Рішення

від 14.10.2024 по справі 140/6630/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6630/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршал ЮА» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршал ЮА» (далі ТзОВ «Маршал ЮА», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000058/2 від 03.04.2024, №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 та №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000058/2 від 03.04.2024, №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 та №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024 та визначено вартість товарів за резервним методом.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.82).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити з наступних підстав (а.с.86-154).

Представник відповідача зазначив, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «МАРШАЛ ЮА» подано:

1) МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - DAF; модель - FT XF 105.410 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення- 2011р, модельний рік виготовлення- 2011р, тип двигуна - дизельний, об`єм- 12902см3, потужність- 300kW, шасі- XLRTE47MS0E926010 призначення -для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8251 кг повна маса- 18600 кг, вантажопійомність-10349кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія-2 Виробник: 'DAF', NL Торгова марка: "DAF"»;

2) МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024) на товар: «Напівпричіп- рефрижиритор: марка- SCHMITZ CARGOBULL AG, модель - SKO 24 1 шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2005р, модельний рік виготовлення - 2005р, шасі - WSM00000005010798 призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, - Власна маса - 8600 кг - Повна маса - 42000 кг вантажопідйомність - 33400 кг - категорія ТЗ - O4 - кількість осей - 3, - тип - напівпричіп вантажний рефрижиратор Виробник: "SCHMITZ CARGO BULL", DE. Торгова марка: "SCHMITZ CARGOBULL"»;

3) МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - MAN; модель - TGX 18.440 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015р, модельний рік виготовлення - 2015р, тип двигуна - дизельний, об`єм - 12419см3, потужність - 324kW, шасі - WMA13XZZ1FP063259 призначення - для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8019 кг повна маса - 18000 кг, вантажопідйомність - 9981кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія 2 Виробник: 'MAN', DE Торгова марка: "MAN"».

Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, які визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, що використовуються у процесі оформлення митних декларацій» та які зазначені у графах 44 поданих митних декларацій.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товарів, які ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.

По МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024):

в графі 20 декларації зазначено умови поставки DAP UA Lutsk, які зазначені в п.3.1 договору проте відсутні будь-які інші документи, якими підтверджуються вказані умови поставки та вартість перевезення.

По МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024):

відповідно зовнішньоекономічного договору №37 від 11.03.2024 Продавцем товару є Marshal Trans Sp z o o. Польща, Покупцем ТОВ «МАРШАЛ ЮА», Україна, що може свідчити про існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару;

в декларації країни відправлення № 24PL451010E0334047 від 20.03.2024 числове значення вартості товару - 15846 злотих, проте в інвойсі № 11/03/2024 від 11.03.2024 вартість товару становить 3600Євро;

відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є Marshal Trans Sp z o o. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу 640556908 від 19.03.2024 в графі C.1.1 зазначений інший власник Epic Auctions B.V.

По МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024):

відповідно до поданого інвойсу №03/05/2024 від 03.05.2024 продавцем товару (власником) Marshal Trans Sp z o o, що суперечить власнику, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 15.07.2021. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано. Також, зазначаємо, що рахунок-фактура не засвідчений підписами та печатками контрагентів;

згідно рахунку-фактури №03/05/2024 від 03.05.2024 вартість товару становить 8500 євро, однак в копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 № 24PL301010E0565900 ціна товару зазначена 36417;

відповідно гр. 43 МД вказаний 1 метод визначення митної вартості «за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), однак згідно гр. 7 та гр. 8 ДМВ декларантом зазначено, «Метод 1 неприйнятний для застосування…».

У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларантом на вимогу митниці надано: копію митної декларації країни відправлення № 24PL451010E0334047 від 20.03.2024 року, в якій заявлено вартість товару на рівні 28612 польських злотих, що відповідає сумі 6658,82 євро, проте в декларації заявлено митну вартість на рівні 6500 євро; рахунок-фактуру №2020400975 від 08.03.2024 щодо закупівлі товару по ціні 3456Євро; рахунок-фактуру від 29.04.2024 №000164/04/2024/SP/PLN між Alior Keasing Sp.z.o.o. (Продавець) та Marshal Trans Sp z o o (Покупця) на загальну суму 41924,55 злотих, однак зазначаємо, що вартість товару, відповідно наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24PL301010E0565900 36417.

Листом від 13.05.2024 №б/н повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Таким чином, декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.

Так, як позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС:

за МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024): товар на рівні 9200 Євро/шт.

за МД №UA205140/2024/008479 від 05.02.2024, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024): товар на рівні 4800 Євро/шт за МД №UA205140/2024/006309 від 29.01.2024, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

за МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024): - товар на рівні - 14000 євро/од за МД №UA204020/2023/006484 від 07.03.2024.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить митні декларації № 24UA205140022804U3 від 04.04.2024 року; №24UA205140022812U0 від 04.04.2024 року та № 24UA205140032478U4 від 14.05.2024 року.

З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю (а.с.160-166).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Маршал ЮА» (покупець) та Marshal Trans Sp.z.o.o (продавець) укладено зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу, зокрема:

№38 від 11.03.2024 відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю тягач сідельний DAF 2011 року виготовлення, шасі № XLRTE47MS0E926010, у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується провести оплату за товар за прийняття його на умовах даного договору (а.с.21-22);

№37 від 11.03.2024 відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю напівпричіп SCHMITZ 2005 року випуску шасі №WSM00000005010798, у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується провести оплату за товар за прийняття його на умовах даного договору (а.с.39-40);

№39 від 03.05.2024 відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю тягач сідельний MAN TGX 18.440 2015 року випуску, vin НОМЕР_2 , у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується провести оплату за товар за прийняття його на умовах даного договору (а.с.51-52).

Умови поставки товару у всіх зазначених договорах визначено DAP Луцьк. Право власності на товари переходить від продавця до покупця з моменту передачі ТЗ та надання супроводжуючих документів. Розрахунки між сторонами здійснюються в європейській валюті євро. Розрахунок покупцем проводиться шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Ціна договору №38 від 11.03.2024 становить 6500,00 євро; термін оплати 11.03.2025.

Ціна договору №37 від 11.03.2024 становить 3 600,00 євро; термін оплати 11.03.2025.

Ціна договору №39 від 03.05.2024 становить 8500,00 євро; термін оплати 03.05.2025.

Згідно з рахунком фактурою №10/03/2024 ТзОВ ОСОБА_1 поставлено Маршал ЮА на виконання умов договору купівлі-продажу №38 від 11.03.2024 поставлено тягач сідельний DAF 2011 року виготовлення, шасі №XLRTE47MS0E926010 2011 року випуску вартістю 6500,00 євро. Спосіб оплати переказ (а.с.19-20).

Згідно з рахунком фактурою №11/03/2024 ТзОВ ОСОБА_1 поставлено Маршал ЮА на виконання умов договору купівлі-продажу №37 від 11.03.2024 поставлено напівпричіп SCHMITZ 2005 року випуску шасі №WSM00000005010798 вартістю 3600,00 євро. Спосіб оплати переказ (а.с.37-38).

Згідно з рахунком фактурою №03/05/2024 ТзОВ Маршал Транс поставлено Маршал ЮА на виконання умов договору купівлі-продажу №39 від 03.05.2024 поставлено тягач сідельний MAN TGX 18.440 2015 року випуску, vin НОМЕР_2 вартістю 8 500,00 євро. Спосіб оплати переказ (а.с.49-50).

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту декларантом в інтересах ТзОВ «Маршал ЮА» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митні декларації:

МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - DAF; модель - FT XF 105.410 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення- 2011р, модельний рік виготовлення- 2011р, тип двигуна - дизельний, об`єм- 12902см3, потужність- 300kW, шасі- XLRTE47MS0E926010 призначення -для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8251 кг повна маса- 18600 кг, вантажопійомність-10349кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія-2 Виробник: 'DAF', NL Торгова марка: "DAF"»;

МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024) на товар: «Напівпричіп- рефрижиритор: марка- SCHMITZ CARGOBULL AG, модель - SKO 24 1 шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2005р, модельний рік виготовлення - 2005р, шасі - WSM00000005010798 призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, - Власна маса - 8600 кг - Повна маса - 42000 кг вантажопідйомність - 33400 кг - категорія ТЗ - O4 - кількість осей - 3, - тип - напівпричіп вантажний рефрижиратор Виробник: "SCHMITZ CARGO BULL", DE. Торгова марка: "SCHMITZ CARGOBULL"»;

МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - MAN; модель - TGX 18.440 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015р, модельний рік виготовлення - 2015р, тип двигуна - дизельний, об`єм - 12419см3, потужність - 324kW, шасі - WMA13XZZ1FP063259 призначення - для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8019 кг повна маса - 18000 кг, вантажопідйомність - 9981кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія 2 Виробник: 'MAN', DE Торгова марка: "MAN"».

За результатами аналізу поданих декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, у графі 33 яких зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

Рішення №UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024 (МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024) (а.с.16-17):

в графі 20 декларації зазначено умови поставки DAP UA Lutsk, які зазначені в п.3.1 договору проте відсутні будь-які інші документи, якими підтверджуються вказані умови поставки та вартість перевезення.

Рішення №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 (МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024) (а.с.34-35):

відповідно зовнішньо-економічного договору №37 від 11.03.2024 Продавцем товару є Marshal Trans Sp z o o. Польща, Покупцем ТОВ «МАРШАЛ ЮА», Україна, що може свідчити про існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару;

в декларації країни відправлення № 24PL451010E0334047 від 20.03.2024 числове значення вартості товару - 15846 злотих, проте в інвойсі № 11/03/2024 від 11.03.2024 вартість товару становить 3600Євро;

відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є Marshal Trans Sp z o o. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу 640556908 від 19.03.2024 в графі C.1.1 зазначений інший власник Epic Auctions B.V.

Рішення №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024 (№24UA205140031592U2 від 10.05.2024) (а.с.45-46):

відповідно до поданого інвойсу №03/05/2024 від 03.05.2024 продавцем товару (власником) Marshal Trans Sp z o o, що суперечить власнику, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 15.07.2021. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано. Також, зазначаємо, що рахунок-фактура не засвідчений підписами та печатками контрагентів;

згідно рахунку-фактури №03/05/2024 від 03.05.2024 вартість товару становить 8500 євро, однак в копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 № 24PL301010E0565900 ціна товару зазначена 36417;

відповідно гр. 43 МД вказаний 1 метод визначення митної вартості «за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), однак згідно гр. 7 та гр. 8 ДМВ декларантом зазначено, «Метод 1 неприйнятний для застосування…».

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.

Декларантом на вимогу митниці надано: копію митної декларації країни відправлення № 24PL451010E0334047 від 20.03.2024 року, в якій заявлено вартість товару на рівні 28612 польських злотих, що відповідає сумі 6658,82 євро, проте в декларації заявлено митну вартість на рівні 6500 євро; рахунок-фактуру №2020400975 від 08.03.2024 щодо закупівлі товару по ціні 3456Євро; рахунок-фактуру від 29.04.2024 №000164/04/2024/SP/PLN між Alior Keasing Sp.z.o.o. (Продавець) та Marshal Trans Sp z o o (Покупця) на загальну суму 41924,55 злотих, однак зазначаємо, що вартість товару, відповідно наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24PL301010E0565900 36417. Дана обставина підтверджується митним органом у відзиві на позовну заяву.

Листом від 13.05.2024 №б/н повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС:

за МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024): товар на рівні 9200 Євро/шт.

за МД №UA205140/2024/008479 від 05.02.2024, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024): товар на рівні 4800 Євро/шт за МД №UA205140/2024/006309 від 29.01.2024, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

за МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024): - товар на рівні - 14000 євро/од за МД №UA204020/2023/006484 від 07.03.2024.

Одночасно із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000830 (а.с.18), №UA205140/2024/000842 (а.с.36), та №UA205140/2024/001260 (а.с.47).

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчать митні декларації №24UA205140022804U3 від 04.04.2024; №24UA205140022812U0 від 04.04.2024 та №24UA205140032478U4 від 14.05.2024. (а.с.32-33, 43-44, 58-59).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема:

по МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024: рахунок-фактура №10/03/24 від 11.03.2024 року; декларація про походження товару № 5227 від 21.03.2024 року; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 22.12.2021 року; висновок про якісні характеристики транспортного засобу № 5227 від 21.03.2024 року; договір купівлі-продажу № 38 від 11.03.2024; договір про надання послуг митного брокера від 21.03.2024 року; довідка 01042422 від 01.04.2024 року, фото транспортного засобу; митна декларація № 23UA205140021936U9 від 01.04.2024 (а.с.19-31, 145-147);

по МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024: рахунок-фактура № 11/03/24 від 11.03.2024 року; декларація про походження товару № 5232 від 21.03,2024 року; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 640556908 від 19.03.2024 року; висновок про якісні характеристики транспортного засобу № 5232 від 21.03.2024 року; договір купівлі-продажу № 37 від 11.03.2024;договір про надання послуг митного брокера від 21.03.2024 року; експортна декларація 24PL451010E0334047 від 20.03.2024 року; фото транспортного засобу; митна декларація № 23UA205140022543U0 від 03.04.2024 (а.с.37-42, 114-117);

по МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024: рахунок-фактура № 3/05/24 від 03.05.2024 року; декларація про походження товару № 8578 від 08.05.2024 року; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 15.07.2021 року; висновок про якісні характеристики транспортного засобу № 8578 від 08.05.2024 року; договір купівлі-продажу № 39 від 03.05.2024; договір про надання послуг митного брокера від 21.03.2024 року; експортна декларація 24PL301010E0565900 від 08.05.2024 року; фото транспортного засобу; митна декларація № 23UA205140031592U2 від 10.05.2024 (а.с.49-57, 127-130).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів:

по МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - DAF; модель - FT XF 105.410 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення- 2011р, модельний рік виготовлення- 2011р, тип двигуна - дизельний, об`єм- 12902см3, потужність- 300kW, шасі- XLRTE47MS0E926010 призначення -для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8251 кг повна маса- 18600 кг, вантажопійомність-10349кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія-2 Виробник: 'DAF', NL Торгова марка: "DAF"»;

по МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024) на товар: «Напівпричіп- рефрижиритор: марка- SCHMITZ CARGOBULL AG, модель - SKO 24 1 шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2005р, модельний рік виготовлення - 2005р, шасі - WSM00000005010798 призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, - Власна маса - 8600 кг - Повна маса - 42000 кг вантажопідйомність - 33400 кг - категорія ТЗ - O4 - кількість осей - 3, - тип - напівпричіп вантажний рефрижиратор Виробник: "SCHMITZ CARGO BULL", DE. Торгова марка: "SCHMITZ CARGOBULL"»;

по МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - MAN; модель - TGX 18.440 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015р, модельний рік виготовлення - 2015р, тип двигуна - дизельний, об`єм - 12419см3, потужність - 324kW, шасі - WMA13XZZ1FP063259 призначення - для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8019 кг повна маса - 18000 кг, вантажопідйомність - 9981кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія 2 Виробник: 'MAN', DE Торгова марка: "MAN"».

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.

У рішенні №UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024 (МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024) (а.с.16-17) зокрема зазначено, шо в графі 20 декларації зазначено умови поставки DAP UA Lutsk, які зазначені в п.3.1 договору проте відсутні будь-які інші документи, якими підтверджуються вказані умови поставки та вартість перевезення.

У відповідності п.4.1. контракту №38 від 11.03.2024 слідує, що сума договору становить 6500,00 євро., та ж сама сума зазначена у інвойсі №10/03/2024 від 11.03.2024.

Відповідно до міжнародних комерційних умов, комплекту міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі, DAP (Delivered at Place, Постачання в місці призначення) одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання годі, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальиі) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

База постачання DAP Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

За таких умов посилання митного органу щодо невключення позивачем транспортних витрат, як складової митної вартості, с безпідставною, оскільки згідно з умовою постачання DAP обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи будь-які збори для експорту з країни відправлення, покладені на продавця. Аналогічна позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 у справі №380/4068/23. Усі витрати на транспортування товару на умовах DAP Луцьк, в тому числі в країні експорту, несе продавець і такі транспортні витрати були включені у вартість товару, а у позивача (декларанта) відсутні будь-які транспортні документи, окрім автотранспортних накладних, які були надані митному органу. Відтак, безпідставними є посилання митного органу на розбіжності в поданих до митного оформлення документах.

Додатково декларантом було надано копію митної декларації країни відправлення №24PL451010E0334047 від 20.03.2024, в якій заявлено вартість товару на рівні 28 612 польських злотих, що відповідає сумі 6 658,82 євро, проте в декларації заявлено митну вартість товару на рівні 6500,00 євро.

Статистична вартість має бути виражена в національній валюті держави-члена, де подається митна декларація. Значення, надані в документах і виражені в іншій валюті (наприклад, у валюті рахунків-фактур товарів), повинні бути конвертовані. Обмінний курс, що використовується, є курсом на день прийняття митної декларації відповідно до митних правил Союзу щодо конвертації валюти з метою визначення митної вартості (стаття 146 UCC-IR). При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

У рішення №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 (МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024) (а.с.34-35) митний орган вказав наступні розбіжності:

відповідно зовнішньо-економічного договору №37 від 11.03.2024 Продавцем товару є Marshal Trans Sp z o o. Польща, Покупцем ТОВ «МАРШАЛ ЮА», Україна, що може свідчити про існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару;

в декларації країни відправлення №24PL451010E0334047 від 20.03.2024 числове значення вартості товару - 15846 злотих, проте в інвойсі № 11/03/2024 від 11.03.2024 вартість товару становить 3600Євро;

відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є Marshal Trans Sp z o o. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу 640556908 від 19.03.2024 в графі C.1.1 зазначений інший власник Epic Auctions B.V.

Так, щодо твердження митного органу про можливий взаємозв`язок продавця та покупця відповідно до договору купівлі-продажу №37 від 11.03.2024 суд зазначає, що дане твердження не ґрунтується на поданих ТзОВ «Маршал ЮА» документах, а є лише припущенням митного органу, тому ніяк не впливає на заявлену митну вартість.

Щодо відмінності у митній вартості товарів в декларації країни відправлення №24PL451010E0334047 від 20.03.2024 та інвойсі № 11/03/2024 від 11.03.2024 суд вказує, що що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьо юстатті 53 МК України.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Тож будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснювала оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем.

Тому за наведених обставин зазначення в митній декларації країни відправлення статистичної вартості товару 15 846,00 польських злотих, а в рахунку-фактурі 3 600,00 євро жодним чином не впливає на фактурну вартість товару, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Суд зазначає, що транспортний засіб ввезений з країни Євро Союзу, відповідно, на цю країну поширюється дія усіх директив Ради Європейського Союзу. Відповідно до статті 4 Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів свідоцтво про реєстрацію, видане однією державою-членом, офіційно визнає інша держава-член з метою ідентифікації транспортного засобу у міжнародному дорожньому русі або для перереєстрації в іншій державі-члені.

Крім того, суд зазначає, що задля спрощення процедур та мінімізації бюрократичних дій, склалася практика, яка передбачає можливість непереєстрації транспортних засобів у випадку подальшого продажу останніх. Для придбання транспортних засобів реєстрація таких не потрібна ні відповідно до європейського законодавства, ні відповідно до національних правил країни-експортера. Це також не потрібно для перепродажу транспортних засобів. Жодна з граф реєстраційного свідоцтва не є доказом права власності. Підтвердити право власності можна за допомогою договору купівлі- продажу.

Свідоцтва про реєстрацію не мають завдання підтвердити право власності, а використовується як доказ права розпорядження в процесі реєстрації транспортного засобу.

До того ж, відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар.

Зазначені обставини були досліджені Верховним Судом, позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.

Таким чином, оскільки відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар вказане зауваження митниці є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

У спірному рішенні №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024 (№24UA205140031592U2 від 10.05.2024) (а.с.45-46) зазначено, що:

відповідно до поданого інвойсу №03/05/2024 від 03.05.2024 продавцем товару (власником) Marshal Trans Sp z o o, що суперечить власнику, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 15.07.2021. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано. Також, зазначаємо, що рахунок-фактура не засвідчений підписами та печатками контрагентів;

згідно рахунку-фактури №03/05/2024 від 03.05.2024 вартість товару становить 8500 євро, однак в копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 № 24PL301010E0565900 ціна товару зазначена 36417;

відповідно гр. 43 МД вказаний 1 метод визначення митної вартості «за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), однак згідно гр. 7 та гр. 8 ДМВ декларантом зазначено, «Метод 1 неприйнятний для застосування…».

Щодо перших двох розбіжностей суд зазначає, що вони є ідентичними тим, що були зазначені у спірному рішенні №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024, а тому суд повторно доходить висновку про їх безпідставність та необґрунтованість. Вартість товару визначена у договорі №39 від 03.05.2024 у розмірі 8500,00 євро повністю збігається з ціною визначеною у інвойсі №3/05/2024 від 03.05.2024, що також становить 8500,00 євро. Ціна яка зазначена копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 № 24PL301010E0565900 ціна товару зазначена 36417 польських злотих є статистичною вартістю товару тому жодним чином не впливає на фактурну вартість товару та не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Суд зауважує, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Крім того, до кожної МД було додано договір купівлі-продажу на окремий товар. Оскільки назва, ціна та фізичні характеристики зазначені у договорах та інвойсах корелюються, відтак методом визначення митної вартості в даному випадку є перший метод за ціною договору купівлі-продажу, про що й зазначено декларантом у графі 43 МД.

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертійстатті 53 МК Українита про надання яких вказано у повідомленні декларанту виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні документи може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбаченестаттею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також у поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за штуку), тоді як митний орган у спірному рішенні визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписамиМК Українивстановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначеноМК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення №UA205140/2024/000058/2 від 03.04.2024, №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 та №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, якою винесено оскаржуване рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн, що сплачений платіжною інструкцією №2448 від 24.06.2024 (а.с.14).

Щодо вимог позивача про стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 4 450,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами частин п`ятої - восьмоїстатті 137 КАС Українирозмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, витрати на перекладача мають бути пов`язані із справою.

Так, на підтвердження витрат, понесених у зв`язку із залученням перекладача, позивач надав суду: рахунок-фактуру №КІ-000067 від 30.05.2024, акт здачі-прийняття послуг №КІ-000000067 від 30.05.2024, платіжну інструкцію №2290 на суму 4450,00 грн. (а.с.60-62).

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг КІ-000000067 від 30.05.2024 ФОП ОСОБА_2 надало позивачу послуги з перекладу документів на суму 4 450,00 грн. (а.с.61).

На підставі рахунку-фактури №КІ-000067 від 30.05.2024 позивач сплатив на користь ФОП ОСОБА_2 4 450,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2290 від 31.05.2024 (а.с.60,62).

Факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи.

Також додано переклад із нотаріально засвідченим підписом перекладача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив про стягнення зазначених витрат, покликаючись на те, що вартість наданих послуг є явно завищеною. Також зауважив, що митний орган не вимагав надати переклад поданих до митного оформлення документів.

Керуючись принципом співмірності цих витрат обсягу виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову, у документах, що є письмовими доказами у справі та мають значення для вирішення спору), на користь позивача за рахунок відповідача належить стягнути витрати у розмірі 3 500,00 грн, що становить вартість перекладу документів з їх нотаріальним засвідченням підпису перекладача.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 6525,00 грн., в тому числі: судовий збір в сумі 3028,00 грн., сплачений згідно із платіжною інструкцією №2448 від 24.06.2024 та витрати на послуги перекладача3 500,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000058/2 від 03 квітня 2024 року, №UA205140/2024/000061/2 від 04 квітня 2024 року та №UA205140/2024/000115/1 від 14 травня 2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршал ЮА» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 6 525,00 грн (шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять грн. 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршал ЮА» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 22/410, код ЄДРПОУ 43690884).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк