Рішення
від 10.10.2024 по справі 140/6471/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6471/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Константа-М" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до Приватного підприємства "Константа-М" (далі ПП "Константа-М") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 52280,55 грн та пені в сумі 1400,97 грн, а всього 53681,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог частини першої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ), відповідач у 2023 році не забезпечив норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особи. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 52280,55 грн, яка відповідачем у добровільному порядку сплачена не була. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 1400,97 грн, яку позивач просить стягнути із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що у 2023 році у ПП "Константа-М" була працевлаштована 1 особа з інвалідністю ( ОСОБА_1 ). При цьому відповідач у звітності за ІІ-ІV квартали 2023 рокудопустив помилку щодо незазначення такого працевлаштованого працівника як особа з інвалідністю (за I квартал 2023 року у звітності відображено працевлаштування особи з інвалідністю). З урахуванням наведеного зазначає, що він у 2023 році забезпечив виконання нормативуробочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особа, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), наданого Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, середньооблікова кількість штатних працівників ПП "Константа-М" у 2023 році становила 29 працівників, а осіб з інвалідністю у вказаний період 0 (а.с. 8).

Згідно із розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, та розрахунком позову, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для ПП "Константа-М" становить одне робоче місце, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання вказаного нормативу 52280,55 грн, з врахуванням середньорічної заробітної плати в розмірі 52280,55 грн, пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій (67 днів) 1400,97 грн.(а.с. 4, 6)

Згідно з квитанцією від 07.03.2024, позивач надіслав відповідачу розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (а.с. 7).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частинами першою, другою статті 18 Закону №875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ (в редакції до 06.11.2022) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю від 18.10.2022 № 2682-IX (чинний з 06.11.2022) частину третю статті 18 Закону №875-ХІІ викладено в новій редакції: Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875-ХІІ).

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

При вирішенні спору суд також бере до уваги те, що питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі Інструкція № 286), дія якої згідно із пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 3.2 та підпунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5 Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

З матеріалів справи вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ПП "Константа-М" у 2023 році становила 29 осіб (згідно із витягом з централізованого банку даних з проблем інвалідності, наданого Пенсійним фондом України) (а.с. 8), тому згідно із частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ останній у 2023 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце.

За тими ж відомостями витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності, наданого Пенсійним фондом України, кількість працевлаштованих у ПП "Константа-М" осіб з інвалідністю за звітний період 2023 року становила 0 осіб (а. с.8).

Водночас, суд бере до уваги пояснення відповідача про те, що у 2023 році у ПП "Константа-М" був працевлаштований 1 працівник з інвалідністю ( ОСОБА_1 ), на підтвердження чого до матеріалів справи долучено:

- копію наказу ПП "Константа-М" від 04.08.2015 №9, згідно з яким ОСОБА_1 призначено на роботу комірником ПП "Константа-М" (а.с. 68);

- копію трудової книжки серії НОМЕР_1 (записами №№21-22 якої підтверджено, що ОСОБА_1 з 04.08.2015 по 15.11.2023 працювала на посаді комірника ПП "Константа-М" (а.с. 73));

- копію довідки до акта МСЕК серії ААБ №691039 (при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності до 01.08.2022 (а.с. 74);

копію довідки до акта МСЕК серії ААГ №048671 (при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності до 01.09.2024 (а.с. 63).

З податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І-IV квартали 2023 року ПП "Константа-М", в графі № 101 вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників за вказані періоди становить: за І квартал за 2023 року39/39/40, в тому числі, в графі 102 відображено 1 працівник, якому відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність; за ІІ-ІV квартали 2023 року, в графі № 101 відображена середньооблікова кількість штатних працівників, водночас в графі 102 «працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність» відображено 0 працівників. Однак, як слідує з додатків № 1 до вказаних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ-ІV квартали 2023 року ОСОБА_1 , якій встановлена інвалідність, щомісяця нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, що свідчить про її зайнятість у ПП "Константа-М".

Вказане, на думку суду, свідчить про допущення механічної помилки відповідачем при подачі звітності за ІІ-ІV квартал 2023 року щодо зазначення працівника ОСОБА_1 як найманого працівника без інвалідності.

Та обставина, що при поданні відповідачем у ІІ-ІV кварталі 2023 року звітів за формоюПодатковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску(далі - податковий розрахунок) у відомостях щодо ОСОБА_1 не було зазначено про її статус особи з інвалідністю, не змінює того факту, що особа з інвалідністю фактично перебувала у трудових відносинах з відповідачем.

Також суд враховує зміст листа Мінсоцполітики від 27.01.2009 №1/6-30/06, у якому акцентована увага на тому, що норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо особа з інвалідністю пропрацювала на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівника відповідатимуть цим шести місяцям звітного року згідно частиною другою пункту 3.2 2 Інструкції № 286.

Таким чином, з урахуванням поданих відповідачем податкових розрахунків, у січні-грудні 2023 року (І-ІV квартал 2023 року) у ПП "Константа-М" працювала особа з інвалідністю ОСОБА_1 , що свідчить про виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце.

Отже, наданими відповідачем доказами підтверджено відповідність середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам у 2023 році (на одне робоче місце фактично працевлаштовано особу з інвалідністю), що виключає можливість застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки ПП "Константа-М" фактично виконало вимоги Закону № 875-ХІІ щодо дотримання у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце, тому в діях відповідача відсутній склад правопорушення та до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році згідно із частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ, в зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Константа-М" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Олімпійська, будинок 3А, код ЄДРПОУ 13369882).

Відповідач: Приватне підприємство "Константа-М" (44501, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. 1-го Грудня, 9, код ЄДРПОУ 31820131).

Суддя Т.М. Димарчук

СудВолинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122352771
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них

Судовий реєстр по справі —140/6471/24

Рішення від 10.10.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Димарчук Тетяна Миколаївна

Ухвала від 09.07.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Димарчук Тетяна Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні