Рішення

від 10.10.2024 по справі 160/14238/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 рокуСправа №160/14238/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакова Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про прийняття додаткового судового рішення по справі №160/14238/24 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясний центр 1» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ППредставник відповідача звернувся до суду із письмовою заявою про прийняття додаткового судового рішення по справі №160/14238/24 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний центр 1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій, в якій просить:

- здійснити розподіл судових витрат по справі, зокрема витрат на професійну правничу допомогу відповідача в загальному розмірі 83 500 грн., розподіливши їх пропорційно до розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 4 та 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024р. по справі №160/14238/24, у задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний центр 1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовлено.

Згідно відзиву зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи: загальний розмір судових витрат на правничу допомогу складає 83 500 гривень, який відображений в пункті 4.1. Договору про надання правничої допомоги № 07-06/24 від 07.06.2024 року; розмір судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції орієнтовно складає 25 000 гривень, який складається з 10 000 грн. за складання та подання відзиву на позов, та 15 000 грн. за участь у справі в суді першої інстанції, що передбачено Додатком № 1 від 07.06.2024 р. до договору про надання правничої допомоги.

Судом встановлено відповідно до матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю М`ясний центр 1, в особі директора ОСОБА_1 було укладено з Адвокатським бюро Майстерня права Альони Машошиної в особі керуючого бюро Машошиної Альони Олегівни договір про надання правничої допомоги №07-06/24 від 07 червня 2024 року.

З метою отримання правової допомоги зі спірного питання, з якого відповідач звернувся до адвоката, 07.06.2024 р. між Відповідачем та Адвокатським бюро було укладено Додаток № 1 до вказаного Договору.

У відповідності з пунктом 2 вказаного Додатку № 1 предметом цього додатку є захист прав та інтересів Клієнта, що виникли у взаємовідносинах між Клієнтом та Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю при розгляді судової справи № 160/14238/24.

Відповідно до пункту 6.1. Додатку № 1 від 07.06.2024 до договору про надання правової допомоги: гонорар за надання правової допомоги підлягає оплаті Адвокатському бюро та врахуванню в рахунок наданих послуг в наступному порядку: клієнтом здійснюється попередня оплата правової допомоги в розмірі 41 750 гривень протягом 5 днів з дати підписання цього додатку; сума попередньо оплаченого гонорару враховується Адвокатським бюро у відповідності з актами приймання-передачі наданих послуг протягом всього часу надання правової допомоги за цим додатком; у випадку перевищення вартості наданих послуг суми попередньої оплати за договором, послуги продовжують надаватися в звичайному режимі з їх врахуванням в актах приймання-передачі наданих послуг. друга частина гонорару в розмірі 41 750 гривень оплачується за умови винесення судом рішення на користь Клієнта.

На виконання Додатку № 1 від 07.06.2024 р. до Договору Адвокатським бюро було надано звіт щодо наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 12.09.2024 р.

За результатами надання послуг Адвокатським бюро було надано акт приймання передачі наданих послуг від 12.09.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 07.06.2024 р.

У відповідності з вказаним актом приймання-передачі наданих послуг, сума гонорару Адвокатському бюро за надання правничої допомоги при розгляді судової справи № 160/14238/24 в суді першої інстанції, склала 32 000 грн.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 зазначив, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання - передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними по відношенню до складності справи.

Так, предмет спору в цій справі не є складним, спірні правовідносини узагальнені практикою Верховного Суду, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів є незначними.

Вказану справу згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2024р. про відкриття провадження, ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Справа призначена та розглянута, як не складана, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Єдиним процесуальним документом складеним представником відповідача в межах вказаної адміністративної справи був відзив на позовну заяву сформований та направлений в системі «Електронний суд».

Відповідно, вид послуги згідно наданого звіту «гонорар за участь у справі в суді першої інстанції - 15 000 грн.», окремо від «складання відзиву - 10000 грн.» з врахуванням вищевикладеного, суд оцінює критично.

З наданого представником відповідача звіту щодо наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 12.09.2024р. вбачається, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є видом правової допомоги (відстеження появи нових документів), не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків.

З огляду на викладене, з врахуванням конкретних обставин справи, принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, суд дійшов висновку, що заявлений представником відповідача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню до 4000,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності, у зв`язку з чим, заява представника відповідача про прийняття додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ

Заяву представника відповідача про прийняття додаткового судового рішення по справі №160/14238/24 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний центр 1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, ЄДРПОУ 25005978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний центр 1 (51900, м. Кам`янське, проїзд Ступака Юліана, буд. 12, кв. 2, ЄДРПОУ 43483543) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).

В задоволенні іншої частини заяви представника відповідача про прийняття додаткового судового рішення по справі №160/14238/24 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова