Рішення

від 14.10.2024 по справі 140/7945/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7945/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» (далі позивач, ТОВ СБ «Кольчуга», Товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (ППР) від 16 квітня 2024 року №0087420408 про збільшення суми грошового зобов`язання по сплаті єдиного податку за 2023 рік в сумі 41422,84 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 4142,28 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ СБ «Кольчуга» з 01 липня 2020 року зареєстроване платником єдиного податку і перебуває на обліку у ГУ ДПС у Волинській області.

ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку податкової декларації єдиного податку третьої групи ТОВ СБ «Кольчуга» за 2023 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 08 березня 2024 року №5112/03-20-04-08-42268473. Перевіркою встановлені порушення абзацу 1 пункту 293.5 статті 293, пункту 295.7 статті 295, абзацу 2 пункту 296.5.4 статті 296 Податкового кодексу України (ПК України), ТОВ СБ «Кольчуга» занижено ставку єдиного податку до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України з урахуванням вимог підпункту 9-1 підрозділу 8 Розділу XX ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з єдиного податку по декларації платника єдиного третьої групи за 2023 рік на суму 41 422,84 грн. На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено ППР від 16 квітня 2024 року №0087420408, про збільшення суми податкового (грошового) зобов`язання з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) на 41 422,84 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 4 142,28 гривні. Також позивач стверджує, що ТОВ СБ «Кольчуга» станом на дату подачі позовної заяви не отримувало від ГУ ДПС у Волинській області примірника акту перевірки від 08 березня 2024 року №5112/03-20-04-08-42268473. Відтак оскаржуване ППР прийнято контролюючим органом без дотримання вимог пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, а саме:позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки.

Вважає вказане рішення відповідача протиправним, таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Вказує, що відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 ст. 291 ПК України, до третьої групи платників єдиного податку відносяться юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З 01 січня 2023 року мінімальна зарплата (МЗП) згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить 6700 грн. Тобто для 3 групи платників єдиного податку обсяг доходу за 2023 рік не повинен перевищувати 7 818 900 грн.

У зв`язку з військовою агресією Росії проти України Верховною Радою України прийнято Закон України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17 березня 2022 року).

Підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Цією нормою, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПК України застосовуються з урахуванням особливостей. Зокрема, платниками єдиного податку групи 3 можуть бути ФОПи та юрособи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 млрд грн.

Відсоткова ставка для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, визначені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу. З 01 квітня 2022 року Товариство перебувало на 3 групі спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу. Законом України від 30 червня 2023 року №3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» було припинено пільговий режим єдиного податку у розмірі 2 відсотки з 01 серпня 2023 року. За період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року загальний обсяг доходу Товариства становив 7 095 393,89 грн, що є меншим за 7 818 900 грн (1167 розмірів мінімальної заробітної плати).

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву (а.с.26-27) представник відповідача просить в задоволені адміністративного позову ТОВ СБ «Кольчуга» відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції вказує, що ТОВ СБ «Кольчуга» включено в реєстр платників єдиного податку з 01 липня 2020 року.

У періоди з 01 липня 2020 року по 31 березня 2022 року та з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2023 року перебувало на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 5 відсотків доходу, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року перебувало на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.

У 2023 році ТОВ СБ «Кольчуга» застосовувало систему оподаткування з особливостями оподаткування та граничний обсяг доходу за 5 місяців 2023 року (з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2023 року), встановлений пунктом 291.4 статті 291 ПК України з врахуванням підпункту 9-1.4.3. пункту 9-1.4. підрозділу 9-1 Розділу XX Перехідних положень ПК України, становить в сумі 3 257 875 гривень.

За даними ІКС «Податковий блок» згідно поданої ТОВ СБ «Кольчуга» звітної податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 2023 рік (реєстраційний від 26 січня 2024 року №9378210116) задекларована сума доходу за час перебування Товариства у 2023 році на єдиному податку за ставкою 5 відсотків (серпень - грудень 2023 року) складає 4086331,93 гривень.

На підставі наведеного, в порушення абзацу 1 пункту 293.5 статті 293, пункту 295.7 статті 295, абзацу 2 пункту 296.5.4 статті 296 ПК України, ТОВ СБ «Кольчуга» занижено ставку єдиного податку до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України з урахуванням вимог підпункту 9-1 підрозділу 8 Розділу XX ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з єдиного податку по декларації платника єдиного третьої групи за 2023 рік на суму 41 422,84 грн.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ТОВ СБ «КОЛЬЧУГА» (код ЄДРПОУ 42268473; місцезнаходження: 43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22) перебуває на обліку у ГУ ДПС у Волинській області, з 01 липня 2020 року зареєстроване платником єдиного податку (3 група). Основний вид діяльності позивача: діяльність приватних охоронних служб.

У періоди з 01 липня 2020 року по 31 березня 2022 року та з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2023 року перебувало на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 5 відсотків доходу, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року перебувало на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.

У 2023 році ТОВ СБ «Кольчуга» застосовувало систему оподаткування з особливостями оподаткування та граничний обсяг доходу за 5 місяців 2023 року (з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2023 року), встановлений пунктом 291.4 статті 291 ПК України з врахуванням підпункту 9-1.4.3. пункту 9-1.4. підрозділу 9-1 Розділу XX Перехідних положень ПК України, становить в сумі 3 257 875 гривень.

ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку платника єдиного податку ТОВ СБ «Кольчуга» (Код ЄДРПОУ 42268473), за результатами якої складений акт від 08 березня 2024 року №5112/03-20-04-08/42268473 (а.с.40-41). Відповідно до висновків камеральної перевірки відповідачем встановлено, що за даними ІКС «Податковий блок» згідно з поданої ТОВ СБ «Кольчуга» звітної податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 2023 рік (реєстраційний №9378210116 від 26 січня 2024 року) задекларована сума доходу за час перебування Товариства у 2023 році на єдиному податку за ставкою 5 відсотків (серпень - грудень 2023 року) складає 4086331,93 гривень.

На підставі наведеного, в порушення абзацу 1 підпункту 293.5 статті 293, пункту 295.7 статті 295, абзацу 2 пункту 296.5.4 статті 296 ПК України, ТОВ СБ «Кольчуга» занижено ставку єдиного податку до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункті 291.4 статті 291 ПК України з урахуванням вимог підпункту 9-1 підрозділу 8 Розділу XX ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з єдиного податку по декларації платника єдиного третьої групи за 2023 рік на суму 41 422,84 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено ППР від 16 квітня 2024 року №0087420408, про збільшення суми податкового (грошового) зобов`язання з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) на 41422,84 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 4142,28 гривні (а.с.13-14).

30 квітня 2024 року позивачем подано до Державної податкової служби України (ДПС України) скаргу на ППР від 16 квітня 2024 року №0087420408 (а.с.15).

ДПС України 01 липня 2024 року за результатами розгляду скарги позивача від 30 квітня 2024 року прийняло рішення №20061/6/99-00-06-03-01 «Про результати розгляду скарги» (а.с.8-9) зі змісту якого видно, що відповідно до пункту 56.10, пункту 56.17, пункту 56.18 та пункту 56.19 статті 56 ПК України, рішення ГУ ДПС у Волинській області від 16 квітня 2024 року №0087420408 не підлягає адміністративному оскарженню.

Зазначене ППР від 16 квітня 2024 року №0087420408 є предметом оскарження у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється, зокрема система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановленихпунктом 297.1статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Підпунктом 9-1.4.3 пункту 9-1.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17 березня 2022 року).

Підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пункт 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Цією нормою, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПК України застосовуються з урахуванням особливостей. Зокрема, платниками єдиного податку групи 3 можуть бути ФОПи та юрособи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 млрд грн.

Відсоткова ставка для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, визначена пунктом 9 підпунктом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.

З 01 квітня 2022 року Товариство перебувало на 3 групі спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу.

Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» року було припинено пільговий режим єдиного податку у розмірі 2 відсотки з 01 серпня 2023 року.

За період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року загальний обсяг доходу Товариства становив 7 095 393,89 грн, що є меншим за 7 818 900 грн (1167 розмірів мінімальної заробітної плати).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформульований такий правий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

У ще одній справі (постанова від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18) окрім наведених, палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтувала відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення Позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Щодо дотримання відповідачем процедури проведення камеральної перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване ППР від 16 квітня 2024 року №0087420408, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки, у свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 вказаного Кодексу.

За приписами статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог статті 39-3 цього Кодексу.

У постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 640/7643/21 Верховний Суд вказав, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

У цьому аспекті важливо відзначити, що камеральна перевірка є способом контролю за належним здійсненням реєстраційно-облікової функції органу податкового контролю, у той час, як винятково за наслідками документальної перевірки здійснюється безпосередньо визначення правильності й донарахування усіх видів податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленомупідпунктом 78.1.5пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу (підпункт 86.7.1. пункту 86.7 статті 86 ПК України).

Згідно з підпунктом 86.7.2. пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначенимпідпунктом 41.1.1пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством передбачено термін, протягом якого платник податків має право подати заперечення на акт, а саме протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України, у свою чергу, передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи відповідач при направленні позивачу копії акта камеральної перевірки від 08 березня 2024 року №5112/03-20-04-08-42268473 вказав адресата ТОВ «Кольчуга» (а.с. 46-48), що не відповідає найменуванню позивача (ТОВ СБ «Кольчуга»), зазначеному у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що призвело до повернення поштової кореспонденції (юридичну особу ТОВ «Кольчуга» за адресою: 43010, вулиця Дубнівська, 22, місто Луцьк не зареєстровано).

У зв`язку з тим, що відповідач невірно вказав назву позивача, зазначивши іншу юридичну особу, яка за вказаною адресою відсутня, позивач був позбавлений можливості отримати акт перевірки від 08 березня 2024 року №5112/03-20-04-08-42268473, і відповідно не зміг надати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, в тому числі щодо відсутності вини, протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем отримання акту.

Верховним судом у постанові від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15 вказано, що оскільки, оскаржувані акти індивідуальної дії прийнято без дотримання вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків актів перевірок, а спірні рішення прийняті до спливу строку подачі платником заперечень проти висновків результатів контрольних заходів, відтак останні є такими, що прийняті з порушенням закону, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов`язань.

При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов`язань за результатами перевірки.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог пункту 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, а саме: позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки, спірне рішення прийнято без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття спірних рішень, у зв`язку з чим є таким, що прийнято з порушенням закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 30 липня 2024 року №1648, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 6, 22).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22, код ЄДРПОУ 42268473) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16 квітня 2024 року №0087420408.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк