Ухвала

від 11.10.2024 по справі 440/6468/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 жовтня 2024 року Справа 440/6468/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення винагороди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачені йому кошти у вигляді додаткової грошової винагороди за період лікування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 передано справу №440/6468/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення винагороди - до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 440/6468/24 передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України, це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Згідно приписів ч. 1-2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Як встановлено із позовної заяви, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачені йому кошти у вигляді додаткової грошової винагороди за період лікування.

При цьому, зазначає, що наказом командира військової частини від 11.10.2023 №1434 "Про проведення службового розслідування для встановлення причин та обставин, що призвели до безпідставної виплати додаткової грошової винагороди деяким військовослужбовцям", проведено службове розслідування та встановлено причини перевищення виплати додаткової грошової винагороди.

Командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ від 07.12.2023 №1729 "Про результати службового розслідування для встановлення причин та обставин, що призвели до безпідставної виплати додаткової грошової винагороди деяким військовослужбовцям", яким наказано начальнику юридичної служби провести претензійно-позовну роботу для відшкодування завданих збитків.

Таким чином, саме з прийняттям вищевказаного наказу від 07.12.2023 №1729 розпочався строк на звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідно, позивач мав звернутися до суду з даним позовом у строк з 08.12.2023 по 08.03.2024.

У позовній заяві позивачем зазначено, що Військовою частиною було скеровано вказаний позов до Октябрського районного суду м. Полтави. 03.04.2024 в ухвалі Октябрського районного суду м. Полтави зроблено висновок про підсудність спору окружному адміністративному суду. В подальшому позивач звернувся з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду.

З наявної в матеріалах справи ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 03.04.2024 у справі №554/3289/24 вбачається, що позивачу відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів у вигляді додаткової грошової винагороди за період лікування.

При цьому, з ухвали неможливо встановити дату звернення позивачем до Октябрського районного суду м. Полтави з даним позовом.

Відповідні докази відсутні в матеріалах справи, що унеможливлює суд встановити факт дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, до суду позивачем такої заяви не надано.

Відтак, позивачу слід надати до суду інформацію щодо дати звернення з позовом до Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/3289/24 та докази на підтвердження такої інформації, та/або, у разі пропуску позивачем строку звернення до суду, заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються:

повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною шостою статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Так, в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача.

Вищевказане свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України та є недоліком позовної заяви.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 30.10.2023 (справа №120/953/22-а), від 01.11.2023 (справа № 240/40158/21).

Таким чином, позивачу слід надати до суду позовну заяву, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Позивачем такі докази щодо направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача не надано.

З огляду на викладене, позивачу слід надати до суду доказ надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Разом з цим, як вбачається з позовних вимог, позивачем не визначено суму надмірно виплачених коштів у вигляді додаткової грошової винагороди за період лікування, яку позивач вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 .

Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати у позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- докази звернення до відповідача з претензією про сплату, виявленої за результатами службового розслідування надмірно сплаченої суми грошової винагороди (за умови пред`явлення такої претензії);

- інформацію щодо дати звернення з позовом до Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/3289/24 та докази на підтвердження такої інформації, та/або, у разі пропуску позивачем строку звернення до суду, заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;

- позовної заяви, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, із зазначенням відомостей щодо наявності/відсутності у позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) та із зазначенням в позовних вимогах суми надмірно виплачених коштів у вигляді додаткової грошової винагороди за період лікування, яку позивач вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 ;

- доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна