Рішення

від 16.10.2024 по справі 120/10759/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 жовтня 2024 р. Справа № 120/10759/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства "Інститут розвитку міст" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (позивач) з адміністративним позовом до комунального підприємства "Інститут розвитку міст" (далі - КП "Інститут розвитку міст", відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення приписів Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач у 2022 році не забезпечив визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і, як наслідок, повинен був сплатити суму адміністративно господарських санкцій в розмірі 262629,00 грн. З урахуванням нарахованої пені в розмірі 12185,80 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 274815,20 грн.

Ухвалою від 24.07.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

08.08.2023 до суду надійшов відзив КП "Інститут розвитку міст", в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що КП "Інститут розвитку міст" створено та підпорядковується Вінницькій міській раді відповідно до рішення від 30.01.2009 №2237. Вважає, що оскільки поточні та капітальні видатки КП "Інститут розвитку міст" здійснюється виключно за рахунок коштів місцевого бюджету, норми статті 20 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині сплати адміністративно-господарських санкцій не поширюється на відповідача.

25.08.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, наполягаючи на задоволенні позовних вимог, зазначив, що незважаючи на суттєві зміни статті 19 Закону № 875-ХІІ щодо виключення обов`язку роботодавців подавати звіти до територіальних відділень Фонду, механізм розрахунку та сплати адміністративно-господарських санкцій та пені визначений 20 Закону № 875-ХІІ залишився без змін.

Крім того, зауважив, представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Додатково зазначив, що єдиним належним доказом того, що підприємство повністю утримується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів є витяг із Реєстру неприбуткових установ і організацій із ознакою неприбутковості 0031.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 19 осіб, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", КП "Інститут розвитку міст" повинна складати 1 особу.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність становить 0 осіб.

Таким чином станом на 2022 рік 1 робоче місце, призначене для осіб з інвалідністю, залишилось не зайнятими.

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 262629,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач не виконав нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 робочого місця та не сплатив адміністративно-господарські санкції з урахуванням пені в загальній сумі 274815,20 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Так, положеннями статті 19 Закону №875-XII (в редакції Закону України № 2682-IX від 18.10.2022 "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю"), окрім іншого, передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з частинами 2 та 4 статті 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Тобто, із аналізу положень ст. 20 Закону №875-XII слідує, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. При цьому, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Втім, частиною 1 статті 20 Закону №875-XII чітко визначено, що відповідні положення не поширюються на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Вказане дає підстави для висновку про те, що підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів звільняються від обов`язку сплати адміністративно-господарських санкцій навіть у випадку не забезпечення визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Судом установлено, що Рішенням Вінницької міської ради 8 сесії 8 скликання від 30.04.2021 №384 внесено зміни до Статуту комунального підприємства КП "Інститут розвитку міст" та затверджено його в новій редакції.

Згідно Статуту КП "Інститут розвитку міст", дане підприємство засноване на комунальній власності. Засновником Агенції просторового розвитку є Вінницька міська територіальна громада в особі Вінницької міської ради. (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 6.6 Статуту джерелами формування коштів та майна КП "Інститут розвитку міст" є: кошти бюджету Вінницької міської територіально громади, передбачені на реалізацію цільових програм і проєктів згідно з чинним законодавством України, в тому числі поточні та капітальні трансферти з місцевих бюджетів ; кошти та майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; кошти, які надходять як компенсація вартості отриманих державних або комунальних послуг, у тому числі доходи, пов`язані з основною статутною діяльністю; кошти та майно, отримані з державних або міжнародних фондів, у тому числі технічна та гуманітарна допомога; кошти, отримані від реалізації завдань підприємства; пасивні доходи у вигляді відсотків від депозитного вкладу, доходів від володіння нерухомістю, цінними паперами, роялті тощо, отримані відповідно до законодавства; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 03.07.2023 №01/00/014/37571, за період 2022 року підприємство повністю фінансувалося з місцевого бюджету Вінницької міської територіальної громади.

Зі звіту про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2) за 2022 рік вбачається, що кодом та назвою типової відомчої класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів визначено код 002 виконавчі органи місцевих рад.

Пункт 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України містить визначення бюджетних установ, якими визначено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Вказане вище свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для нарахування відповідачу адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік відповідно до Закону №875-XII.

Положення частини першої статті 20 Закону №875-XII не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Тому, заявлені позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік та пені - не підлягають до задоволення.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 135-а, код ЄДРПОУ 13308892)

Відповідач: Комунальне підприємство "Інститут розвитку міст" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 36474095)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович