Рішення

від 14.10.2024 по справі 160/18947/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуСправа №160/18947/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

15 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у розмірі 118771 грн. 44 коп.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2018 року як базового місяця, а в період з 01.03.2018 по 31.12.2018 березня 2018 року у розмірі 118771 грн. 44 коп.

На обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач в період з 11.02.2013 по 12.02.2020 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Проте, військовою частиною НОМЕР_2 не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 сума, якої була нарахована у розмірі 118771 грн., що підтверджується довідкою № 183 від 28.05.2021. Позивач уважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки сума індексації грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення, а її невиплата порушує його конституційні права.

Ухвалою від 18 липня 2024 року суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою суд надав відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02 серпня 2024 року до суду надійшов відзив від Військової частини НОМЕР_2 , у якому відповідач заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні. На обґрунтуванні відзиву відповідач зазначив, що з 01.01.2016 грошове забезпечення військовослужбовцям було значно збільшено за рахунок збільшення розмірів їх грошової винагороди. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям з 2016 по 2018 роки у Міністерства оборони України не було, оскільки різниця: між потребою за фондом оплати праці та затвердженими видатками складає 7,2 млрд "грн. Листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України (від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, від 16.08.2017 № 248/3/9/1/940, від 26.03.2018 № 248/1485, від 19.12.2017 № 248/7/9/1/1661) головний розпорядник бюджетних коштів довів до розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів роз`яснення про відсутність фінансових ресурсів бюджету Міністерства оборони України на виплату індексації грошового забезпечення та вказівки щодо припинення її нарахування військовослужбовцям Збройних Сил України. Оскільки, військова частина НОМЕР_2 фінансується виключно з Державного бюджету України, а отже відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України являється бюджетною неприбутковою установою, яка входить до складу Міністерства оборони України. На даний час країна фактично перебуває у стані війни, а тому видатки Міністерства оборони України насамперед спрямовані на виплату грошового забезпечення та задоволення першочергових витрат на посилення обороноздатності держави. З вищезазначеного вбачається, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій відповідача щодо не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення протиправною, оскільки відповідач у своїх діях керувався вимогами чинного законодавства та виконав їх в повному обсязі.

14 серпня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив про безпідставність доводів відповідача на те, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям з 2016 по 2018 роки не було. Оскільки на його думку такі дії, відповідача порушують ч. 5 ст. 17 Конституції України, відповідно до якої визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 в період з 11.02.2013 по 12.02.2020 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягами з наказів командира частини (по стройовій частині) № 27 від 11.02.2013 та № 31 від 12.02.2020 відповідно (а.с. ).

Позивачу, під час проходження військову службу у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, була нарахована, однак не виплачена не виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 118771,44 грн., що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 28.05.2021 року № 183 (а.с.).

З метою усунення вказаних порушень позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача із проханням виплатити індексацію грошового забезпечення у спірний період перебування на службі.

Листом командира військової частини НОМЕР_2 за вих. № 1330 від 01.07.2024 позивачу була повідомлено, що військова частина НОМЕР_2 фінансується виключно з Державного бюджету України, а отже відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України являється бюджетною неприбутковою установою, яка входить до складу Міністерства оборони України. На даний час країна фактично перебуває у стані війни, а тому видатки Міністерства оборони України насамперед спрямовані на виплату грошового забезпечення та задоволення першочергових витрат на посилення обороноздатності держави. У зв`язку з чим, у даному випадку відсутні підстави виплати індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

Не погоджуючись з викладеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Виходячи із підстав позову, позивач не погоджується із протиправною невиплатою відповідачем індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 31.12.03.2018, у розмірі 118771,44 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, поясненням третьої особи, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно із п. 2 Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до п. 4 Порядку сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 12.12.2018р. по справі №825/874/17.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 року у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 року у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 року у справі № 825/1832/17.

Відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення, не може впливати на зміст та обсяг права позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.

Отже, суд робить висновок, що позивач має право на виплату індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

Посилання Військової частини НОМЕР_2 на листи Департаменту фінансів Міністерства оборони України (від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, від 16.08.2017 № 248/3/9/1/940, від 26.03.2018 № 248/1485, від 19.12.2017 № 248/7/9/1/1661), як на підставу для не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення позивачу, є протиправним та спростовується вищевикладеним.

Стосовно визначення базового місяця індексації, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі № 825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі №620/3282/18, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів. Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

За умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.2015 місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач, починаючи з 01.12.2015 по 28.02.2018 повинен був застосовувати січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі № 200/9297/19-а, де Верховним Судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.

В постановах від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: 01 березня 2018 року, а відтак після 01.03.2018 року змінено базовий місяць для проведення індексації та обчислення індексації повинно здійснюватись з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Суд зауважує, що позивач фактично не оскаржує розмір та порядок нарахування індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 31.12.2018 року, а відповідач не заперечує розмір нарахованої індексації за спірний період у розмірі 118771, 44 грн.

Із наданої довідки військової частини НОМЕР_2 № 183 від 28.05.2021 видно, що ОСОБА_1 нарахована індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, а в період з 01.03.2018 по 31.12.2018 березень 2018 року, сума якої з урахуванням виплати 33,17 грн. складає 118771,44 грн.

Отже, вимоги позивача щодо протиправної бездіяльності в частині не нарахування індексації за спірний період не підлягають задоволенню, як безпідставні.

Спірним у цій справі є невиплата ОСОБА_1 , саме нарахованої суми індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 31.12.2018 року, через відсутність фінансування на такі потреби, що, в свою чергу, є протиправною бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд з урахуванням ч. 1 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає, що належним способом захисту прав, свобод, інтересів позивача, буде визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у розмірі 118771 грн. 44 коп та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 118771 грн. 44 коп.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 77, 139, 243-246, 250, 263, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у розмірі 118771 грн. 44 коп.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у розмірі 118771 грн. 44 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук