ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7405/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (далі - ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2024 №UA205050/2024/000105/2.
В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 07.03.2024 між ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0703pl, відповідно до якого продавець зобов`язується продати товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.
Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.
29.04.2024 відповідно до інвойсу №7/04/2024 позивачу було поставлено автобус VAN HOOL T917 ACRON YE2917SS339D53229.
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту 15.05.2024 декларантом в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №24UA205050087051U3 та пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме: на основі ціни товару, скоригована на суму витрат на транспортування.
15.05.2024 декларанту надійшло повідомлення від митного органу, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України (далі МК України) в 10-ти денний термін необхідно надати додаткові документи.
У відповідності до частини восьмої статті 55 МК України ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» заявою від 03.06.2024 направило митному органу додаткові документи та пояснення.
Однак, незважаючи на наданий повний перелік документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею 15.05.2024 винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000105/2.
Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 89250 євро (МД від 29.11.2023 №UA205050/2023/074325).
Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів та в обґрунтування своїх вимог зазначає наступне.
Щодо твердження митного органу про те, що вартість товару згідно Інвойсу від 29.04.2024 №7/04/2024 (далі-Інвойс) не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 30.04.2024 №MRN24PL351020Е0353492, позивач вказує, що в експортній декларації від 30.04.2024 MRN24PL351020E0353492 зазначена статистична вартість (митна) товару, яка становить 153709.00 польських злотих, а не ціна товару. Ціна товару, що фактично сплачена, є ціна, зазначена у фактурі від 7/04/2024 від 29.04.2024 на рівні 35500,00 EUR. Статистична вартість товару в країні відправлення визначається відповідно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій AIS/IMPORT, AES/ECS2, NCTS2 версія 2.5. від 03.03.2023, Варшава. Підготовлено Митним департаментом Міністерства фінансів. Для митних цілей в Республіці Польща використовується середній курс євро, який затверджується Національним Банком Польщі на місяць і є відмінним від офіційного курсу Нацбанку Польщі. Курс євро на момент оформлення становив 4,32420. Даний курс підтверджується Kursy srednie do ustalania wartosci celnej (art. 53 ust. 1 lit. a) UKC), stosowane od 1.04.2024 r. do 30.04.2024 r. Tabela nr 057/A/NBP/2024 z dnia 2024-03-20,
Позивач зазначає, що товар поставлявся на умовах FCA Кіеісе Польща. В митній декларації країни відправлення MRN24PL351020E0353492 від 30.04.2024 статистична вартість товару скоригована на умовну суму витрат на транспортування до кордону Європейського Союзу, а саме на суму 200 польських злотих (kod 1STW(+)) відповідно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій AIS/IMPORT, AES/ECS2, NCTS2 версія 2.5. від 03.03.2023, Варшава. Підготовлено Митним департаментом Міністерства фінансів.
Статистична вартість використовується виключно лише в країні експорту і жодним чином не впливає на формування складових митної вартості в країні імпорту.
Також товариство зазначає, що конвертація валют, визначення статистичної вартості товару для митних цілей країни відправника здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС у відповідності до нормативних документів Євросоюзу, тому Волинська митниця не може вказувати на можливість неточностей з боку ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», а тим більше зазначати як критерій ризиковості для визначення митої вартості за першим методом за ціною контракту.
Щодо твердження митного органу про те, що декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат, то позивач покликається на те, що МК України не визначено перелік документів, які надаються на підтвердження витрат на транспортування. При цьому самостійно до митного оформлення надано калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024, на вимогу митного органу надано договір про надання послуг №29/04 від 29.04.2024 та акт прийому-передачі №29/04 від 13.05.2024 до договору про надання послуг №29/04 від 29.04.2024. Наданий договір підтверджує суму понесених витрат на транспортування.
Крім того, митний орган вказав, що калькуляція транспортних витрат містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню товару за маршрутом м.Кіеісе (Польща) - м/п Шегині (Україна) у розмірі 8120 грн (відстань вказана 290 км, що становить 28 грн за км) та за маршрутом м/п Шегині (Україна) - м.Луцьк (Україна) у розмірі 6440 гривень (відстань вказана 230 км, що становить 28 грн за км), то з огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України однакова з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару.
Щодо таких тверджень відповідача товариство зазначає, що розподіл транспортних витрат проведено відповідно до фактичних затрат, понесених ТОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ». Вартість дизельного пального знаходиться сьогодні практично в одному ціновому діапазоні що на території Польщі, що на території України. Різниця в якості пального є суттєвою, а відповідно і витрати є меншими, а тому заправка транспортного засобу пальним нами по максимуму здійснюється на території Польщі.
ТОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» не заперечує існування платних доріг на території Польщі, але транспортування по платних дорогах автобусу VAN HOOL - T917 ACRON№ YE2917SS339D53229 нe здійснювалось.
Позивач повідомляє, що коригування митної вартості згідно із оскаржуваним рішенням слугувало також підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000471 від 15.05.2024.
16.05.2024 декларантом подано митну декларацію 24UA205050018890U4, за якою імпортований автобус випущено у вільний обіг, внесено грошову гарантію в сумі: ПДВ 459014,58 грн.
Позивач вказує, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
На думку позивача, подані до митного органу документи з врахуванням наведених вище аргументів дають підстави визначити митну вартість товару, який ввезено на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за ціною, яка заявлена в декларації.
Натомість митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За таких умов позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000105/2 від 15.05.2024 необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам МК України і підлягає скасуванню.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.60).
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.56-64зворот) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» подано МД №24UA205050018710U0 від 15.05.2024 на товар: «Автобус туристичний, що був у використанні, марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником T917 ACRON (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; загальна к-сть місць, включаючи водія - 61; - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; - тип двигуна - дизель; - робочий об`єм циліндрів двигуна 12902см.куб.; - номер двигуна - невизначений; - потужність - 340kw; - колісна формула - 6x2; - календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 2010. Країна виробництва - (BE). Торгівельна марка «VAN HOOL» та перелік документів, визначених в графі 44 МД. Митну вартість з визначено за основним методом за ціною договору (контракту).
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- вартість товару згідно Інвойсу від 29.04.2024 №7/04/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 30.04.2024 №MRN24PL351020E0353492;
- декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат;
- дана калькуляція транспортних витрат містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню товару за маршрутом м.Kielce (Польща) м/п Шегині (Україна) у розмірі 8120 грн (відстань вказана 290 км, що становить 28 грн за км) та за маршрутом м/п Шегині (Україна) м. Луцьк (Україна) у розмірі 6440 гривень (відстань вказана 230 км, що становить 28 грн за км). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України однакова з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару.
У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.
Звертає увагу суду що, по поданій декларантом МД від 15.05.2024 №24UA205050018710U0 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.
Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що зазначено в заяві від 15.05.2024 б/н.
Таким чином, декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.
Так, як позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (МД від 29.11.2023 №UA205050/2023/074325). Рівень митної вартості становить 89250 євро.
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить митна декларація №24UA205050018890U4 від 16.05.2024 .
ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» відповідно до частини восьмої статті 55 МК України звернулось до митниці з заявою від 03.06.2024 про надання додаткових документів на підтвердження заявленого рівня митної вартості, однак Волинська митниця у відповідь повідомила, що рішення про коригування митної вартості від 15.05.2024 №UA205050/2024/000105/2 не підлягає скасуванню.
З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості від 15.05.2024 №UA205050/2024/000105/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам позовної заяви, та додатково наголосив, що у фактурі 7/04/2024 від 29.04.2024 зазначено ціна товару 35500,00 EUR, в експортній декларації 30.04.2024 №MRN24PL351020E0353492 зазначена статистична вартість (митна) товару 153709,00 польських злотих, а не ціна товару. Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару. Відповідно до ч.8 ст. 55 МК України заявами від 03.06.2024 та від 05.07.2024 надано митному органу додаткові документи та пояснення для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються (а.с.117-127).
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
07.03.2024 між позивачем ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0703pl (а.с.15-19), за умовами якого продавець зобов`язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.
Згідно із пунктом 2 вказаного контракту ціна контракту встановлюється в Евро. Валютою платежу за цим контрактом є Евро. Загальна суму контракту становить 500000 Евро.
Нормами пункту 3 контракту (з урахуванням доповнення до контракту №1 від 17.04.2024 (а.с.22-23)) визначено, що умови поставки обговорюються додатково у специфікаціях. У день відвантаження продавець сповіщає про це покупця. У день отримання товару покупець сповіщає про це продавця. Товар супроводжується наступними документами: технічною документацією на транспортний засіб, технічним паспортом на транспортний засіб, комерційним інвойсом та іншими документами за запитом покупця.
Відповідно до пункту 5 контракту оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації. Усі банківські накладні витрати в країні покупця несе покупець, усі інші банківські витрати несе продавець.
Товари, поставлені за контрактом, вважаються зданими продавцем і прийнятими покупцем після передачі свідоцтва транспортного засобу та документів на нього представнику покупця (пункт 6 контракту з урахуванням доповнення до контракту №1 від 17.04.2024).
29.04.2024 між ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) укладено специфікацію №5 до зовнішньоекономічного контракту №0703р1 від 07.03.2024. За умовами специфікації SETTE Group Sp.z.o.o зобов`язалось поставити товар автобус VAN HOOL YE2917SS339D53229. Ціна транспортного засобу становить 35500 Евро. Умови поставки FCA Kielce, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. Форма оплати післяоплата, відстрочка платежу до 29.07.2024 (а.с.20-21).
Відповідно до інвойсу (фактури) від 29.04.2024 №7/04/2024 продавець поставив позивачу товар автобус VAN HOOL T917 ACRON, шасі № НОМЕР_1 , вартістю 35500,00 EUR. Специфікація №5 від 29.04.2024 (а.с.24, переклад а.с.25).
З метою митного оформлення імпортованого товару 15.05.2024 декларант ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205050018710U0 (а.с.30-31,74) на товар: «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL; модель згідно з довідником T917 ACRON; (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; загальна кількість місць, включаючи водія - 61; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна 12902 см.куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 340kw; колісна формула - 6x2; календарний рік виготовлення 2010; модельний рік виготовлення - 2010; дата першої реєстрації - 24.08.2013. Країна виробництва - (BE). Торгівельна марка «VAN HOOL» (графа 31 МД). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 35500,00 EUR.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.03.2024 №0703pl, інвойс від 29.04.2024 №7/04/2024, експортну митну декларацію країни відправлення від 30.04.2024 №MRN24PL351020E0353492, калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024, висновок експерта від 13.05.2024 №921, свідоцтво то реєстрацію транспортного засобу від 30.04.2024 №РС/ААК6565582, сертифікат з перевезення (походження) товару від 30.04.2024 №PL/MF/AT0076441, доповнення до договору від 17.04.2024 №1, специфікація від 29.04.2024 №5, фото транспортного засобу (а.с.15-29, 86-92зворот, 93зворот).
15.05.2024 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.94).
У відповідь на запит відповідача декларант у заяві від 15.05.2024 повідомив, що додаткові документи для підтвердження заявленої вартості надаватися не будуть (а.с.93).
15.05.2024 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000105/2 (а.с.34-35, 72) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.05.2024 №UA205050/2024/000471 (а.с.36-37,73), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- вартість товару згідно Інвойсу від 29.04.2024 №7/04/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 30.04.2024 №MRN24PL351020E0353492;
- декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Окрім того, дана калькуляція транспортних витрат містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню товару за маршрутом м. Кіеісе (Польща) - м/п Шегині (Україна) у розмірі 8120 грн (відстань вказана 290 км, що становить 28 грн., за км.) та за маршрутом м/п Шегині (Україна) - м. Луцьк (Україна) у розмірі 6440 гривень (відстань вказана 230 км, що становить 28 грн за км). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України однакова з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару.
У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.
Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що зазначено в заяві від 15.05.2024 року б/н.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта,- митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 89250 Евро (МД від 29.11.2023 №UA205050/2023/074325).
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації від 15.05.2024 №24UA205050018890U4 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.32-33, 95зворот-96).
03.06.2024 на підставі пункту 8 статті 55 МК України позивач звернувся до відповідача із листом, в якому просив прийняти рішення про визнання митної вартості у відповідності до пункту 9 статті 55 МК України за ціною договору (контракту) (а.с.39-42) та додатково надав наступні документи: платіжну інструкцію в іноземній валюті від 03.06.2024 №13 (копію); Kursy srednie do ustalania wartosci celnej (art. 53ust. 1 lit. a) UKC), stosowane od 1.04.2024 r. do 30.04.2024 r. Tabela nr 057/A/NBP/2024 z dnia 2024-03-20; лист SETTE Group Sp.z.o.o (а.с.27, 43-46).
За результатами розгляду вказаної заяви Волинська митниця листом від 18.06.2024 №7.3-2/15-02/14/6768 повідомила, що рішення про коригування митної вартості від 15.05.2024 №UA205050/2024/000105/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог законодавства та не підлягає скасуванню (а.с.129-132).
Товариство звернулося до відповідача з доповненням до листа від 03.06.2024, в якому просило прийняти рішення про визнання митної вартості у відповідності до пункту 9 статті 55 МК України за ціною договору (контракту) (а.с.133) та додатково надало наступні документи: договір про надання послуг від 29.04.2014 та акт прийому-передачі від 13.05.2024 №29/04 до договору про надання послуг №29/04 від 29.04.2024.
Відповідач листом від 18.07.2024 №7.3-2/15-02/14/8036 повідомив, що рішення про коригування митної вартості від 15.05.2024 №UA205050/2024/000105/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог законодавства та не підлягає скасуванню (а.с.134-135).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу (автобуса) за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.03.2024 №0703pl, інвойс від 29.04.2024 №7/04/2024, експортну митну декларацію країни відправлення від 30.04.2024 №MRN24PL351020E0353492, калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024, висновок експерта від 13.05.2024 №921, свідоцтво то реєстрацію транспортного засобу від 30.04.2024 №РС/ААК6565582, сертифікат з перевезення (походження) товару від 30.04.2024 №PL/MF/AT0076441, доповнення до договору від 17.04.2024 №1, специфікація від 29.04.2024 №5, фото транспортного засобу (а.с.15-29, 86-92зворот, 93зворот).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 07.03.2024 №0703pl, укладеним між ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) визначено предмет ціна контракту, умови поставки, оплати, здачі і приймання товару (а.с.15-19). При цьому специфікацією від 29.04.2024 №5 також визначено суму товару, форму оплати (а.с.20-21).
Згідно із пунктом 2 вказаного контракту ціна контракту встановлюється в Евро. Валютою платежу за цим контрактом є Евро. Загальна суму контракту становить 500000 Евро. Ціна транпортного засобу засобу становить 35500 Евро (п.1 Специфікації від 29.04.2024 №5 (а.с.20-21)).
Відповідно до інвойсу (фактури) від 29.04.2024 №7/04/2024 продавець поставив позивачу товар автобус Vanhool T917 ACRON, шасі № НОМЕР_1 вартістю 35500,00 Евро (а.с.24, переклад а.с.25). Форма оплати післяоплата, відстрочка платежу до 29.07.2024. Умови поставки FCA Kielce, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року (п.1 Специфікації від 29.04.2024 №5 (а.с.20-21)).
Ціна товару в інвойсі (фактурі) від 29.04.2024 №7/04/2024 (35500,00 Евро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050018710U0 від 15.05.2024 (графа 22) (а.с.30-31, 74).
03.06.2024 позивачем на рахунок нерезидента SETTE Group Sp.z.o.o перераховано суму 35500,00 Евро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 03.06.2024 №13 (а.с.27).
За змістом платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №0703pl від 07.03.2024, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до вказаного контракту, тобто оплата здійснювалась за 1 транспортний засіб.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що вартість товару згідно Інвойсу від 29.04.2024 №7/04/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 30.04.2024 №MRN24PL351020E0353492.
Щодо зазначеної розбіжності, то суд зауважує, що в експортній декларації зазначається статистична вартість товару, така декларація заповнюється за правилами країни відправлення.
Суд також зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
В оскаржуваному рішенні також зазначено, що декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Окрім того, дана калькуляція транспортних витрат містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню товару за маршрутом м.Кіеісе (Польща) - м/п Шегині (Україна) у розмірі 8120 грн (відстань вказана 290 км, що становить 28 грн., за км.) та за маршрутом м/п Шегині (Україна) - м. Луцьк (Україна) у розмірі 6440 гривень (відстань вказана 230 км, що становить 28 грн за км).
Так, суд враховує, що на вимогу митного органу надано договір про надання послуг №29/04 від 29.04.2024 та акт прийому-передачі №29/04 від 13.05.2024 до договору про надання послуг №29/04 від 29.04.2024, якими підтверджується надання ОСОБА_1 послуг позивачу з транспортування автобуса та їх вартість до кордону в сумі 8120,00 грн та по території України 6440,00 грн (а.с.47-50).
При цьому, в калькуляції, наданій позивачем до митного оформлення (а.с.26), вказано, що розмір тарифної ставки на перевезення за 1 км маршруту становить 28 грн. Загальна сума транспортних витрат по доставці товару вказана 14560 грн, з них до митного кордону України - 8120 грн (290 км), по митній території України 6440 грн (230 км).
Суд зауважує, що в калькуляції зазначено всі дані відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зокрема відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Розподіл транспортних витрат проведено відповідно до фактичних затрат, понесених ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙДІНТЕРНЕШНЛ» та підтверджених безпосереднім виконавцем договору про транспортування в акті прийому-передачі №29/04 від 13.05.2024.
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Судом встановлено, що визначена у МД №24UA205050018710U0 від 15.05.2024 митна вартість товару у розмірі 15329298,55 грн включає вартість товару 1521178,55 грн (еквівалентно 35500,00 Евро) і вартість витрат на транспортування до кордону України в розмірі 8120,00 грн.
За обставин цієї справи, декларант поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику ОСОБА_1 до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації №24UA205050018710U0 від 15.05.2024).
Митна вартість охоплює транспортні витрати лише до ввезення, вартість транспортування до кордону включена у ціну товару. Витрати після ввезення не включаються до митної вартості.
Слід зазначити, що Митним кодексом не визначені вимоги до форми та змісту документів, що підтверджують витрати на транспортування.
При цьому, доводи митного органу про те, що вартість перевезення товару за межами митної території України однакова з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару, є безпідставним припущенням.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, декларанту митним органом було запропоновано надати в 10-денний термін такі документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та за бажанням декларанта інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Що стосується вимоги про надання платіжних документів, то за умовами специфікації №5 від 29.04.2024 (а.с.20-21) передбачено відтермінування оплати за товар до 29.07.2024, отже такі документи не могли бути подані позивачем. Разом з тим, суд враховує, що 03.06.2024, при здійсненні оплати за товар, позивач надав митниці платіжну інструкцію в іноземній валюті від 03.06.2024 №13, у якій у призначенні платежу є посилання на контракт №0703pl від 07.03.2024, що підтверджує вартість товару (а.с.39-42).
Суд наголошує, що вимога митного органу про надання інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
З урахуванням наведеного суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.
При цьому витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є специфікація до зовнішньоекономічного контракту, рахунок-фактура (інвойс), платіжні документи про оплату товару, які узгоджуються між собою та були подані разом із митною декларацією.
Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.
Суд повторює, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі, який згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, що підтверджує митну вартість товару.
Також вартість транспортування до кордону включена у ціну товару, на підтвердження чого митному органу були надані підтверджуючі документи.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.
При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 15.05.2024 №UA205050/2024/000105/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 6885,22 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 06.06.2024 №98 (а.с.15).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2024 №UA205050/2024/000105/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» судовий збір в сумі 6885,22 грн (шість тисяч вісімсот вісімдесят п`ять гривень 22 копійки).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код 43486193);
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122352679 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні