Рішення

від 11.10.2024 по справі 140/6989/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6989/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13 червня 2024 року №032350027759 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити з моменту досягнення пенсійного віку (13 червня 2024 року) пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-IV) (за Списком №2), зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року, з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Завод будівельних конструкцій (далі - ТзОВ Завод будівельних конструкцій ) та у Товаристві з обмеженою відповідальністю Завод будівельних виробів (далі ТзОВ Завод будівельних виробів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 червня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. Однак рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13 червня 2024 року №032350027759 відмовлено у призначення пенсії через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу за Списком №2. За змістом рішення обчислений страховий стаж становить 29 років 03 місяці 17 днів, а пільговий 10 років 01 місяць 26 днів; до страхового та пільгового стажу через відсутність сплати страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу не зараховано періоди трудової діяльності з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року, з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року.

Із вказаним рішенням позивач не погоджується та вважає, що загалом його стаж роботи (страховий стаж) станом на момент звернення за призначенням пенсії становить більше 34 років 11 місяців, в тому числі пільговий - 27 років 3 місяці 4 дні, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому характер роботи за Списком №2 з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року у ТзОВ Завод будівельних конструкцій та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року у ТзОВ Завод будівельних виробів (спірні періоди) підтверджується належними записами трудової книжки, уточнюючими довідками від 28 квітня 2022 року №56, №59, №62 та від 05 червня 2024 року №11, а факт відсутності за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) про сплату страхових внесків сам по собі не може бути підставою для незарахування цих періодів до страхового та пільгового стажу для призначення пенсії, тому що обов`язок сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або в не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Так само непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про що вказано у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач 1, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі 11 липня 2024 року (а.с.34), відзив на позов не подав.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву (а.с.36-39) у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було визначене уповноваженим органом на розгляд заяви ОСОБА_1 від 05 червня 2024 року. За результатом розгляду документів, які були надані позивачем до заяви, йому відмовлено у призначенні пенсії за віком через невиконання передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV умови про страховий (не менше 30 років) та пільговий стаж (не менше 12 років 6 місяців). Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача становить 29 років 03 місяці 17 днів, стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2 10 років 01 місяць 26 днів. Так до страхового та пільгового стажу не зараховано окремі періоди роботи: у ТзОВ Завод будівельних конструкцій - з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року, у ТзОВ Завод будівельних виробів - з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків, що згідно зі статтею 24 Закону №1058-IV є умовою для обчислення страхового стажу.

Відповідач 2 вважає, що оскільки предметом спору є рішення саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, то безпідставними є позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати спірний період до страхового і пільгового стажу та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

05 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV (а.с.16).

Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, рішенням якого від 13 червня 2024 року №032350027759 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового (30 років) та пільгового (12 років 6 місяців) стажу. Страховий стаж становить 29 років 03 місяці 17 днів, а пільговий стаж 10 років 01 місяць 26 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року, з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року, оскільки на дату звернення відсутня сплата внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу (а.с.13).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-ІV.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За умовами частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Поряд з тим пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників передбаченастаттею 114 Закону №1058-IV.

Так відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що призначення пенсії за віком на пільгових умовах є додатковою соціальною гарантією для осіб, які зокрема виконували певні професійні функції на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Суд зазначає, що питання призначення пенсій на пільгових умовах за Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731; далі Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (зі змінами, далі Порядок №637), обумовлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У позивача наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 (а.с.21-25), яка була надана до заяви про призначення пенсії. Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 з 03 листопада 2005 року по 16 лютого 2022 року працював у ТзОВ Завод будівельних конструкцій на посаді електрозварника ручного зварювання 4 розряду, а з 17 лютого 2022 року працює у ТзОВ Завод будівельних виробів на посаді електрозварника 5 розряду.

Періоди роботи повний робочий день на посадах за Списком №2 підтверджено уточнюючими довідками ТзОВ Завод будівельних конструкцій від 28 квітня 2022 року №56, №59, №62 (а.с.17-19) та довідкою ТзОВ Завод будівельних виробів від 05 червня 2024 року №11 (а.с.11). У довідках наявна інформація про проведення атестації робочого місця за умовами праці (накази від 12 червня 2000 року №178, від 25 листопада 2005 року №71, від 22 вересня 2011 року №33, від 25 жовтня 2016 року №24, від 18 листопада 2022 року №29/1).

У розглядуваному випадку спір між сторонами виник щодо незарахування відповідачем 1 до страхового та пільгового стажу позивача при призначенні пенсії окремих періодів роботи (з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року, з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року) у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків та їх відображення у системі персоніфікованого обліку.

Оцінюючи доводи сторін, суд враховує, що згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Також відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Частинами другою, третьою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа №208/6680/16-а), від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), від 30 вересня 2019 року (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків,за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) (а.26-29) вбачається, що періоди роботи позивача у ТзОВ Завод будівельних конструкцій (ідентифікаційний код 23251236): з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року, та період роботи у ТзОВ Завод будівельних виробів (ідентифікаційний код 34887466) з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року не зараховано до страхового стажу під час розгляду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заяви від 05 червня 2024 року про призначення пенсії, що також підтверджено розрахунком стажу (форма РС-право) (а.с.12).

Між тим у вказаних відомостях (довідка форми ОК-5) відображена інформація про нарахування ОСОБА_1 ТзОВ Завод будівельних конструкцій заробітної плати за періоди: з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2019 року, з 01 липня 2019 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року.

Отже, на думку суду, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що за періоди роботи з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2019 року, з 01 липня 2019 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 16 лютого 2022 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата (за відомостями трудової книжки, уточнюючих довідок на посаді за Списком №2), на яку в свою чергу страхувальник (ТзОВ Завод будівельних конструкцій) нараховував страхові внески, то їх несплата роботодавцем-страхувальником не може позбавляти позивача права на соціальне забезпечення, яким є пенсія. Не зарахування відповідачем цих періодів роботи до страхового та пільгового стажу призводить до порушення конституційного права на пенсію.

Поряд з тим в матеріалах справи відсутня інформація про нарахування позивачу ТзОВ Завод будівельних конструкцій заробітної плати за червень 2019 року та ТзОВ Завод будівельних виробів за період з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року. Тому підстави для зарахування вказаних періодів роботи до страхового та пільгового стажу наразі відсутні. Ці періоди роботи підлягають уточненню з боку роботодавця відповідними звітами (додаток 1 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (Д1) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску).

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, висновків Верховного Суду у подібних спорах, меж позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідач 1, приймаючи рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , протиправно не зарахував до страхового та пільгового стажу періоди його роботи з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2019 року, з 01 липня 2019 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року у ТзОВ Завод будівельних конструкцій.

Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами їхніх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (05 червня 2024 року) у нього наявний достатній страховий та пільговий стаж (не менше 30 років, з них не менше 12 років 06 місяців на роботах за Списком №2), тому у відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області були відсутні правові підстави для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13 червня 2024 року №032350027759 є протиправним й підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити пенсію за віком, зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи, суд враховує, що положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі Порядок №22-1), зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961), передбачають застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії.

Так відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тобто, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах рішенням від 13 червня 2024 року №032350027759, яке було прийняте ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 за принципом екстериторіальності.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.

ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, який вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, та ним у цьому випадку є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача.

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як орган, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання після призначення пенсії. При цьому у суду відсутні підстави вважати, що після призначення пенсії позивачу ГУ ПФУ у Волинській області не проводитиме її виплату.

Окремо необхідно зазначити, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, позов належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13 червня 2024 року №032350027759 з огляду на наявність в ОСОБА_1 умов для реалізації права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV з 14 червня 2024 року (з наступного дня після досягнення віку 55 років), зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2019 року, з 01 липня 2019 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Частинами першою, третьою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову частково на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (рішенням якого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, що і стало підставою звернення до суду із цим позовом) необхідно стягнути судовий збір у сумі 807,47 грн, сплата якого у сумі 1212,00 грн підтверджується квитанцією від 05 липня 2024 року №22, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.11, 31).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13 червня 2024 року №032350027759 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 14 червня 2024 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 вересня 2017 року по 31 травня 2019 року, з 01 липня 2019 року по 31 березня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 13 лютого 2022 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у сумі 807,47 грн (вісімсот сім грн 47 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк