Рішення

від 11.10.2024 по справі 140/5574/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5574/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМА ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮМА ТРЕЙД» (далі ТОВ «ЮМА ТРЕЙД», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0016610707 від 29.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЮМА ТРЕЙД», за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2024 № 21153/07-07/42201712. Згідно акту перевірки податковим органом зроблено висновок, що перевіркою встановлено порушення:

- п.3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»;

- п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5,

- п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), в частині порушення строків надходження товару в сумі 23153,83 євро у періоді з 23.07.2023 по 25.08.2023, в сумі 23892,29 євро у періоді з 23.07.2023 по 11.09.2023, на суму 1814,07 євро у періоді з 23.07.2023 по 27.10.2023; в частині порушення строків надходження товару в сумі 22 885,93 євро у періоді з 06.08.2023 по 27.10.2023), на суму 24 700,00 євро у періоді з 06.08.2023 по 04.11.2023, на суму 3 520,07 євро у періоді з 06.08.2023 по 06.11.2023 по контракту №21092022 від 21.09.2022, укладеному ТОВ «Юма Трейд» із нерезидентом TEHENERGOIMPEX OU Code 11086619 (AIANDI str,24, VIIMSI 74001, ESTONIA).

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення, що висновок акту перевірки ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог, викладених в запереченні, немає.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення- рішення №0016610707 від 29.01.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 805118,31 грн.

Позивач не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України, проте рішенням ДПС України № 10553/6/99-00-06-01-02-06 від 12.04.2024 про результати розгляду скарги у її задоволенні відмовлено.

Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.01.2024 № 0016610707 незаконним та таким, що підлягає скасування, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Звертає увагу суду на той факт, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0016610707 від 29.01.2024 відповідачем не додано розрахунок штрафних санкцій, не зважаючи на той факт, що в самому рішенні міститься посилання на його наявність і на те, що він додається. ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» складено відповідний акт відсутності вкладень у конверті та направлено ГУ ДПС у Волинській області.

Також, зауважує, що відповідно до даних ЄДРПОУ уповноваженою особою ГУ ДПС у Волинській області є ОСОБА_1 - Виконуючий обов`язки начальника, керівник. Проте, податкове повідомлення-рішення № 0016610707 від 29.01.2024 підписано виконуючим обов`язки заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Оксана Левчук, при чому не надано жодних повноважень такої особи на підпис податкових повідомлень-рішень всупереч Порядку № 1204, що є порушенням п.1 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Крім того зазначає, що у висновках акту міститься посилання на порушення ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» п. 21 розділу ІІ положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5. Проте, вважає це абсолютно неправомірно, оскільки згідно даного пункту граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Відтак, ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» не порушило даної норми.

З наведених підстав та враховуючи явний формалізм контролюючого органу, який допущено під час складання акту перевірки, висновку акту не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення тому просить позов задовольнити та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0016610707 від 29.01.2024.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.46).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав та просила відмовити в їх задоволенні(а.с.52-58).

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що дані документальної позапланової виїзної перевірки свідчать про порушення ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» п.3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»; п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5; п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), в частині порушення строків надходження товару в сумі 23153,83 євро у періоді з 23.07.2023 по 25.08.2023, в сумі 23892,29 євро у періоді з 23.07.2023 по 11.09.2023, на суму 1814,07 євро у періоді з 23.07.2023 по 27.10.2023; в частині порушення строків надходження товару в сумі 22 885,93 євро у періоді з 06.08.2023 по 27.10.2023), на суму 24 700,00 євро у періоді з 06.08.2023 по 04.11.2023, на суму 3 520,07 євро у періоді з 06.08.2023 по 06.11.2023 по контракту №21092022 від 21.09.2022, укладеному ТОВ «Юма Трейд» із нерезидентом TEHENERGOIMPEX OU Code 11086619 (AIANDI str,24, VIIMSI 74001, ESTONIA), а тому ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення №0016610707 від 29.01.2024.

Зауважує, що що допущення у податковому повідомленні-рішенні технічних помилок/ описок та надсилання податковим органом податкового повідомлення-рішення без розрахунку податкового зобов`язання не впливає на обов`язок особи сплачувати встановлені податковим законодавством податки та збори.

З приводу тверджень позивача про те, що податкове повідомлення-рішення № 0016610707 від 29.01.2024 року підписано виконуючим обов`язки заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Оксана Левчук, при чому не надано жодних повноважень такої особи на підпис податкових повідомлень-рішень всупереч Порядку № 1204, що є порушенням п.1 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків зазначає наступне.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відповідно до п. п.58.2 ст. 58 ПКУ Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 1 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкові повідомлення-рішення за формами «Ф» та «МПЗФ» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов`язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення було підписано в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Оксаною Левчук відповідно до наказу ДПС України №30-о від 11.01.2023 року «Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_2 » та п. 86.8 ст. 86 ПК України. Таким чином, дане податкове повідомлення-рішення було підписано уповноваженою на те посадового особою ГУ ДПС у Волинській області.

Крім того, ГУ ДПС у Волинській області звертає увагу Суду на помилковість доводів позивача що початок строку перебігу заборгованості мав би початись з наступного робочого дня (24.07.2023 року, 07.08.2023 року відповідно), з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, згідно п. 21 розділу II. «Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019.

День виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з імпорту, згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою правління НБУ №7 від 02.01.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, згідно п. 21 розділу II. «Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019.

Пунктом 14.2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

У розумінні вимог Закону №2473 та приписів Положення № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів обчислюються саме у календарних днях.

Відповідно до чинного законодавства, яке регулює оспорювані правовідносини, перенесення граничного календарного дня за експортно-імпортними операціями, якщо він припадає на вихідний або святковий день, - не здійснюється.

Враховуючи вищезазначене, зазначає що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак підстави для задоволення позовних ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» відсутні.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення по суті справи, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Волинській області відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 69.2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України №2755-VI від 2 грудня 2010 року, на підставі наказу від 29.11.2023 №2597-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» за період з 21.09.2022 по 30.11.2023 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

За результатами проведення перевірки складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» від 13.12.2023 №21153/07-07/42201712 (а.с.6-9), яким встановлено наступні порушення:

- п.3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»;

- п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5,

- п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), в частині порушення строків надходження товару в сумі 23153,83 євро у періоді з 23.07.2023 по 25.08.2023, в сумі 23892,29 євро у періоді з 23.07.2023 по 11.09.2023, на суму 1814,07 євро у періоді з 23.07.2023 по 27.10.2023; в частині порушення строків надходження товару в сумі 22 885,93 євро у періоді з 06.08.2023 по 27.10.2023), на суму 24 700,00 євро у періоді з 06.08.2023 по 04.11.2023, на суму 3 520,07 євро у періоді з 06.08.2023 по 06.11.2023 по контракту №21092022 від 21.09.2022, укладеному ТОВ «Юма Трейд» із нерезидентом TEHENERGOIMPEX OU Code 11086619 (AIANDI str,24, VIIMSI 74001, ESTONIA).

09.01.2024 ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» надіслано заперечення на акт перевірки (а.с.15-16).

За результатами розгляду заперечення ГУ ДПС у Волинській області листом від 24.01.2024 №736/6/03-20-07-07-06 повідомило позивача підстав для задоволення вимог, викладених в запереченні, немає (а.с.16-17).

29.01.2024 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення- рішення №0016610707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 805 118,31 грн. (а.с.19).

ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» на адресу ДПС України подано первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення №0016610707 від 29.01.2024 (а.с.22-24).

Рішенням ДПС України №10553/6/99-00-06-01-02-06 від 12.04.2024 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0016610707 від 29.01.2024, а скаргу без задоволення (а.с.27-28).

Не погодившись з прийнятим ГУ ДПС у Волинській області податковим повідомленням-рішенням№0016610707 від 29.01.2024 ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» звернулося до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів статті 2 КАС України, суд виходить із такого.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Щодо тверджень позивача про те, що до податкового повідомлення-рішення № 0016610707 від 29.01.2024 ГУ ДПС у Волинській області не додано розрахунок штрафних санкцій суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як передбачено до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/ або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Суд враховує висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі № 810/853/17 я кій суд зазначив, що абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України не встановлено прямого обов`язку надсилання податковим органом розрахунку податкового зобов`язання. Допущення у податковому повідомленні-рішенні технічних помилок/ описок та надсилання податковим органом податкового повідомлення-рішення без розрахунку податкового зобов`язання не впливає на обов`язок особи сплачувати встановлені податковим законодавством податки та збори.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відсутність розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення не може свідчити його незаконність та не може бути самостійною підставою для визнання такого рішення контролюючого органу недійсним.

З приводу тверджень позивача про те, що податкове повідомлення рішення № 0016610707 від 29.01.2024 підписано виконуючим обов`язки заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Оксана Левчук, при чому не надано жодних повноважень такої особи на підпис податкових повідомлень-рішень всупереч Порядку № 1204, що є порушенням п.1 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до статті пунктів 56.1, 56.2, 56.3 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оцінюючи твердження позивача щодо невідповідності форми оспорюваного рішення встановленим вимогам, суд враховує наступне.

Пунктом 3 розділу 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, передбачено, що при складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.

Податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами «Р» (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), «Д» та «С»).

Відповідно до пункту 1 розділу 3 цього Порядку структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкові повідомлення-рішення за формами «Ф» та «МПЗФ» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов`язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

Отже, вказаним Порядком чітко встановлено, що податкове повідомлення-рішення має бути підписане керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу й розрахунок штрафних фінансових санкцій є невід`ємною частиною цього рішення.

Такі ж вимоги закріплені в п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Також уповноваженою особою контролюючого органу, згідно з підпунктом 14.1.137-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0016610707 від 29.01.2024 підписано В.о. заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Оксаною Левчук.

Виконання обов`язків заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області, відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 №30-О (а.с.62), з 11.01.2023 було покладено на ОСОБА_2 начальника відділу запобігання фінансовим операціям, пов`язаних з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Волинській області.

Викладені вище обставини спростовують доводи позивача про відсутність у ОСОБА_3 права підпису податкового повідомлення-рішення №0016610707 від 29.01.2024. Таким чином, оскаржуване рішення податкового органу підписане уповноваженою на те особою.

Суд відхилив доводи позивача про те, що оскаржуване рішення не відповідає критерію пропорційності. На думку суду, цей критерій підлягає застосуванню в адміністративному судочинстві у тому випадку, якщо предметом судового розгляду є рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, прийняті (вчинені, допущені) при реалізації дискреційних повноважень. В даному випадку застосування відповідальності, передбаченої відповідними нормами Податкового кодексу України, є обов`язком контролюючого органу.

Щодо тверджень позивача про те, що контролюючим органом не вірно зазначено строки перебігу заборгованості що в свою чергу вплинуло на курс іноземної валюти, яка взята за основу для розрахунку пені суд зазначає таке.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473-VIII).

Відповідно до п. 5 статті ст. 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно частини першої статті 13 Закону №2473 НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону №2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, згідно п. 21 розділу II. «Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019.

День виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з імпорту, згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою правління НБУ №7 від 02.01.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, згідно п. 21 розділу II. «Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019.

Пунктом 14.2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Слід зазначити, що граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пункт 22 розділу II Положення № 5).

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення, незначний розмір валютної операції - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який на сьогодні складає 400 тис. гривень (до 28.04.2020 - 150 000 грн., з 28.04.2020 - 400 000 грн.).

Відповідно до п. 7 статті ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документу) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

З позовною заявою підприємство до суду не зверталось.

Висновок на продовження встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» до Контракту №21092022 від 21.09.2022 центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не видавався.

На порушення п.3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, та п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями): товар по контракту №21092022 від 21.09.2022, укладеному ТОВ «Юма Трейд» із нерезидентом TEHENERGOIMPEX OU Code 11086619 (AIANDI str,24, VIIMSI 74001, ESTONIA) в сумі 23153,83 євро надійшов з порушенням термінів розрахунків на 34 дні (з 23.07.2023 по 25.08.2023) на суму 23892,29 євро надійшов з порушенням термінів розрахунків на 51 день (з 23.07.2023 по 11.09.2023) на суму 1814,07 євро надійшов з порушенням термінів розрахунків на 97 днів (з 23.07.2023 по 27.10.2023).

Станом на 30.11.2023 дебіторська заборгованість по контракту №21092022 від 21.09.2022, укладеному ТОВ «Юма Трейд» із нерезидентом TEHENERGOIMPEX OU Code 11086619 (AIANDI str,24, VIIMSI 74001, ESTONIA) становить 33681,27 євро (1303054,72 грн.).

На порушення п.3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, та п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями): товар по контракту №21092022 від 21.09.2022, укладеному ТОВ «Юма Трейд» із нерезидентом TEHENERGOIMPEX OU Code 11086619 (AIANDI str,24, VIIMSI 74001, ESTONIA) в сумі 22 885,93 євро надійшов з порушенням термінів розрахунків на 83 дні (з 06.08.2023 по 27.10.2023), на суму 24 700,00 євро надійшов з порушенням термінів розрахунків на 91 день (з 06.08.2023 по 04.11.2023), на суму 3 520,07 євро надійшов з порушенням термінів розрахунків на 93 дні (з 06.08.2023 по 06.11.2023).

Станом на 30.11.2023 дебіторська заборгованість по контракту №21092022 від 21.09.2022, укладеному ТОВ «Юма Трейд» із нерезидентом TEHENERGOIMPEX OU Code 11086619 (AIANDI str,24, VIIMSI 74001, ESTONIA) становить 33681,27 євро (1303054,72 грн.).

ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» заперечує виявлені перевіркою порушення, оскільки вважає, що сума пені ЗЕД, яка відображена в додатку №16 до акту перевірки, є безпідставною оскільки вважає, що контролюючим органом не вірно визначено строки, що в свою чергу вплинуло зокрема на курс іноземної валюти, яка взята за основу для розрахунку пені.

Обґрунтовуючи свої доводи, ТОВ «ЮМА ТРЕЙД» вказує, що відповідно до п. 14-2. Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно загального встановленого принципу, якщо останній день встановленого строку припадає на вихідний такий строк переноситься на наступний робочий день.

Як випливає із тексту акту, його висновків та розрахунку пені, крайні терміни здійснення поставки, а відтак і початок перебігу строків заборгованості припадають на вихідні дні (22.07.2023-субота, 23.07.2023 року - неділя, 05.08.2023-субота, 06.08.2023 року - неділя). Таким чином, позивач стверджує що початок строку перебігу заборгованості мав би початись з наступного робочого дня (24.07.2023 року, 07.08.2023 року відповідно).

Разом з тим суд вважає помилковість таких доводів з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше, відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, згідно п. 21 розділу II. «Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019.

День виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з імпорту, згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою правління НБУ №7 від 02.01.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, згідно п. 21 розділу II. «Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019.

Пунктом 14.2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Суд звертає увагу на те, що у розумінні вимог Закону №2473 та приписів Положення № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів обчислюються саме у календарних днях.

Відповідно до чинного законодавства, яке регулює оспорювані правовідносини, перенесення граничного календарного дня за експортно-імпортними операціями, якщо він припадає на вихідний або святковий день, - не здійснюється.

Питання можливості перенесення на наступний робочий день останнього дня зарахування виручки в іноземній валюті, який припадає на вихідний або святковий день, досліджувалось Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі №826/11557/18.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що положення законодавства, що встановлює правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства є спеціальним по відношенню до спірних правовідносин та не передбачає перенесення строків. Крім того, платник під час укладення зовнішньоекономічних контрактів має враховувати можливі ризики, зокрема, і те, що граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок може припадати на вихідний чи святковий день, а відтак розрахувати час для вжиття відповідних заходів з метою уникнення відповідальності за порушення строку.

За правилами частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Таким чином до спірних правовідносин підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові 14.09.2021 у справі №826/11557/18.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 243-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМА ТРЕЙД» (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 46д, квартира 54, код ЄДРПОУ 42201712) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0016610707 від 29.01.2024 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський