають, що позивачем надано платіжні інструкції від 02.02.2024 № ПК 000000058, від 05.02.2024 № ПК 000000061, від 12.02.2024 № ПК 000000097, від 28.02.2024 № ПК 000000147 про здійснення ТОВ «Профіт-Кроп» оплати на адресу ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» в сумі 13 925 979,6 грн, однак такі інструкції не містять будь-яких підписів платника, уповноваженої особи банківських установ та штампів. Дані обставини свідчать, що позивачем надано до суду та контролюючого органу докази, які не підтверджують оплату товару ТОВ «Профіт-Кроп». Враховуючи наведене, відповідачем 1 прийнято оскаржувані рішення.

19.06.2024 за вх.№36092/24 представником відповідачів подано до суду клопотання про розгляд справи в загальному провадженні.

19.06.2024 за вх.№36171/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Так, позивач вказує, що на виконання вимоги відповідача 1 ним було направлено пояснення до Повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень 10.04.2024 №674. Разом з поясненнями позивачем надано копії договору №1-01/08 від 01.08.2023 на перевантаження зернових вантажів, копію договору на транспортно-експедиційне обслуговування №0307/1 від 03.07.2023 між ТОВ «Дунай-Профіт» та ТОВ «Соф Марін», копії заявок на перевезення щодо перевезення сої, що підтверджується документами довільного формату (копії наявні у справі). Таким чином позивач вважає, що ним було надано усі необхідні первинні документи, що підтверджуються факт поставки на користь ТОВ «Профіт-Кроп» сої урожаю 2023 року в кількості 3 296,86 тон на загальну суму 15 875 616,75 грн., в т.ч. ПДВ 1 949 637,15 грн. У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України позивачем на дату першої ПДВ-події (оплата за товар) складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №65 від 02.02.2024, №135 від 05.02.2024 та на дату першої ПДВ-події (відвантаження товару) податкову накладну №129 від 05.02.2024, реєстрацію яких зупинено. Щодо платіжних інструкції, то позивач наголошує, що жодних зауважень стосовно наданих платіжних інструкцій від відповідача 1 під час розгляду питання про реєстрації податкових накладних не було. Крім того, на підтвердження факту сплати ТОВ «Профіт-Кроп» коштів за поставлену останньому сою до позовної заяви надано копії платіжних інструкцій, сформовані в електронній системі «Клієнт-Банк», з датами отримання та виконання їх банком.

01.07.2024 за вх.№38485/24 до суду представником позивача подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

12.07.2024 за вх.№41055/24 представником відповідачів подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14.10.2024 у задоволенні клопотання відповідачів про розгляд справи загальному провадженні відмовлено.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку у відповідача 1.

23.01.2024 між позивачем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт-Кроп» (покупець) укладено договір поставки №ПО/1665/01/2024. До вказаного договору надано видаткову накладну №РН00-600-00358 від 01.02.2024, №РН00-600-00359 від 02.02.2024, №РН00-600-00360 від 03.02.2024, №РН00-600-00361 від 04.02.2024, №РН00-600-00368 від 05.02.2024, платіжні інструкції від 02.02.2024, 12.02.2024, товарно-транспортні накладні від 01.02.2024, 02.02.2024, 03.02.2024, 04.02.2024 та від 05.02.2024, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2024 по 29.02.2024, договір на перевезення вантажів №1-01/08 від 01.08.2023 між ТОВ «Дунай-Профіт» та ТОВ «Профіт-Кроп», додаткову угоду від 29.12.2023 до вказаного договору, договір транспортно-експедиційного обслуговування №0307/1 від 03.07.2023 між ТОВ «Дунай-Профіт» та ТОВ «Соф Марін», додаткову угоду від 29.12.2023 до вказаного договору.

02.02.2024 та 05.02.2024 позивачем, на виконання вимог п. 201.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), сформовано податкові накладні №65, №129 та №135, які подано на реєстрацію в реєстрі.

Однак, згідно з отриманими квитанціями відповідача 1 від 23.02.2024 та 27.02.2024 зазначені податкові накладні збережені, але їх реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України по причині того, що податкові накладні складено платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Одночасно запропоновано позивачеві надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в реєстрі.

28.03.2024 позивачем надано пояснення щодо зупинених податкових накладних із долученням необхідних документів. Зокрема надано договір поставки від 23.01.2024 №ПО/1665/01/2024 з ТОВ «Профіт-Кроп», договір про встановлення електронного документообігу від 23.01.2024 №Р5.1.1.8.20020 з ТОВ «Профіт-Кроп», договір на перевантаження вантажів від 01.08.2023 №1-01/08 між ТОВ «Профіт-Кроп» та ТОВ «Дунай-Профіт» та додаткова угода до договору, договір транспортно-експедиційного обслуговування від 03.07.2023 №0307/1 між ТОВ «Дунай-Профіт» та ТОВ «Соф Марін» та додаткова угода від 29.12.2023 №1, договір купівлі-продажу та витяг на ділянку під елеватором від 18.10.2013 та витяг на нерухомість по елеватору; видаткові накладні, ТТН, довіреність, платіжні інструкції, акт звірки взаємних розрахунків, звіт №24-сг, звіт №29-сг, повідомлення про об`єкти оподаткування.

За результатом розгляду наданих позивачем документів, відповідачем 1 04.04.2024 направлено "Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівні рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". В додатковій інформації зазначено про ненадання позивачем документів, що підтверджують підстави перевезення товару ТОВ «Соф-Марін», а також заявки на транспортні засоби, на які проводилось навантаження товару, згідно п. 2.3 договору поставки від 23.01.2024 №ПО/1665/01/2024. Крім того, контролюючим органом вказано про віднесення ТОВ «Профіт-Кроп» до ризикових платників відповідно до п. 8 критеріїв.

10.04.2024 позивачем, на виконання вищевказаного повідомлення, надано пояснення та відповідні документи, а саме: договір на перевантаження вантажів від 01.08.2023 №1-01/08 між ТОВ «Профіт-Кроп» та ТОВ «Дунай-Профіт» та додаткову угоду до договору, договір транспортно-експедиційного обслуговування від 03.07.2023 №0307/1 між ТОВ «Дунай-Профіт» та ТОВ «Соф Марін» та додаткова угода від 29.12.2023 №1; заявки на транспортні засоби.

В подальшому, рішеннями відповідача 1 від 16.04.2024 №10907662/33143011, №10907664/33143011 та №10907669/33143011 відмовлено в реєстрації податкових накладних №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024 у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача 1 від 16.04.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

У відповідності до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

П. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку № 1246).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

П. 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

П. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).

П. 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Системний аналіз наведених норм доводить, що об`єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку щодо постачання товарів. ПК України визначені дати виникнення податкових зобов`язань за такими угодами. База оподаткування визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в реєстрі у встановлений цим Кодексом термін. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до реєстру є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні сформовано з встановленими порушеннями, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ. Після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки, за результатами яких, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. У разі зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку або здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію податкової накладної та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Порядком № 1165 визначений певний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказані документи платник податку подає до ДПС в електронній формі, які розглядаються комісіями контролюючих органів. Зазначені комісії, у визначений строк, приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації із підкресленням підстав відмови. Підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та надання копій документів, які складені з порушенням законодавства. Податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.

Суд зазначає, що предметом спору по даній справі є саме відмова контролюючого органу у реєстрації податкових накладних №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024, відповідно дослідженню та розгляду по суті спірних правовідносин підлягають лише дії податкового органу щодо реєстрації таких податкових накладних. В даному випадку, судом не досліджується питання реальності проведених позивачем господарських операцій, оскільки вказане питання не є предметом даного спору та суттю спірних правовідносин.

В ході розгляду справи судом встановлено, що квитанціями відповідача 1 від 23.02.2024 та 27.02.2024 зазначені податкові накладні збережені, але їх реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України по причині того, що податкові накладні складено платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Одночасно запропоновано позивачеві надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в реєстрі.

28.03.2024 позивачем надано пояснення щодо зупинених податкових накладних із долученням необхідних документів. Зокрема надано договір поставки від 23.01.2024 №ПО/1665/01/2024 з ТОВ «Профіт-Кроп», договір про встановлення електронного документообігу від 23.01.2024 №Р5.1.1.8.20020 з ТОВ «Профіт-Кроп», договір на перевантаження вантажів від 01.08.2023 №1-01/08 між ТОВ «Профіт-Кроп» та ТОВ «Дунай-Профіт» та додаткова угода до договору, договір транспортно-експедиційного обслуговування від 03.07.2023 №0307/1 між ТОВ «Дунай-Профіт» та ТОВ «Соф Марін» та додаткова угода від 29.12.2023 №1, договір купівлі-продажу та витяг на ділянку під елеватором від 18.10.2013 та витяг на нерухомість по елеватору; видаткові накладні, ТТН, довіреність, платіжні інструкції, акт звірки взаємних розрахунків, звіт №24-сг, звіт №29-сг, повідомлення про об`єкти оподаткування.

За результатом розгляду наданих позивачем документів, відповідачем 1 04.04.2024 направлено "Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівні рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". В додатковій інформації зазначено про ненадання позивачем документів, що підтверджують підстави перевезення товару ТОВ «Соф-Марін», а також заявки на транспортні засоби, на які проводилось навантаження товару, згідно п. 2.3 договору поставки від 23.01.2024 №ПО/1665/01/2024. Крім того, контролюючим органом вказано про віднесення ТОВ «Профіт-Кроп» до ризикових платників відповідно до п. 8 критеріїв.

10.04.2024 позивачем, на виконання вищевказаного повідомлення, надано пояснення та відповідні документи, а саме: договір на перевантаження вантажів від 01.08.2023 №1-01/08 між ТОВ «Профіт-Кроп» та ТОВ «Дунай-Профіт» та додаткову угоду до договору, договір транспортно-експедиційного обслуговування від 03.07.2023 №0307/1 між ТОВ «Дунай-Профіт» та ТОВ «Соф Марін» та додаткова угода від 29.12.2023 №1; заявки на транспортні засоби.

В подальшому, рішеннями відповідача 1 від 16.04.2024 №10907662/33143011, №10907664/33143011 та №10907669/33143011 відмовлено в реєстрації податкових накладних №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024 у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

В контексті наведеного суд зазначає, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

П. 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 6, 7 Порядку № 520).

Приписами п. 9 Порядку № 520 визначено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до п. 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрацію податкових накладних №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024 зупинено по причині того, що податкові накладні складено платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто, п. 8 додатка № 1 до Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.

Суд також вказує, що Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Водночас, попри те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідачем 1 не надано достатніх і допустимих доказів щодо того, яка сама інформація стала відома у процесі провадження поточної діяльності позивача, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Також суд зазначає, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податку, щодо якого податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, є необґрунтованим.

Так, поширення на позивача "ризиковості" через стосунки з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 р. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) "Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами" Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав" проти України" від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kingdom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Крім цього, п. 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних в оскаржуваних рішеннях відповідач 1 зазначив ненаданням/часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Надаючи оцінку рішенням відповідача 1 про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення, які не містять конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

Так, в графі «додаткова інформація» відповідачем 1 не зазначено, які саме документи не надано позивачем для реєстрації податкових накладних.

З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач 1 не дотримався принципу "належного урядування".

На противагу наведеному вище, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд також наголошує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

При цьому, усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а та ряду інших, Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відтак, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, прийнятими відповідачем 1 без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття; недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких вони були спрямовані.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень відповідача 1 №10907662/33143011, №10907664/33143011 та №10907669/33143011 про відмову в реєстрації податкової накладної №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024, то суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ПК України реєстрацію податкової накладної в реєстрі віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

У випадку коли ж спір існував, то податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в реєстрі.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в реєстрі, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, суд звертає увагу що, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в реєстрі податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України (відповідач 2).

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024 датами їх подання.

За таких обставин, вказані позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжної інструкції від 23.05.2024 позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 9 084 грн.

Оскільки даний спір виник у зв`язку із прийняттям відповідачем 1 спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір саме з відповідача 1.

Крім того позивачем заявлено про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000, 00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у цій справі, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1,4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Так, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Ч. 2 та 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень доводить, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

На підтвердження цих обставин суду надаються договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших понесених стороною витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Такі документи повинні бути оформлені у визначеному законом порядку та відповідати критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності.

При цьому, покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень ст. 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

З матеріалів справи слідує, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 02.03.2022, додаткову угоду від 22.05.2024 до вказаного договору, опис наданих послуг від 01.07.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 01.07.2024 та ордер серії АВ №1133904.

Зі змісту п. 1 додаткової угоди від 22.05.2024 слідує, що розмір гонорару адвоката є фіксованим та становить 40 000 грн.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Суд звертає увагу на додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) де вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На переконання суду заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу не є співмірною із спором, що розглядався, оскільки предмет спору не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, крім того існує усталена судова практика щодо вирішення аналогічних правовідносин.

Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн, а тому слід дійти висновку, що такий розмір є завищеним.

Виходячи з викладеного, суд при визначенні суми відшкодування доходить висновку про присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500 грн.

Таким чином, за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та ст. 2, 73 - 77, 90, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.04.2024 №10907662/33143011, №10907664/33143011 та №10907669/33143011 про відмову в реєстрації податкової накладної №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" №65 від 02.02.2024, №129 від 05.02.2024 та №135 від 05.02.2024 датами їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" судовий збір у сумі 9 084, 00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (вул. Героя України Олексія Порошенка, 74А, смт. Крижопіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24600, код ЄДРПОУ 33143011)

Відповідач 1: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ 44104032)

Відповідач 2: Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.10.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна