Рішення

від 10.10.2024 по справі 160/16260/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 рокуСправа №160/16260/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МІЛК ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МІЛК ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2024р. №080980406 (форма «Н») про визначення ТОВ «ДНІПРО МІЛК ГРУП» суми штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 63 761,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.03.2024 отримано оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №080980406 від 20.02.2024, прийняте на підставі висновків акту камеральної перевірки №48689/04-36-04-06/43907723 від 25.12.2023. За результатами розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження рішенням від 09.05.2024 №13544/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України скаргу було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2024р. №080980406 (форма «Н») без змін. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що акт перевірки містить хибні висновки про допущення ТОВ «ДНІПРО МІЛК ГРУП» порушень податкового законодавства щодо реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування. Позивач вказує, що розрахунки коригування були складені в зв`язку із зменшенням суми компенсації вартості товарів, тому щодо реєстрації зазначених розрахунків в ЄРПН слід застосовувати пряму норму пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послу їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Отже, граничний термін реєстрації наведених у переліку в акті перевірки розрахунків коригування повинен обраховуватись з дати фактичного отримання товариством від продавців таких розрахунків, а не з дати їх складання, як необґрунтовано вважає контролюючий орган. За таких обставин, відсутні порушення строків реєстрації розрахунків коригування, тому податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 №080980406 є протиправним, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16260/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

10.07.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами, з огляду на наступне. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт від 25.12.2023 №48689/04-36-04-06/43907723. Камеральною перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації в ЄРПН по ПН/РК з ПДВ на загальну суму ПДВ 63761,63 грн. Позивачем подано до акту перевірки заперечення, за результатом розгляду яких акт камеральної перевірки залишено без змін. На підставі акту винесено податкове повідомлення-рішення №080980406 від 20.02.2024. Щодо дати (початку) строку протягом якого отримувач товару повинен зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної відповідачем зазначено, що пунктом 201.10 статті 201 ПК України початок такого строку визначено як день отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) від постачальника. Разом з цим, ПК України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Тобто, в ПК України наявна правова прогалина з цього питання. Відповідно до зазначених норм ПК України постачальник товарів на дату змін (зменшення) податкових зобов`язань повинен скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної та у невідкладному порядку надати такий розрахунок коригування отримувачу товарів для реєстрації його в ЄРПН. Тобто, при дотриманні постачальником товарів зазначених вимог Кодексу (при відсутності об`єктивних перешкод з надання отримувачу товарів такого розрахунку), отримувач товарів може отримати такий розрахунок коригування вже в день (на дату) його складання. У такій ситуації, якщо вона відбулась, встановлений п. 201.10 ст. 201 ПК України 15-денний термін реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів розрахунку коригування почнеться з дати його складання. ДПС України у своїх роз`ясненнях з цього питання неодноразово (зокрема, у листах від 08.08.2018 року № 3467/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.08.2023 року №2740/ ІПК/99-00-21-03-02-06) зазначала, що з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при визначенні граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, ДПС рекомендує для розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг визначати такі терміни відповідно до норм абзаців 15 - 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України, а для розрахунків коригування, складених починаючи з 16 січня 2023 року - відповідно до норм абзаців 2 - 3 пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України. За вказаних обставин, відповідача наполягає на відмові у задоволенні позову.

17.07.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що наведені відповідачем доводи та аргументи є недоречними, оскільки предметом розгляду не є правомірність зменшення продавцем податкових зобов`язань з ПДВ та/або зменшення покупцем податкового кредиту з цього податку. Предметом доказування є правомірність прийнятого ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення форми «Н», згідно з яким застосовані до позивача штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та розрахунків коригувань до податкових накладних на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Визнаючи відсутність відповідного механізму фіксації дати отримання позивачем розрахунків коригувань від постачальників (продавців), відповідач стверджує про наявність правової прогалини з цього питання та посилається на те, що в своїх діях керувався роз`ясненнями ДПС України, викладеними в листах від 08.08.2018р. №3467/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.08.2023р. №2740/ІПК/99-00-21-03-02-06. Однак, листи ДПС України не є законодавчими та/або нормативно-правовими актами України, тому вони не є обов`язковими до виконання. Крім того індекс «ІПК» зазначених листів вказує на те, що такі листи є по суті індивідуальними податковими консультаціями (скорочення ІПК), тому відповідно до пп.14.1.172, пп.14.1.172-1 п.14.1 ст.14, п.52.1 та п.52.2 ст.52 Податкового кодексу України вони мають індивідуальний, а не загальний характер, і можуть використовуватись виключно платниками податків, яким вони були надані. Жодний із законодавчих та/або нормативно-правових актів України не наділяв правом відповідача визначати початок строку реєстрації в ЄРПН розрахунків коригувань на зменшення компенсації вартості товарів/послуг від дати їх складання, а не від дати їх отримання ТОВ «ДНІПРО МІЛК ГРУП» від продавця.

18.07.2024 від представника позивача надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2024р. №080980406 (форма «Н») в частині визначення ТОВ «ДНІПРО МІЛК ГРУП» штрафних санкцій по податку на додану вартість на суму 63 555,64 грн.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що нарахування Головним управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 20.02.2024 №080980406 штрафу в загальній сумі 205,99 грн. (50,75грн. + 151,13грн.) слід визнати правомірним, в частині застосування штрафу на суму 63 555,64 грн. (63761,63грн. 205,99грн.) рішення є неправомірним з підстав, зазначених у позові, та підлягає скасуванню.

Розглядаючи питання про можливість прийняття до розгляду заяви про зменшення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною восьмою статті 47 КАС України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що збільшення або зменшення розміру позовних вимог можливе не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, при цьому, у разі подання такої заяви, до суду подаються докази направлення копії такої заяви іншим учасникам справи.

Однак, до заяви про зменшення позовних вимог позивачем всупереч вимогам частини восьмої статті 47 КАС України не надано доказів її направлення відповідачу, у зв`язку із чим суд не вбачає правових підстав для прийняття заяви про зменшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МІЛК ГРУП» зареєстроване 24.12.2020 за ідентифікаційним кодом 43907723, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію юридичної особи; з 28.12.2020 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Правобережна ДПІ (Центральний район м. Дніпра)); місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, буд. 38, прим.1.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності за КВЕД: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру; товариство здійснює свою господарську діяльність і в інших напрямках (інші): 10.42 Виробництво маргарину і подібних харчових жирів; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 56.29 Постачання інших готових страв; 10.84 Виробництво прянощів і приправ.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.03.2021 (індивідуальний податковий номер платника ПДВ №439077204658).

25.12.2023 відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І та пункту 75.1 статті 75 розділу II, в порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України Правобережним відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МІЛК ГРУП» (код ЄДРПОУ 43907723) з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт №48689/04-36-04-06/43907723 від 25.12.2023.

За висновками акту №48689/04-36-04-06/43907723 від 25.12.2023 перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: допущена затримка реєстрації в ЄРПН наступних ПН/РК:

розрахунок коригування №93, дата складання 06.06.2022, дата реєстрації в ЄРПН 20.02.2023, кількість днів затримки 235, обсяг постачання без ПДВ -37782,81 грн., сума ПДВ - -7556,56 грн.;

розрахунок коригування №61, дата складання 31.10.2022, дата реєстрації в ЄРПН 16.11.2022, кількість днів затримки 1, обсяг постачання без ПДВ -3029463,34 грн., сума ПДВ - -605892,67 грн.;

розрахунок коригування №4, дата складання 01.11.2022, дата реєстрації в ЄРПН 01.12.2022, кількість днів затримки 1, обсяг постачання без ПДВ -375,14 грн., сума ПДВ - -75,03 грн.;

податкова накладна №153, дата складання 04.05.2023, дата реєстрації в ЄРПН 15.06.2023, кількість днів затримки 10, обсяг постачання без ПДВ 12688,42 грн., сума ПДВ 2537,68 грн.;

розрахунок коригування №67, дата складання 17.01.2023, дата реєстрації в ЄРПН 28.02.2023, кількість днів затримки 10, обсяг постачання без ПДВ -1027,22 грн., сума ПДВ - -205,44 грн.;

розрахунок коригування №26, дата складання 27.01.2023, дата реєстрації в ЄРПН 28.02.2023, кількість днів затримки 10, обсяг постачання без ПДВ -21845,72 грн., сума ПДВ - -4369,14 грн.

05.02.2024 позивачем направлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення до акту перевірки за №48689/04-36-04-06/43907723 від 25.12.2023.

Відповідач листом №11575/6/04-36-04-06-18 від 19.02.2024 за результатами розгляду заперечень від 05.03.2024 №05-02/24 повідомив, що висновки, викладені у акті правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

20.02.2024 на підставі акту №48689/04-36-04-06/43907723 від 25.12.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №080980406, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МІЛК ГРУП» застосовано штраф у сумі 63761,63грн. за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування за період червень, жовтень, листопад 2022 року, січень, травень 2023 року.

Відповідно до Додатку до податкового повідомлення-рішення від 20.02.2024 №080980406 розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН такий: за ПН/РК, складені червень, жовтень, листопад 2022 року у розмірі 40%, 10%, 10%,10%, за ПН/РК, складені січень, травень 2023 року - у розмірі 2%, 2%.

Позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 №080980406 до ДПС України.

Доказів розгляду скарги позивача матеріали справи не містять.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом абзацу першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого-вісімнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем визначено обов`язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

При цьому, у період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX) передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Суд також враховує, що Законом України від 12.01.2023 №2876-IX (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Так, відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації ПН/РК, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації ПН/РК. А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто ПН/РК складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, який враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, підставою для застосування до позивача штрафу в сумі 63761,63грн. та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки камеральної перевірки, що викладені в акті №№48689/04-36-04-06/43907723 від 25.12.2023, про встановлення порушень граничних термінів реєстрації в ЄРПН 6-ти ПН/РК, а саме: розрахунку коригування №93 від 06.06.2022, дата реєстрації в ЄРПН 20.02.2023; розрахунку коригування №61 від 31.10.2022, дата реєстрації в ЄРПН 16.11.2022; розрахунку коригування №4 від 01.11.2022, дата реєстрації в ЄРПН 01.12.2022; податкової накладної №153 від 04.05.2023, дата реєстрації в ЄРПН 15.06.2023; розрахунку коригування №67 від 17.01.2023, дата реєстрації в ЄРПН 28.02.2023; розрахунку коригування №26 від 27.01.2023, дата реєстрації в ЄРПН 28.02.2023.

Позивач наполягає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки порушень податкового законодавства щодо несвоєчасності реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, наведених у переліку Додатку акту камеральної перевірки та розрахунку штрафу, не було.

Судом зазначає, між сторонами відсутній спір щодо того, що наведені в акті перевірки розрахунки коригування були складені у зв`язку із зменшенням суми компенсації вартості товарів.

Згідно з протоколом отримання податкового розрахунку коригування №93 від 06.06.2022, копія якого міститься у матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» отримало розрахунок коригування від контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепла Енергетична Компанія» (код ЄДРПОУ 39624119) 27.01.2023 о 15:04, та відправлений позивачем на реєстрацію в ЄРПН 20.02.2023.

Згідно з протоколом отримання податкового розрахунку коригування №61 від 31.10.2022, копія якого міститься у матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» отримало розрахунок коригування від контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоробор Агро» (код ЄДРПОУ 32934346) 16.11.2022 о 09:45, та відправлений позивачем на реєстрацію в ЄРПН 16.11.2022.

Згідно з протоколом отримання податкового розрахунку коригування №4 від 01.11.2022, копія якого міститься у матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» отримало розрахунок коригування від контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» (код ЄДРПОУ 32802333) 30.11.2022 об 11:26, та відправлений позивачем на реєстрацію в ЄРПН 01.12.2022.

Згідно з протоколом отримання податкового розрахунку коригування №67 від 17.01.2023, копія якого міститься у матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» отримало розрахунок коригування від контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Арматура» (код ЄДРПОУ 34689920) 09.02.2023 об 15:54, та відправлений позивачем на реєстрацію в ЄРПН 28.02.2023.

Згідно з протоколом отримання податкового розрахунку коригування №26 від 27.01.2023, копія якого міститься у матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» отримало розрахунок коригування від контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38315202) 27.02.2023 об 15:26, та відправлений позивачем на реєстрацію в ЄРПН 28.02.2023.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували дату отримання позивачем вказаних розрахунків коригування від контрагентів позивача.

Обґрунтовуючи нарахування штрафу в цій частині, відповідач вказує, що розрахунки коригування №93 від 06.06.2022, №61 від 31.10.2022, №4 від 01.11.2022, №67 від 17.01.2023, №26 від 27.01.2023 зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних строків, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, з огляду на дату складання таких розрахунків коригування.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до абзаців 14-18 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України (набрав чинності 08.02.2023), тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, для реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, Податковим кодексом України визначені окремі строки їх реєстрації в ЄРПН, які починають свій відлік з моменту отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дати складання таких розрахунків коригування.

Посилання відповідача у відзиві на роз`яснення ДПС України від 08.08.2018 №3467/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.08.2023 №2470/ІПК/99-00-21-03-02-06, а також у листі №11575/6/04-36-04-06-18 від 19.02.2024 за результатами розгляду заперечень на роз`яснення ДПС України від 05.10.2023 №24962/7/99-00-04-02-01-07, відповідно до якого ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, тому з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, доцільно реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПКУ/пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, не приймаються судом, оскільки подібні роз`яснення мають інформаційний характер та не є нормативно-правовим актом.

Доводи ж відповідача про відсутність в ПК України механізму фіксації отримання покупцем відповідних розрахунку коригування не приймаються судом з наступного.

Відповідно до пункту 4.1.4 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Задля усунення правової невизначеності та мінімізації конфліктних ситуацій щодо неоднакового тлумачення норм права Податковим кодексом України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платників податків.

Податковим кодексом України дійсно не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Однак, не впровадження на законодавчому рівні процедури фіксації дати отримання покупцем розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не має бути наслідком отримання відповідачем як органом державної влади вигоди від даної ситуації можливістю застосування по аналогії положень абзаців 15-16 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах обрав підхід до тлумачення норм ПК України, який не відповідає вимогам пункту 4.1.4 статті 4 ПК України та пункту 56.21 статті 56 ПК України, та у ситуації правової невизначеності обрав варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків, безпідставно проігнорувавши положення абзацу 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України та абзацу 4 пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

З огляду на викладене, зважаючи на дати отримання позивачем розрахунків коригування №93 від 06.06.2022, №61 від 31.10.2022, №4 від 01.11.2022, №67 від 17.01.2023, №26 від 27.01.2023, від контрагентів, що не спростовано відповідачем, суд доходить висновку, що реєстрація в ЄРПН розрахунків коригування №61 від 31.10.2022, №4 від 01.11.2022 та №26 від 27.01.2023 відбулась упродовж строків, встановлених абзацом 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України, а тому нарахування позивачу штрафу в сумі 60684,15грн. (60589,27грн.+7,5грн.+87,38грн.) за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування №61 від 31.10.2022, №4 від 01.11.2022 та №26 від 27.01.2023 є неправомірним.

Щодо розрахунків коригування №93 від 06.06.2022 та №67 від 17.01.2023, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, що не спростовано відповідачем, розрахунок коригування №93 від 06.06.2022 отримано позивачем від контрагента 27.01.2023 о 15:04, з урахуванням положень абзацу 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України граничний строк реєстрації в ЄРПН 11.02.2023, водночас, реєстрація в ЄРПН відбулась 20.02.2023, кількість днів затримки 9 календарних днів.

Розрахунок коригування №67 від 17.01.2023 отримано позивачем від контрагента 09.02.2023 об 15:54, з урахуванням положень абзацу 4 пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк її реєстрації в ЄРПН 27.02.2023, водночас, реєстрація в ЄРПН відбулась 28.02.2023, кількість днів затримки 1 календарний день.

Отже, розрахунки коригування №93 від 06.06.2022 №67 від 17.01.2023 подані на реєстрацію з порушенням граничних термінів реєстрації в ЄРПН, встановлених абзацом 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України та абзацом 4 пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, а тому у контролюючого органу були правові підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині.

Разом з цим, розмір штрафу за порушення термінів реєстрації розрахунку коригування №93 від 06.06.2022 обраховано відповідачем невірно, виходячи з 40% від суми ПДВ (за 235 днів затримки).

Зважаючи на кількість днів затримки реєстрації розрахунку №93 від 06.06.2022 (9 календарних днів), що встановлено судом, розмір штрафу становить 755,66грн. (10% від 7556,56грн.), а не 3022,62грн., як помилково визначив відповідач.

За таких обставин, оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу в сумі 759,77грн. (755,66грн. + 4,11грн.) є правомірним.

Щодо решти штрафу в сумі 50,75грн., визначеного оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході камеральної перевірки встановлено порушення термінів реєстрації в ЄРПН не лише розрахунків коригування, а також податкової накладної №153 від 04.05.2023, граничний строк реєстрації якої 05.06.2023, однак фактична реєстрація в ЄРПН відбулась 15.06.2023, кількість днів затримки 10 календарних днів, сума ПДВ за ПН 2537,68 грн., обсяг постачання (без ПДВ) 12 688,42грн., розмір штрафу 2% від ПДВ за ПН 50,75грн.

Суд враховує, що позивач фактично не заперечує, що податкова накладна №153 від 04.05.2023, яка зазначена у переліку акту камеральної перевірки та розрахунку штрафу, зареєстрована ним з порушенням граничного строку її реєстрації в ЄРПН, а відтак у контролюючого органу були правові підстави для застосування до позивача штрафу в цій частині. При цьому, порушень при обрахунку розміру штрафу судом не встановлено.

За таких обставин, оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу в сумі 50,75грн. також є правомірним.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Однак, відповідачем не доведено правомірності нарахування позивачу штрафу на суму 62951,11грн., тому податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 20.02.2024 №080980406 у цій частині підлягає скасуванню, в решті суми - таке рішення відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00грн.

З огляду на викладене, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі, пропорційному до задоволених позовних вимог, у сумі 2989,54грн.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МІЛК ГРУП» (код ЄДРПОУ 43907723, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, буд. 38, прим.1) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) форми «Н» від 20.02.2024 №080980406 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МІЛК ГРУП» (код ЄДРПОУ 43907723, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, буд. 38, прим.1) штрафу в сумі 62951,11грн. (шістдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна гривня 11 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МІЛК ГРУП» (код ЄДРПОУ 43907723, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, буд. 38, прим.1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2989,54грн.(дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 54 копійки).

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова