Рішення

від 09.10.2024 по справі 140/6829/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6829/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі ТзОВ «ЛРЗ «Мотор», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 495 406,19 грн, що підлягає поверненню з бюджету на розрахунковий рахунок у банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор»; зобов`язання підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» надміру сплачених грошових коштів по податку на додану вартість у розмірі 495 406,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних електронного кабінету платника податків ТзОВ «ЛРЗ «Мотор», станом на дату подання позовної заяви обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 495406,19 грн. На звернення позивача щодо повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, ГУ ДПС у Волинській області було відмовлено у задоволенні вказаної заяви, у зв`язку з тим, що протягом 2017-2024 років платником не здійснювались перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Крім того, відповідач повідомив про ненадання разом із заявою про повернення коштів оригіналу або копії платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету. Позивач не погоджується з відповіддю ГУ ДПС у Волинській області щодо відмови у поверненні надміру сплачених грошових коштів, оскільки переплата в сумі 495406,19 грн виникла після відображення в інтегрованій картці платника податків суми зменшення податкових зобов`язань визначених податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2018 №000137481, донарахування по яким були погашені за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування в сумі 16836679,40 грн. У той же час, відповідач у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення помилкового та /або надміру сплачених сум з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Разом з тим, ГУ ДПС у Волинській області не було вчинено вищевказані дії, а натомість складений лист, яким заява про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань залишена без виконання.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а.с.74).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.77-81). В обґрунтування цієї позиції вказав, що дія Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 (далі Порядок №787) не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Більше того, ТзОВ «ЛРЗ «Мотор» разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету не було додано оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету. Також відповідач вказує, що позивачем було пропущено строк для звернення до контролюючого органу з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, оскільки сума ПДВ включена до інтегрованої картки платника податків у розмірі 495406,16 грн виникла 01.07.2021, у зв`язку з тим, що на виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018 в сумі 495406,19 грн виключено з інтегрованої картки платника з ПДВ ДП «ЛРЗ «Мотор». ТзОВ «ЛРЗ «Мотор»15.04.2024 було подано заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, а тому строк, передбачений для звернення до контролюючого органу з відповідною заявою вийшов 12.01.2024. Крім того, відповідач вказує, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, оскільки фактично за результатами розгляду контролюючим органом заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань було прийнято рішення 26.09.2023, а тому строк звернення до суду закінчився 26.03.2024.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив (а.с.86-88) представник позивача вказав, що сплату податкових зобов`язань у сумі 495406,19 грн здійснено в автоматичному режимі шляхом зарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Дану сплату відображено саме контролюючим органом, який і володіє інформацією щодо платіжного документу чи іншого документу згідно якого органом казначейства було здійснено перерахування з Державного бюджету. Після рознесення контролюючим органом в інтегрованій картці платника постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18, шляхом виключення податкового повідомлення-рішення, кошти в сумі 492406,19 грн відобразилися в картці по податку на додану вартість ТзОВ «ЛРЗ «Мотор» як переплата, а не як сума, яка підлягає відшкодуванню. Відтак, дана сума перейшла із статусу невідшкодованого податку на додану вартість у статус переплати, а тому посилання відповідача на те, дія Порядку №787 не поширюється на дані правовідносини є безпідставними. Щодо строків подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань позивач вказує, що дану заяву було подано з дотриманням строку, оскільки строк подачі заяви закінчувався 31.06.2024. Крім того, позивач вважає, що останнім було дотримано строки звернення до суду з даним позовом, оскільки ТзОВ «ЛРЗ «Мотор» не погоджується з відповіддю ГУ ДПС у Волинській області від 07.05.2024 щодо відмови у поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №803/1199/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС у ненадані висновку про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 836 679,40 грн по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор»; зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 16 836 679,40 грн по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.33-36, 42-45).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №803/1199/17 змінено спосіб і порядок виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №803/1199/17, встановивши належним способом виконання судового рішення наступний - стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16 836 679,40 грн (а.с.67-70).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №0340/1814/18 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0001374812 та №0001364812 від 14.02.2018; в задоволені решти позовних вимог відмовлено (а.с.46-53).

Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 0340/1814/18 скасовано в частині задоволених позовних вимог Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0001374812 та №0001364812 від 14.02.2018 та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині; в решті рішення суду залишено без змін (а.с.28-32).

У той же час, постановою Верховного Суду від 13.05.2021 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 скасовано й залишено в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року (а.с.37-41).

22.08.2023 ТзОВ «ЛРЗ «Мотор» звернулося в ГУ ДПС у Волинській області з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 495406,19 грн (а.с.21-22).

Листом від 26.09.2023 №13962/6/03-20-04-04-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про відсутність підстав для повернення переплати в сумі 495406,19 грн, оскільки протягом 2017-2023 років платником не здійснювалися перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість (а.с.25).

06.10.2023 позивач звернувся до відповідача і запитом, у якому просив повідомити про підстави невідшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 501018,19 грн після прийняття постанови Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 13.05.2021 (а.с.17-18).

Листом віл 12.10.2023 №60/ЗПІ/03-20-04-04-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що належним розпорядником запитуваної інформації є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Крім того, повідомило, що станом на 12.10.2023 за даними інтегрованої картки платника ТзОВ «ЛРЗ «Мотор» по коду класифікації доходів бюджету 14010100 наявна переплата в розмірі 495406,19 грн (а.с.23).

Листом від 18.10.2023 №10/ЗПІ/33-00 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило позивача, що Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надіслало до Офісу великих платників податків ДПС копії виконавчого листа №312 Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі №803/1199/17 та ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 №803/1199/17 про стягнення з Державного бюджету України на користь ДП «ЛРЗ «Мотор» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16836679,40 грн. Львівське управління Офісу великих платників податків ДПС надало Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві погоджені ДП «ЛРЗ «Мотор» довідки про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітні періоди січень, березень, квітень 2015 року на загальну суму 16335644,29 грн. При цьому, в довідці про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за січень 2015 року зазначено, що із суми в розмірі 9854677,40 грн, фактично відшкодовано у рахунок сплати поточних податкових зобов`язань з ПДВ 501035,11 грн. Зокрема, 495406,19 грн в рахунок сплати штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018, поновлених в інтегрованій картці платника з ПДВ 23.01.2020 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №0340/1814/18. Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві виконало виконавчий лист №312 та стягнуло 04.11.2020 з Державного бюджету України на користь ДП «ЛРЗ «Мотор» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16335644,29 грн. Таким чином, станом на 04.11.2020 невідшкодований залишок сум ПДВ по деклараціях за січень, березень та квітень 2015 року відсутній. На виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018 в сумі 495406,19 грн виключено з інтегрованої картки платника з ПДВ ДП «ЛРЗ «Мотор» 01.07.2021. Внаслідок цього, в інтегрованій картці платника з ПДВ з 01.07.2021 відновився невідшкодований залишок ПДВ в сумі 495406,19 грн по декларації за січень 2015 року. Невідшкодований залишок підлягає внесенню до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Однак, на сьогоднішній день механізм відшкодування сум податку на додану вартість, які підлягають внесенню до Тимчасового реєстру бюджетного відшкодування відсутній (а.с.27).

15.04.2024 ТзОВ «ЛРЗ «Мотор» повторно звернулося в ГУ ДПС у Волинській області з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 495 406,19 грн (а.с.19-20).

Листом від 07.05.2024 №6923/6/03-20-04-08-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило ТзОВ «ЛРЗ «Мотор» про відсутність підстав для повернення переплати в сумі 495 406,19 грн, оскільки протягом 2017-2024 років платником не здійснювалися перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Крім того, вказано, що разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету не подано оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету (а.с.24).

Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені статтею 43 ПК України.

Так, вказаною статтею передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджений наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі Порядок №787).

Порядок №787 визначає процедури, зокрема, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Згідно з пунктом 3 та пунктом 5 Порядку №787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.

Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Відповідно до пункту 13 Порядку №787 Головні управління Казначейства, Казначейство здійснюють процедури з повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, у такому порядку:

1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями головні управління Казначейства, Казначейство протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви або подання (висновку, повідомлення) перераховують кошти на рахунок отримувача одноразово на загальну суму або частковими сумами;

2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення (перерахування) коштів з бюджету або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, головні управління Казначейства не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня отримання заяви або подання (висновку, повідомлення) надсилають звернення для підкріплення коштами цих рахунків: за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства; за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів; за частиною платежу, що перерахована до відповідного фонду загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, - до відповідного органу цього фонду;

3) у разі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету в іноземній валюті, Казначейство протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви або подання (висновку) надає до банку платіжну інструкцію на повернення коштів та копії відповідних документів (заяви, подання (висновку), судового рішення тощо), необхідних для здійснення валютного нагляду.

Механізм інформаційного обміну між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок визначає Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 №60 (далі Порядок №60).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №60 визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (пункт 2 Розділу ІІІ Порядку №60).

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством передбачено право платника податків на повернення надміру сплачених сум податкових зобов`язань та порядок реалізації такого права шляхом звернення з відповідною заявою до контролюючого органу.

Водночас зазначеному праву платника кореспондує обов`язок податкового органу скласти і подати до органів Казначейства висновок про повернення заявнику відповідної суми переплати.

При цьому, обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Відтак, у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, орган державної податкової служби зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених сум з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як було встановлено судом, на виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018 в сумі 495 406,19 грн виключено з інтегрованої картки платника з ПДВ ДП «ЛРЗ «Мотор» 01.07.2021. Внаслідок цього, в інтегрованій картці платника з ПДВ з 01.07.2021 відновився невідшкодований залишок ПДВ в сумі 495 406,19 грн по декларації за січень 2015 року.

Відповідач не заперечує, що станом на день звернення до суду за даними інтегрованої картки ТзОВ «ЛРЗ «Мотор» по коду класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) наявна переплата у розмірі 495406,19 грн.

Позивачем на виконання вимог статті 43 ПК України було у строк 1095 днів подано відповідні заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, однак висновку про повернення відповідних сум складено не було.

При цьому, позивач дотримався вимог вищенаведених приписів щодо порядку звернення із заявою про повернення йому відповідної суми переплати податку.

Однак, ГУ ДПС у Волинській області не підготувало висновок про повернення відповідних сум з відповідного бюджету та не подало його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У свою чергу, податковий борг у позивача відсутній, зокрема не існував станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а контролюючий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові казначейства, суд приходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладений на нього статтею 43 ПК України обов`язок, діяв не на підставі та не у спосіб, визначених чинним законодавством України, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на додану вартість.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

Як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Такий баланс не досягнутий, якщо особа чи особи у справі мали нести індивідуальні або додаткові обов`язки (див., серед багатьох інших органів влади, «Колишній король Греції та інші проти Греції» [GC], заяви №25701/94, §§79 і 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Суд наголошує про необхідності дотримання контролюючим органом принципу юридичної визначеності, який згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (рішення по справі Yvonne van Duin v. Home Office) означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справа «Лелас проти Хорватії», від 20.05.2010 року, і справа «Тошкуце та інші проти Румунії», від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онерїлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Левас проти Хорватії»).

Суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до заявника. Правова процедура повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Таким чином, відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо пропуску 1095 днів для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, оскільки як з відзиву на позовну заяву, так і з листа Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.10.2023 №10/ЗПІ/33-00 вбачається, що сума податку на додану вартість включена до інтегрованої картки платника у розмірі 495406,19 грн виникла 01.07.2021 у зв`язку з тим, що на виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018 в сумі 495406,19 грн виключено з інтегрованої картки платника з податку на додану вартість ДП «ЛРЗ «Мотор». Відтак, надміру сплачені грошові зобов`язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 495406,19 грн виникли лише з 01.07.2021. У той же час, із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань позивач звернувся 15.04.2024, тобто з дотримання строку, встановленого у 1095 днів для звернення з відповідною заявою.

Також суд вважає безпідставними твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань позивач звернувся 15.04.2024. Однак, листом від 07.05.2024 №6923/6/03-20-04-0806 ГУ ДПС у Волинській області повідомило про відсутність підстав для повернення переплати по податку на додану вартість, що в свою чергу й послугувало в подальшому підставою для звернення до суду з даним позовом. Відтак, позивачем дотримано шестимісячний строк звернення до суду.

При цьому твердження контролюючого органу про ненадання позивачем платіжних документів є необґрунтованим, адже відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №60, вони можуть подаватися платником податків за бажанням. Більше того, контролюючому органу достеменно відомо, що в даному випадку сума переплати виникла у зв`язку з виконанням постанови Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18, внаслідок чого штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0001374812 було виключено з інтегрованої картки платника з податку на додану вартість позивача, а тому не зрозуміло, який саме платіжний документ слід було надати позивачу при поданні заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

Крім того, судом враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжною інструкцією від 19.06.2024 №28244 за подання адміністративного позову у даній справі позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с.7).

Відтак, оскільки цим рішенням позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Волинській області щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 495406,19 грн на розрахунковий рахунок у банку, за заявою від 15.04.2024.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 495 406,19 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 3, код ЄДРПОУ 08029701).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).

Суддя Т.М. Димарчук