Рішення

від 14.10.2024 по справі 140/7980/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7980/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» (далі ТзОВ «Форест-ОВ», позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2024 року №0155380701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2024 ГУ ДПС у Волинській області складено акт перевірки №12621/07-01/40215440 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

За результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області дійшло висновку про порушення п. 200.1, пп. «б» п. 200.4, пп. «в» п.200.14, ст.200. Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у декларації за лютий 2024 року на суму 719768,00 грн.

10.06.2024 винесено податкове повідомлення-рішення №0155380701 на суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, у тому числі при наданні бюджетного відшкодування 719768,00 грн.

ТзОВ «Форест-ОВ» не погоджується з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, оскільки на думку позивача єдине порушення, на думку податкового органу, полягає в тому, що будівництво здійснювалося на земельних ділянках, які ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» орендує у фізичних осіб: ОСОБА_1 (0722184000:05:002:0940 площею 1,2845 га) та ОСОБА_2 (0722184000:05:002:0914, площею 0,6 га) із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому земельні ділянки, на переконання відповідача, використовувались із зміною цільового призначення цих земельних ділянок, що не дає можливості підтвердити у позивача наявність права на бюджетне відшкодування у зв`язку з неможливістю підтвердження подальшого використання об`єкту «Капіталізовані витрати з облаштування майданчику (земельна ділянка 0940, земельна ділянка 0914)» відповідно до цільового призначення земельних ділянок, на яких зазначений об`єкт збудовано.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

В ході перевірки було встановлено наступні порушення: п. 200.1, пп. «б» п. 200.4, пп. «в» п.200.14, ст.200. ПК України, внаслідок чого ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у декларації за лютий 2024 року на суму 719 768,00 грн.

Також представником відповідача зазначено, що матеріалами перевірки не встановлено можливості підтвердити у ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» наявність права на бюджетне відшкодування відповідно до п. 200.1, пп. «б» п. 200.4, пп. «в» п.200.14, ст.200 ПК України, у зв`язку з неможливістю підтвердження подальшого використання об`єкту «Капіталізовані витрати з облаштування майданчику (земельна ділянка 0940, земельна ділянка 0914)» відповідно до цільового призначення земельних ділянок, на яких зазначений об`єкт збудовано.

Представником ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відповідності до ч.ч. 1-3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.4 ст.200, абц.5 п.198.3 ст.198 ПК України підставою для віднесення до податкового кредиту відповідних сум є факт придбання товару, а не обставина його використання у господарській діяльності. Усі матеріали були використані позивачем в господарській діяльності, що призвело до досягнення економічного ефекту, тобто вказані матеріали було придбано, транспортовано на територію належних на праві оренди товариству земельних ділянок, де вони і зберігались, після чого були використані у власній господарській діяльності позивача для будівництва майданчика.

Суд зауважує, що учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Суд звертає увагу, що за заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи з викликом сторін не підлягало вирішенню судом по суті.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлено, що 16.05.2024 ГУ ДПС у Волинській області складено акт перевірки №12621/07-01/40215440 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

За результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області дійшов висновку про порушення п. 200.1, пп. «б» п. 200.4, пп. «в» п.200.14, ст.200 ПК України, внаслідок чого ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у декларації за лютий 2024 року на суму 719 768,00 грн.

10.06.2024 винесено податкове повідомлення-рішення №0155380701 на суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, у тому числі при наданні бюджетного відшкодування 719768,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» на підставі наказу директора ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» «Про здійснення будівництва майданчика» №5/3 від 03.04.2023 здійснювало будівництво майданчика загальною орієнтовною площею 12 200 кв.м, на які згідно актів про списання матеріалів було списано бетон марки М350 в загальній кількості 1515,3 куб. м. (на загальну суму 3 598 838,00 грн крім того ПДВ 719 768,00 грн).

Згідно наказу директора ТОВ «ФОРЕСТ-ОВ» №20 від 31.08.2023 майданчик було введено в експлуатацію з найменуванням «Капіталізовані витрати з облаштування майданчику (земельна ділянка 0940, земельна ділянка 0914)». Станом на дату проведення перевірки вищезазначений об`єкт, обліковується на рахунку 103 «Будинки та споруди».

Будівництво здійснювалося на земельних ділянках, які ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» орендує у фізичних осіб: - земельна ділянка з кадастровим номером 0722184000:05:002:0940, площею 1,2845 га, яка знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, Колодяжнепська ОТГ та перебуває в користуванні ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» (орендар) на підставі договору №91-2208/22 від 22.08.2022, укладеного з фізичною особою ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 )

Згідно п.2 договору «... в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2845 га із земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства...»; згідно п. 11 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; згідно п. 12 договору цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства...».

Земельна ділянка з кадастровим номером 0722184000:05:002:0914, площею 0,6 га, яка знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, Колодяжненська ОТГ та перебуває в користуванні ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» (орендар) на підставі договору №3-2208/22 від 22.08.2022, укладеного з фізичною особою ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ); згідно п.2 договору «... в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6 га із земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства... »; згідно п. 11 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; згідно п.12 договору цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства...».

Відповідно до п. «б» частини 1 статті 90, п. «а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок, зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Згідно статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення. У відповідності до положень статті 22 Земельного кодексу України Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Згідно статті 33 Земельного кодексу України Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до положень пункту 200.14 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийшло висновку щодо неможливості підтвердження у ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» наявності права на бюджетне відшкодування відповідно до п. 200.1, пп. «б» п. 200.4, пп. «в» п.200.14, ст.200. ПК України, у зв`язку з неможливістю підтвердження подальшого використання об`єкту «Капіталізовані витрати з облаштування майданчику (земельна ділянка 0940, земельна ділянка 0914)» відповідно до цільового призначення земельних ділянок, на яких зазначений об`єкт збудовано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позивач та його представник не заперечують наявність підстав для проведення перевірки.

У той же час, вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення №0155380701 від 10.06.2024, суд враховує наступне.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентує стаття 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як визначено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

Судом установлено, що на підставі наказу директора ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» «Про здійснення будівництва майданчика» №5/3 від 03.04.2023 товариство здійснювало будівництво майданчика загальною орієнтовною площею 12 200 кв. м, на які згідно актів про списання матеріалів було списано бетон марки М350 в загальній кількості 1515,3 куб. м. (на загальну суму 3 598 838,00 грн, крім того ПДВ 719 768,00 грн), а саме:

121,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №272 від 12.07.2023 р.;

137,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №273 від 14.07.2023 р.;

141,7 м. куб. - акт про списання матеріалів №274 від 18.07.2023 р.;

132,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №276 від 19.07.2023 р.;

85,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №278 від 20.07.2023 р.;

79,6 м. куб. - акт про списання матеріалів №279 від 21.07.2023 р.;

105,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №235 від 25.07.2023 р.;

121,5 м. куб. - акт про списання матеріалів №281 від 31.07.2023 р.;

107,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №300 від 21.08.2023 р.;

115,5 м. куб. - акт про списання матеріалів №319 від 22.08.2023 р.;

131,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №320 від 23.08.2023 р.;

141,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №321 від 24.08.2023 р.;

98,0 м. куб. - акт про списання матеріалів №322 від 25.08.2023 р.

Розрахунок необхідної кількості матеріалів та роботи по влаштуванню бетонної поверхні виконувались із залученням фізичної особи підприємця (ФОП) ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), згідно Договору надання послуг №1 від 02.09.2022, який мав усі необхідні ресурси для надання таких послуг.

Роботи по здійсненню капітального ремонту об`єкту виробнича будівля з господарськими будівлями та спорудами «виробничо-складські приміщення» К-2 розпочато згідно наказу № 1/3 від 01.02.2023. Роботи виконувались із залученням ФОП ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ) згідно договору будівельного підряду №1-03/06/2022 від 03.06.2022, підприємця ФОП ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), згідно договору надання послуг №1 від 02.09.2022.

Згідно наказу директора ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» №20 від 31.08.2023 майданчик було введено в експлуатацію з найменуванням «Капіталізовані витрати з облаштування майданчику (земельна ділянка НОМЕР_5 , земельна ділянка НОМЕР_6 )». Станом на дату проведення перевірки вищезазначений об`єкт, обліковується на рахунку 103 «Будинки та споруди».

Указані дії дають можливість зробити висновок, що вищевказані матеріали були використані позивачем в ході здійснення ним господарської діяльності, тобто придбано, транспортовано на територію орендованих земельних ділянок, де вони і зберігались, після чого були використані для власних потреб, а саме будівництва майданчика, що в свою чергу призвело до досягнення економічного ефекту.

Виходячи із ч.ч. 1-3 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, а датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважаються дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу-

б) або підлягає, бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац п`ятий пункту 198.3 статті 198 ПК України).

Системним аналізом норм ПК України можна зробити висновок, що підставою віднесення до податкового кредиту відповідних сум є саме факт придбання товару, а не обставини його використання у господарській діяльності.

Зазначене відповідає правовій позиції відображеній у постанові Верховного Суду у справі № 809/1059/15 від 18.10.2019.

Також у своїй постанові у справі №803/3519/15 від 15.10.2019 Верховний Суд вказав, що: «право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі такихактивів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.»

Таким, право на нарахування податкового кредиту виникає за умов використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях, що є господарською діяльністю платника.

У відповідності до положень статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно статті 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до ст. 37-1 Земельного кодексу України власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок.

Таким чином, земельним законодавством України не встановлено обмежень щодо розміщення виробничої інфраструктури, зокрема будівництва відповідних майданчиків на землях сільськогосподарського призначення, а також передачу таких земель в оренду чи суборенду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0155380701 від 10.06.2024, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за лютий 2024 року.

Суд зазначає, що висновки про не підтвердження контролюючим органом окремих показників податкової звітності з від`ємним значенням податкового кредиту, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці відповідачем досліджених документів, наданих платником, а також даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 8637,22грн, що підтверджується платіжною інструкцією №612 від 25.07.2024.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 159, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» (45063, Волинська область, Ковельський район, село Любитів, вулиця Вокзальна, 9, код ЄДРПОУ 40215440) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 10 червня 2024 року №0155380701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» судові витрати у сумі 8637,22 грн (вісім тисяч шістсот тридцять сім грн 22 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк