Рішення

від 27.09.2024 по справі 160/16982/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 рокуСправа №160/16982/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СТАЛЬСЕРВІС» (49112, м. Дніпро, вул.Гаванська, буд. 9Б,, код ЄДРПОУ 31646329) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

28 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СТАЛЬСЕРВІС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 28.12.2023 № UA110110/2023/300056/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.12.2023 № UA110110/2023/000283.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з цим позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 19 липня 2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1, 2ст. 257, ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з частинами 3, 4ст.262 КАС Українипідготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

08.08.2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару ЕМД від 28.12.2023 №UA110110/2023/009593 (MRN № 23UA110110009593U9), відмова декларанта від надання додаткових документів для спростування виявлених невідповідностей, неможливість перевірки числового значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, унеможливили визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На думку відповідача, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято обґрунтовано, оскільки декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товарів.

16.08.2024 року представник позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, заявленій у відзиві, та викладено правову позицію, аналогічну заявленій в позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СТАЛЬСЕРВІС» створено та зареєстровано як юридична особа 25 лютого 2002 року та йому присвоєно Код ЄДРПОУ 31646329. Реєстраційний номер: 12241200000003807.

ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» здійснює такі види діяльності, а саме: код КВЕД - 24.33 Холодне штампування та гнуття (Основний); код КВЕД - 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД - 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; код КВЕД - 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; код КВЕД - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД - 52.10 Складське господарство; код КВЕД - 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; код КВЕД - 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Продавцем відповідно до умов Контракту № 7B8SXE93 від 03.11.2023 на підставі виставлених і оплачених Покупцем рахунків, міжнародної ТТН (CMR) 1278976 від 21.12.2023 року, міжнародної ТТН (CMR) 1278969 від 21.12.2023 року здійснено відвантаження на адресу ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» загальною вартістю 15 043,41 євро.

З метою здійснення митного оформлення ввезеної в режимі імпорту вищевказаної партії товару було задекларовано Товариством до Дніпровської митниці за митною декларацією 23UA110110009593U9 від 28.12.2023 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення було надано Митному органу документи, передбачені ч. 2 і ч. З ст. 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений в графі 44 МД, а саме:

-сертифікат якості 71026501/004 від 22.12.2023;

-сертифікат якості 60282401/007 від 22.12.2023;

-сертифікат якості 60282402/001 від 22.12.2023;

-рахунок-фактуру №123/60282401 від 21.12.2023 року;

-рахунок-фактуру №123/60282402 від 21.12.2023 року;

-рахунок-фактуру №123/71026501 від 21.12.2023 року;

-Рахунок-проформу № 920805 від 03.11.2023 року

-міжнародна ТТН (CMR) 1278976 від 21.12.2023 року;

-міжнародна ТТН (CMR) 1278969 від 21.12.2023 року;

-банківський платіжний документ № 231213/001166562 від 13.12.2023 року;

-банківський платіжний документ № 231218/001170457 від 18.12.2023 року;

-пакувальний лист № 04232930 від 22.12.2023;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 03.11.2023;

-інформацію лондонської біржі металу № б/н за період 01.01.2023-19.12.2023;

-зовнішньоекономічний контракт № 7B8SXE93 від 03.11.2023.

-копія сертифікату про походження товару № 04232930 від 22.12.2023;

-лист 22/12-002 від 22.12.2023 року «Калькуляція транспортних витрат»

-копія митної декларації країни виробника 23SK5653EX32540800 від 21.12.2023.

Відповідач направив позивачу електронне повідомлення № 1 від 12.01.2023 року, відповідно до якого у документах, наданих декларантом до митного оформлення оцінюваної партії товару виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям, у розумінні ст. 53 Митного кодексу України та документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого митним органом буде скоригована заявлена декларантом митна вартість оцінюваних товарів.

ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» листом від 28.12.2023 року повідомило відповідача про відсутність можливості подання протягом 10 календарних днів інших додаткових документів, зазначених у повідомленні митниці, оскільки всі документи було надано Митному органу для оформлення імпортованого товару.

29 грудня 2023 року Дніпровською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2023/300056/1, яким загальна митна вартість задекларованого ТОВАРУ № 1 - прокату плоского з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, холоднокатаний (обтиснений у холодному стані), неплакований, без гальванічного або іншого покриття; у листах, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування, для загального використання (цивільне будівництво), завтовшки понад 1 мм, але не менш як 3 мм, стандарт EN 10130/06, марка сталі DC01 Am: розмір 1,500x1000x2000 мм - 2,461 тн, розмір 2,000x1000x2000 мм - 11,685 тн; ТОВАРУ № 2 - прокату плоского з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, холоднокатаний (обтиснений у холодному стані), неплакований, без гальванічного або іншого покриття; у рулонах, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування, для загального використання (цивільне будівництво), завтовшки понад 1 мм, але не більш як 3 мм, стандарт EN10130/06, марка сталі DC01 Am: розмір 1,500x2500 мм - 7,000 тн., Виробник: U.S.Steel Kosice, s.r.o., Словачинна. Торгівельна марка USS. Країна виробництва: Словачинна, EU. скоригована митницею за 6-м резервним методом, що ґрунтується на ціновій інформації, наявній у митного органу щодо вартості оцінюваних товарів, згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Вищевказані оспорювані рішення обґрунтовані відповідно до ст. 337 Митного кодексу України при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено, а саме:

-в наданих рахунках-фактурах та сертифікатах якості вказано, що товар походить з країн Європейського союзу, але в гр. ЕМД заявлено країна виробництва - Словаччина;

-в наданому листі № 22/12-002 від 22.12.2023 «Калькуляція транспортних витрат» шляхом калькуляції сум встановлена розбіжність;

-в наданому пакувальному листі зазначено, що оплата за партію товару складає 31 994,18 ЕВРО, але переплата за товар складає 34 000,00 євро.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 28.12.2023 № UA110110/2023/300003/1.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для ввезеної партії Товару в указаному вище Рішенні № UA110110/2023/300056/1 збільшена митницею з 15 043,41 євро до 20 205,06 євро.

ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» задекларувало зазначену партію товару, а Дніпровська митниця випустила цей товар у вільний обіг за ЕМД №23UA110110009631U0 від 29.12.2023 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст.337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Положеннями ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави зробити висновок, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі № 803/667/17.

Відтак наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.

Стосовно доводів відповідача про розбіжності сум в листі декларанта № 22/12-002 від 22.12.2023 року «Калькуляція транспортних витрат», позивач зазначив, що в листі № 22/12-002 «Калькуляція транспортних витрат» декларантом допущена технічна помилка, яка не може вплинути на митну вартість товару. Твердження відповідача, що існує ризик додаткових витрат, що не включені у митну вартість є безпідставними та, на думку суду, не підтверджені належними доказами.

Щодо доводів відповідача про зазначення в пакувальному листі, що оплата товару за партію складає 31994,18 євро, але переплата за товар складає 34000 євро, що може скласти додаткові витрати , які не включені у митну вартість, слід зазначити таке.

Відповідно до наданих платіжних доручень № 231213/001166562 від 13.12.2023; № 231218/001170457 від 18.12.2023 позивач здійсненні авансові платежі по мірі оформлення замовлення на товар - металопрокат, маркування, кількість, якість, вид, вага та умови доставки якого визначено в контракті № 7В83ХЕ93 від 03.11.2023 року.

Згідно із розділом III Контракту оплата за товар здійснюється на умовах - передоплата.

Пакувальний лист № РL65296923 від 21.12.2023 року оформлений на декілька партій товару, який був оформлений різними митними деклараціями: ЕМД 23UA110110009631U0 від 29.12.2023 року та ЕМД 24UA110110000046U6 від 03.01.2024 року.

Таким чином, відповідач безпідставно вважає, що вартість товару вказаного в пакувальному листі повинна співпадати з сумою передплати.

Стосовно тверджень відповідача, що товар походить з країн Європейського Союзу, але в гр 31 ЕМД заявлено країна виробництва Словаччина, що не підтверджено жодним документом, не приймається судом до уваги, оскільки виробник вказується в сертифікаті якості № 71026501/004 від 22.12.2023 року, № 60282401/007 від 22.12.2023 року, № 60282402/001 від 22.12.2023, які додавались декларантом до ЕМД.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 року у справі №804/4680/16.

За наведених вище обставин, суд вважає, що подані позивачем як декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість зазначені відповідачем у повідомленнях декларанту зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Слід вказати, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 року справа №815/6827/17, від 22.04.2019 року справа №815/6242/17, від 07.08.2018 року справа № 815/3400/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що надані ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» до митного оформлення документи, підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають відповідних протирічь та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Відтак доводи та підстави, що зазначені відповідачем у рішенні ро коригування митної вартості товару від 28.12.2023 № UA110110/2023/300056/1, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Під час судового розгляду Дніпровська митниця не надала жодних доказів того, що документи, які подані ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість надані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Враховуючи наведене вище, слід зробити висновок, що митним органом оскаржувані рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач не довів належними доказами правомірність свого рішення, а встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З огляду на приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «СТАЛЬСЕРВІС» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 37435 від 26.06.2024 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 6056,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СТАЛЬСЕРВІС» (49112, м. Дніпро, вул.Гаванська, буд. 9Б,, код ЄДРПОУ 31646329) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 28.12.2023 № UA110110/2023/300056/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.12.2023 № UA110110/2023/000283..

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СТАЛЬСЕРВІС» (49112, м. Дніпро, вул.Гаванська, буд. 9Б,, код ЄДРПОУ 31646329) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15.10.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук